|
1. У випадках, встановлених цим Законом, правом на звернення до арбітражного суду з заявою про визнання фінансової організації банкрутом поряд з особами, зазначеними у статті 7 цього Закону, мають тимчасова адміністрація і контрольний орган.
2. Право на звернення до арбітражного суду з заявою про визнання фінансової організації банкрутом виникає у конкурсного кредитора за грошовими зобов'язаннями після закінчення чотирнадцяти днів з дати, коли таке грошове зобов'язання має бути виконане.
Право на звернення до арбітражного суду з заявою про визнання фінансової організації банкрутом виникає у уповноваженого органу після закінчення чотирнадцяти днів з дати прийняття рішення про стягнення заборгованості за рахунок грошових коштів або за рахунок іншого майна боржника або з дати набрання законної сили рішень суду, арбітражного суду про стягнення з фінансової організації заборгованості по обов'язкових платежах.
Право на звернення до арбітражного суду з заявою про визнання фінансової організації банкрутом виникає у тимчасової адміністрації з дати прийняття контрольним органом рішення про подачу тимчасовою адміністрацією до арбітражного суду заяви про визнання фінансової організації банкрутом.
Право на звернення до арбітражного суду з заявою про визнання фінансової організації банкрутом виникає у контрольного органу з дати виявлення контрольним органом ознак банкрутства фінансової організації, якщо тимчасова адміністрація не призначена.
3. При зверненні до арбітражного суду з заявою про визнання фінансової організації банкрутом вимоги, передбачені пунктом 3 статті 6 та пунктом 2 статті 7 цього Закону, не застосовуються.
4. Заяви конкурсного кредитора та уповноваженого органу про визнання фінансової організації банкрутом повинні відповідати вимогам, передбаченим цим Законом, до заяви відповідно конкурсного кредитора та уповноваженого органу з урахуванням особливостей, встановлених цією статтею.
5. При подачі заяви про визнання фінансової організації банкрутом у ньому не вказуються кандидатура арбітражного керуючого, найменування та адресу саморегулівної організації, з числа членів якої повинен бути затверджений арбітражний керуючий.
При прийнятті заяви про визнання фінансової організації банкрутом арбітражний суд звертається до контрольний орган, який представляє в арбітражний суд кандидатуру арбітражного керуючого або саморегульовану організацію, з числа членів якої повинен бути затверджений арбітражний керуючий, протягом семи робочих днів з дати отримання звернення арбітражного суду.
Порядок вибору контрольним органом кандидатури арбітражного керуючого або саморегулівної організації, з числа членів якої повинен бути затверджений арбітражний керуючий, встановлюється регулюючим органом.
6. Копія заяви про визнання фінансової організації банкрутом і копії доданих до нього документів направляються заявником боржнику і в контрольний орган.
Копія заяви фінансової організації і (або) тимчасової адміністрації про визнання фінансової організації банкрутом і копії доданих до нього документів направляються заявником особам, зазначеним у пункті 4 статті 37 цього Закону, і в саморегульовану організацію фінансових організацій , членом якої є фінансова організація.
У заяві конкурсного кредитора про визнання фінансової організації банкрутом у випадках, встановлених цим Законом, може не вказуватися і до цієї заяви може не додаватися набрало законної сили рішення суду, арбітражного суду або третейського суду, які розглядали вимоги конкурсного кредитора до боржника.
|
- § 3. Розгляд економічних спорів арбітражними судами
Система і функції арбітражних судів. У судову систему Російської Федерації входять згідно Закону «Про судову систему Російської Федерації» спеціалізовані судові установи - Федеральні арбітражні суди. [1] У п. 2 ст. 118 Конституції Російської Федерації не виділено як самостійного виду судового процесу арбітражне судочинство. Отже, з точки зору
- § 2. Форми опосередкованої участі населення у здійсненні муніципальної влади
Відмінності органів місцевого самоврядування від органів влади державної чітко простежуються в Конституції Російської Федерації. В якості таких виступають: по-перше, суб'єкт, який дані органи представляють і від імені якого здійснюють будь-які юридичні дії, по-друге, територіальні межі юрисдикції владних органів, по-третє, виняткові, їм одним притаманні особливості.
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
1. AD HOC [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. AD REFERENDUM [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A FORTIORI [а фортіорі] - тим більше 4. A POSTERIORI [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A PRIORI [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. BONA FIDE [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. CAUSA [кауза] -
- 2. Зміна і розірвання договору
ГК, вперше включив в якості самостійного підрозділу "Загальні положення про договір", виділив в останньому спеціальну главу, присвячену його зміни і розірвання (гл. 29). У главі насамперед чітко розмежовані зміна і розірвання договорів, що сталися як за угодою сторін, так і на вимогу однієї з них. Для обох цих підстав встановлені прямо протилежні презумпції.
- 3. Спеціальні випадки припинення договору
"Спеціальними випадками припинення договорів" можна назвати ситуації, при яких втрачають свою силу при наявності зазначених у законі обставин зобов'язання, що складають зміст договору. Складні при цьому відносини регулюються в основному гл. 29 ЦК, яка поширює свою дію в рівній мірі на всі види зобов'язань незалежно від підстав їх виникнення, а значить, і на
- 4. Учасники страхових відносин
Насамперед йдеться, природно, про сторони відповідного правовідносини - страховиком і страхувальником. Страховик Страховик посідає особливе місце в страховому правовідношенні, оскільки саме з його діями пов'язане досягнення основної мети, заради якої виникає страхове правовідношення, - виплати певної суми в розмірі та у випадках, передбачених у договорі, а при
- 1. Установчий договір
Поняття установчого договору. Юридичні особи, які мають корпоративну природу (побудовані на засадах членства), створюються і діють на основі волі засновників, вираженої в установчих документах. До числа установчих документів юридичної особи ст. 52 ГК відносить статут і установчий договір. Все та ж стаття виділяє ситуації, при яких засновувалася юридична особа може діяти
- 5.9. Рекомендації Міжнародної торгової палати для договорів франчайзингу
Типовий контракт франчайзингу (публікація МТП N 557) є останнім з типових контрактів, спрямованих на просування товарів, і містить однакові правила, рекомендовані МТП учасникам даних правовідносин. При складанні типового контракту укладачі прагнули сконцентрувати в ньому основні права та обов'язки сторін і уникнути застосування національного права будь-якої країни.
- Стаття 169. Перешкоджання законній підприємницькій або іншій діяльності Коментар до статті 169
Об'єкт злочину - встановлений порядок здійснення підприємницької чи іншої діяльності. Відповідно до ч. 1 ст. 34 Конституції РФ кожен має право на вільне використання своїх здібностей і майна для підприємницької та іншої не забороненої законом економічної діяльності. Згідно ст. 2 ГК РФ підприємницької є самостійна, здійснювана на свій
- Стаття 195. Неправомірні дії при банкрутстві Коментар до статті 195
Дана стаття передбачає кримінальну відповідальність за вчинення трьох діянь, які відрізняються один від одного об'єктивними і суб'єктивними ознаками. Об'єкт злочину, передбачений ч. 1 ст. 195 КК РФ, - встановлений порядок визнання боржника неспроможним (банкрутом), інтереси кредиторів. Боржник - громадянин, у тому числі індивідуальний підприємець, або юридична особа,
|