Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоПідприємницьке право → 
« Попередня Наступна »
Колектив авторів. Федеральний закон «Про неспроможність (банкрутство)». Текст із змінами і доповненнями на 2011 рік, 2011 - перейти до змісту підручника

Стаття 20.2. Вимоги до арбітражного керуючого з метою утвердження його в справі про банкрутство

1. У разі, якщо відповідно до цього Закону на арбітражного керуючого покладаються повноваження керівника боржника, на нього поширюються всі вимоги, встановлені федеральними законами та іншими нормативними правовими актами Російської Федерації для керівника такого боржника, і по відношенню до нього застосовуються всі заходи відповідальності, встановлені федеральними законами та іншими нормативними правовими актами Російської Федерації для керівника такого боржника.
У випадку, якщо виконання повноважень керівника боржника пов'язано з доступом до відомостей, що становлять державну таємницю, арбітражний керуючий повинен мати допуск до державної таємниці за формою, відповідною формою допуску, необхідної для виконання повноважень керівника даного боржника та відповідної вищого ступеня секретності відомостей, що обертаються на підприємстві боржника.
2. Арбітражним судом в якості тимчасових керуючих, адміністративних керуючих, зовнішніх керуючих або конкурсних керуючих не можуть бути затверджені у справі про банкрутство арбітражні керуючі:
які є зацікавленими особами по відношенню до боржника, кредиторам;
які повністю не відшкодували збитки, завдані боржникові, кредиторам або іншим особам у результаті невиконання або неналежного виконання покладених на арбітражного керуючого обов'язків у раніше проведених процедурах, застосовуваних у справі про банкрутство, і факт заподіяння яких встановлено набрав законної сили рішенням суду;
щодо яких введено процедури, застосовувані в справі про банкрутство;
які дискваліфіковані або позбавлені в порядку, встановленому федеральним законом, права займати керівні посади та (або) здійснювати професійну діяльність, регульовану відповідно до федеральних законів;
які не мають укладених відповідно до вимог цього Закону договорів страхування відповідальності на випадок заподіяння збитків особам, бере участі у справі про банкрутство;
які не мають допуску до державної таємниці встановленої форми, якщо наявність такого допуску є обов'язковою умовою затвердження арбітражним судом арбітражного керуючого.
3. Конкурсний кредитор або уповноважений орган, що є заявниками у справі про банкрутство, або збори кредиторів має право висувати до кандидатури арбітражного керуючого у справі про банкрутство наступні додаткові вимоги:
наявність вищої юридичної або економічної освіти або освіти за спеціальністю, відповідній сфері діяльності боржника;
наявність певного стажу роботи на посадах керівників організацій у відповідній галузі економіки;
проведення в якості арбітражного керуючого певної кількості процедур, застосовуваних у справі про банкрутство .
Конкурсний кредитор або уповноважений орган або збори кредиторів має право висувати тільки передбачені цим пунктом вимоги до кандидатури арбітражного керуючого.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Стаття 20.2. Вимоги до арбітражного керуючого з метою утвердження його в справі про банкрутство "
  1. § 1. Поняття і принципи місцевого самоврядування. Моделі взаємовідносин державної влади і місцевого самоврядування
    стаття 3, частини 2 і 3; статті 12 і 130, частина 1, Конституції Російської Федерації). Відповідно до статті 130 (частина 2) Конституції Російської Федерації місцеве самоврядування - як публічна (муніципальна) влада - здійснюється громадянами шляхом референдуму, виборів, інших форм прямого волевиявлення, через виборні та інші органи місцевого самоврядування ".
  2. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    стаття з проекту Кодексу була виключена. Цим частково пояснюється те, що в § 4 гл. 37 ЦК вирішуються лише самі загальні питання про договори підряду на виконання проектних та вишукувальних робіт. * (449) У строгому сенсі мірою цивільно-правової відповідальності є лише остання з названих санкцій, а саме стягнення збитків. * (450) СЗ РФ. 1999. N 9. Ст. 1096. * (451) СЗ РФ. 1994. N 34.
  3. 3. Застава
    вимоги, і перезалог, і запорука складів і магазинів з товарами (аналог сучасного застави товарів в обороті). Разом з тим необхідно відзначити, що російські цивілісти - дослідники римського права робили різні висновки щодо природи заставних відносин в римському праві і як наслідок пропонували різні підходи до оцінки правової природи заставних прав по російському цивільному
  4. 5. Сторони в договорі
    статтями, включеними в його главу "Доручення", також і ст. 125 і 126 ЦК. З них перша визначає загальний порядок участі Російської Федерації, суб'єкта Російської Федерації або муніципального освіти у відносинах, регульованих цивільним законодавством, а друга присвячена відповідальності зазначених суб'єктів права за своїми зобов'язаннями. --- Збори
  5. 4. Зміст і виконання договору банківського вкладу
    стаття знову ж, як звичайно в таких ситуаціях, виявилася "притягнутою за вуха", але ця обставина аніскільки не бентежило ні банкірів, ні їх численних впливових союзників в органах виконавчої та законодавчої влади, яким була потрібна лише видимість "легітимності" незаконної банківської практики. Розробники проекту ГК на спроби ввести в "правове поле" незаконну банківську
  6. Стаття 2. Основні поняття, що використовуються в цьому Законі
    вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями та (або) виконати обов'язок по сплаті обов'язкових платежів; боржник - громадянин, у тому числі індивідуальний підприємець, або юридична особа, вони виявилися нездатними задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями та (або) виконати обов'язок по сплаті обов'язкових платежів протягом терміну, встановленого цим
  7. Стаття 20. Арбітражні керуючі
    вимогам, внесення членом саморегульованої організації встановлених нею внесків, в тому числі внесків до компенсаційний фонд саморегулівної організації. 4. Саморегулівна організація арбітражних керуючих в якості умов членства в ній поряд з вимогами, передбаченими пунктами 2 і 3 цієї статті, має право встановлювати інші вимоги до компетентності, сумлінності та
  8. Стаття 21.1. Органи управління та спеціалізовані органи саморегулівної організації арбітражних керуючих
    вимог цього Закону, інших федеральних законів, інших нормативних правових актів Російської Федерації, федеральних стандартів, стандартів і правил професійної діяльності; призначення на посада особи, що здійснює функції одноосібного виконавчого органу саморегулюючої організації, дострокове звільнення такої особи з посади; затвердження кошторису
  9. Стаття 29. Компетенція органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо вирішення питань фінансового оздоровлення та банкрутства
    вимог про сплату обов'язкових платежів і вимог Російської Федерації за грошовими зобов'язаннями, заяв про визнання боржника банкрутом; встановлює порядок об'єднання та подання у справі про банкрутство та в процедурах, застосовуваних у справі про банкрутство, вимог про сплату обов'язкових платежів і вимог Російської Федерації за грошовими зобов'язаннями; здійснює
  10. Стаття 138. Вимоги кредиторів за зобов'язаннями, забезпеченими заставою майна боржника
    вимог кредитора за зобов'язанням, забезпеченим заставою майна боржника, але не більш ніж основна сума заборгованості за забезпеченим заставою зобов'язанням і належних відсотків. Грошові кошти, що залишилися від суми, вирученої від реалізації предмета застави, вносяться на спеціальний банківський рахунок боржника в наступному порядку: двадцять відсотків від суми, вирученої від реалізації
© 2014-2022  yport.inf.ua