1. Обов'язок по складанню протоколу покладається на секретаря судового засідання, проте основну відповідальність за якість цього найважливішого процесуального документа несе головуючий. Він зобов'язаний здійснювати постійний контроль за діями секретаря з протоколювання ходу процесу. Крім того, від дотримання самим головуючим вимог процесуального законодавства, від правильного вибору темпу розгляду справи багато в чому залежать повнота і технічна доброякісність протоколу судового засідання. 2. Протокол складається безпосередньо в судовому засіданні чи при вчиненні окремої процесуальної дії поза засідання на тій мові, на якому ведеться судочинство (див. коментар до ст. 9 ЦПК). Після закінчення судового засідання в протокол з дотриманням встановлених статтею коментарів термінів для виготовлення та підписання протоколу можуть вноситися доповнення та уточнення з метою найбільш повного і об'єктивного викладу ходу процесу. Протокол судового засідання може бути виготовлений секретарем судового засідання рукописним способом, а також видрукуваний їм на друкарській машинці або з використанням комп'ютера. При цьому можливий комбінований варіант, коли в судовому засіданні процедура розгляду справи фіксується секретарем судового засідання рукописно, а потім протокол судового засідання з використанням рукописного тексту виготовляється друкарським способом. 3. Використання навичок стенографування при складанні протоколу самим секретарем судового засідання для забезпечення його повноти не вимагає спеціальної позначки в протоколі. У цьому випадку сама стенограма і буде протоколом судового засідання. Відмітка у протоколі повинна бути зроблена лише при використанні секретарем для фіксації ходу судового засідання засобів звукозапису та інших технічних засобів. Відповідно до принципу гласності (ст. 10 ЦПК) що у справі особи і присутні на відкритому судовому засіданні громадяни вправі письмово (у тому числі з використанням навичок стенографування), а також за допомогою засобів звукозапису фіксувати хід судового розгляду. Про використання ними таких коштів відмітка у протоколі судового засідання не робиться. 4. Здійснення судочинства на основі змагальності та рівноправності сторін, правильне розгляд і вирішення справи багато в чому залежать від якості протоколу судового засідання. Для контролю за повнотою і точністю протоколу особи, які беруть участь у справі, та представники вправі заявляти клопотання про оголошення якої його частини, про занесення до протоколу відомостей про істотні, з їх точки зору, обставини справи. Такі клопотання вирішуються з дотриманням загальних правил дозволу клопотань, тобто ухвалою суду після заслуховування думки інших осіб, що у справі (див. коментар до ст. 166 ЦПК). Самі клопотання і процедура їх дозволу також повинні бути відображені в протоколі судового засідання. 5. Відповідно до ст. 228 колишнього Кодексу протокол судового засідання повинен був бути виготовлений і підписаний не пізніше наступного дня після закінчення судового засідання. По багатьом справам цей термін був нереальним і порушувався в судовій практиці. У ст. 230 ЦПК він виправдано збільшений до трьох днів, колишній же термін збережений тільки для протоколу про окремий процесуальному дії. Закінчення встановлених у коментованій статті термінів не звільняє секретаря судового засідання та головує від обов'язків з виготовлення та підписання протоколу. Однак дату його фактичного виготовлення та підписання відповідно до п. 15 ч. 2 ст. 229 ЦПК обов'язково слід вказувати в протоколі, оскільки в іншому випадку можуть бути порушені права беруть участь у справі на ознайомлення з протоколом і подачу на нього зауважень (див. коментар до ст. 231 ЦПК). 6. Головуючий перед підписанням виготовленого протоколу зобов'язаний уважно ознайомитися з його змістом. Якщо протокол не відповідає вимогам повноти і точності, головуючий пропонує секретарю судового засідання внести до нього необхідні зміни, доповнення, виправлення, які після їх внесення повинні бути обумовлені та засвідчені підписами головуючого та секретаря.
|
- § 4. Підстави виникнення житлових правовідносин
стаття породжує ілюзію того, що право спільної часткової власності на спільне майно у багатоквартирному будинку виникає автоматично одночасно з набуттям по тому чи іншому підставі права власності на окреме житлове приміщення в будинку. Тим часом насправді цього статися в принципі не може, якщо взяти до уваги закріплення самим же ЦК та іншими законами вимоги,
- § 2. Зміст договорів на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних робіт
складанням неякісного технічного завдання або передачею неповної інформації, необхідної для виконання роботи, питання про їх усунення вирішується на інших засадах, які повинні бути узгоджені сторонами. З урахуванням того, що передані замовнику результати робіт нерідко є об'єктами інтелектуальної власності, виконавець зобов'язаний забезпечити, щоб при цьому не порушувалися
- § 6. Договір банківського рахунку
складеним за встановленою формою. Умови відкриття та ведення рахунку конкретного виду можуть вироблятися індивідуально, за узгодженням з клієнтом в результаті взаємної домовленості, а можуть бути розроблені банком заздалегідь і запропоновані потенційним клієнтам * (684). Якщо банк заздалегідь оголошує умови відкриття рахунку, то укладання договору для нього з будь-яким клієнтом, що звернулися з
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
стаття з проекту Кодексу була виключена. Цим частково пояснюється те, що в § 4 гл. 37 ГК вирішуються лише самі загальні питання про договори підряду на виконання проектних та вишукувальних робіт. * (449) У строгому сенсі мірою цивільно-правової відповідальності є лише остання з названих санкцій, а саме стягнення збитків. * (450) СЗ РФ. 1999. N 9. Ст. 1096. * (451) СЗ РФ. 1994. N 34.
- § 2. Оформлення спадкових прав і розділ спадщини
складанні угоди про розділ спадщини і про розгляд у суді справи про розділ спадщини підопічних і неповнолітніх в обов'язковому порядку сповіщаються органи опіки та піклування (ч. 2 ст. 1167 ЦК). Цивільний кодекс не називає осіб, зобов'язаних повідомляти названі інстанції. Представляється, що ними можуть бути нотаріус, самі спадкоємці, а також їх законні представники. Крім того,
- 4.3. Право на фонограму
складений протокол містить перелік вилучених товарів (у тому числі диск з примірниками фонограм, права на які належать позивачеві); спірний компакт-диск знаходився на прилавку відповідача з метою продажу, що повинно сприйматися як публічна оферта. Суд касаційної інстанції скаргу задовольнив, визнавши: з урахуванням положень ст. 494 ГК РФ пропозицію до продажу примірника фонограми,
- 6. Обов'язкове укладення договорів
стаття Цивільного кодексу (445) присвячена одному з варіантів формування договорів. Вже з її назви ("Укладення договору в обов'язковому порядку") видно, що вона являє собою виняток із загальних правил, які закріплюють автономію волі сторін при укладанні договорів. Як вже неодноразово зазначалося, в нашій країні протягом тривалого часу ситуація в цивільному обороті була
- 7. Торги
статтями. У відповідних статтях ГК проводиться розмежування аукціонів і конкурсів. В основу покладено спосіб визначення виграв (переможця): при аукціоні їм визнається особа, яке запропонувало найбільшу ціну, а при конкурсі - той, хто за висновком конкурсної комісії, призначеної організатором конкурсу, запропонував кращі умови. За іншою ознакою - колу можливих учасників -
- 8. Попередні договори
стаття - ст. 429 ("Попередній договір"), яка включила досить широке коло питань, що відносяться до даного договору. Стаття 429 ЦК вбачає сенс попереднього договору у прийнятті обов'язку укласти в майбутньому договір (за термінологією ЦК - "основний договір"). Міститься в ГК вказівка на те, що мова йде про укладання договору про передачу майна, виконанні робіт чи наданні
- 2. Договірні умови
статтях Цивільних кодексів 1922, 1964 і 1994 рр.. Ознака, яка об'єднує істотні умови в одну групу, не викликає особливих суперечок. Йдеться про умови, які формують договори в цілому та їх окремі типи (види) зокрема. Виходячи з цього істотними, за загальним визнанням, є умови, необхідні і достатні для того, щоб договір вважався укладеним і тим самим здатним
|