|
1. За загальним правилом робота у вихідні, святкові та неробочі дні заборонена, за винятком випадків, передбачених ТК (див. ст. 113 і коммент. до неї). Стаття 113 ТК дозволяє залучати до роботи у зазначені дні різними способами (залежно від причин і категорій працюючих): а) без згоди працівника (див. ч. 3), б) з письмової згоди працівника (див. ч. 2), в) з письмової згоди працівника і з урахуванням думки виборного органу первинної профспілкової організації (див. ч. 5); г) у порядку, що встановлюється колективним договором, локальним нормативним актом, трудовим договором (див. ч. 4).
Частина 1 коментованої статті для працівників, які уклали трудовий договір на строк до двох місяців, передбачає тільки один спосіб залучення до роботи у вихідні, святкові та неробочі дні - необхідно їх письмову згоду. Причому не потрібно дотримуватися умови і обмеження, зафіксовані в ст. 113 ТК.
Крім того, законодавець дозволяє залучати цих працівників до роботи у зазначені дні лише в межах терміну дії відповідного трудового договору (до двох місяців).
2. Залучення працівників, які уклали такий договір, до роботи у вихідні, святкові та неробочі дні провадиться за письмовим розпорядженням роботодавця.
3. Оплата праці за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні передбачена в ст. 153 ТК (див. також коммент. До неї), ч. 3 якої в якості компенсації дозволяє та надання працівнику іншого дня відпочинку з певними правилами оплати.
В силу ч. 2 коментованої статті на працівників, які уклали трудовий договір на строк до двох місяців, останнє правило не поширюється (тобто ч. 3 ст. 153 ТК).
Робота у вихідні, святкові та неробочі дні їм компенсується тільки в грошовій формі не менш ніж у подвійному розмірі (відповідні правила оплати встановлені в ч. 1 ст. 153 ТК).
Конкретні розміри оплати можуть встановлюватися колективним договором, локальним нормативним актом, що приймається з урахуванням думки представницького органу працівників, трудовим договором (ч. 2 ст. 153 ТК). Але при дотриманні умови - не менш ніж у подвійному розмірі.
|
- Стаття 290. Залучення до роботи у вихідні, святкові та неробочі дні
Коментар до статті 1. За загальним правилом, встановленим ст. 113 ТК, робота у вихідні, святкові та неробочі дні забороняється. Залучення працівників до роботи у вихідні, святкові та неробочі дні провадиться з їхньої письмової згоди у разі необхідності виконання заздалегідь непередбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у подальшому нормальна робота у даного роботодавця, в
- Глава 18. Перерви в роботі, вихідні та неробочі святкові дні
Глава 18. Перерви в роботі, вихідні та неробочі святкові
- Стаття 95. Тривалість роботи напередодні неробочих святкових і вихідних днів
Коментар до статті 1. Встановлюючи правило про зменшення тривалості робочого дня або зміни, які безпосередньо передують неробочому святкового дня, ст. 95 не робить винятку, як колишнє законодавство, для працівників, яким вже встановлено скорочену тривалість робочого часу (працівникам, які не досягли 18-річного віку, інвалідам I і II групи, особам, зайнятим на
- Стаття 113 . Заборона роботи у вихідні, святкові та неробочі дні. Виняткові випадки залучення працівників до роботи у вихідні, святкові та неробочі дні
Коментар до статті 1. Частина 1 ст. 113 закріплює загальний принцип, відповідно до якого робота у вихідні, святкові та неробочі дні забороняється. Разом з тим коментована стаття передбачає винятки з цього загального правила, але тільки у випадках і в порядку, визначених цією статтею. Так, згідно з ч. 6 коментованої статті в неробочі святкові дні допускається виробництво
- Стаття 95. Тривалість роботи напередодні неробочих святкових і вихідних днів
1. Неробочі святкові дні вказані в ст. 112 ТК. 2. З тексту статті випливає, що зменшенню на 1:00 підлягає робочий день (зміна) як при нормальній тривалості робочого часу, так і при скороченій. Порівняно з положеннями КЗпП тривалість робочого часу при шестиденному робочому тижні напередодні вихідних днів зменшена з шести до п'яти годин. У даному випадку мова йде
- Стаття 112. Неробочі святкові дні
Коментар до статті 1. Частина 1 коментованої статті встановлює перелік святкових неробочих днів на території Російської Федерації. З метою забезпечення кожному працівникові можливості щорічно використовувати крім вихідних 12 неробочих святкових днів, ч. 2 коментованої статті передбачає правило про перенесення вихідного дня, що збігається зі святковим днем, на наступний після
- Стаття 153. Оплата праці у вихідні та неробочі святкові дні
Коментар до статті 1. Коментована стаття передбачає, що конкретні розміри оплати праці за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні встановлюються в колективному договорі, локальному нормативному акті, трудовому договорі. Це положення підкреслює, що розміри, встановлені ст. 153 ТК, є мінімальними . Вони можуть бути підвищені за угодою сторін соціального партнерства або
- Стаття 268. Заборона направлення в службові відрядження, залучення до понаднормової роботи, роботи в нічний час, у вихідні та неробочі святкові дні працівників у віці до вісімнадцяти років
1. На відміну від ст. 177 КЗпП ТК заборонив неповнолітнім не тільки нічні, понаднормові роботи та роботи у вихідні дні, а й напрямок працівників у віці до 18 років у службові відрядження та їх залучення до роботі в неробочі святкові дні. Заборона на використання праці неповнолітніх в надурочний час, нічний час, вихідні та неробочі святкові дні означає, що такі
- Стаття 259. Гарантії вагітним жінкам і особам із сімейними обов'язками при направленні в службові відрядження, притягнення до понаднормової роботи, роботи в нічний час, вихідні та неробочі святкові дні
Коментар до статті 1. Коментована стаття закріплює гарантії, що поширюються відповідно на: вагітних жінок; жінок, які мають дітей віком до 3 років; працівників, що мають дітей-інвалідів до досягнення ними віку 18 років, а також працівників, які здійснюють догляд за хворими членами своєї сім'ї відповідно до медичного висновку. 2. Заборона направляти вагітних жінок в
- Стаття 112. Неробочі святкові дні
1. У коментованій статті встановлено перелік неробочих святкових днів, що поширюється на всю територію РФ. Суб'єкти РФ можуть встановлювати на своїй території інші святкові неробочі дні, враховуючи національні та культурні особливості регіону . Одним з таких свят є 7 січня - Різдво Христове. Його закріплення в якості святкового дня на території всієї країни
|