|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
Стаття 290. Залучення до роботи у вихідні, святкові та неробочі дні
|
|
Коментар до статті 1. За загальним правилом, встановленим ст. 113 ТК, робота у вихідні, святкові та неробочі дні забороняється.
Залучення працівників до роботи у вихідні, святкові та неробочі дні провадиться з їхньої письмової згоди у разі необхідності виконання заздалегідь непередбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у подальшому нормальна робота у даного роботодавця, у відокремленому структурному підрозділі організації .
В інших випадках залучення до роботи у вихідні, святкові та неробочі дні допускається з письмової згоди працівника і з урахуванням думки виборного профспілкового органу даної організації.
Залучення працівників до роботи у вихідні, святкові та неробочі дні провадиться за письмовим розпорядженням роботодавця.
У зв'язку з викладеним виникає питання, обмежений чи роботодавець, що застосовує працю працівників, які уклали трудовий договір на строк до 2 місяців, переліком виняткових випадків, коли допускається робота у вихідні, святкові та неробочі дні.
Положення ст. 290 ТК про те, що працівники можуть бути з їхньої письмової згоди залучені до робіт у вихідні, святкові та неробочі дні (без відсилання до ст. 113 ТК), припускає, що роботодавцю надано право самостійно визначати необхідність залучення зазначених працівників до робіт у вихідні та неробочі святкові дні. Для того щоб залучення працівників, які уклали трудові договори на строк до 2 місяців, до робіт у вихідні, святкові та неробочі дні було визнано законним, достатньо лише дотримання однієї умови, певного законодавцем: наявність письмової згоди працівника. При цьому роботодавець повинен одержати таку згоду в кожному конкретному випадку притягнення працівника до роботи у вихідний або неробочий святковий день незалежно від того, включено воно в умови укладеного з працівником трудового договору чи ні.
2. Частина 3 ст. 113 ТК передбачає перелік випадків, наявність яких дає підставу для притягнення працівника до робіт у вихідний і неробочий святковий день без одержання його письмової згоди. Оскільки даний перелік охоплює виняткові випадки, при настанні яких можуть виникнути негативні наслідки не тільки у даного роботодавця, а й в цілому в даній місцевості, то питання про залучення до роботи у вихідні або неробочі святкові дні працівників, які уклали трудовий договір на строк до 2 місяців, має вирішуватися на загальних підставах.
3. Для працівників, які уклали трудовий договір на строк до 2 місяців, надання іншого дня відпочинку за роботу у вихідні або неробочі святкові дні не передбачається. Це правило обумовлено короткостроковістю укладеного трудового договору.
4. Відповідно до ст. 153 ТК робота у вихідний і неробочий святковий день оплачується не менш ніж у подвійному розмірі:
відрядникам - не менше ніж за подвійними відрядними розцінками;
працівникам, праця яких оплачується за денним і годинних тарифних ставок, - у розмірі не менше подвійної денної або годинної тарифної ставки;
працівникам, які отримують оклад (посадовий оклад), - у розмірі не менше одинарної денної або годинної ставки (частини окладу (посадового окладу) за день або годину роботи) понад оклад (посадового окладу), якщо робота у вихідний або неробочий святковий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі не менше подвійної денної або годинної ставки (частини окладу (посадового окладу) за день або годину роботи) понад оклад (посадового окладу), якщо робота провадилася понад місячну норму робочого часу.
Конкретні розміри оплати за роботу у вихідний або неробочий святковий день можуть встановлюватися колективним договором, локальним нормативним актом, що приймається з урахуванням думки представницького органу працівників, трудовим договором.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " Стаття 290. Залучення до роботи у вихідні, святкові та неробочі дні " |
- Стаття 95. Тривалість роботи напередодні неробочих святкових і вихідних днів
Коментар до статті 1. Встановлюючи правило про зменшення тривалості робочого дня або зміни, які безпосередньо передують неробочому святкового дня, ст. 95 не робить винятку, як колишнє законодавство, для працівників, яким вже встановлено скорочену тривалість робочого часу (працівникам, які не досягли 18-річного віку, інвалідам I і II групи, особам, зайнятим на
- Стаття 113 . Заборона роботи у вихідні, святкові та неробочі дні. Виняткові випадки залучення працівників до роботи у вихідні, святкові та неробочі дні
Коментар до статті 1. Частина 1 ст. 113 закріплює загальний принцип, відповідно до якого робота у вихідні, святкові та неробочі дні забороняється. Разом з тим коментована стаття передбачає винятки з цього загального правила, але тільки у випадках і в порядку, визначених цією статтею. Так, згідно з ч. 6 коментованої статті в неробочі святкові дні допускається виробництво
- Стаття 112. Неробочі святкові дні
Коментар до статті 1. Частина 1 коментованої статті встановлює перелік святкових неробочих днів на території Російської Федерації. З метою забезпечення кожному працівникові можливості щорічно використовувати крім вихідних 12 неробочих святкових днів, ч. 2 коментованої статті передбачає правило про перенесення вихідного дня, що збігається зі святковим днем, на наступний після
- Стаття 153. Оплата праці у вихідні та неробочі святкові дні
Коментар до статті 1. Коментована стаття передбачає, що конкретні розміри оплати праці за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні встановлюються в колективному договорі, локальному нормативному акті, трудовому договорі. Це положення підкреслює, що розміри, встановлені ст. 153 ТК, є мінімальними. Вони можуть бути підвищені за угодою сторін соціального партнерства або
- Стаття 259. Гарантії вагітним жінкам і особам із сімейними обов'язками при направленні у службові відрядження, притягнення до понаднормової роботи, роботи в нічний час, вихідні і неробочі святкові дні
Коментар до статті 1. Коментована стаття закріплює гарантії, що поширюються відповідно на: вагітних жінок; жінок, які мають дітей віком до 3 років; працівників, що мають дітей-інвалідів до досягнення ними віку 18 років, а також працівників, які здійснюють догляд за хворими членами своєї сім'ї відповідно до медичного висновку. 2. Заборона направляти вагітних жінок в
- Стаття 268. Заборона направлення в службові відрядження, залучення до понаднормової роботи, роботи в нічний час, у вихідні та неробочі святкові дні працівників у віці до вісімнадцяти років
Коментар до статті 1. Заборона в якості загального правила направляти працівників молодше 18 років у службові відрядження поширюється і на відрядження в тій же місцевості, коли є можливість щодня повертатися додому. 2. Понаднормової щодо неповнолітніх працівників визнається робота, виконувана понад встановленої в організації тривалості щоденної роботи (зміни), з
- Стаття 14. Обчислення строків
Коментар до статті 1. На відміну від КЗпП правила обчислення строків викладені у чинному Трудовому кодексі не в розділі "Трудові спори", а в розділі I "Загальні положення". Така структурна зміна відображає істота даних термінів, які застосовуються у всіх випадках, коли з терміном пов'язані юридичні наслідки: виникнення, зміну і припинення прав і обов'язків сторін трудового
- Стаття 111. Вихідні дні
Коментар до статті 1. Вихідними днями є вільні від роботи дні календарного тижня, що надаються працівникам для відпочинку. Відповідно до коментарів статтею працівники мають право на отримання двох вихідних днів на тиждень при 5-денному робочому тижні і одного вихідного дня - при 6-денному робочому тижні. 2. Деякі категорії працівників крім загальних вихідних днів мають право на
- Стаття 149. Оплата праці в інших випадках виконання робіт в умовах, що відхиляються від нормальних
Коментар до статті 1. У коментованій статті підкреслюється, що виплати, пов'язані з виконанням роботи в умовах, що відхиляються від нормальних, можуть передбачатися не лише колективним або трудовим договором, а й трудовим законодавством, іншими нормативними правовими актами. Це відповідає сформованим традиціям, оскільки обов'язок виробляти ці виплати та їх мінімальний
- Стаття 37. Особливості режиму службового часу співробітників поліції
Коментар до статті 37 1. Коментована стаття визначає особливості режиму службового часу співробітників поліції. Відповідно до ч. 1 цієї статті для співробітників поліції встановлюється нормальна тривалість службового часу не більше 40 годин на тиждень. Тим самим відтворено положення ч. 3 ст. 20 Закону 1991 про міліції (в ред. Федерального закону від 31 березня 1999 р. N
- Стаття 267. Щорічна основна оплачувана відпустка працівникам віком до вісімнадцяти років
Коментар до статті 1. Встановлений щорічна відпустка надається всім неповнолітнім працівникам, в т.ч. зайнятих неповний робочий час. У тексті трудового договору, що укладається з неповнолітнім, у колективному договорі організації може бути передбачено надання працівнику більш тривалої відпустки. При щорічному складанні графіка відпусток і визначенні черговості
- Стаття 193. Закінчення строку в неробочий день
Якщо останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається найближчий наступний за ним робочий
|