|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
Стаття 29.6. Строки розгляду справи про адміністративне правопорушення
|
|
1. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в п'ятнадцятиденний строк з дня отримання органом, посадовою особою, правомочними розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
(в ред. Федерального закону від 30.04.2010 N 69-ФЗ)
1.1. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в двомісячний термін з дня отримання суддею, правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
(частина 1.1 введена Федеральним законом від 30.04.2010 N 69-ФЗ)
2. У разі надходження клопотань від учасників провадження у справі про адміністративне правопорушення або в разі потреби в додатковому з'ясуванні обставин справи строк розгляду справи може бути продовжений суддею, органом, посадовою особою, що розглядають справу, але не більше ніж на один місяць. Про продовження зазначеного терміну суддя, орган, посадова особа, що розглядають справу, виносять мотивовану ухвалу.
Положення статті 29.6 в редакції Федерального закону від 04.10.2010 N 263-ФЗ, застосовуються до правовідносин, які виникли у зв'язку з проведенням виборів і референдумів, призначених після дня набрання чинності зазначеного Закону.
3. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 5.1 - 5.25, 5.45 - 5.52, 5.56, 5.58 цього Кодексу, розглядаються у п'ятиденний строк з дня отримання суддею протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Продовження зазначеного терміну не допускається.
(частина третя введена Федеральним законом від 04.07.2003 N 94-ФЗ, в ред. Федеральних законів від 21.07.2005 N 93-ФЗ, від 04.10.2010 N 263-ФЗ)
4. Справа про адміністративне правопорушення, вчинення якого тягне адміністративний арешт або адміністративне видворення, розглядається в день отримання протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи, а щодо особи, що зазнає адміністративному затримання, - не пізніше 48 годин з моменту його затримання .
(в ред. Федерального закону від 25.10.2004 N 126-ФЗ)
5. Справа про адміністративне правопорушення, за вчинення якого може бути призначено адміністративне покарання у вигляді адміністративного призупинення діяльності та застосовано тимчасовий заборона діяльності, має бути розглянуто не пізніше семи діб з моменту фактичного припинення діяльності філій, представництв, структурних підрозділів юридичної особи, виробничих ділянок, а також експлуатації агрегатів, об'єктів, будівель або споруд, здійснення окремих видів діяльності (робіт), надання послуг. Термін тимчасової заборони діяльності зараховується в строк адміністративного призупинення діяльності.
(частина п'ята введена Федеральним законом від 09.05.2005 N 45-ФЗ, в ред. Федеральних законів від 23.07.2010 N 171-ФЗ, від 18.07.2011 N 242-ФЗ)
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна "Стаття 29.6. Строки розгляду справи про адміністративне правопорушення" |
- Стаття 29.6. Строки розгляду справи про адміністративне правопорушення
статтями 5.1 - 5.25, 5.45 - 5.52 цього Кодексу, розглядаються у п'ятиденний строк з дня отримання суддею протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Продовження зазначеного терміну не допускається. (частина третя введена Федеральним законом від 04.07.2003 N 94-ФЗ) 4. Справа про адміністративне правопорушення, вчинення якого тягне адміністративний арешт,
- § 3. Розгляд економічних спорів арбітражними судами
стаття / / Збірник постанов Президії Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації . Вип. 1. Питання підвідомчості і підсудності. М., 1996. С. 2. [10] Постанови Президії Вищого Арбітражного Суду РФ по конкретних справах публікуються в щомісячному журналі «Вісник Вищого Арбітражного Суду РФ» під рубриками, відбивають певні категорії економічних суперечок .
- § 5. Форми державного контролю за місцевим самоврядуванням
терміни. Заява прокурора про визнання суперечать закону нормативного правового акта місцевого самоврядування або індивідуального правового акта (за умови відсутності цивільно -правового спору) розглядається судом у порядку, встановленому для справ, що виникають з адміністративно-правових відносин. При наявності цивільно-правового спору заяву прокурора про визнання суперечить
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
стаття трактує про передачу проданої речі із застереженням про збереження права власності за продавцем до оплати речі покупцем або настання іншої обставини, тобто про невідкладно обумовленому договорі про передачу. Абзац 1 ст. 491 ГК відокремлює умовну традицію (речову угоду) від лежить в її основі не умовна купівлі-продажу (обязательственной угоди), а також показує, що угода
- § 4. Відповідальність за шкоду, заподіяну актами влади
статтях, прийнято називати правилами про спеціальний делікт - шкоду, заподіяну актом влади. Підставами для виділення даного випадку заподіяння шкоди в особливий делікт служать як особливості застосування до нього загальних умов деліктної відповідальності, так і наявність ряду спеціальних умов, додатково встановлених законом . Серед загальних умов деліктної відповідальності за шкоду, заподіяну
- § 3. Особливості успадкування та іншого посмертного переходу окремих видів майна
стаття не стосується випадків успадкування кількома особами права довічного успадкованого володіння ділянкою. Це сумнів тільки підсилює наступне: a) de lege lata у випадку з правом власності на ділянку об'єктом спадкування є сама ділянка, а у випадку з правом довічного успадкованого володіння ділянкою об'єкт спадкування - дане право (ст. 1181 ЦК); b) громадянському
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
статтями відповідної глави. * (137) Дане питання врегульовано тільки стосовно до права на використання авторських творів, та й то лише у випадку їх входження до складу виморочність майна (п. 2 ст. 1283 ЦК). В інших випадках доля прав, що переходять до держави, залишається неясною. * (138) В принципі, вона мала бути реалізована ще до 1 січня 2008 р., так як часу для
- 3. Відповідальність за шкоду, завдану незаконними діями правоохоронних та судових органів
строки, встановлені гл. 18 КПК, тобто по суті за тими ж правилами, що й шкода, заподіяна громадянам. Однак в силу відсутності в нашому правопорядок кримінальної відповідальності юридичних осіб обгрунтованість цього правила викликає сумніви. Крім того, воно також вступає в протиріччя з нормами цивільного права і, як видається, виходить за рамки предмета кримінально-процесуального
- 3. Підстави та умови договірної відповідальності
стаття, присвячена цьому питанню: згідно ст. 1662 проекту, при неможливості для однієї сторони виконати зобов'язання за двосторонньою договором внаслідок випадкової події вона не має права вимагати того, що їй належить по тому ж договору з іншого боку, і зобов'язана повернути те, що раніше отримала. Якщо ж виконання зобов'язання внаслідок випадкової події стало неможливим для
- 6. Загальні положення про договір страхування
стаття не могла служити підставою для суду визнати неукладеним договір страхування, по якому не була сплачена страхова премія. У цьому зв'язку О.С. Іоффе визнав за необхідне і на цей раз, в період дії ЦК 1964 р., визнати договір страхування реальним тільки шляхом посилання на затверджені в установленому порядку правила. --- Коментар до Цивільного
|