|
1. Заставодавець несе ризик випадкової загибелі або випадкового пошкодження заставленого майна, якщо інше не передбачено договором про заставу.
КонсультантПлюс: примітка.
Про наслідки втрати або пошкодження заставленого майна у випадках, якщо предметом застави виступає нерухоме майно див. також статтю 36 Федерального закону від 16.07.1998 N 102-ФЗ.
2. Заставодержатель відповідає за повну чи часткову втрату або пошкодження переданого йому предмета застави, якщо не доведе, що може бути звільнений від відповідальності відповідно до статті 401 цього Кодексу.
Заставодержатель відповідає за втрату предмета застави в розмірі його дійсної вартості, а за його пошкодження - у розмірі суми, на яку ця вартість знизилася, незалежно від суми, в яку був оцінений предмет застави при передачі його заставодержателю .
Якщо внаслідок пошкодження предмета застави він змінився настільки, що не може бути використаний за прямим призначенням, заставодавець має право від нього відмовитися і вимагати відшкодування за його втрату.
Договором може бути передбачений обов'язок заставодержателя відшкодувати заставодавцю і інші збитки, завдані втратою чи пошкодженням предмета застави.
Заставодавець, який є боржником за забезпеченим заставою зобов'язанням, має право зарахувати вимога до заставодержателя про відшкодування збитків, заподіяних втратою або пошкодженням предмета застави, в погашення зобов'язання, забезпеченого заставою.
|
- § 5. Умовні угоди
наслідок наступає тільки з настанням умови (п. 1 ст. 157 ЦК). До настання умови наступ правового наслідки, бажаного учасниками угоди, знаходиться в підвішеному стані. Умовно уповноважених ще не є суб'єктом умовно обгрунтованого для нього або умовно переданого йому права. Однак він має відносно того, що відбувається з настанням умови набуття права
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
стаття трактує про передачу проданої речі із застереженням про збереження права власності за продавцем до оплати речі покупцем або настання іншої обставини, тобто про невідкладно обумовленому договорі про передачу. Абзац 1 ст. 491 ГК відокремлює умовну традицію (речову угоду) від лежить в її основі не умовна купівлі-продажу (обязательственной угоди), а також показує, що угода
- § 1. Загальні положення про купівлю-продаж
наслідків (санкцій), а іноді й інших наслідків згідно із законом або договором. Взаємний характер договору купівлі-продажу випливає з самої його назви: він складається з двох кореспондуючих один одному елементів - "купівлі" і "продажу" (хоча іноді використовують тільки один з них - продаж нерухомості, підприємства, а то й зовсім спеціальні терміни - " поставка "," контрактація ",
- § 5. Інші спеціальні види зберігання
наслідком, як сплата відсотків, передбачених ст. 395 ЦК. Разом з тим обсяг відповідальності камери зберігання обмежується сумою оцінки речі поклажодавцем при здачі її на зберігання. Стаття 923 ЦК не дає чіткої відповіді на питання про те, чи поширюються встановлені нею правила на зберігання речей в автоматичних камерах схову. Відомо, що судова практика колишніх років виходила з
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
стаття з проекту Кодексу була виключена. Цим частково пояснюється те, що в § 4 гл. 37 ЦК вирішуються лише самі загальні питання про договори підряду на виконання проектних та вишукувальних робіт. * (449) У строгому сенсі мірою цивільно-правової відповідальності є лише остання з названих санкцій, а саме стягнення збитків. * (450) СЗ РФ. 1999. N 9. Ст. 1096. * (451) СЗ РФ. 1994. N 34.
- 2. Договірні умови
статтях Цивільних кодексів 1922, 1964 і 1994 рр.. Ознака, яка об'єднує істотні умови в одну групу, не викликає особливих суперечок. Йдеться про умови, які формують договори в цілому та їх окремі типи (види) зокрема. Виходячи з цього істотними, за загальним визнанням, є умови, необхідні і достатні для того, щоб договір вважався укладеним і тим самим здатним
- 5. Договір і треті особи
статтях першої та другої частин ГК, присвячених як договірним, так і іншим правовідносин. Зв'язки з участю третіх осіб є не тільки широкими, але й різноманітними. Це викликає необхідність певним чином класифікувати статус третіх осіб стосовно характеру правовідносин, в яких вони беруть участь, і перш за все до договорів, виступ в яких третіх осіб особливо важливо.
- 2. Зміна і розірвання договору
стаття спочатку закріплює загальне положення, яке раніше містилося в ст. 169 ГК 64: одностороння відмова від виконання зобов'язань і одностороння зміна його умов не допускаються, крім випадків, передбачених в законі. Про зазначених випадках йдеться в нормах, які входять до складу різних інститутів цивільного права. Так, в самому ГК виділено насамперед розірвання договору,
- 3. Застава
344 ГК). Це правило буде діяти навіть тоді, коли заставлене майно, яке втрачено або пошкоджено, знаходилося в цей момент у заставодержателя. Якщо ж причини загибелі або пошкодження майна, переданого згідно з договором про заставу заставодержателю, не можуть бути кваліфіковані як випадково наступили обставини, відповідальність за повну або часткову втрату чи
- 2. Форми договірної відповідальності
статтях Принципів ми знову зустрічаємося з терміном "збитки". Наприклад, відповідно до ст. 7.4.11 збитки мають бути виплачені одноразово у повній сумі (damages are to be paid in a lump sum); в ст. 7.4.12 говориться про валюті обчислення збитків (currency in which to assess damages) і т.д. --- Принципи міжнародних комерційних договорів / Пер. з англ. А.С.
|