|
1. Характер деяких рішень іноземних судів може не вимагати їх примусового виконання на території Російської Федерації, наприклад рішення про розірвання шлюбу, про визнання громадянина недієздатним та ін Такі рішення визнаються без будь-якого подальшого виробництва. Однак коментована стаття надає зацікавленій особі право в місячний строк, який обчислюється з моменту, коли йому стало відомо про надходження рішення іноземного суду, представити до компетентного російський суду свої заперечення проти цього, що виключає визнання рішення іноземного суду без відповідного виробництва. Про суди, компетентних розглядати питання визнання і примусового виконання рішення іноземного суду, див. коментар до ст. 410 ЦПК.
Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила визнання рішень, не потребуючих виконання, необхідно керуватися такими правилами. Так, згідно зі ст. 52 Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах (Мінськ, 22 січня 1993 р.) * (358) винесені установами юстиції кожної з Договірних Сторін і які вступили в законну силу рішення, які не потребують за своїм характером виконання, визнаються на територіях інших Договірних Сторін без спеціального провадження за умови, якщо: установи юстиції запитуваної Договірної Сторони не винесли раніше по цій справі рішення, що вступило в законну силу; справа відповідно до цієї Конвенції, а у випадках, не передбачених нею, відповідно до законодавства Договірної Сторони, на території якої рішення має бути визнане, не відноситься до виключної компетенції установ юстиції цієї Договірної Сторони.
2. Заперечення зацікавленої особи розглядаються у відкритому судовому засіданні за правилами судочинства в першій інстанції (див. коментар до гл. 12 ЦПК). Порядок направлення судових сповіщень регулюється положеннями гл. 10 даного Кодексу (див. коментар до цієї главі). Підсумковим судовою ухвалою за результатами розгляду заперечень є визначення, на яке в десятиденний строк з дня винесення (див. коментар до ст. 372 ЦПК) особа, за заявою якої було прийнято рішення іноземного суду, а також особа, яка заявила заперечення щодо визнання рішення, можуть подати приватну скаргу до касаційної інстанції. Забезпечуючи право зазначених осіб на оскарження, ст. 413 ЦПК передбачає висилку їм копії ухвали протягом трьох днів з дня винесення. У разі пропуску строку на оскарження ст. 112 даного Кодексу передбачає можливість його відновлення судом за клопотанням особи, що звертається зі скаргою. Підставою для поновлення строку є визнання судом причини його пропуску поважною.
|
- § 3. Розгляд економічних спорів арбітражними судами
Система і функції арбітражних судів. У судову систему Російської Федерації входять згідно Закону «Про судову систему Російської Федерації» спеціалізовані судові установи - Федеральні арбітражні суди. [1] У п. 2 ст. 118 Конституції Російської Федерації не виділено як самостійного виду судового процесу арбітражне судочинство. Отже, з точки зору
- § 2. Фінансові ресурси муніципальних утворень
За справедливим зауваженням Президента Російської Федерації, "великою проблемою місцевого самоврядування залишається недостатність його власної доходної бази. Але саме з місцевих органів влади населення запитує і за виконання федеральних законів, таких як Закон про ветеранах, і за роботу житлово-комунального господарства, і за дуже багато чого, багато чого іншого ". Сукупність місцевих фінансових
- § 3. Умови дійсності і види недійсних угод
Загальні положення. Для того щоб угода призвела до тих правових наслідків, яких бажають досягти її учасники, необхідний ряд умов, яким вона повинна відповідати. По-перше, здійснювати угоди можуть лише особи, що володіють такою складовою частиною дієздатності, як сделкоспособность. По-друге, потрібно, щоб особа дійсно бажало здійснити операцію і правильно висловило зовні волю на її
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
1. AD HOC [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. AD REFERENDUM [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A FORTIORI [а фортіорі] - тим більше 4. A POSTERIORI [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A PRIORI [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. BONA FIDE [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. CAUSA [кауза] -
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
1. Ad hoc [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. Ad referendum [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A fortiori [а фортіорі] - тим більше 4. A posteriori [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A priori [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. Bona fide [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. Causa [кауза] -
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
1. AD HOC [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. AD REFERENDUM [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A FORTIORI [а фортіорі] - тим більше 4. A POSTERIORI [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A PRIORI [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. BONA FIDE [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. CAUSA [кауза] -
- 9.3. Виконання судових доручень і надання інших видів правової допомоги в міжнародне право
За загальним правилом, юрисдикція судових органів обмежена межами території тієї держави, в якому вони здійснюють свою діяльність. Тим часом в процесі цивільного судочинства у справах за участю іноземних фізичних та юридичних осіб суди досить часто стикаються з необхідністю отримання доказів або здійснення іншої діяльності за межами своєї юрисдикції на
- 3. Застава
Поняття та правова природа Зовсім особливе місце серед усіх способів забезпечення виконання зобов'язань займає заставу майна. Це один з класичних цивільно - правових інститутів, що мають багатовікову історію, які беруть свій початок в римському праві. У перший період розвитку застави в римському праві переважали інтереси кредитора. Майно боржника (наприклад, закладається
- 2. Форми договірної відповідальності
Щодо форм (заходів) цивільно - правової, і зокрема договірної, відповідальності, тобто форм вираження несприятливих наслідків у майновій сфері порушника, які є наслідком допущеного ним правопорушення, в юридичній літературі висловлені позиції, які не відрізняються визначеністю. Наведемо найбільш характерні з них. О.С. Іоффе вважає, що до заходів
- 5. Сторони у договорі
У договорі доручення сторонами виступають повірений і довіритель - той, на кому лежить обов'язок вчинити відповідні юридичні дії, і той, від імені та за рахунок якого ці дії здійснюються. В ролі кожної зі сторін може виступати як громадянин, так і юридична особа. Стосовно до юридичних осіб певна проблема виникає, зокрема, у зв'язку з встановленням
|