|
За договором поставки постачальник-продавець, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати в обумовлений термін чи строки вироблені або купуються їм товари покупцю від використання у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім та іншим подібним використанням.
|
- § 3. Правове становище селянського (фермерського) господарства
договором або законом не встановлено інше, а спеціальний закон - Закон про фермерське господарство передбачив, що в учасників господарства виникає, спільна часткова власність, якщо в договорі між ними не передбачено інше. Таким чином, ЦК України містить відсилочну норму, яку і слід застосовувати. Учасники селянського господарства набувають право спільної часткової власності на майно
- § 3. Умови дійсності і види недійсних угод
стаття на відміну від ст. 171 ЦК не містить спеціального застереження щодо цього. Однак якщо неповнолітній у встановленому законом порядку був обмежений чи позбавлений права самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами (п. 4 ст. 26 ЦК), відповідні угоди неповнолітнього можуть бути оскаржені його батьками, усиновителями і піклувальниками. Аналогічні правила
- § 6. Похідні підстави набуття права власності
договором про її відчуження. Одним з найбільш типових похідних підстав набуття права власності є передача речі за договором про її відчуження (традиція). Суб'єктом, в особі якого виникає право власності у вказаний момент, є сторона договору. ЦК прямо не визначає коло відповідних договорів. Однак він встановлює, що мова йде про такі договори, змістом
- § 3. Предмет, термін, місце і спосіб виконання
договору, встановленого законом, а за їх відсутності - відповідно до звичайно ставляться. Специфіка предмета обумовлює ряд особливостей виконання грошових зобов'язань. Перш за все стосовно грошовим зобов'язанням Цивільний кодекс "розщеплює" питання про його предмет (валюті) на два складових елементи - "валюту боргу" (валюту, в якій зобов'язання
- § 5. Порука
договору поруки, за яким "поручитель зобов'язується перед кредитором іншої особи відповідати за виконання останнім його зобов'язання повністю або в частині" (абз. 1 ст. 361 ЦК). Сторонами договору поруки звичайно є поручитель і кредитор за забезпеченим зобов'язанням. Вони можуть укласти цей договір без згоди і навіть без відома боржника, наприклад, у порядку ведення його
- § 3. Види цивільно-правової відповідальності
договірна відповідальність. Цивільно- правова відповідальність може класифікуватися на окремі види по різних підставах. Цивільно-правова відповідальність залежно від основи може бути підрозділена на договірну і внедоговорную. Обидва види відповідальності характеризуються компенсаційної спрямованістю і задовольняють майнові інтереси потерпілого за рахунок
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
стаття трактує про передачу проданої речі із застереженням про збереження права власності за продавцем до оплати речі покупцем або настання іншої обставини, тобто про невідкладно обумовленому договорі про передачу . Абзац 1 ст. 491 ГК відокремлює умовну традицію (речову угоду) від лежить в її основі не умовна купівлі-продажу (обязательственной угоди), а також показує, що угода
- § 1. Загальні положення про купівлі-продажу
506, п. 1 ст. 535, п. 1 ст. 539 ЦК). Сторони договору - продавець і покупець - зазвичай представлені однією особою, в іншому випадку має місце множинність осіб у зобов'язанні (див. п. 1 ст. 308 ЦК). Справа, однак, не в кількості, а в тому, що договір купівлі-продажу як юридичний факт породжує "рівномірно двостороннє" зобов'язання: кожна сторона тут є і кредитором, і боржником,
- § 2. Договір роздрібної купівлі-продажу
статтях (див. ст. 5, 6, 7, 14, 19) передбачає поряд з гарантійним терміном і терміном придатності (див. ст. 470-473, 477 ЦК) невідомий гл. 30 ГК термін служби товару, особливість якого в наступному. Термін служби встановлюється тільки виробником (на відміну від гарантійного терміну, який може бути встановлений також і продавцем). Термін служби (на відміну від гарантійного терміну) встановлюється
- § 9. Договір фінансової оренди (лізингу)
договору лізингу. За договором фінансової оренди (договору лізингу) орендодавець зобов'язується придбати у власність вказане орендарем майно у визначеного ним продавця і надати орендареві це майно за плату в тимчасове володіння і користування для підприємницьких цілей (ст. 665 ЦК). Як видно з визначення, лізинг передбачає, що одна особа, в силу недостатності
|