|
1. Перевізник несе відповідальність за незбереження вантажу або багажу, яка відбулася після прийняття його до перевезення і до видачі вантажоодержувачу, уповноваженій ним особі або особі, уповноваженій на отримання багажу, якщо не доведе, що втрата, недостача або пошкодження (псування) вантажу або багажу сталися внаслідок обставин , які перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
2. Збиток, заподіяний під час перевезення вантажу або багажу, відшкодовується перевізником:
у разі втрати або нестачі вантажу або багажу - в розмірі вартості втраченого чи відсутнього вантажу або багажу;
в разі пошкодження (псування) вантажу або багажу - в розмірі суми, на яку знизилася його вартість, а при неможливості відновлення пошкодженого вантажу або багажу - в розмірі його вартості;
у разі втрати вантажу або багажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної вартості вантажу або багажу.
Вартість вантажу або багажу визначається виходячи з його ціни, зазначеної в рахунку продавця чи передбаченої договором, а при відсутності рахунку або зазначення ціни в договорі виходячи з ціни, яка при порівнянних обставинах звичайно стягується за аналогічні товари.
3. Перевізник поряд з відшкодуванням встановленого збитку, викликаного втратою, нестачею або пошкодженням (псуванням) вантажу або багажу, повертає відправнику (одержувачу) провізну плату, стягнуте за перевезення втраченого, відсутнього, зіпсованого або пошкодженого вантажу або багажу, якщо ця плата не входить у вартість вантажу .
4. Документи про причини незбереження вантажу або багажу (комерційний акт, акт загальної форми і т.п.), складені перевізником в односторонньому порядку, підлягають в разі спору оцінці судом поряд з іншими документами, що засвідчують обставини, які можуть служити підставою для відповідальності перевізника, відправника або одержувача вантажу або багажу.
|
- 7. Відповідальність перевізника за окремі порушення зобов'язань з перевезення пасажира
796 ЦК, якщо не доведе, що втрата, недостача або пошкодження (псування) багажу сталися внаслідок обставин, які він не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Дане положення відтворено в ст. 107 УЖТ. Повітряний перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу або пошкодження (псування) багажу після прийняття його до повітряного перевезення і до видачі одержувачу в
- 6. Загальні положення про договір страхування
стаття не могла служити підставою для суду визнати неукладеним договір страхування, по якому не була сплачена страхова премія. У цьому зв'язку О.С. Іоффе визнав за необхідне і на цей раз, в період дії ЦК 1964 р., визнати договір страхування реальним тільки шляхом посилання на затверджені в установленому порядку правила. --- Коментар до Цивільного
- 12. Обов'язкове страхування
стаття починається з проголошення загального для всього договірного права, як, втім, і цивільного права в цілому, принципу: "громадяни та юридичні особи вільні в укладенні договору". Саме в даній статті Кодекс у зв'язку з цим же принципом і в якості виключення з нього допускає можливість спонукання до укладення договору. Зазначена стаття чітко розмежовує два види спонукання в
- 1. Поняття договору зберігання
стаття містять суттєві відмінності від норм гл. 47 ГК головним чином відносно прав, обов'язків, відповідальності зберігача - заставодержателя або заставодавця у першому випадку і відповідно покупця (отримувача) або постачальника - у другому. --- Так, в силу ст. 343 ГК на заставодавця або заставодержателя (залежно від того, у кого з них буде
- 7. Права та обов'язки сторін
стаття присвячена, на що вже зверталася увага, значною мірою регулювання саме зустрічного обов'язку поклажодавця - передати річ зберігачу. Порядок виконання стороною обов'язку прийняти річ, а також наслідки порушення зазначеної обов'язки визначаються загальними нормами зобов'язального права ДК. З цього, зокрема, випливає, що зберігач повинен відшкодувати поклажодавцю
- 9. Зобов'язання, що випливають з договору перевезення конкретного вантажу
стаття, згідно з якою залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення і до видачі вантажоодержувачу або до передачі згідно з правилами іншому підприємству, організації, установі, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталися внаслідок обставин, які залізниця не могла запобігти та усунення яких
- 1. Цивільний кодекс РФ про договір перевезення
стаття про відповідальність перевізника стосовно до всіх видів громадського транспорту; змінений претензійно-позовної порядок врегулювання спорів, що виникають з перевезення вантажів ". --- --- Савичев Г.П. Глава 44. Транспортне і експедиційне зобов'язання / / Цивільне право: Підручник / Відп. ред. Е.А. Суханов. 2-е вид. , перераб. і доп. В 2 т. Т. II, напівтім 2.
- 2. Система законодавства, що регулює договір перевезення
стаття присвячена фрахтування повітряних суден (ст . 104), і то вона лише відтворює ч. 1 ст. 787 ГК, хоча в тій же статті ГК сказано, що транспортними кодексами повинні бути встановлені порядок укладення та форма цього договору. Залишаються без відповіді питання про те, що представляють по своїй природі і як регулюються при чартерних перевезеннях взаємини власника повітряного судна та чартерного
- 9. Відповідальність за порушення договору буксирування
статтях, підставах. У ст. 118 названі дві обставини, що тягнуть вказане наслідок. Ними є обмеження або заборона, - природно, у встановленому порядку - руху суден (за умови, якщо період дії відповідних обмежень чи заборон не минув), а також рятування життя людей або майна на воді. На додаток до зазначених двом загальним виділені і спеціальні підстави
- 8.1. Досудовий порядок врегулювання спорів між споживачем і продавцем (виробником, виконавцем). Порядок пред'явлення претензії і задоволення претензійних вимог
відповідальності. При повному або частковому відмову боржника від задоволення претензії або неотриманні від нього відповіді у встановлений строк кредитор має право пред'явити позов. Нині претензійний порядок врегулювання спорів, як уже зазначалося, регламентується умовами договору або нормами федерального закону (підзаконного правового акта за умови прямої вказівки на це в
|