- § 3. Умови дійсності і види недійсних угод
стаття на відміну від ст. 171 ЦК не містить спеціального застереження щодо цього. Однак якщо неповнолітній у встановленому законом порядку був обмежений чи позбавлений права самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами (п. 4 ст. 26 ЦК), відповідні угоди неповнолітнього можуть бути оскаржені його батьками, усиновителями і піклувальниками. Аналогічні правила
- § 4. Суб'єкти зобов'язання
недійсності обязательственной угоди-підстави цедент втрачає можливість використовувати будь-які способи захисту і несе ризик майнових втрат. У подібній ситуації відбувається безпідставне збагачення цессионария за рахунок цедента. Як наслідок, ст. 1106 ЦК передбачає можливість останнього вимагати відновлення колишнього положення, тобто зворотного перекладу відступленого права на
- § 3. Окремі способи припинення зобов'язань
недійсних або припинених (виконанням, наданням відступного або в силу інших обставин) вимог не допускається. Здатність вимог до виконання означає також наступ терміну їх виконання. На жаль, нечіткість формулювання ст. 410 ЦК не дозволяє однозначно визначити, чи обов'язково наступ терміну виконання обох зачитуємо вимог чи допустимо
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
стаття трактує про передачу проданої речі із застереженням про збереження права власності за продавцем до оплати речі покупцем або настання іншої обставини, тобто про невідкладно обумовленому договорі про передачу. Абзац 1 ст. 491 ГК відокремлює умовну традицію (речову угоду) від лежить в її основі не умовна купівлі-продажу (обязательственной угоди), а також показує, що угода
- § 1. Загальні положення про купівлю-продаж
недійсність "продажу", а покупець міг би й придбати річ, і зберегти що призначалися до сплати гроші * (5). Спочатку даний договір являв собою своєрідний акт "негайної купівлі-продажу", а зобов'язання купівлі-продажу поглиналося і вичерпувалося речовим актом передачі (traditio) права власності. Розвиток товарно-грошових відносин поступово змусило відмовитися від
- § 2. Елементи договору оренди
недійсними (п. 40-41 постанови пленумів Верховного Суду РФ і ВАС РФ N 6/8). Крім того, існує ряд загальних обмежень: здача в оренду майна некомерційними організаціями допускається у тій мірі, в якій це не суперечить цілям їх діяльності (ст. 48-49 ЦК). Фізичні особи, систематично извлекающие доходи за рахунок здачі майна в оренду, підлягають державній реєстрації
- § 2. Страхове правовідношення
недійсність договору, за винятком договору обов'язкового державного страхування співробітників держапарату (ст. 969 ЦК). Такий договір може бути укладений або шляхом складання одного документа, підписаного сторонами (п. 2 ст. 434 ЦК), або шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового поліса (свідоцтва, квитанції), підписаного страховиком. В останньому випадку
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
стаття з проекту Кодексу була виключена. Цим частково пояснюється те, що в § 4 гл. 37 ГК вирішуються лише самі загальні питання про договори підряду на виконання проектних та вишукувальних робіт. * (449) У строгому сенсі мірою цивільно-правової відповідальності є лише остання з названих санкцій, а саме стягнення збитків. * (450) СЗ РФ. 1999. N 9. Ст. 1096. * (451) СЗ РФ. 1994. N 34.
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
статтями відповідної глави. * (137) Дане питання врегульовано тільки стосовно до права на використання авторських творів, та й то лише у випадку їх входження до складу виморочність майна (п. 2 ст. 1283 ЦК). В інших випадках доля прав, що переходять до держави, залишається неясною. * (138) В принципі, вона мала бути реалізована ще до 1 січня 2008 р., так як часу для
- 2. Свобода договорів
статтях ЦК. З певною часткою умовності можна стверджувати, що будь-яка з імперативних норм ГК, що відносяться до договорів, являє собою спосіб обмеження свободи договорів. Насамперед такі винятки відносяться вже до основного питання - про свободу укладання договору. У суворо визначених випадках допускається примушування до укладення договору. При цьому в силу п. 1 ст. 421 ГК сюди включаються
|