|
Коментар до статті 6
1. Частиною 1 ст. 6 ДВК РФ встановлюється, що кримінально-виконавче законодавство Російської Федерації застосовується на всій території Російської Федерації. Це положення означає обов'язковість застосування норм кримінально-виконавчого законодавства на території всіх суб'єктів Російської Федерації. Де б не відбував покарання засуджений, на нього повною мірою поширюються положення федеральних законів, що регламентують умови та порядок відбування покарання, поводження із засудженими. Законами суб'єктів Російської Федерації ці питання регламентуватися не можуть.
У сфері виконання покарань кримінально-виконавчий закон передбачає лише окремі повноваження суб'єктів Російської Федерації. Зокрема, вони поширюються на можливість відвідування установ і органів, що виконують покарання, президентами та главами урядів суб'єктів Російської Федерації, главами органів місцевого самоврядування в межах відповідних територій (ст. 24). Відповідно до закону суб'єкти Російської Федерації і органи місцевого самоврядування можуть брати участь у виховній роботі із засудженими, наданні сприяння звільненим від відбування покарання у трудовому і побутовому влаштуванні.
2. У ч. 2 ст. 6 ДВК РФ визначається, що виконання покарань, а також застосування засобів виправлення засуджених і надання допомоги звільняються особам здійснюються відповідно до законодавства, чинного під час їх виконання. Виходячи з цього всі питання, пов'язані з виконанням покарання, регулюються виключно законом, чинним в період виконання покарання. При цьому для порядку та умов виконання і відбування покарання, поводження із засудженими не має значення час вчинення злочину, час засудження, час початку і закінчення відбування покарання.
Однак, розглядаючи питання про дію кримінально-виконавчого законодавства у часі, не можна не враховувати положення ст. 10 КК РФ, що регулює питання дії в часі кримінального закону. Саме кримінальним законом визначаються види і зміст кримінальних покарань, види установ, де вони відбувають, категорії осіб, до яких ті чи інші види покарання не застосовуються, і цілий ряд інших питань, пов'язаних з кримінальним покаранням. Всі ці питання в аспекті виконання покарання отримують свій розвиток в кримінально-виконавчому законі. Тому зміна кримінального закону, яке тягне поліпшення становища засудженого, повинно застосовуватися в період виконання покарання незалежно ні від яких обставин. Так, наприклад, декриміналізація діяння в кримінальному законі повинна тягти за собою звільнення засуджених за цей злочин від відбування покарання. Виключення з кримінального закону виправній колонії якого режиму означатиме його відсутність і в кримінально-виконавчому законі, скорочення в кримінальному законі строків, по від'їзді яких можливе умовно-дострокове звільнення, знайде своє відображення і в кримінально-виконавчому законі і т.д.
|
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
стаття трактує про передачу проданої речі з застереженням про збереження права власності за продавцем до оплати речі покупцем або настання іншої обставини, тобто про невідкладно обумовленому договорі про передачу. Абзац 1 ст. 491 ГК відокремлює умовну традицію (речову угоду) від лежить в її основі не умовна купівлі-продажу (обязательственной угоди), а також показує, що угода
- § 1. Поняття і причини юридичних колізій
діють акти різного рівня і значення, різної юридичної сили, рангу, соціальної спрямованості, зокрема, старі, союзні, і нові, російські; протікають процеси уніфікації та диференціації, об'єднання та відокремлення; переплітаються вертикальні й горизонтальні зв'язки й тенденції. Це динамічно напружена й багато в чому споконвічно суперечлива і асиметрична система. З іншого
- 2. Свобода договорів
статтях ЦК. З певною часткою умовності можна стверджувати, що будь-яка з імперативних норм ГК, що відносяться до договорів, являє собою спосіб обмеження свободи договорів. Насамперед такі винятки відносяться вже до основного питання - про свободу укладання договору. У суворо визначених випадках допускається примушування до укладення договору. При цьому в силу п. 1 ст. 421 ГК сюди включаються
- 12. Обов'язкове страхування
стаття починається з проголошення загального для всього договірного права, як, втім, і цивільного права в цілому, принципу: "громадяни та юридичні особи вільні в укладенні договору". Саме в даній статті Кодекс у зв'язку з цим же принципом і в якості виключення з нього допускає можливість спонукання до укладення договору. Зазначена стаття чітко розмежовує два види спонукання в
- Стаття 3. Правова основа військового обов'язку і військової служби
дію (ст. 18); обов'язок держави визнавати, дотримуватися і захищати права і свободи людини і громадянина (ст. 2); рівний доступ громадян до державної служби (ч . 4 ст. 32) та ін Військова служба пов'язана з низкою правообмежень і прямих заборон для військовослужбовців, які допустимі відповідно до ч. 3 ст. 55 Конституції Російської Федерації лише за федеральним законом, яким
- Стаття 2. Законодавство Російської Федерації про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів
статтями 45, 46 (частина 1) і 55 Конституції Російської Федерації; статті 450 і знаходиться з нею в системному зв'язку статті 107 в тій частині, в який ними допускається можливість обрання щодо члена Ради Федерації або депутата Державної Думи домашнього арешту як запобіжного заходу без згоди відповідної палати Федеральних Зборів, - як суперечать статті 98 Конституції
- Тема 2.3. Державний устрій Російської Федерації
дії між центром і регіонами. Таким чином, державний устрій - це найважливіший елемент держави, що представляє собою спосіб організації його території, правове становище частин держави і систему їх взаємовідносин з центром. Державний устрій країни залежить від безлічі факторів: розміру території, чисельності та національного складу населення, історичних
- Тема 4.2. Правові екологічні вимоги, процедури і відносини з використання природних ресурсів та охорони навколишнього середовища
стаття встановила, що при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності, що надає негативний вплив на стан навколишнього природного середовища, державні органи, підприємства , установи, організації, а також громадяни України, іноземні юридичні особи та громадяни, особи без громадянства зобов'язані керуватися принципами: пріоритету охорони життя і
- Тема 8.1. Загальна характеристика кримінального права, його норми і джерела
статтях (нагадаємо ще раз, що норма - це правило поведінки, заборона, дозвіл, заохочення певних вчинків, а стаття закону - словесне викладення цієї норми), мають складну структуру. Вони складаються з так званої диспозиції - латинське слово, що спочатку означало опис розташування військ або кораблів, - і санкції. Диспозиція містить найменування злочину конкретного виду та
- 4. Цивільно-правовий режим зброї
стаття 20, яка прямо дозволяє громадянину вчинення наступних видів угод: - продавати знаходиться у них на законних підставах на праві особистої власності зброю юридичним особам, які мають ліцензію на торгівлю цивільною й службовою зброєю або на колекціонування або експонування зброї, або державним воєнізованим організаціям з попереднім повідомленням органів
|