| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Стаття 15. Медичне обстеження осіб, що вступають у шлюб |
||
|
1. Як своєрідний перешкоди для укладення шлюбу було б, у разі його обов'язковості, медичне обстеження осіб, що вступають у шлюб. Воно, безсумнівно, бажано, оскільки сприяло б міцності шлюбу, здоров'ю дітей, що з'явилися в сім'ї. Адже не секрет, що нерідко на стабільності сімейних відносин позначаються проблеми, пов'язані з доглядом за хворою дитиною, вихованням дітей-інвалідів. До того ж уявлення про стан здоров'я майбутнього чоловіка (дружини) дозволили б усвідомити важливість скоєного при створенні сім'ї кроку. Питання про необхідність медичного огляду осіб, що вступають у шлюб, ставилося давно. Але він не міг знайти свого вирішення за міркувань фінансового порядку, здатності органів охорони здоров'я забезпечити безкоштовне медичне огляд всіх шлюбних пар. Якщо уявити собі, що ці кошти знайшлися, то довелося б дуже довго чекати одруження, що не в інтересах осіб, які мають намір стати подружжям. До того ж виявилися б порушеними передбачені сімейним законодавством терміни реєстрації шлюбу. Тому було прийнято компромісне рішення - передбачити добровільне медичне обстеження бажаючих поєднуватися шлюбом. Воно проводиться за місцем проживання (реєстрації) вступають у шлюб безкоштовно установами державної і муніципальної служби охорони здоров'я. Не виключається його проведення та приватними медичними установами. Тим більше що таке обстеження не є обов'язковою умовою реєстрації шлюбу. Швидше за все, мова йде про рекомендації, в здійсненні якої зацікавлені як майбутнє подружжя, так і держава. На Україні в 2007 р. прийнятий закон, який передбачає обов'язок громадян, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, пройти повне медичне обстеження та повідомити один одного про його результати. "Якщо наречений і наречена нечесно проінформують один одного про стан свого здоров'я, їх шлюб визнають недійсним" * (24). Стаття, що передбачає не тільки добровільне обстеження, а й консультування з медико-генетичним питань і питань планування сім'ї. Подібного роду консультування здатне запобігти розпаду молодої сім'ї, поява на світ хворої дитини. Треба сказати, що світовій практиці відомо передбачене законодавством обов'язкове предбрачная медичний огляд. Наприклад, у Болгарії бажаючі поєднуватися шлюбом повинні представити спеціальну декларацію та медичне свідоцтво про відсутність у них хвороб, що перешкоджають реєстрації шлюбу. Перелік цих хвороб в різних державах різний. В основному мова йде про венеричні захворювання. Так, в деяких штатах США неможливо укладання шлюбу при захворюванні сифілісом. Згідно ч. 2 ст. 63 Французького цивільного кодексу посадова особа, що веде акти громадянського стану, може приступити до публікації майбутньої реєстрації шлюбу, у тому числі при дозволі на вступ у шлюб до досягнення шлюбного віку, тільки після подання кожним з майбутніх подружжя медичного свідоцтва, що підтверджує, окрім іншого, що зацікавлена особа було оглянуто з метою вступу в шлюб. Провідне акти цивільного стану посадова особа, яка порушила даний припис, притягується до відповідальності шляхом накладення на нього штрафу. 2. Відповідно до коментарів статтею отримана в результаті обстеження інформація становить медичну таємницю, яка може стати надбанням іншого майбутнього чоловіка тільки за згодою обстеженого. Звичайно, всяка таємниця, пов'язана зі станом здоров'я, для всіх інших закрита. Але коли від знайомства з нею залежить майбутнє сім'ї, а відповідно і шлюбу, в наявності таємниця для двох, бо шлюб таки грунтується на довірі. Причому, треба думати, йдеться про інформацію про здоров'я. Всяка інша інформація може бути конфіденційною і для другого з подружжя. Наявність у обстеженого тяжкого захворювання, наприклад хронічного алкоголізму, наркоманії, може стати причиною відмови від шлюбу. Разом з тим особам, що звернулися з проханням про реєстрацію шлюбу, належить право вибору: бути чи не бути шлюбу. Тим більше що багато серйозні хвороби піддаються корекції, після чого зникає загроза появи на світ неповноцінного потомства. Ось чому набуває особливого змісту знайомство із станом здоров'я один одного, про що слід нагадувати до початку реєстрації шлюбу. Частина 4 ст. 150 КпШС включала в ритуал реєстрації шлюбу обов'язок працівника органу РАЦС, реєструючого шлюб, упевнитися (словесно), що поєднуються шлюбом особи обізнані про стан здоров'я один одного. А Закон про акти цивільного стану, існуючий поза рамками СК, такого припису не має. Відповідно його немає і в чинному СК, що слід вважати його недоліком. Якщо наявне захворювання виявиться, коли шлюб вже відбувся, можливо лише його розірвання. 3. Зараження венеричною хворобою, ВІЛ-інфекцією відноситься до злочину, передбаченому ст. 121, 122 КК. При цьому мається на увазі, що страждає подібного роду захворюванням знав про його існування, але приховав цю обставину від новобрачной (нареченого). Іншими словами, він свідомо розповсюдив небезпечну інфекцію. Ось чому сімейне законодавство передбачає, що особа, яка має таке захворювання, має поставити до відома про його наявність особа, з якою воно збирається одружитися, причому зробити це слід у період до укладення шлюбу. Ця вимога є обов'язковою, оскільки при подібного роду захворюваннях існує загроза життю, здоров'ю майбутнього чоловіка та їхніх дітей, яка виходить від одного з осіб, які укладають шлюб. В іншому випадку особа, приховала свою хворобу, може бути притягнуто до кримінальної відповідальності, а інший чоловік вправі просити суд про визнання укладеного шлюбу недійсним (див. коментар до ст. 27-30 СК). |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Стаття 15. Медичне обстеження осіб, що вступають у шлюб " |
||
|
||