| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Стаття 92. Звільнення чоловіка від обов'язку по утриманню другого з подружжя або обмеження цього обов'язку строком |
||
|
Правила коментованої статті є спеціальними і застосовуються крім загальних підстав звільнення від обов'язку щодо сплати аліментів (див. коментар до ст. 119 СК). Крім звільнення від сплати аліментів суд вправі застосувати іншу, більш м'яку міру: обмежити обов'язок по сплаті аліментів певним терміном. Закон не розмежовує, в яких випадках суд може звільнити зобов'язаного дружина від сплати аліментів, а в яких - обмежити цей обов'язок певним строком. Вирішення цього питання цілком залежить від розсуду суду; одні й ті ж обставини можуть бути підставами як для звільнення від сплати аліментів, так і для обмеження аліментні обов'язки певним терміном. Перелік таких обставин є вичерпним. Звільнення зобов'язаної чоловіка від сплати аліментів або обмеження цього обов'язку строком - не обов'язок, а право суду, який може стягнути аліменти за наявності обставин, зазначених у цій статті. З урахуванням конкретних обставин справи суд має право не застосовувати зазначену міру, зокрема, щодо дружини (колишньої дружини) в період вагітності і протягом трьох років після народження загального дитини. Суд може вирішити питання про звільнення зобов'язаної чоловіка від сплати аліментів або про обмеження цього обов'язку строком як при пред'явленні позову про сплату аліментів, так і в тих випадках, коли аліменти раніше вже були стягнуті. Питання про звільнення або обмеження строком аліментні обов'язки чоловіка або колишнього чоловіка вирішується судом лише за відсутності угоди про сплату аліментів. У разі негідної поведінки в сім'ї чоловіка - одержувача аліментів за наявності угоди чоловік-платник має право вимагати зміни або розірвання угоди через істотного порушення іншою стороною його умов, але не має права звертатися до суду з позовом про звільнення або обмеження строком обов'язків з виплати аліментів. У коментованій статті міститься єдиний випадок, коли закон враховує причину настання непрацездатності одержувача аліментів: чоловік (колишній чоловік) може бути звільнений від аліментні обов'язки або такий обов'язок може трансформуватися з безстрокової (за загальним правилом) в строкову у разі, якщо непрацездатність одержувача аліментів наступила в результаті зловживання спиртними напоями, наркотичними засобами чи в результаті вчинення ним умисного злочину. Не має значення час настання непрацездатності із зазначених причин: у шлюбі або після його розірвання. Непрацездатність повинна вважатися настала в результаті зловживання спиртними напоями або наркотичними засобами, якщо таке зловживання призвело до стійкої втрати працездатності, внаслідок чого особу було визнано інвалідом, а також у випадках, коли в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння чоловік потрапив в аварію, пошкодив здоров'я внаслідок обмороження і т.п. Непрацездатність повинна вважатися настала в результаті вчинення особою умисного злочину не тільки тоді, коли чоловік (колишній чоловік) став інвалідом в момент вчинення такого злочину (наприклад, при його затриманні було застосовано зброю, внаслідок чого настала інвалідність), а й у випадках, коли він став непрацездатним при відбуванні покарання за вчинення умисного злочину. Питання про нетривалість шлюбу, як і питання про його тривалості, вирішується судом з урахуванням конкретних обставин справи. Питання про те, чи був шлюб нетривалим, може виникнути лише після його розірвання, так як якщо він не розірваний, не можна судити про те, скільки часу він може протривати, якщо позов про стягнення аліментів пред'явлений під час шлюбу. Безумовно, нетривалим слід вважати шлюб, який проіснував менше одного року; в цьому випадку доцільно звільнити чоловіка від сплати аліментів. На думку більшості фахівців і по сформованій практиці, нетривалим визнається шлюб, що тривав не більше трьох - п'яти років. У цьому випадку суд з урахуванням конкретних обставин справи може як звільнити чоловіка від обов'язку по сплаті аліментів, так і обмежити таку обов'язок строком, приблизно рівним терміну тривалості шлюбу. Негідну поведінку чоловіка або колишнього чоловіка в сім'ї може служити підставою для звільнення від сплати аліментів або обмеження її строком як у тих випадках, коли негідну поведінку мало місце в минулому, так і у випадках, коли чоловік (колишній чоловік) веде себе негідно після розірвання шлюбу, у тому числі після стягнення на його користь аліментів. Не можна визнати вдалою дане формулювання підстави звільнення або обмеження строком обов'язки по сплаті аліментів, так як вона не дає можливості врахувати негідну поведінку чоловіка або колишнього чоловіка, вже одержує аліменти, якщо він проживає один, але витрачає отримані кошти на придбання спиртних напоїв, наркотичних засобів, на участь в азартних іграх тощо, в той час як чоловік-платник аліментів відчуває після їх сплати недолік коштів, необхідних на його лікування, на утримання нової сім'ї і т.п. Більш розумною видається редакція ст. 27 КпШС, в якій говорилося про негідну поведінку чоловіка не тільки в сім'ї. Як негідну поведінку чоловіка (колишнього чоловіка) в сім'ї слід розцінювати вчинення ним умисного злочину проти будь-якого члена сім'ї, а не тільки платника аліментів, правопорушень, які не є злочинами, але створюють в сім'ї обстановку дискомфорту, а також вчинків, що суперечать принципам моралі і моральності, що склалися в суспільстві (тобто ведення аморального способу життя). |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Стаття 92. Звільнення чоловіка від обов'язку по утриманню другого з подружжя або обмеження цього обов'язку строком " |
||
|
||