|
1. Заява конкурсного кредитора про визнання боржника банкрутом (далі - заява кредитора) подається до арбітражного суду в письмовій формі. Заява кредитора - юридичної особи підписується його керівником або представником, заява кредитора - громадянина цим громадянином або його представником.
2. У заяві кредитора повинні бути зазначені:
найменування арбітражного суду, до якого подається заява кредитора;
найменування (прізвище, ім'я, по батькові) боржника та його адреса;
реєстраційні дані боржника - юридичної особи (державний реєстраційний номер запису про державну реєстрацію юридичної особи, ідентифікаційний номер платника податків);
найменування (прізвище, ім'я, по батькові) конкурсного кредитора і його адреса;
розмір вимог конкурсного кредитора до боржника з зазначенням розміру належних до сплати відсотків, неустойок (штрафів, пені);
зобов'язання, з якого виникла вимога боржника перед конкурсним кредитором , і строк виконання такого зобов'язання;
набрало законної сили рішення суду, арбітражного суду або третейського суду, які розглядали вимоги конкурсного кредитора до боржника;
докази підстав виникнення заборгованості (рахунки фактури, товарно транспортні накладні та інші документи);
кандидатура тимчасового керуючого (прізвище, ім'я, по батькові арбітражного керуючого, найменування та адресу саморегулівної організації, членом якої він є) або найменування та адреса саморегулівної організації, з числа членів якої повинен бути затверджений тимчасовий керуючий;
перелік доданих до заяви кредитора документів.
Конкурсний кредитор у своїй заяві вправі вказати додаткові вимоги до кандидатури тимчасового керуючого. У заяві кредитора можуть бути вказані інші мають відношення до розгляду справи про банкрутство відомості.
До заяви кредитора можуть бути прикладені наявні у конкурсного кредитора клопотання.
3. Конкурсний кредитор зобов'язаний направити копію заяви кредитора боржнику.
4. Заява кредитора може грунтуватися на об'єднаній заборгованості по різних зобов'язаннях.
5. Конкурсні кредитори вправі об'єднати свої вимоги до боржника і звернутися до суду з однією заявою кредитора. Таку заяву підписується конкурсними кредиторами, що об'єднали свої вимоги.
|
- § 3. Розгляд економічних спорів арбітражними судами
Система і функції арбітражних судів. У судову систему Російської Федерації входять згідно Закону «Про судову систему Російської Федерації» спеціалізовані судові установи - Федеральні арбітражні суди. [1] У п. 2 ст. 118 Конституції Російської Федерації не виділено як самостійного виду судового процесу арбітражне судочинство. Отже, з точки зору
- § 2. Поняття і основні види угод
Фактичний склад угоди. Стаття 153 ЦК розуміє під угодами дії громадян або юридичних осіб, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, тобто на викликання правового наслідки. Допомогою угод суб'єкти цивільного права встановлюють, змінюють або припиняють свої цивільні права та обов'язки за своєю вираженою зовні волі і в своєму
- § 5. Умовні угоди
Умова в угоді: поняття, види, допустимість. Стаття 157 ЦК виділяє угоди, зроблені під умовою. Умовна операція містить в собі умову (condicio), тобто визначення, за допомогою якого наступ або припинення дії угоди з волі сторін поставлено в залежність від майбутнього невідомого обставини * (554). Проте й саме ця обставина також називається умовою. Закон
- § 6. Похідні підстави набуття права власності
Передача речі за договором про її відчуження. Одним з найбільш типових похідних підстав набуття права власності є передача речі за договором про її відчуження (традиція). Суб'єктом, в особі якого виникає право власності у вказаний момент, є сторона договору. ЦК прямо не визначає коло відповідних договорів. Однак він встановлює, що мова йде про такі
- § 4. Суб'єкти зобов'язання
Сторони зобов'язання. Сторонами зобов'язання є кредитор і боржник. В якості кожної з сторін можуть брати участь одна або одночасно кілька осіб (п. 1 ст. 308 ЦК) * (1118). Як і всяке відносне правовідношення, зобов'язання встановлюється між строго певними особами. Зобов'язання не створює обов'язків для осіб, що не беруть участь в ньому в якості сторін (для третіх осіб)
- 2. Виконання заповіту
Виконання заповіту покладається на призначених у заповіті спадкоємців. Крім того, заповідач може доручити виконання заповіту виконавцю волі (душеприказчику) (ст. 1133 ЦК). Причому чинне законодавство дозволяє доручити душеприказчику виконання заповіту не тільки повністю, але і в певній частині. Виконавець заповіту може бути обраний як з числа спадкоємців, так і
- 3. Спеціальні випадки припинення договору
"Спеціальними випадками припинення договорів" можна назвати ситуації, при яких втрачають свою силу при наявності зазначених у законі обставин зобов'язання, що складають зміст договору. Складні при цьому відносини регулюються в основному гл. 29 ЦК, яка поширює свою дію в рівній мірі на всі види зобов'язань незалежно від підстав їх виникнення, а значить, і на
- 7. Права та обов'язки сторін
Права та обов'язки комітента та комісіонера досить широко врегульовані в ЦК, а з урахуванням специфіки певних видів комісії - також у присвяченому їм спеціальному законодавстві. Як і стосовно іншим договорами, це все ж найбільшою мірою належить до обов'язків активної сторони в договорі, в даному випадку - комісіонера. З визначення договору комісії випливає, що в
- 4. Учасники страхових відносин
Насамперед йдеться, природно, про сторони відповідного правовідносини - страховиком і страхувальником. Страховик Страховик посідає особливе місце в страховому правовідношенні, оскільки саме з його діями пов'язане досягнення основної мети, заради якої виникає страхове правовідношення, - виплати певної суми в розмірі та у випадках, передбачених у договорі, а при
- 3. Договір перевезення вантажів
Укладення договору Як вже зазначалося, в правовому регулюванні діяльності залізниць та інших перевізників, що працювали на основі концесії уряду (громадських возіїв), були яскраво виражені деякі публічно-правові елементи. Так, Загальний статут російських залізних (далі - Загальний статут) доріг передбачав, що станції повинні бути відкриті для прийому і видачі вантажів щодня, в
|