|
Ідея страхування нерозривно пов'язана з його універсальним значенням як засобу, здатного усунути або, у всякому разі, зробити менш відчутним (мінімізувати) несприятливий результат впливу на ті чи інші господарські сфери окремих обставин, ні саме існування, ні непередбачене або невідворотна прояв яких виключити неможливо. Безперервна зміна самого середовища життєдіяльності людини об'єктивно викликає все більшу різноманітність негативних факторів: не тільки природно-природні явища стихійного характеру (повені, бурі, землетруси і т.п.), нещасні випадки (транспортні аварії та катастрофи, епідемії тощо) , але і відкриті і освоєні людиною нові властивості матерії (ядерні матеріали, іонізуюче випромінювання), а також деструктивні прояви самого так званого людського фактора (соціальні катаклізми, війни та військові конфлікти, протиправні акції). Виникаючі при цьому широкомасштабні випадкові збитки (масові або поодинокі) не можуть бути попереджені ні вдосконаленням системи суспільних відносин, ні спільної високою культурою і професіоналізмом здійснення тієї чи іншої діяльності.
В таких умовах, враховуючи органічну взаємопов'язаність і взаємозалежність всіх учасників розвиненого товарно-грошового обороту в створенні продуктивних сил суспільства, економічне падіння одного з них побічно руйнує (наражає на небезпеку) весь народно-господарський організм. Можливість вирішення завдання попередження, звільнення, подолання та захисту від загрози настання подібних наслідків спочатку була знайдена в економічній природі страхування.
Страхування як економічна категорія являє собою економічний механізм, заснований на принципі розподілу (розкладання, розкладу) збитку, понесеного в одному випадку, між деякими безліччю інших, які схильні аналогічною (однорідної) небезпеки. Забезпечуючи таким чином відновлення майнової сфери окремого (приватного) господарства або певної особи, а тим самим гарантуючи та їх економічні інтереси, страхування виконує двоєдину функцію: дозволяє учасникам господарського обороту впевнено діяти в сьогоденні, зберігаючи їх економічне становище, а також обгрунтовано прогнозувати своє майбутнє, що, в свою чергу, створює основу сталого розвитку всього суспільно економічного ладу (1). Тому саме в страхуванні ідея розкладання шкоди, використовувана і в інших інститутах (зокрема, загальної аварії), отримала своє максимально повне і найбільш досконале втілення з універсально пристосованим для її практичної реалізації механізмом.
---
(1) Таке значення страхування не повинно призводити до його абсолютизації - трактуванні як виключно економічної категорії, що нерідко відстоюється в економічній літературі. Навіть у цивільно-правовій доктрині зустрічалася трактування страхування майн "як угоди строго економічної" (див.: Синайський В.І. Російське цивільне право (серія "Класика російської цивілістики"). М., 2002. С. 449).
Принцип розкладання випадкового (евентуального) шкоди цілком співвідноситься і з головною функцією страхування як економічного інституту - забезпечення безпечного здійснення економічної (господарської) діяльності допомогою надання її учасникам гарантованого захисту від різного роду небезпек, що загрожують їх матеріальним благам (цінностям), тим самим сприяючи збільшенню добробуту (або попереджаючи його зменшення) як кожного з них, так і всієї економічної системи.
Складові відокремлену галузь господарської діяльності страхові економічні відносини виступають у формі створення і розподілу грошового фонду, що знаходиться в управлінні спеціальної організації (страховика), шляхом попередньої акумуляції сплачених страхових премій (страхових внесків) зацікавлених учасників економічного обороту (страхувальників), а також за рахунок інших коштів страховиків. Страховий фонд як матеріальна основа страхування за джерелом свого утворення носить децентралізований характер (внески окремих його учасників), однак керований страховою організацією, стає централізованим фондом, зберігаючи свої строго цільові спрямованість і призначення: відшкодування майнових втрат (господарських благ), що виникають у осіб, що беруть участь у його створенні (1).
---
(1) Див: Райхер В.К. Страховий фонд / / Праці Ленінградського фінансово-економічного інституту. М.-Л., 1941. Вип. 11 Він. Суспільно-історичні типи страхування. М.-Л., 1947.
Наявність заздалегідь утвореного грошового резерву однаково служить і потребам "матеріального буття", складаючи економічну необхідність всякого суспільного виробництва (1), і цілям захисту та забезпечення життєдіяльності самої людини в умовах існуючого економічного порядку (2). У цьому виявляється найважливіше соціально-економічне значення страхового фонду, що лежить в основі всякого "громадського, політичного і розумового прогресу" (3).
---
(1) Див: Маркс К., Енгельс Ф. Соч. Т. 24. С. 199.
(2) Системі заздалегідь організованого (постійного) страхового фонду за допомогою акумулювання регулярних внесків його учасників передувала найдавніша "страхова" форма його створення, заснована на принципі: non re, sed obligatione - НЕ попередніх внесків учасників, а їх зобов'язань відшкодовувати майбутні збитки в порядку розкладки, тобто на принципі наступного (ex post) розкладання кожного окремого, вже виник збитку.
(3) Маркс К., Енгельс Ф. Соч. Т. 20. С. 199.
Таким чином, страхування являє собою систему економічних відносин, засновану на принципі солідарного замкнутого розподілу (розкладання) можливих (потенційних) майнових втрат, що викликаються екстраординарними обставинами, матеріальною формою яких виступає страховий фонд, який використовується з метою відшкодування (покриття) непередбачених або невідворотних (випадкових) збитків або забезпечення інший майнової потреби особам, бере участі у його створенні.
|
- § 1. Поняття комерційного права
страхування комерційного ризику, яке в умовах ринкової економіки набуває особливого значення. Поряд зі страхуванням конкретних комерційних ризиків у страхових організаціях підприємці можуть, а у випадках, передбачених законом - зобов'язані займатися самострахуванням шляхом створення за рахунок частини власного прибутку резервного (ст. Рахів) фонду, призначеного для покриття будь-яких
- § 2. Розрахунки і кредитування
страхуванні (страховий поліс) або на транспорті (товарно-транспортна накладна). У п. 1 ст. 846 ЦК прямо і чітко сказано, що рахунок у банку відкривається на умовах, узгоджених сторонами. Яким би досконалим не був прототип договору, підготовлений банком, умови кожного конкретного договору індивідуалізуються при його укладанні, по кожному істотному і випадковому умові може бути
- § 4. Страхування
страхування. Страхування являє собою систему відносин щодо захисту майнових інтересів громадян, підприємств, установ та організацій шляхом формування за рахунок сплачуваних ними внесків страхових фондів, призначених для відшкодування збитків і Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 371 виплати страхових
- § 7. Агентування
страхуванню, її пошук, підготовка або, відповідно до наданих повноважень, оформлення необхідних для укладення договору страхування документів, збір інформації, що цікавить, підготовка або оформлення необхідних документів для отримання страхової виплати, інкасування страхових внесків та здійснення страхових виплат, організація послуг аварійних комісарів, експертів з оцінки
- § 9. Комерційна концесія
страхування об'єкта інтелектуальної власності; - рівень правової охорони об'єкта промислової власності (блок патентів, сімейство аналогів, одиночний патент на базове рішення, одиночний патент на розвиваюче або другорядне рішення тощо); - витрати , понесені власником виняткових прав при судовому вирішенні конфліктних ситуацій, пов'язаних з правовою охороною об'єктів
- § 2. Способи та механізм захисту прав та інтересів підприємця
страхування, кредитними та іншими договорами. У процесі виконання такої великої кількості договорів неминуче виникають «збої», тобто порушення договірних умов з боку контрагентів оптової фірми: прострочення поставки, порушення асортименту, вимог до упаковки, тарі і маркування - з боку постачальників; прострочення в оплаті, відмови від замовлених товарів - з боку покупців.
- § 3. Розгляд економічних спорів арбітражними судами
страхуванні і т.д. [10] Суперечка, що не віднесений законом до підвідомчості арбітражних судів, не підлягає розгляду в арбітражному суді. Як передбачено в подп. 1 п. 1 ст. 107 АПК, якщо до арбітражного суду надходить позовна заява по спору, який не підлягає розгляду в арбітражному суді, «суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви». Хоча визначення про відмову у прийнятті позовної заяви
- § 2. Товарні біржі
страхування учасників біржових угод в межах, необхідних для гарантування цих угод, а також відшкодування збитків у разі їх невиконання. Комерційне право. Ч. II. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1998. С. 169 Котирувальний комітет займається виявленням ціни на товар, реалізований через біржу, становить біржовий бюлетень на основі
- § 2. Вимоги, що пред'являються до професійних учасників страхового ринку
страхування розташованих на території Російської Федерації имуществен-них інтересів юридичних осіб (за винятком перестрахування і взаємного страхування) і майнових інтересів фізичних осіб - резидентів Російської Федерації може здійснюватися тільки юридичними особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності на території Російської Федерації. Таким чином,
- § 3. Правове становище селянського (фермерського) господарства
страхування, включаючи страхування врожаю сільськогосподарських культур, сільськогосподарських тварин і птиці, а також інвестицій в агропромислове виробництво, у тому числі здійснюваних за рахунок залучення іноземних кредитів і доходів від сільськогосподарського виробництва . При страхуванні врожаю сільськогосподарських культур сільськогосподарські товаровиробники за рахунок власних
|