Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Е.А.Суханов. Цивільне право: У 4 т. Том 4: Зобов'язальне право, 2008 - перейти до змісту підручника

3. Страховий інтерес

Необхідною передумовою створення зобов'язання зі страхування, виступаючої і в якості одного з його конститутивних елементів, є страховий інтерес. Страховий інтерес традиційно належить до фундаментальних понять страхового права, оскільки:
- по-перше, він обумовлює саму можливість існування всього інституту страхування (непорушний принцип страхового права: "Без інтересу немає страхування");
- по-друге, страховий інтерес визначає всі найважливіші елементи страхового зобов'язання: його об'єкт; суб'єктний склад; зміст і виконання; відповідальність сторін за його порушення.
Страховий інтерес у зобов'язаннях по страхуванню має універсальне значення: його наявність необхідно як для майнового, так і для особистого страхування. Страховий інтерес, таким чином, набуває якість наріжного принципу, на якому базується страхове зобов'язання, що забезпечує єдність цивільно-правового інституту страхування.
Страховий інтерес як категорія, що об'єднує майнове і особисте страхування, виявляє розходження лише в формах свого прояву. Страховий інтерес у майновому страхуванні проявляється у формі відшкодування (компенсації) можливих втрат у майновій сфері особи (втрата або пошкодження майна, покладання договірної чи деліктної відповідальності, збитки від підприємницької діяльності). При цьому сума страхового відшкодування не може перевищувати страхової інтерес, який таким чином визначає межу страхового покриття страховика в майновому страхуванні.
В особистому страхуванні потреба і відповідна їй форма страхового інтересу полягає в отриманні майнового забезпечення, пов'язаного з нематеріальними благами (життям, здоров'ям, здатністю до праці).
Необхідно проводити розмежування економічної та правової категорій страхового інтересу для визначення страхового інтересу як об'єкта зобов'язання зі страхування. Економічна сутність страхового інтересу виражається в самій речі, іншому майні, нематеріальному благо, а правова конструкція страхового інтересу - у ставленні до них тієї чи іншої особи. Тому об'єктом страхового зобов'язання виступає не та чи інша майнова або немайнова цінність, а ставлення до неї її володаря, утілюване страховим інтересом.
Відсутність в законодавстві легального визначення страхового інтересу вимагає встановлення умов, яким повинен відповідати інтерес того чи іншого особи, щоб отримати страховий захист.
Інтерес повинен носити майновий характер (п. 2 ст. 929 ЦК, ст. Ст. 2, 4, 7 Закону про організацію страхової справи). Майнова цінність страхового інтересу дозволяє піддати його грошовій оцінці, тобто визначити вартість страхового інтересу.
Страховий інтерес завжди має конкретний характер, обумовлений його неодмінною зв'язаністю з конкретною особою. Цей взаємозв'язок виражається в тому, що виключно особа, що володіє майновим інтересом, - страховий інтерессент може бути учасником зобов'язання зі страхування. Страховий інтерес завжди представляє свого носія, який вказується при створенні страхового зобов'язання, тобто є суб'єктивним страховим інтересом (1).
---
(1) У доктрині страхового права традиційно висувалися дві теорії страхового інтересу: об'єктивна та суб'єктивна. Попри переваги концепції об'єктивного страхового інтересу (найбільшу відповідність принципом універсальності страхового забезпечення, максимально широке коло страхових інтересів), суб'єктивна теорія страхового інтересу краще з точки зору практичного здійснення страхових зобов'язань та потреб розвитку страхового ринку. Огляд теорій див.: Серебровський В.І. Нариси радянського страхового права. § 1 гл. 7 Він. Страховий інтерес в Цивільному кодексі РРФСР / / Право і життя. М.-Л., 1926.
Страховий інтерес повинен випливати з того чи іншого правовідносини, бути заснованим на ньому, тобто бути юридичною інтересом. Страховий інтерес завжди пов'язаний з суб'єктивним правом або правовідносинами (правом власності та іншим речовим правом, різними договірними і деліктними зобов'язаннями, особистими немайновими правами), які визначають предмет майнового інтересу страхувальника (вигодонабувача, застрахованої особи). Однак це не перетворює страхування в акцессорное зобов'язання (1). Страхове зобов'язання завжди зберігає самостійне значення, будучи незалежним цивільно-правовими зобов'язанням.
---
(1) Викликає подив пряма законодавча легалізація договору страхування в якості забезпечення виконання зобов'язань (див., наприклад, ст. 347 Митного кодексу Російської Федерації від 25 квітня 2003 р. (СЗ РФ. 2003. N 22. Ст. 2066; 2004. N 27. Ст. 2711, N 34. Ст. 3533; 2004. N 46 (ч. 1). Ст. 4494; 2005. N 30. Ст. 3101; 2006. N 1. Ст. 15; N 8. Ст. 854) та пп. 3 п. 1 ст. 17 Федерального закону від 10 грудня 2003 р. N 173-ФЗ "Про валютне регулювання та валютний контроль" (СЗ РФ. 2003. N 50. Ст. 4859; 2004. N 27. Ст. 2711; 2005. N 30 (ч. 1). Ст. 310 (далі - Закон про валютне регулювання)).
Страховий інтерес визнається дійсним, якщо він правомірний, тобто відповідає нормам позитивного права. Тому не забезпечуються страховим захистом протиправні інтереси, а також інтереси, які не є протиправними, але страхування яких імперативно заборонено законом (ст. 928 ЦК, п. 3 ст. 4 Закону про організацію страхової справи) (страхування збитків від участі в іграх, лотереях і парі; витрат, до яких особа може бути змушений з метою звільнення заручників). Включення таких умов у договір страхування тягне його нікчемність.
Викладене дозволяє зробити висновок, що:
- по-перше, страховий інтерес - це певна потреба особи (страхувальника, вигодонабувача, застрахованої особи) в отриманні коштів для компенсації (забезпечення) можливих втрат при настанні несприятливих обставин, пов'язаних з належними йому майновими цінностями або нематеріальними благами;
- по-друге, страховий інтерес становить необхідну передумову і елемент будь-якого зобов'язання зі страхування;
- по-третє, страховий інтерес повинен відповідати певним вимогам (умовам): бути суб'єктивним, майновим, правомірним за своїм змістом і спиратися на юридично значиме підстава (титул);
- по-четверте, у зобов'язаннях за майновим страхуванням страховий інтерес визначає максимально можливий розмір (межа, ліміт) страхового відшкодування , наданого страховиком страхувальнику.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "3. Страховий інтерес"
  1. § 4. Страхування
    страхування. Страхування являє собою систему відносин щодо захисту майнових інтересів громадян, підприємств, установ та організацій шляхом формування за рахунок сплачуваних ними внесків страхових фондів, призначених для відшкодування збитків і Комерційне право. Ч. I. Під ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С . 371 виплати страхових
  2. § 2. Зовнішньоторговельні операції
    страхування), оплату товару (кредитування, розрахункові операції як в рублях, так і в іноземній валюті) і т. д. Відповідно далі основну увагу буде зосереджено на питаннях, пов'язаних з укладенням та виконанням договору зовнішньоторговельної купівлі-продажу, із залученням у необхідних випадках матеріалів, що відносяться до інших зобов'язаннях, опосредующим міжнародний торговий оборот.
  3. § 6. Похідні підстави набуття права власності
    страхового інтересу, що має право на страхове відшкодування, тощо) * (825). Приватизація. Особливий випадок придбання права власності являє собою приватизація державного та муніципального майна (абз. 2 п. 2 ст. 235 ЦК). Вона поширюється тільки на майно, що перебуває у державній та муніципальній власності, тобто призначена лише для публічних, а не приватних
  4. § 1. Загальна характеристика страхування
    страхування як економічного поняття розкривається в наступних основних ознаках. Страхування: - припускає наявність небезпеки настання випадкових і несприятливих для особи обставин, які викликають шкідливі наслідки в його майнової чи особистої сфері; - полягає в утворенні страхового фонду за рахунок об'єднання коштів кількох страхувальників. Страховим фондом розпоряджається
  5. § 2. Страхове правовідношення
    страхування. Страхове правовідношення в переважній більшості випадків спирається в своєму виникненні на договір страхування. Під договором страхування розуміється заснований на ризику договір, за яким одна особа (страхувальник) зобов'язується внести іншій особі (страховику) обумовлену плату (страхову премію), а страховик зобов'язується при настанні передбаченого обставини (страхового
  6. § 3 . Особливості регулювання окремих видів страхування
    страхуванню регулюються в цілому приписами гл. 48 ГК, яким був присвячений попередній параграф. Однак щодо деяких видів страхування діють спеціальні закони, що встановлюють особливості регулювання цих видів страхування. Розглянемо найбільш важливі з цих особливостей. Багато видів професійної діяльності пов'язані з можливістю заподіяння шкоди третім особам. Зазвичай
  7. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    страховикові. Детальніше см. : Хаскельберг Б.Л., Рівний В.В. Індивідуальне і родове у цивільному праві. М., 2004. С. 109-110. * (25) Навряд чи вдало вирішено питання про перехід ризику щодо товару, проданого під час його перебування в дорозі (див. п. 2 ст. 459 ЦК). Продаж товару в дорозі означає, що товар вибув з володіння продавця і, ще не вступивши у володіння покупця, знаходиться у володінні
  8. ПРОГРАМА КУРСУ "ГРОМАДЯНСЬКЕ ПРАВО"
    страхування в договорі будівельного підряду. Укладення та оформлення договору будівельного підряду. Цивільно-правове значення проектно-технічної документації та кошторису на капітальне будівництво. Права та обов'язки сторін договору будівельного підряду. Забезпечення будівництва і здійснення будівельних робіт. Контроль і нагляд за виконанням будівельних робіт. Договір замовника з
  9. 4. Зобов'язання з перестрахування
    страхування забезпечує захист від великих (гігантських) або катастрофічних ризиків (авіаційних, космічних, інвестиційних тощо), а також ризиків природно-кліматичного походження, загрозливих матеріальних ресурсів людської діяльності (зокрема, у сфері агропромислового виробництва). --- --- Характер таких ризиків і викликані ними непередбачувані
  10. 2. Форма договору страхування. Страховий поліс
    страхування , передбачаючи обов'язковість письмової форми його укладення, недотримання якої тягне визнання договору недійсним (за винятком випадків оформлення договором обов'язкового державного страхування (ст. 969 ЦК)). Оскільки до договору страхування застосовуються загальні правила про цивільно-правових договорах, у тому числі і про форму (ст. 434 ЦК), він може полягати в