| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Вбивство особи, свідомо для винного перебуває в безпорадному стані, а так само поєднане з викраденням людини або захопленням заручника (п. «в» ч. 2 ст. 105 КК). |
||
|
2 Див там же. С. 3-5. Під безпорадним станом людини слід розуміти ті випадки, коли він внаслідок свого фізичного або психічно-го стану, викликаного малолітньою або престарілим возрас-том, фізичними вадами, хворобою, в тому числі і душева-ної, тимчасовою втратою або послабленням свідомості, не міг ока-зать опір винному чи не розумів характеру скоєних ним дій по позбавленню життя. Подібне перебуваючи-ня може бути викликане і сп'янінням, як алкогольним, так і наркотичним, і прийомом лікарських препаратів, сильно-діючих або отруйних речовин. Слід зазначити, що з питання про визнання сну і сильного ступеня сп'яніння як обставин, що свідчать при вбивстві про безпорадний стан потерпілого, в юридиче-ської літературі і судовій практиці існують протилежні думки. Так, в Огляді Судової колегії з кримінальних справ Вер-ховного Суду РФ за 2001 р. зазначено, що знаходження потерпевше-го в стані сну до числа обставин, передбачених п. «в» ч. 2 ст. 105 КК РФ, не відноситься, оскільки сон є необхідною фізіологічним станом людського орга-нізму, а відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховно-го Суду РФ від 27 січня 1999 нездатність захистити себе викликається фізичним або психічним станом. Подібна позиція, щонайменше, викликає подив. Хіба хвороба особи, що робить його безпорадним, не є також його фізіо-логічним станом? Але тут Судова колегія допускає можливість безпорадного стану. Де логіка? І навпаки, фізичний стан особи, коли він не може себе захистити, оскільки піддається нападу із засідки, з-за рогу, неожі-данно ззаду, цілком, на наш погляд, обгрунтовано не визнається безпорадним. Крім того, Пленум Верховного Суду РФ допус-кає явну непослідовність: сон і стан сильного опь-янен визнає безпорадним состояніем1. 1 Див: постанова Пленуму Верховного Суду РФ від 15 червня 2004 № 11 «Про судову практику у справах про злочини, передбачені статтями 131 і 132 Кримінального кодексу Російської Федерації »/ / БВС РФ. 2004. № 8. Протилежну і вельми непослідовну позицію зайняв у цьому питанні А.І. Коробеев1. З одного боку, він при-знає, що особа є безпорадним у стані сну або гли-бокого фізіологічного сп'яніння, так як позбавлене здатне-сти правильно сприймати що відбувається. З іншого боку, він приєднується до думки тих криміналістів, які реко-Мендуся кваліфікувати вбивство людини за п. «в» ч. 2 ст. 105 КК лише за умови, що сама жертва розуміє своє безсилля, нездатність опиратися якимось чином вбивці. А оскільки в стані сну цієї обставини немає, значить, і п. «в» ч. 2 ст. 105 КК в цих випадках не може бути застосований. А.І. Коробеев вважає, що підвищена ступінь суспільної небезпеки даного вбивства, що дозволила законодавцю пере-вести його в розряд кваліфікованих, складається, головним обра-зом, в тому, що потерпілий перед смертю відчуває додат-Передачі страждання, розуміючи, що розстається з життям і ощу- щая свою безпорадність. Подібне твердження нам здається досить спірним. Швидше за все, подібна обставина свідчить про особливу жорстокість вбивства (п. «д» ч. 2 ст. 105 КК). І, по-друге, як же тоді бути з психічно хворими по-терпіли, які не розуміють характеру вчиненого з ні-ми діяння? Адже їх ніяк не можна виключити з числа осіб, перебуваючи-дящихся в безпорадному стані. Тому вважаємо, що вбивство особи, яка перебуває в стані сну або сильного алко-гольного сп'яніння, коли потерпілий не міг надати опору винному або ухилитися від посягання на його життя, має кваліфікуватися за п. «в» ч. 2 ст. 105 УК2. Безпорадне стан потерпілого виникає до вбивства, мимо волі винного, який тільки використовує його для при-підпорядкування смерті. Якщо ж винний сам приводить його в беспо-потужне стан, щоб полегшити досягнення злочинного результату, то кваліфікація вбивства за п. «в» ч. 2 ст. 105 КК не 1 Див: Коробеев А.І. Вбивство особи, свідомо для винного знаходячи-щегося в безпорадному стані / / Кримінальне право в XXI столітті. М., 2002. С. 160-162. 2 Подібну позицію займають, зокрема, й інші автори (див., на-приклад, Володін Д., Попов А. Сон і сильна ступінь сп'яніння як обставину, що свідчать про безпорадному стані потерпілого при вбивстві / / Кримінальне право. 2002. № 3. С. 43-46). Проводиться. Наприклад, винний попередньо зв'язує по-терпів або насипає йому в чай снодійне. За вироком Тихоокеанського флотського військового суду М. визнано винним у вбивстві, вчиненому з особливою жорстокістю, з метою приховати інший злочин, особи, свідомо для винного що-ся в безпорадному стані. Вказаний злочин здійснений-але при наступних обставинах. М., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, прийшов в котельню військової частини, де завдав удару своєму товаришеві по службі, старшому матросу П., удар в обличчя, від чого останній впав на підлогу і втратив свідомість. Бажаючи приховати даний злочин, М. вирішив убити знаходився в біс-свідомому стані потерпілого, для чого вилив йому на голову і груди близько 5 л бензину і підпалив його. У результаті П. були заподіяні несумісні з життям термічні-горання, від чого він, не приходячи до тями, помер. Військова колле-гія порахувала необгрунтованої кваліфікацію його дій за п. «в» ч. 2 ст. 105 КК і виключила її з вироку. Як установ-лено у справі, М., вдаривши П. по голові, сам привів його в бессозна-тельное стан, після чого облив бензином і спалив. Тому кваліфікація вбивства як вчиненого з використанням безпорадність стану потерпілого є ошібочной1. Вбивство, поєднане з викраденням людини або захва-том заручника, має місце тоді, коли в процесі викрадення або захоплення заручника його позбавляють життя. Термін «зв'язаний» є синонімом слова «супро-ждения». Це означає, що діяння відбувається одночасно з чим-небудь або є його безпосереднім продолженіем2. Важливо встановити, що в даному випадку вдосконалення-щує одне одиничний злочин зі складним складом, що тут немає множинності, інакше це буде сукупність пре-ступленій. Подібне розмежування представляє певну трудність. У юридичній літературі з цього питання є різні мненія3. 1 БВС РФ. 2007. № 6. С. 28. 2 Див: Ожегов С.І. Словник російської мови / За ред. І.Ю. Шведової. М.: Російська мова, 1990. С. 747. 3 Див: Кримінальне право Росії. Частина Особлива / Под ред. Л.Л. Кругло-кова. М., 2004. С. 30, 31. Кримінальне право Росії. Особлива частина / За ред. А.І. Рарога. М.: Изд. ЕКСМО, 2007. С. 35-38. Видається, що це питання має вирішуватися таким чином. Кваліфікація вбивства, сполученого з іншим вбивством, можлива в тих випадках, коли вбивство є засобом для досягнення поставленої мети. Воно усуває перешкоди для вчинення злочину. Намір виникає, як правило, одно-тимчасово. Хоча це, на наш погляд, не виключає єдиного Престо-полон і тоді, коли умисел на вбивство виникає в процесі вчинення першого злочину, наприклад при наданні жерт-вої опору. Твердження про те, що в таких випадках вбивство відбувається «за своїм власним суб'єктивним основи, окремому мотиву і нової мети (незважаючи на тож-дественность їх змісту)», тому очевидна сукупність злочинів, представляється непереконливим і суперечливим. І мотив, і мета вчинення злочину ті ж. Просто один злочин переростає в інше. Як, наприклад, крадіжка пере-розтане в грабіж або розбій. Ми ж не говоримо, що тут вдосконалення-щує два злочини. У тих же випадках, коли вбивство со-вершается в цілях помсти за вчинений опір або для того, щоб приховати інший злочин, воно відбувається за новими мотиву і мети і утворює другий, самостійне пре-ступление. Іншими словами, очевидна сукупність злочинів. Якщо ж сукупність злочинів відсутня, то кваліфікує-ція вбивства, сполученого з іншим вбивством, відбувається тільки за відповідними пунктами ч. 2 ст. 105 КК. Це прямо передбачено новою редакцією ч. 1 ст. 17 КК. У протилежному випадку порушується принцип справедливості. Відповідно до ч. 2 ст. 6 КК «ніхто не може нести кримінальну відповідальність два-Жди за одне і те ж злочин». Тому представляються сумнівними твердження про те, що посилення караності за вбивство, поєднане з іншими злочинами за наявності їх сукупності пов'язане «з соціальною необхідністю ви-ділити самостійне, особливо негативне соціальне значення зовнішніх обставин, супутніх у скоєнні вбивства, - їх політичну актуальність» 1. 1 Див: Кримінальне право Росії. Особлива частина / За ред. А.І. Рарога. М.: Изд. ЕКСМО, 2007. С. 38. Якщо вбивство скоєно після викрадення людини або за-хвата заручника або вбивство є способом приховування цих злочинів, то потрібна кваліфікація злочинів за сукупність-ності (п. «в» ч. 2 ст. 105 і ст . 126 або 206 КК). В інших випадках кваліфікація подібного вбивства відбувається тільки за п. «в» ч. 2 ст. 105 КК. Г) |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "Вбивство особи, свідомо для винного перебуває в безпорадному стані, а так само поєднане з викраденням людини або захопленням заручника (п.« в »ч. 2 ст. 105 КК)." |
||
|
||