|
У Конвенції 1982 р. проводиться чітке розмежування кримінальної та цивільної юрисдикції держави прапора і прибережного держави щодо іноземного судна, що здійснює мирний прохід через територіальне море.
Стаття 27 Конвенції передбачає, що кримінальна юрисдикція прибережної держави щодо злочинів, скоєних на борту судна під час проходу через територіальне море, здійснюється тільки в наступних випадках:
- якщо наслідки злочину поширюються на прибережну державу;
- якщо злочин має характер, порушує спокій у країні або добрий порядок в територіальному морі;
- якщо капітан судна, дипломатичний агент або консульська посадова особа держави прапора звернулися до місцевої влади з проханням про надання допомоги;
- якщо прийняті заходи необхідні для припинення незаконної торгівлі наркотичними засобами або психотропними речовинами.
Ці положення не зачіпають права прибережної держави вживати будь-які заходи, які вирішуються його законами, для арешту або розслідування на борту іноземного судна, що проходить через територіальне море після виходу з внутрішніх вод.
У перших двох зазначених вище випадках прибережна держава на прохання капітана повідомляє дипломатичного агента або консульську посадову особу держави прапора до вжиття будь-яких заходів і сприяє встановленню контакту між зазначеною агентом або посадовою особою та екіпажем судна. У випадках крайньої терміновості це повідомлення може бути зроблено в той час, коли вживаються зазначені заходи.
Вирішуючи питання про те, чи слід взагалі і яким чином провести арешт, місцева влада враховують інтереси судноплавства.
Прибережна держава не може брати на борту іноземного судна, що проходить через територіальне море, ніяких заходів для арешту будь-якої особи чи проведення розслідування з приводу злочину, скоєного до входу судна в територіальне море, якщо судно, прямуючи з іноземного порту, обмежується проходом через територіальне море, не заходячи у внутрішні води. Однак Конвенція 1982 р. передбачає можливість здійснення такого втручання у випадках, пов'язаних з порушенням законів і правил прибережної держави в його винятковій економічній зоні та на континентальному шельфі, а також нанесенням шкоди морському середовищу.
Згідно зі статтею 28 Конвенції, прибережна держава не повинна зупиняти проходить через територіальне море іноземне судно або змінювати його курс з метою здійснення цивільної юрисдикції щодо особи, яка перебуває на борту судна.
Прибережне держава може застосовувати щодо такого судна заходи стягнення або арешт по будь-якій цивільній справі тільки по зобов'язаннях або в силу відповідальності, прийнятої або навлеченного на себе цим судном під час або для проходу його через води прибережної держави .
Це положення не порушує права прибережної держави застосовувати у відповідності зі своїми законами заходи стягнення або арешт у цивільній справі щодо іноземного судна, що знаходиться на стоянці в територіальному морі або проходить через територіальне море після виходу з внутрішніх вод .
Зокрема, прибережна держава має право вимагати від іноземного військового корабля покинути територіальне море, якщо такий корабель не дотримується правил прибережної держави, що стосуються проходу, і ігнорує звернену до нього вимогу про їх дотримання (ст. 30 Конвенції). У юридичній літературі зазначається, що положення даної статті носять імперативний характер. Іноземний військовий корабель зобов'язаний негайно виконати подібні вимоги. При цьому прибережна держава, застосовуючи цю норму, насамперед, повинне керуватися положеннями ст. 19 Конвенції 1982 р., яка розкриває поняття мирного проходу. В іншому випадку застосування положень ст. 30 буде суперечити положенням сучасного міжнародного права.
|
- 4.1. Районний суд
Районний суд входить до системи судів загальної юрисдикції, вважається основним її ланкою і розглядає переважна більшість кримінальних, цивільних справ і всі справи про адміністративні правопорушення, що підпадають під його юрисдикцію. Так, до початку функціонування світових суддів у районному суді розглядалася до 98% цивільних і майже 95% кримінальних справ. Районний суд є безпосередньо вищою
- Стаття 409. Визнання та виконання рішень іноземних судів
1. До 1995 р. в Російській Федерації визнання і приведення у виконання рішень іноземних судів та арбітражів здійснювалися судами загальної юрисдикції. Правовими підставами для цього були ст. 437 ЦПК РРФСР і Указ Президії ВР СРСР від 21 червня 1988 "Про визнання та виконання в СРСР рішень іноземних судів і арбітражів" * (344). За АПК 1995 визнання і приведення у виконання рішень
- Контрольні питання
1. Якими особливостями характеризується правовий статус внутрішніх морських вод? 2. Відносно яких заток встановлюється статус «історичні затоки»? 3. Чи поширюється юрисдикція прибережної держави на іноземні судна, що знаходяться в його внутрішніх морських водах? 4. Який порядок встановлено для заходу іноземних військових кораблів та інших державних суден у морські порти
- 3.4. Морські наукові дослідження у внутрішніх морських і територіальних водах
У зв'язку з тим що прибережна держава володіє суверенітетом над своїми внутрішніми і територіальними водами, воно має виключне право регулювати, дозволяти і проводити морські наукові дослідження в цих водах. Будь-які морські наукові дослідження проводяться в цих водах іншими державами, їх юридичними і фізичними особами або компетентними міжнародними організаціями з
- Стаття 242. Заява про визнання і приведення у використан-ня рішення іноземного суду та іноземного арбітражного рішення
Коментар до статті 1. Див також: коментар до ч. 2 ст. 231 АПК РФ. Арбітражний суд залишає заяву про визнання і приведення у виконання рішення іноземного суду без руху і уста-встановлюються термін для подання документів, передбачених ст. 8 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних з здійснюва-ленням господарської діяльності від 20.03.1992. Див: п. 1 інформаційного
- Стаття 24. Цивільні справи, підсудні районному суду
1. Цивільні справи, що не належать до компетенції мирового судді, розглядаються в першій інстанції районним судом, якщо федеральним законом вони не віднесені до підсудності інших федеральних судів загальної юрисдикції (див. коментар до ст. 25-27 ЦПК). Районний суд виступає також у ролі безпосередньої вищестоящої інстанції для перевірки не вступили в законну силу рішень і ухвал світових
- Глава 45. Визнання та виконання рішень іноземних судів та іноземних третейських судів (арбітражів)
Глава 45. Визнання та виконання рішень іноземних судів та іноземних третейських судів
- Стаття 241. Визнання і приведення у виконання рішень іноземних судів та іноземних арбітражних рішень
Коментар до статті Якщо учасники міжнародного багатостороннього договору уклали також міжнародний двосторонній договір про правову допомогу, то суд застосовує перший договір тільки до тих відносин, що не врегульовані двостороннім договором. Див: п. 2 інформаційного листа Президії ВАС РФ від 22.12.2005 N 96 "Огляд практики розгляду арбітражними судами справ про визнання та
- Стаття 250. Компетенція арбітражних судів у Росій-ської Федерації щодо застосування забезпечувальних заходів у справах за участю іноземних осіб
Коментар до статті Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 99 АПК РФ попередні забезпечувальні заходи, спрямовані на забезпе-чення майнових інтересів заявника, приймаються арбітражним судом до пред'явлення позову за правилами, передбаченими гл. 8 АПК РФ, з особливостями, встановленими ст. 99 АПК РФ, а саме: ч. 3 ст. 99, яка встановлює критерії підсудності відносно попередніх
- Контрольні питання до глави 8
Поняття, предмет і метод цивільно-процесуального права. 2. Цивільно-процесуальний кодекс РРФСР. 3. Принципи цивільно-процесуального права. 4. Підвідомчість і підсудність судів загальної юрисдикції. 5. Учасники цивільного процесу. 6. Судове представництво. 7. Докази в цивільному процесі. 8. Судові витрати. 9. Виробництво в суді першої
- Стаття 32. Територіальна підсудність кримінально-го справи
Частина перша статті 32 визнана не відповідною Конституції РФ в тій мірі, в якій вона в системі чинного правового регулювання не дозволяє однозначно визначати територіальну підсудність кримінальних справ приватного обвинувачення про злочини, вчинені громадянами Російської Федерації відносно громадян Російської Федерації поза межами Російської Федерації , По-становленням
|