| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
2. Види заходів оперативного впливу |
||
|
У нормах, що стосуються окремих видів зобов'язань, зміст та умови застосування зазначених заходів оперативного впливу конкретизуються. Так, якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона буде виконана неналежним чином, замовник має право призначити підрядникові розумний термін для усунення недоліків. При невиконанні підрядчиком в призначений термін цієї вимоги замовник має право доручити виправлення робіт іншій особі за рахунок підрядника (п. 3 ст. 715 ЦК). Другий вид - це заходи оперативного впливу, пов'язані із забезпеченням зустрічного задоволення. Метою даних заходів є або примушування несправного контрагента до надання зустрічного задоволення, або забезпечення можливості кредитора отримати задоволення за рахунок майна боржника, що знаходиться у володінні кредитора. Функціонування зазначеної групи заходів оперативного впливу спирається на два принципових приписи чинного законодавства. Перше з них свідчить, що у разі неподання зобов'язаною стороною обумовленого договором виконання або наявності обставин, очевидно які свідчать про те, що таке виконання не буде вироблено у встановлений термін, сторона, на якій лежить зустрічне виконання, право призупинити виконання свого зобов'язання. Якщо обумовлене договором виконання зобов'язання вироблено не в повному обсязі, сторона, на якій лежить зустрічне виконання, також має право призупинити виконання свого зобов'язання (п. 2 ст. 328 ЦК). Дане загальне положення конкретизується в численних нормах, що регламентують окремі види зобов'язання. Так, у випадках, коли продавець за договором купівлі-продажу зобов'язаний передати покупцеві не тільки товари, які покупцем не оплачені, а й інші товари, продавець має право призупинити передачу цих товарів до повної оплати всіх раніше переданих товарів, якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами або договором (п. 5 ст. 486 ЦК). У випадках, коли порушення замовником обов'язків за договором підряду (зокрема, ненадання матеріалу, обладнання, технічної документації, речі, що підлягає переробці чи обробці) перешкоджає виконанню договору підрядником, а також за наявності обставин, очевидно які свідчать про те, що виконання зазначених обов'язків не буде вироблено у встановлений термін, підрядник має право не приступати до роботи, а розпочату роботу призупинити (ст. 719 ЦК). Друге принципове нормативне положення сформульовано в ст. 359 ГК. Відповідно до нього кредитор, у якого знаходиться річ, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, має право в разі невиконання боржником у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків утримувати її до тих пір, поки відповідне зобов'язання не буде виконано. Це положення теж конкретизується в численних нормах. Так, замовнику надається право на утримання результату робіт (ст. 712 ЦК); комісіонер має право утримувати знаходяться у нього речі, що підлягають передачі комітенту. Дані права спрямовані на забезпечення прав підрядника та комісіонера за їх грошовим вимогам до контрагентів за зобов'язаннями. Вельми цікава захід забезпечення подібного роду передбачена ст. 30 УЖД РФ від 10 січня 2003 (1). Згідно з цим правилом до внесення вантажоодержувачем всіх належних перевізнику платежів вагони і контейнери, що не видані вантажоодержувачу, знаходяться на його відповідальному просте на залізничній станції призначення і з нього стягується плата за користування цими вагонами і (або) контейнерами. --- (1) Див: Відомості Верховної. 2003. N 2. Ст. 170. Третій вид - це заходи оперативного впливу, пов'язані з відмовою від вчинення певних дій в інтересах несправного контрагента (заходи відмовного характеру). До них відносяться: а) відмова від договору; б) відмова від прийняття неналежного виконання; в) відмова в зустрічному задоволенні. Відмова від договору як міра оперативного впливу спрямований на припинення зобов'язання між уповноваженою суб'єктом і його несправним контрагентом. Відмова від договору прирівнюється законом до одностороннього відмови від виконання договору. Згідно п. 3 ст. 450 ЦК у разі односторонньої відмови від виконання договору повністю або частково, коли така відмова допускається законом або угодою сторін, договір вважається відповідно розірваним або зміненим. Отже, при відмові від договору повинні враховуватися правила ст. 310 ЦК про те, що одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна його умов не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом. Одностороння відмова від виконання зобов'язання, пов'язаного із здійсненням його сторонами підприємницької діяльності, і одностороння зміна умов такого зобов'язання допускаються також у випадках, передбачених договором, якщо інше не випливає з закону або змісту зобов'язання. Прикладом відмови від договору можуть служити такі нормативні ситуації. Якщо продавець відмовляється передати покупцеві проданий товар, покупець має право відмовитися від виконання договору купівлі-продажу (п. 1 ст. 463 ЦК). Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові розумний термін для усунення недоліків і при невиконанні підрядчиком в призначений термін цієї вимоги відмовитися від договору підряду (п. 3 ст. 715 ЦК). Відмова від прийняття неналежного виконання і відмова в зустрічному задоволенні через неналежне виконання зобов'язання істотно відрізняються від відмови від договору. Їх застосування не тягне припинення відносного правовідносини між уповноваженою суб'єктом та особою, по відношенню до якого вони застосовуються, в той час як відмова від договору тягне припинення договірних правовідносин. Відмова від прийняття неналежного виконання і відмова в зустрічному задоволенні через неналежне виконання зобов'язання можливі, наприклад, у разі передачі продавцем передбачених договором купівлі-продажу товарів в асортименті, що не відповідає договору. Якщо це відбудеться, покупець має право відмовитися від їх прийняття і оплати (п. 1 ст. 468 ЦК). Заходи відмовного характеру досить численні в нашому цивільному законодавстві. Суб'єкти підприємницької діяльності можуть визначати в договорах інші випадки, що служать підставою для застосування заходів відмовного характеру (ст. 310 ЦК). |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 2. Види заходів оперативного впливу " |
||
|
||