| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Вплив страхування на інші правовідносини |
||
|
1. Суброгация. При майновому страхуванні до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах сплаченої ним суми переходить належить страхувальникові (вигодонабувачу) вимога проти особи, яка заподіяла страхові збитки (п. 1 ст. 965 ЦК). Такий перехід, іменований страхової суброгацію, являє собою різновид cessio legis, тобто переходу вимоги на підставі закону та настання зазначених у ньому обставин (ст. 387 ЦК). При суброгації вимога переходить до страховика ipso jure в момент страхової виплати. Для переходу вимоги згоди боржника не потрібно, навіть якщо боржник і кредитор обмовили необхідність згоди боржника на уступку вимоги або взагалі заборонили поступку (п. 10 Огляду практики розгляду спорів, пов'язаних з виконанням договорів страхування). В іншому до переходу вимоги в порядку суброгації застосовуються приписи § 1 гл. 24 ЦК (про заперечення боржника, про її повідомленні, переході забезпечувальних прав і т.д.). Договором страхування суброгация може бути виключена, однак умова договору, який виключає перехід до страховика вимоги щодо особи, умисно заподіяла збитки, є нікчемним (п. 1 ст. 965 ЦК). Зазвичай до страховика переходить домагання на відшкодування шкоди, але можливий перехід і інших домагань (наприклад, при страхуванні договірної відповідальності до страховика може перейти домагання вигодонабувача проти страхувальника на сплату неустойки). Перехід вимоги до страховика не тягне зміни строку давності та порядку його обчислення (ст. 201 ЦК) * (781). Якщо страхувальник (вигодонабувач) відмовився від своєї вимоги до боржника (наприклад, шляхом прощення боргу) або здійснення цієї вимоги стало неможливим з причин, залежних від страхувальника (вигодонабувача), то страховик звільняється від виплати страхового відшкодування повністю або у відповідній частині і має право вимагати повернення зайво виплаченої суми відшкодування (п. 4 ст. 965 ЦК). Систему суброгации слід відрізняти від системи страхового регресу. Регрес передбачає виникнення нового регресного зобов'язання, в силу якого страховик має право вимагати від заподіювача страхових збитків компенсації своїх втрат. Зважаючи на відсутність правонаступництва тут по іншому вирішуються питання про заперечення боржника, про обчислення давності, про забезпечувальні заходи і т.д. Закон встановлює систему регресу при обов'язковому страхуванні цивільної відповідальності власників транспортних засобів (ст. 14 Закону про ОСАГО) * (782). 2. Конкуренція домагань. При заподіянні шкоди застрахованому об'єкту у страхувальника (вигодонабувача) можуть виникнути два домагання: проти страховика на страхову виплату і проти заподіювача шкоди. Звичайно це має місце при страхуванні майна (наприклад, при підпалі застрахованої будови) і страхуванні відповідальності (наприклад, при заподіянні шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди). Ці домагання здійснюються альтернативно - за вибором і розсуд потерпілого * (783). Останній не зобов'язаний спочатку звертатися до страховика і лише в невідшкодованої частини вимагати задоволення від заподіювача * (784). Якщо потерпілий реалізує домагання проти правопорушника, то домагання на страхову виплату припиниться, якщо ж потерпілий отримає компенсацію шкоди від страховика, то домагання на відшкодування збитків при майновому страхуванні перейде до страховика в порядку суброгації (повністю або в частині), а при особистому страхуванні - припиниться (повністю або в частині) * (785). Страхувальник, який отримав страхову виплату після відшкодування збитків завдавачем, безпідставно збагачується за рахунок страховика. Отримання страхувальником компенсації шкоди від заподіювача після виплати йому страхового відшкодування також призводить до його безпідставно збагачення. Стосовно до останнього випадку питання про уповноваженій особі по кондикционного домаганню повинен вирішуватися залежно від того, чи був винуватець шкоди повідомлений про перехід в порядку суброгації спрямованого проти нього домагання від потерпілого до страховика. У випадку повідомлення заподіювача шкоди про такий перехід вчинене ним надання страхувальнику є наданням неналежного особі. Тому заподіювач залишається зобов'язаним перед страховиком і може вимагати від страхувальника повернення безпідставного збагачення. Якщо ж заподіювач шкоди не був повідомлений про суброгації, то через надання раніше кредитору (страхувальникові) він звільняється від свого обов'язку (п. 3 ст. 382 ЦК), внаслідок чого страховик набуває кондикционного домагання проти страхувальника. 3. Абандон. Представляючи собою відмову страхувальника (вигодонабувача) від свого права на застраховане майно (або його залишки) на користь страховика з метою отримання страхової виплати у розмірі повної страхової суми, абандон може мати місце при страхуванні на випадок загибелі або іншої втрати майна (п. 1 ст . 278 КТМ; п. 5 ст. 10 Закону про організацію страхової справи) * (786). Здійснення права на абандон призводить до виникнення обов'язки страховика прийняти від страхувальника (вигодонабувача) відповідне майно * (787). Наприклад, з автомобілем, застрахованим на випадок його загибелі, трапилася аварія, в результаті якої автомобіль перетворився на купу металобрухту. У цьому випадку страхове відшкодування має виплачуватися в розмірі страхової суми за вирахуванням вартості залишків, придатних до застосування. Але страхувальник має право заявити про абандон і тим самим зобов'язати страховика прийняти у свою власність збережені залишки і виплатити відшкодування в розмірі повної страхової суми. Передача залишків проводиться за допомогою договору про передачу (traditio), укладеного між страховиком і страхувальником * (788). Закон обходить мовчанням питання, чи має місце у випадку розкрадання застрахованої речі (наприклад, викрадення транспортного засобу) суброгация виндикаційного домагання або абандон. При системі суброгации до вчинила страхову виплату страховика переходить виндикационное домагання проти незаконного власника речі (навіть якщо він не відомий). Власником майна залишається страхувальник (вигодонабувач), на якому лежить ризик випадкової загибелі речі і тягар її змісту. У разі виявлення викраденої речі і її витребування з чужого незаконного володіння вона передається страхувальникові (вигодонабувачу), а страховик має право вимагати повернення страхового відшкодування повністю або частково зважаючи відпадання підстави для його виплати (п. 1 ст. 1102 ЦК). При системі абандона страхувальник має право заявити про абандон і зажадати виплати йому страхової суми. Право власності на викрадену річ переходить до страховика * (789), який стає також уповноваженою на її витребування від незаконного власника. Виявлення речі дає страховику право заявити про зворотне абандоне, реалізація якого спричинить виникнення обов'язки страховика до передачі права власності на виявлену річ страхувальникові (вигодонабувачу) і обов'язки страхувальника (вигодонабувача) повернути страховику суму страхового відшкодування за вирахуванням реально понесених збитків (див. також ст. 280 КТМ). У морському страхуванні при пропажі судна безвісти або його захопленні застосовується система абандона (подп. 1 і 5 п. 1 ст. 278 КТМ). Стосовно до інших видів страхування питання, мабуть, має вирішуватися таким чином. Якщо в договорі страхування не обумовлені ні система суброгации, ні система абандона, то в силу п. 1 ст. 965 ЦК застосовується суброгация, що не виключає права страхувальника (вигодонабувача) заявити про абандоне в будь-який час до виявлення викраденого майна (п. 5 ст. 10 Закону про організацію страхової справи). |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Вплив страхування на інші правовідносини " |
||
|
||