Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Е.А.Суханов. Цивільне право: У 4 т. Том 1: Загальна частина, 2008 - перейти до змісту підручника

3. Шкода (збитки) як умова цивільно-правової відповідальності

У тих випадках, коли результатом протиправної поведінки стає заподіяння потерпілій особі майнової шкоди або збитків, наявність їх - необхідна умова покладання майнової відповідальності на заподіювача. Під шкодою в цивільному праві розуміється всяке применшення особистого чи майнового блага. З цієї точки зору розрізняється моральну і матеріальну шкоду.
Матеріальна шкода являє собою майнові втрати - зменшення вартості пошкодженої речі, зменшення або втрата доходу, необхідність нових витрат і т.п. Він може бути відшкодована в натурі (наприклад, шляхом ремонту пошкодженої речі або наданням замість речі того ж роду та якості) або компенсований в грошах. Однак натуральна компенсація, краща з позицій закону (ст. 1082 ЦК), не завжди можлива за обставинами конкретної справи. Тому частіше використовується грошова компенсація заподіяної шкоди, яка іменується відшкодуванням збитків.
Відшкодування збитків - встановлена ??законом міра цивільно-правової відповідальності, що застосовується як у договірних, так і у позадоговірних відносинах. Під збитками в цивільному праві розуміється грошова оцінка майнових втрат (шкоди). Вони складаються:
- по-перше, з витрат, які потерпіла особа або справило, або повинне буде зробити для усунення наслідків правопорушення;
- по-друге, в складу збитків включається вартість втраченого або пошкодженого майна потерпілого;
- по-третє, сюди входять неотримані потерпілою стороною доходи, які вона могла б отримати за відсутності правопорушення (п. 2 ст. 15 ЦК).
Витрати потерпілого та пошкодження його майна охоплюються поняттям реального збитку, тобто готівки збитків. До таких витрат, зокрема, належать: суми санкцій, що підлягають сплаті третім особам з вини свого контрагента, який порушив договірні зобов'язання; вартість необхідних і розумних витрат з виконання зобов'язання за рахунок боржника-порушника іншою особою або самим потерпілим (ст. 397 ЦК), у тому числі придбання покупцем товару внаслідок порушення зобов'язань продавцем у іншого продавця за вищою, але розумною ціною або продаж продавцем товару внаслідок порушення зобов'язань покупцем іншому покупцеві за нижчою, але розумною ціною (п. п. 1 і 2 ст. 524 ЦК) і т.п.
Чи не отримані потерпілим доходи становлять його упущену вигоду. Розмір її відповідно до закону має визначатися "звичайними умовами цивільного обороту" (а не теоретично можливими особливо сприятливими ситуаціями) і реально вжитими заходами або приготуваннями для її отримання (п. 4 ст. 393 ЦК), наприклад при неотриманні підприємцем прибутку через що став неможливим внаслідок правопорушення виконання укладених ним договорів. Якщо ж правопорушник отримав доходи внаслідок свого правопорушення (наприклад, в порушення укладеного раніше договору продав товар іншому покупцеві за більшою ціною), розмір упущеної вигоди, що підлягає стягненню на користь потерпілого в якості частини понесених ним збитків, не може бути меншим, ніж такі доходи ( абз. 2 п. 2 ст. 15 ЦК).
Цивільний закон виходить із принципу повноти відшкодування збитків (п. 1 ст. 15, п. 1 ст. 1064 ЦК) і допускає обмеження майнової відповідальності лише у виняткових, прямо передбачених федеральним законом (але не підзаконним актом) або договором випадках (ст. 400 ЦК). В умовах інфляції ціни, з урахуванням яких обчислюється розмір збитків, можуть коливатися. Тому розмір збитків повинен обчислюватися з урахуванням цін, що існували на момент виконання обов'язку, а при її невиконанні - на момент пред'явлення позову, якщо тільки закон, інший правовий акт або угода самих учасників не передбачили інше (п. 3 ст. 393 ЦК), наприклад розрахунки за цінами, що існували в момент укладання договору.
Цивільно-правова відповідальність за порушення договірних обов'язків іноді може наступати і незалежно від наявності шкоди (або збитків). Так, прострочення в передачі товару за договором може спричинити застосування передбаченої ним штрафу незалежно від того, з'явилися в результаті збитки у набувача товару чи ні. Однак такі випадки є винятковими, бо компенсаторна спрямованість і майновий характер відповідальності у цивільному праві припускають її застосування головним чином у випадках виникнення майнової шкоди (збитків).
Моральна шкода являє собою фізичні або моральні страждання громадянина, викликані порушенням його особистих немайнових прав або применшенням інших його особистих (нематеріальних) благ - посяганнями на його честь і гідність, недоторканість особи, здоров'я і т.д . Моральна шкода може спричиняти майнові втрати (тобто бути джерелом матеріальної шкоди), наприклад, заподіяння каліцтва може перешкоджати подальшої трудової або підприємницької діяльності. У цьому випадку він відшкодовується за допомогою компенсації майнової шкоди (збитків).
Однак він може і не завдавати прямих матеріальних втрат, не стаючи від цього менш відчутним для потерпілого (наприклад, при применшення його честі, заподіянні шкоди здоров'ю, незабутнє знівечення обличчя, незаконному застосування як запобіжного заходу підписки про невиїзд тощо). Така шкода сам по собі не може бути компенсований цивільно-правовими (майновими) способами, тому що не піддається точній матеріальною оцінкою. Однак у випадках, прямо передбачених законом, він може бути відшкодована в приблизно певної або символічної грошовій сумі з урахуванням вимог розумності та справедливості, а також індивідуальних особливостей потерпілого та інших фактичних обставин (ст. ст. 151, 1101 ЦК).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 3. Шкода (збитки) як умова цивільно-правової відповідальності "
  1. В
    шкоди III, 16, § 2 (3) - с. 603 - В. збитків III, 16, § 2 (3) - с. 601 - 602 - В. збитків дочірньому АТ II, 8, § 3 (7) - с. 307 - В. збитків, заподіяних в результаті видання відомчого акта, який не відповідає закону чи іншому правовому акту I, 4, § 2 (5) - с. 107 Вік громадянина II, 6, § 1 (3) - с. 143 Волевиявлення - волеобразованія і В. юридичної особи II, 7, § 2 (3) -
  2. Тема 6.3. Цивільно-правова відповідальність
    шкоду іншій особі, має повністю відшкодувати останньому заподіяну шкоду. По-третє, за допомогою відповідальності ліквідуються ті невигідні майнові наслідки, які настали у уповноваженої особи в результаті порушення обов'язки контрагентом. Ця обставина певною мірою визначає і межі цивільно-правової відповідальності, які складаються у відповідності розміру
  3. § 4. Відповідальність органів, посадових осіб місцевого самоврядування перед фізичними та юридичними особами
    шкоди вони можуть бути притягнуті до відповідальності, зміст і форми якої визначає суд відповідно до чинного законодавства. Одним з видів несприятливих наслідків для названих органів і посадових осіб може бути визнання судом нечинними чи недійсними їх рішень і обов'язок відшкодувати шкоду, заподіяну ними. Відповідальність органів місцевого самоврядування
  4. § 2. Повні і командитні товариства
    шкоди інтересам держави. Різниця в правове становище учасників товариства на вірі відповідно обумовлює й інші його правові особливості, зокрема коммандітісти відсторонені від підприємницької діяльності та управління справами товариства. Вони зберігають лише право на отримання доходу на зроблений ними внесок і змушені довіряти повним товаришам у використанні цих вкладів.
  5. § 3. Виконання зобов'язань
    шкоду, несуть перед потерпілим солідарну відповідальність-ч. 1ст. 1080 ЦК). По-друге, такий порядок застосовується, якщо він передбачений угодою сторін (наприклад, не забороняється кільком особам укласти один договір позики, в якому також передбачається їх солідарна відповідальність перед кредитором). По-третє, виконання не може бути солідарним, якщо предмет зобов'язання неподільний,
  6. § 2. Розрахунки і кредитування
    шкоди. Хоча відносини між банком і клієнтом одягнені у форму договору, моральну шкоду повинен бути компенсований, якщо порушенням банківської таємниці завдано шкоди діловій репутації власника рахунку. [1] Правові норми, що встановлюють правила, які діють лише у випадках, прямо передбачених договором, можна було б назвати диспозитивно-санкціонованими: а ті правові норми,
  7. § 4. Страхування
    шкоди життю або здоров'ю застрахованого або досягнення нею певного віку або іншого передбаченого події. При цьому страхова премія відповідно до п. 2 ст. 954 ГК справляється з урахуванням об'єкта страхування і страхового ризику. При визначенні страхового ризику, пов'язаного з особистим страхуванням, страховик має право провести обстеження застрахованого особи для оцінки фактичного стану
  8. § 9. Комерційна концесія
    шкоду (п. 4 ст. 1029 ЦК). Сам же користувач, за основним концесійного договору, несе субсидіарну відповідальність за шкоду, заподіяну вторинним користувачем. Очевидна производность прав вторинного користувача в порівнянні з комплексом виключних прав, наданих за основним договором. Суб'єктом похідних прав, слід придбати Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло,
  9. § 1. Загальні положення
    шкоди, заподіяної його ділової репутації, що передбачено п. 7 ст. 152 ГК. 4. Досягнення оперативності у прийнятті заходів щодо захисту прав та інтересів підприємців. З точки зору процедури їх застосування правові засоби захисту підприємництва повинні бути найбільш простими і демократичними, що забезпечують оперативне вирішення конфліктних ситуацій і реалізацію прийнятих рішень. [8] На
  10. § 2. Способи та механізм захисту прав та інтересів підприємця
    шкоди в стані необхідної оборони і крайньої необхідності, але такі норми в частині другій ДК РФ є - ст. 1066 і ст. 1067. Поняттями необхідної оборони і крайньої необхідності охоплюються всі можливі засоби самозбереження і проти-Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 452 дії при відображенні