Головна
ГоловнаАдміністративне, фінансове, інформаційне правоІнформаційне право → 
« Попередня Наступна »
М.А. Лапіна, А.Г. Ревін, В.І. Лапін. Інформаційне право, 2004 - перейти до змісту підручника

9.1. Законодавство у галузі бібліотечної справи


Бібліотечна справа, як зазначено у Федеральному законі "Про бібліотечну справу" "*", являє собою галузь інформаційної, культурно-просвітницької та освітньої діяльності, в завдання якої входять створення і розвиток мережі бібліотек, формування та обробка їх фондів, організація бібліотечного, інформаційного та довідково-бібліографічного обслуговування користувачів бібліотек, підготовка кадрів працівників бібліотек, наукове та методичне забезпечення розвитку бібліотек.
---
"*" Федеральний закон від 29 грудня 1994 р. № 78-ФЗ "Про бібліотечну справу" / / Відомості Верховної. № 1. Ст. 2.
Правовою базою цієї діяльності є норми Конституції РФ: ч. 4 ст. 29 і ст. 44. Зазначені норми знайшли розвиток у Законі "Про бібліотечну справу", Законі "Основи законодавства України про культуру" "*", інших нормативно-правових актах, прийнятих відповідно до цих законів.
---
"*" Закон Російської Федерації від 9 жовтня 1992 р. № 3612-1 "Основи законодавства України про культуру" / / ВСНД і ЗС РФ. 1992. № 46. Ст. 2615.
У ст. 12 Закону "Основи законодавства України про культуру" зазначено, що кожна людина має право на залучення до культурних цінностей, на доступ до державних бібліотечним, музейним, архівним фондам, іншим зборам у всіх областях культурної діяльності. Обмеження доступності культурних цінностей з міркувань секретності або особливого режиму користування встановлюються законодавством Російської Федерації.
Цілісність загальноросійських бібліотечного, музейного, архівного, кіно-, фото-та інших аналогічних фондів, порядок їх збереження, функціонування та розвитку забезпечується державою.
Російська Федерація визнає виняткову роль творчого працівника в культурній діяльності, її свободи, моральні, економічні та соціальні права і забезпечує для творчих працівників пільгові умови доступу до відповідних установ освіти, бібліотекам, музеям, архівам та іншим організаціям культури.
Держава відповідальна перед громадянами за забезпечення умов для загальнодоступності культурної діяльності, культурних цінностей і благ. З метою забезпечення загальнодоступності культурної діяльності, культурних цінностей і благ для всіх громадян органи державної влади і управління, органи місцевого самоврядування відповідно до своєї компетенції зобов'язані створювати умови для збереження безкоштовності для населення основних послуг бібліотек усіх відомств.
Культурна спадщина народів Російської Федерації, в тому числі культурні цінності, що зберігаються у фондах державних і муніципальних музеїв, архівів і бібліотек, включаючи приміщення і будівлі, де вони розташовані, не підлягають приватизації.
Суб'єктами правовідносин у галузі бібліотечної справи виступають держава, бібліотеки, громадяни, підприємства, установи та організації, фізичні та юридичні особи, які користуються послугами бібліотек або надають документи для комплектування бібліотек.
Згідно ст. 1 Федерального закону "Про бібліотечну справу" бібліотека являє собою інформаційний, культурний, освітній заклад, що має організованим фондом тиражованих документів і надає їх у тимчасове користування фізичним та юридичним особам; бібліотека може бути самостійним закладом або структурним підрозділом підприємства, установи, організації. Загальнодоступна бібліотека - це бібліотека, яка надає можливість користування її фондом та послугами юридичним особам незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності та громадянам без обмежень за рівнем освіти, спеціальності, відношенню до релігії.
Документом, що знаходяться у фонді бібліотеки, є матеріальний об'єкт із зафіксованою на ньому інформацією у вигляді тексту, звукозапису або зображення, призначений для передачі в часі і просторі з метою зберігання та громадського використання.
Згідно ст. 4 Федерального закону "Про бібліотечну справу" бібліотеки можуть бути засновані органами державної влади всіх рівнів, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами. Відповідно до порядку установи та формами власності виділяються такі основні види бібліотек:
1) державні бібліотеки, засновані органами державної влади, у тому числі: федеральні бібліотеки; бібліотеки суб'єктів Російської Федерації; бібліотеки міністерств та інших федеральних органів виконавчої влади;
2) муніципальні бібліотеки, засновані органами місцевого самоврядування;
3) бібліотеки Російської академії наук, інших академій, науково-дослідних інститутів, освітніх установ;
4) бібліотеки підприємств, установ, організацій;
5) бібліотеки громадських об'єднань;
6) приватні бібліотеки;
7) бібліотеки, засновані іноземними юридичними і фізичними особами, а також міжнародними організаціями відповідно до міжнародних договорів Російської Федерації.
Права та обов'язки громадян та інших суб'єктів у галузі бібліотечної справи встановлені законодавчо. Так, відповідно до ст. 5 згаданого Федерального закону кожен громадянин незалежно від статі, віку, національності, освіти, соціального стану, політичних переконань, ставлення до релігії має право на бібліотечне обслуговування на території Російської Федерації.
Це право забезпечується:
- створенням державної та муніципальної мережі загальнодоступних бібліотек, безкоштовно здійснюють основні види бібліотечного обслуговування;
- різноманіттям видів бібліотек, державним протекціонізмом у справі створення юридичними та фізичними особами бібліотек незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, спеціалізації та масштабів діяльності.
Права громадян у галузі бібліотечного обслуговування пріоритетні по відношенню до прав у цій галузі держави і будь-яких його структур, громадських об'єднань, релігійних та інших організацій.
Будь-яка юридична або фізична особа, як записано в ст. 6 зазначеного Закону, має право на створення бібліотеки на території Російської Федерації відповідно до законодавства Російської Федерації. Громадяни мають право брати участь у діяльності опікунських, читацьких рад або інших об'єднань читачів, створюваних за погодженням з керівниками бібліотек або їх засновниками.
Працівники бібліотек мають право створювати громадські об'єднання з метою сприяння розвитку бібліотечного обслуговування, професійної консолідації, захисту своїх соціальних та професійних прав.
Громадяни, які мають у приватній власності зборів документів, які включають особливо значущі видання та колекції, віднесені до пам'яток історії та культури, мають право на підтримку з боку держави для забезпечення їх збереження за умови реєстрації цих зібрань у якості пам'яток історії та культури у відповідному федеральному органі виконавчої влади, органі виконавчої влади суб'єкта Російської Федерації або органі місцевого самоврядування.
Всі користувачі бібліотек згідно ст. 7 мають право доступу в бібліотеки і право вільного вибору бібліотек відповідно до своїх потреб та інтересів. Порядок доступу до фондів бібліотек, перелік основних послуг і умови їх надання бібліотеками встановлюються відповідно до статутів бібліотек, законодавством про охорону державної таємниці та законодавством про забезпечення збереження культурного надбання народів Російської Федерації. Користувач бібліотеки має право безкоштовно отримувати у будь-якій бібліотеці інформацію про наявність в бібліотечних фондах конкретного документа.
У загальнодоступних бібліотеках громадяни мають право:
1) стати користувачами бібліотек по пред'явленні документів, що посвідчують їх особу, а неповнолітні у віці до 16 років - документів, що засвідчують особу їх законних представників;
2) безоплатно отримувати повну інформацію про склад бібліотечних фондів через систему каталогів та інші форми бібліотечного інформування;
3) безоплатно отримувати консультаційну допомогу в пошуку та виборі джерел інформації;
4) безоплатно отримувати в тимчасове користування будь-який документ з бібліотечних фондів;
5) отримувати документи або їх копії по міжбібліотечному абонементу з інших бібліотек;
6) користуватися іншими видами послуг, у тому числі платними, перелік яких визначається правилами користування бібліотекою.
У державних і муніципальних бібліотеках користувачі бібліотек мають право на обслуговування та отримання документів російською мовою як державною мовою Російської Федерації, а в республіках Російської Федерації також і державною мовою даної республіки Російської Федерації.
Користувач бібліотеки може оскаржити до суду дії посадової особи бібліотеки, ущемляють його права.
Національні меншини мають право на отримання документів на рідній мові через систему державних бібліотек.
Сліпі і слабозорі мають право на бібліотечне обслуговування та отримання документів на спеціальних носіях інформації у спеціальних державних бібліотеках та інших загальнодоступних бібліотеках.
Користувачі бібліотек, які не можуть відвідувати бібліотеку в силу похилого віку і фізичних вад, мають право отримувати документи з фондів загальнодоступних бібліотек через заочні або позастаціонарного форми обслуговування, що забезпечуються фінансуванням за рахунок коштів відповідних бюджетів і коштів федеральних програм.
Користувачі бібліотек дитячого та юнацького віку мають право на бібліотечне обслуговування в загальнодоступних бібліотеках, спеціалізованих державних дитячих та юнацьких бібліотеках, а також у бібліотеках освітніх установ відповідно до їх статутів.
Користувачі бібліотек зобов'язані дотримуватися правил користування бібліотеками. Користувачі бібліотек, які порушили правила користування бібліотеками і заподіяли бібліотекам збиток, компенсують його в розмірі, встановленому правилами користування бібліотеками, а також несуть іншу відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством.
Обов'язки бібліотек регламентуються ст. 12 Федерального закону "Про бібліотечну справу", де зазначається таке.
Бібліотеки обслуговують користувачів бібліотек у відповідності зі своїми статутами, правилами користування бібліотеками та чинним законодавством.
Не допускаються державна або інша цензура, що обмежує право користувачів бібліотек на вільний доступ до бібліотечних фондів, а також використання відомостей про користувачів бібліотек і читацьких запитах, за винятком випадків, коли ці відомості використовуються для наукових цілей та організації бібліотечного обслуговування.
Бібліотеки, які перебувають на повному або частковому бюджетному фінансуванні, повинні у своїй діяльності відображати склалося в суспільстві ідеологічне та політичне різноманіття.
Бібліотеки (незалежно від їх організаційно-правових форм та форм власності), які мають у своїх фондах особливо значущі видання та колекції, віднесені до пам'яток історії та культури, забезпечують їх збереження і несуть відповідальність за їх своєчасний облік у зведених каталогах, за реєстрацію їх як частини культурного надбання народів Російської Федерації, а також за їх включення до автоматизовані бази даних в рамках федеральних програм збереження і розвитку культури.
Бібліотеки зобов'язані звітувати перед їх засновниками та органами державної статистики в порядку, передбаченому чинним законодавством та установчими документами бібліотек.
Державні бібліотеки на вимогу користувачів зобов'язані надавати їм інформацію про свою діяльність з формування і використання фондів.
Відповідно до ст. 13 Федерального закону "Про бібліотечну справу" бібліотеки мають право:
1) самостійно визначати зміст і конкретні форми своєї діяльності відповідно до цілей і завдань, зазначених в їх статутах;
2) затверджувати за погодженням із засновниками правила користування бібліотеками;
3) визначати суму застави при наданні рідкісних і цінних видань, а також в інших випадках, визначених правилами користування бібліотеками;
4) визначати відповідно до правил користування бібліотеками види і розміри компенсації збитку, нанесеного користувачами бібліотек;
5) здійснювати господарську діяльність з метою розширення переліку наданих користувачам бібліотек послуг та соціально-творчого розвитку бібліотек за умови, що це не завдає шкоди їх основної діяльності;
6) визначати умови використання бібліотечних фондів на основі договорів з юридичними та фізичними особами;
7) утворювати в порядку, встановленому чинним законодавством, бібліотечні об'єднання;
8) брати участь на конкурсній або іншій основі в реалізації федеральних і регіональних програм розвитку бібліотечної справи;
9) здійснювати в установленому порядку співробітництво з бібліотеками та іншими установами і організаціями іноземних держав, у тому числі вести міжнародний книгообмін, вступати в установленому порядку в міжнародні організації; брати участь у реалізації міжнародних бібліотечних та інших програм;
  10) самостійно визначати джерела комплектування своїх фондів;
  11) вилучати і реалізовувати документи із своїх фондів відповідно до порядку вилучення документів, погодженим з засновниками бібліотек відповідно до чинних нормативно-правовими актами. При цьому бібліотеки незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності не мають права списувати і реалізовувати документи, віднесені до пам'яток історії та культури, режим зберігання і використання яких визначається відповідно до чинного законодавства;
  12) здійснювати інші дії, що не суперечать чинному законодавству.
  Обов'язки держави в галузі бібліотечної справи регламентуються ст. 14 і 15 Федерального закону "Про бібліотечну справу". В основі державної політики в галузі бібліотечної справи лежить принцип створення умов для загальної доступності інформації та культурних цінностей, що збираються і надаються в користування бібліотеками. Держава виступає гарантом прав, передбачених цим Законом, і не втручається в професійну діяльність бібліотек, за винятком випадків, передбачених законодавством Російської Федерації.
  Держава підтримує розвиток бібліотечної справи шляхом фінансування, проведення відповідної податкової, кредитної та цінової політики.
  Уряд Російської Федерації розробляє в установленому порядку федеральні програми розвитку бібліотечної справи, а також програми, які є складовою частиною федеральних державних програм збереження і розвитку культури в Російській Федерації. Федеральні органи виконавчої влади організують координацію міжрегіональних та міжвідомчих зв'язків з бібліотечної обслуговування, у тому числі з метою інформатизації суспільства.
  Держава підтримує розвиток бібліотечного обслуговування найменш соціально та економічно захищених верств і груп населення (дітей, юнацтва, інвалідів, пенсіонерів, біженців, безробітних, жителів сільської місцевості, жителів районів Крайньої Півночі і прирівняних до них місцевостей).
  Органи державної влади стимулюють шляхом матеріальної підтримки бібліотеки недержавних форм власності, що організують безкоштовне загальнодоступне обслуговування населення.
  Питання розвитку бібліотечної справи враховуються у федеральних державних програмах відповідно до Основ законодавства України про культуру.
  Федеральні органи державної влади забезпечують:
  1) реєстрацію і контроль за дотриманням особливого режиму зберігання та використання бібліотечних фондів, віднесених до культурного надбання народів Російської Федерації;
  2) створення та фінансування національних та інших федеральних бібліотек, управління цими бібліотеками;
  3) визначення принципів федеральної політики в галузі підготовки та перепідготовки бібліотечних кадрів, зайнятості, оплати праці, а також встановлення соціальних гарантій і пільг для працівників бібліотек;
  4) створення та фінансування освітніх установ федерального підпорядкування, що здійснюють підготовку та перепідготовку бібліотечних кадрів, управління цими освітніми установами;
  5) сприяння науковим дослідженням та методичного забезпечення в галузі бібліотечної справи, а також їх фінансування;
  6) встановлення державних бібліотечних стандартів і нормативів, організацію системи інформаційного забезпечення бібліотечної справи;
  7) організацію державного статистичного обліку бібліотек.
  Органи державної влади суб'єктів Російської Федерації і органи місцевого самоврядування забезпечують:
  1) гарантоване фінансування комплектування і забезпечення збереження фондів державних і муніципальних бібліотек;
  2) реалізацію прав громадян на бібліотечне обслуговування.
  Федеральні органи державної влади, органи державної влади суб'єктів Російської Федерації і органи місцевого самоврядування не вправі приймати рішення і здійснювати дії, що тягнуть погіршення матеріально-технічного забезпечення діючих бібліотек, що знаходяться на бюджетному фінансуванні, їх переклад в приміщення, що не відповідають вимогам охорони праці, зберігання бібліотечних фондів та бібліотечного обслуговування. Рішення зазначених органів, а також дії їх посадових осіб, що ущемляють законні інтереси бібліотек та їх користувачів, можуть бути оскаржені в судовому порядку.
  Бібліотечні фонди, зазначено в ст. 16 Федерального закону "Про бібліотечну справу", що комплектуються на основі системи обов'язкового примірника документів, а також містять особливо цінні та рідкісні документи, є культурним надбанням народів Російської Федерації і можуть оголошуватися пам'ятками історії та культури відповідно до законодавства Російської Федерації.
  Бібліотечні фонди, віднесені до пам'яток історії та культури, знаходяться на особливому режимі охорони, зберігання та використання згідно з законодавством Російської Федерації.
  У разі, якщо бібліотека не забезпечує необхідні умови для збереження і доступності фонду, віднесеного до пам'ятників історії та культури, цей фонд може бути вилучений і переданий до складу іншої бібліотеки рішенням власника фонду за поданням спеціально уповноваженого державного органу з охорони пам'яток історії та культури.
  Ліквідація бібліотек, фонди яких зареєстровані як пам'яток історії та культури, може проводитися власниками бібліотек тільки з дозволу спеціально уповноваженого державного органу з охорони пам'яток історії та культури із забезпеченням подальшої збереження і використання зазначених фондів.
  Рукописні матеріали, що входять до фондів бібліотек, є складовою частиною Архівного фонду Російської Федерації.
  Бібліотеки, віднесені у встановленому порядку до культурного надбання народів Російської Федерації, згідно зі ст. 17 Федерального закону "Про бібліотечну справу" включаються до переліку культурного надбання народів Російської Федерації і перебувають на особливому режимі охорони та використання згідно з законодавством Російської Федерації.
  Національними бібліотеками Російської Федерації є Російська державна бібліотека і Російська національна бібліотека, які задовольняють універсальні інформаційні потреби суспільства, організовують бібліотечну, бібліографічну та науково-інформаційну діяльність в інтересах усіх народів Російської Федерації, розвитку вітчизняної і світової культури, науки, освіти.
  Національні бібліотеки Російської Федерації виконують такі основні функції: формують, зберігають і надають користувачам бібліотек найбільш повне зібрання вітчизняних документів, науково значущих зарубіжних документів; організовують і ведуть бібліографічний облік россики; беруть участь у "бібліографічному обліку національної друку, є науково-дослідними установами з бібліотекознавства, бібліографознавства і книгознавства, методичними, науково-інформаційними та культурними центрами федерального значення; беруть участь у розробці та реалізації федеральної політики в галузі бібліотечної справи "*".
  ---
  "*" Про надання бібліотекам обов'язкового примірника див.: ст. 29 Закону РФ "Про засоби масової інформації" від 27 грудня 1991 р. № 2124-1; Постанова Уряду РФ від 3 грудня 2002 р. № 859 "Про обов'язковий примірник видань"; Наказ Міносвіти РФ від 9 квітня 2002 р. № 1305 " Про затвердження Положення про дисертаційному раді, інструкцій та форм документів ".
  Національні бібліотеки Російської Федерації діють на основі Федерального закону "Про бібліотечну справу" та положень "*" про них, що затверджуються Урядом Російської Федерації.
  ---
  "*" Див: Постанова Уряду РФ від 23 березня 2001 р. № 226 "Про затвердження статуту федерального державного установи" Російська національна бібліотека "/ / СЗ РФ. 2001. № 14. Ст. 1362; Постанова Уряду РФ від 23 березня 2001 р. № 227 "Про затвердження статуту федерального державного установи" Російська державна бібліотека "/ / Відомості Верховної. 2001. № 14. Ст. 1363.
  Національні бібліотеки Російської Федерації ставляться до особливо цінних об'єктів культурної спадщини народів Російської Федерації і є виключно федеральною власністю. Зміна форми власності зазначених бібліотек, їх ліквідація або перепрофілювання не допускаються; цілісність і невідчужуваність їх фондів гарантуються.
  Будівлі, споруди та інше майно національних бібліотек знаходяться в їх оперативному управлінні, а займані ними земельні ділянки - в їх безстроковому і безоплатному користуванні.
  Діяльність національних бібліотек Російської Федерації здійснюється на основі координації та кооперації.
  Окремі функції національних бібліотек Російської Федерації можуть делегуватися в установленому порядку іншим федеральним бібліотекам та організаціям.
  У республіках Російської Федерації, автономних округах, автономної області відповідними органами державної влади можуть утворюватися національні бібліотеки, які діють відповідно до Федерального закону "Про бібліотечну справу", прийнятими відповідно до нього федеральними законами та іншими нормативними правовими актами Російської Федерації, законами та іншими нормативними правовими актами суб'єктів Російської Федерації.
  Велике значення має правове регулювання взаємодії бібліотек. Для більш повного задоволення потреб користувачів бібліотек в інформації, раціонального використання фондів бібліотек органи державної влади фінансують діяльність державних бібліотек, в тому числі виконують функції центральних, щодо створення умов для взаємовикористання їх ресурсів (міжбібліотечного абонемента, зведених каталогів, автоматизованих баз даних, депозитаріїв).
  Органи державної влади суб'єктів Російської Федерації і органи місцевого самоврядування відповідно до ст. 20 Федерального закону "Про бібліотечну справу" можуть привласнювати провідною універсальній бібліотеці статус центральної бібліотеки, яка зобов'язана формувати, зберігати та надавати користувачам бібліотеки найбільш повне універсальне зібрання документів у межах території, що обслуговується, організовувати взаємовикористання бібліотечних ресурсів і надавати методичну допомогу бібліотекам.
  Федеральні органи державної влади, органи державної влади суб'єктів Російської Федерації і органи місцевого самоврядування можуть засновувати спеціальні центральні бібліотеки за галузевим принципом і з обслуговування особливих груп користувачів бібліотек (дитячого та юнацького віку, сліпих і слабозорих та інших).
  Функції центральних бібліотек можуть розподілятися в установленому порядку між кількома бібліотеками, які в цьому випадку забезпечуються бюджетним фінансуванням відповідно до обсягу їх діяльності.
  Центральні бібліотеки можуть засновуватися також міністерствами та іншими федеральними органами виконавчої влади.
  У Саратові 13 січня 1999 було підписано Угоду про створення системи міжбібліотечного абонемента держав-учасниць СНД.
  Захист авторських прав при пошуку та отриманні інформації забезпечується законодавчо. Так, ст. 20 Закону РФ "Про авторське право і суміжні права" від 9 липня 1993 р. № 5351-1 допускається без згоди автора і без виплати авторської винагороди, але з обов'язковим зазначенням імені автора, твір якого використовується, і джерела запозичення репродукування в одиничному екземплярі без отримання прибутку:
  1) правомірно опублікованого твору бібліотеками та архівами для відновлення, заміни втрачених або зіпсованих примірників, надання примірників твору іншим бібліотекам, таким, що втратив з яких-небудь причин твори зі своїх фондів;
  2) окремих статей і малооб'ємних творів, опублікованих у збірниках, газетах та інших періодичних виданнях, коротких уривків з опублікованих письмових творів (з ілюстраціями або без ілюстрацій) бібліотеками та архівами за запитами фізичних осіб у навчальних і дослідницьких цілях;
  3) окремих статей і малооб'ємних творів, опублікованих у збірниках, газетах та інших періодичних виданнях, коротких уривків з опублікованих письмових творів (з ілюстраціями або без ілюстрацій) освітніми установами для аудиторних занять.
  Нагадаємо, що репродукування (репрографічне відтворення) являє собою факсимільне відтворення у будь-яких розмірі та формі одного або більше примірників оригіналів або копій письмових та інших графічних творів шляхом фотокопіювання або за допомогою інших технічних засобів, інших, ніж видання. Репрографічне відтворення не включає в себе зберігання або відтворення зазначених копій в електронній (включаючи цифрову), оптичній або іншій машиночитаній формі. Законодавець не вказує, які твори можна вважати малооб'ємними. Вартість робіт для користувача з ксерокопіювання або фотокопіювання творів не повинна перевищувати собівартості копіювання. Питання, пов'язані із забезпеченням авторського права при репродукування, детально розглянуті в науковій літературі "*".
  ---
  "*" Див, наприклад: Дозорців В. Авторське право про репродукування / / Законодавство і економіка. 2000. № 4.
  Слід також зазначити, що існує проблема захисту авторських прав при пошуку та отриманні інформації в електронних бібліотеках. Зазначені бібліотеки створюються в Інтернеті. У законодавстві Російської Федерації не дається визначення поняття "електронна бібліотека". У загальному випадку надання інформації з фондів бібліотеки визначається нормами Федерального закону "Про бібліотечну справу" та ст. 12 Закону Російської Федерації "Основи законодавства України про культуру" "*".
  ---
  "*" Дашян М. Електронна публікація: питання правового захисту / / Бізнес-адвокат. 2002. № 14.
 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "9.1. Законодавство у галузі бібліотечної справи"
  1.  § 2. Регулювання компетенції органів місцевого самоврядування
      законодавстві як предмета діяльності органу, дані області (сфери) суспільних відносин стають юридичною категорією. Винятковість муніципальної-правових відносин пов'язана, на думку дослідників, з тим, що муніципально-правові відносини є основними, базовими на територіях, де здійснюється місцеве самоврядування. І особливо важливо підкреслити той факт, що
  2.  Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
      законодавстві. Так, при здійсненні одним з подружжя угоди за розпорядженням так званим общесовместним майном згода другого з подружжя передбачається, при цьому визнати таку угоду недійсною через відсутність згоди другого з подружжя можна тільки за його вимогою і лише довівши, що про цю обставину знала або свідомо повинна була знати інша сторона в угоді. Дане
  3.  Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
      законодавства про відповідальність за випуск промисловими підприємствами недоброякісної, нестандартної або некомплектної продукції та за випуск у продаж таких товарів у торговельних підприємствах "/ / Бюлетень Верховного Суду СРСР. 1985. N 3. С. 13. * (68) Див, напр.: Коментар до Цивільного кодексу РФ, частині другій (постатейний) / відп. ред. О.Н. Садиков. М., 1996. С. 703. * (69) У ході
  4.  § 3. Використання зарубіжного досвіду правової охорони навколишнього середовища
      законодавство нашої та інших, суміжних з нею країн починає відходити від цих догм, встановлювати плюралізм майнових ринкових відносин, у тому числі пов'язаних з охороною навколишнього середовища. Цивілізованого ринку належить на основі права і в конкурентній боротьбі систематично доводити свої можливості призупиняти деградацію і покращувати стан природи, боротися з усталеними
  5.  Стаття 29. Обмеження, обов'язки та заборони, пов'язані зі службою в поліції
      законодавством РФ. Співробітник органів внутрішніх справ не має права входити до складу органів управління, опікунських або наглядових рад, інших органів іноземних некомерційних неурядових організацій і діють на території Російської Федерації їх структурних підрозділів, якщо інше не передбачено міжнародним договором Російської Федерації або законодавством РФ.
  6.  32.2. Правове забезпечення управління в соціально-культурній сфері
      законодавство. По предмету і спрямованості правового регулювання законодавство в цій сфері підрозділяється на окремі підгалузі: законодавство про освіту, науку, культуру, охорону здоров'я і соціальний захист, про фізичну культуру, спорт, туризм. Розвитку та вдосконалення законодавства, що регулює багатогранні суспільні відносини у цій сфері, в сучасних
  7.  36.2. Система і повноваження центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування в галузі культури і мистецтва
      законодавства України і здійснює систематичний контроль за їх реалізацією. Мінкультури України узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо удосконалення за-1 Офіційний вісник України. - 2000. - № 35. - Ст. 1433. - Давства і в установленому порядку вносить їх на розгляд
  8.  36.3. Організація управління музеями і музейною справою, архівами та архівними установами, бібліотеками та бібліотечною справою
      законодавством України порядку може бути надано статус національного музею України. Рішення про створення музеїв приймають їх засновники. Для створення музею засновники повинні забезпечити: - формування музейного зібрання; - матеріальну базу - приміщення для експозиції та роботи наукових співробітників, фондосховище музею; - умови для охорони музею, оснащення його засобами охоронної та
  9.  36.6. Організація управління видавничою справою та засобами масової інформації
      законодавством. До суб'єктів видавничої справи відносяться видавці, виготовлювачі та розповсюджувачі видавничої продукції. Суб'єктами видавничої справи в Україні можуть бути: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, юридичні особи України та інших держав. Суб'єкти видавничої справи вступають у правові, майнові,
  10.  ВСТУП
      законодавства в інформаційній сфері - сфері обігу інформації та правового регулювання виникаючих суспільних відносин. Програма навчання включає основні питання, пов'язані з утриманням інформаційної сфери, особливостями об'єктів інформаційного права, описом джерел інформаційного права. Вивчення пропонованого навчального посібника допоможе сформувати у курсантів та