Головна
ГоловнаАдміністративне, фінансове, інформаційне правоАдміністративне право → 
« Попередня Наступна »
С. В. Ківалов. АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО УКРАЇНИ, 2004 - перейти до змісту підручника

36.2. Система і повноваження центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування в галузі культури і мистецтва

Указ Президента України від 31 серпня 2000 затвердив Положення про Міністерство культури і мистецтв України1.
Міністерство культури і мистецтв України (Мінкультури України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Мінкультури України є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері культури і мистецтв.
Мінкультури України у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, а також Положенням про нього. У межах своїх повноважень Мінкультури України організовує виконання актів законодавства України і здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.
Мінкультури України узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо удосконалення за-
1 Офіційний вісник України. - 2000. - № 35. - Ст. 1433.

- Давства і в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України, Кабінету Міністрів України. Основними завданнями Мінкультури України є:
- забезпечення реалізації державної політики у сфері культури і мистецтв, державної політики з питань охорони культурної спадщини, національної музейної політики;
- підготовка пропозицій щодо основних напрямів державної мовної політики та участь у її реалізації;
- здійснення відповідно до законодавства державного управління і контролю у сфері охорони культурної спадщини, вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, музейної та бібліотечної справи, кінематографії;
- забезпечення реалізації прав громадян на свободу літературної і художньої творчості, вільного розвитку культурно-мистецьких процесів, забезпечення доступності всіх видів культурних послуг і культурної діяльності для кожного громадянина;
створення умов для задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за межами України, розвитку міжнародного культурного співробітництва;
- координація діяльності органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері культури і мистецтв, державної політики з питань охорони культурної спадщини, національної музейної політики, державної політики щодо бібліотечної справи;
- захист згідно з законодавством прав і законних інтересів вітчизняних творчих працівників і творчих спілок, а також закладів, підприємств і організацій, що діють в сфері культури і мистецтв;
- створення умов для розвитку соціальної та ринкової інфраструктури у сфері культури і мистецтв, організація її матеріально-технічного забезпечення.
Мінкультури України має право:
- одержувати в установленому законодавством порядку від центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань;
залучати фахівців центральних і місцевих органів виконавчої влади, закладів культури, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції;
-

- скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до його компетенції;
- створювати за погодженням з іншими центральними органами виконавчої влади міжвідомчі комісії, експертні та консультативні ради, робочі групи;
- представляти Кабінет Міністрів України за його дорученням у міжнародних організаціях та під час укладання міжнародних договорів України;
- засновувати в установленому порядку засоби масової інформації з метою висвітлення питань реалізації державної політики у сфері культури і мистецтв, охорони культурної спадщини, національної музейної політики, кінематографії, інших питань, що належать до його компетенції.
Мінкультури України під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, а також з відповідними органами інших держав.
Мінкультури України в межах своїх повноважень на основі та для виконання актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання.
Нормативно-правові акти Мінкультури України підлягають реєстрації в установленому законодавством порядку.
Рішення Мінкультури України, прийняті в межах його повноважень, є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, установами культури, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та громадянами.
Мінкультури України в разі потреби видає разом з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади спільні акти.
Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Мінкультури України, обговорення найважливіших напрямів його діяльності в Міністерстві утворюється колегія у складі Міністра (голова колегії), його першого заступника та заступників (за посадою), а також інших керівних працівників Мінкультури України.
До складу колегії можуть входити керівники інших центральних органів виконавчої влади, представники громадських організацій, а також навчальних закладів, закладів культури, підприємств та організацій, що належать до сфери управління Мінкультури України, видатні діячі культури і мистецтв.
Члени колегії затверджуються та звільняються від обов'язків Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра.

Рішення колегії проводяться в життя наказами Мінкуль-тури України.
Структура Міністерства культури і мистецтв України за станом на 1 лютого 2002 р. було такою:
Керівництво (Міністр, перший заступник і три заступники).
Прийомні керівництва;
Відділ забезпечення роботи Міністра;
Управління справами:
- загальний відділ ;
- відділ господарського забезпечення;
Відділ кадрового забезпечення;,
Відділ нормативно-правової діяльності; Другий відділ; Управління мистецтвом:
- відділ театрального мистецтва;
- відділ музичного та циркового мистецтва;
- відділ образотворчого та декоративного мистецтва; Відділ навчальних закладів;
Управління кінематографії:
- відділ програм державного замовлення;
- відділ державного регулювання кіновідеопрокату;
- сектор програм кіноіндустрії; Управління культурної спадщини:
- відділ охорони культурної спадщини;
- відділ музеїв; Управління зовнішніх зносин:
- відділ культурного співробітництва із зарубіжними країнами;
- відділ міжнародних організацій та виїздів за кордон; Управління регіональної культурної політики:
- відділ соціально-культурного розвитку регіонів;
- відділ бібліотек та інформаційних систем; Фінансово-економічне управління:
- відділ економіки кінематографії;
- відділ економіки театрально-видовищних підприємств і
- організацій;
- відділ економіки бюджетних установ;
- відділ роботи;
Управління фінансування, обліку та звітності:
- відділ фінансування та розрахунків;
- відділ зведеної звітності та методології; Контрольно-ревізійний відділ;
Управління технічної політики та інвестування:
- відділ технічної політики;
- відділ капітального будівництва та інвестування;

Управління культури етносів України та української діаспори:
- відділ культури етносів України;
- відділ культури української діаспори;
Державна служба контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон.
Інформаційно-обчислювальна служба.
У складі Мінкультури України Кабінетом Міністрів України можуть бути утворені урядові органи державного управління (департаменти, служби, інспекції).
Для розгляду наукових рекомендацій та пропозицій щодо головних напрямів розвитку культури, обговорення найважливіших програм та інших питань у Мінкультури України може створюватися вчена рада, інші консультативні та дорадчі органи.
Склад цих органів і положення про них затверджує Міністр.
На місцевому рівні керівництво в галузі культури здійснюють управління культури обласної, Севастопольської міської державної адміністрації, Головне управління культури і мистецтв Київської міської державної адміністрації, відділ культури районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації.
Управління культури обласної, Севастопольської міської держадміністрації, Головне управління культури і мистецтв Київської міськдержадміністрації (далі - управління) є структурним підрозділом відповідно обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, що створюється головою обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, підзвітний і підконтрольний голові відповідної держадміністрації та Мінкультури.
Управління в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, розпорядженнями голови обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, наказами Мінкультури, актами відповідного органу місцевого самоврядування, прийнятими в межах наданих йому повноважень, а також Положенням про управленіі1.
Основними завданнями управління є:
- забезпечення на відповідній території реалізації державної політики у сфері культури і мистецтв, з питань охорони культурної спадщини, а також національної музейної політики;
1 Типове положення про управління культури обласної, Севастопольської МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ адміністрації, Головне управління культури та мистецтв Київської МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ адміністрації: Затв. УХВАЛИЛИ Кабінету Міністрів України от 17 травня 2001 р. № 529 / / Офіційний вісник України. - 2001. - № 21. - Ст. 934.

- Здійснення відповідно до законодавства державного управління і контролю у сфері музейної та бібліотечної справи, кінематографії; забезпечення реалізації прав громадян на свободу літературної і художньої творчості, вільного розвитку культурно-мистецьких процесів, забезпечення доступності всіх видів культурних послуг та культурної діяльності для кожного громадянина;
- розробка і здійснення заходів щодо забезпечення умов для відродження і розвитку культури української нації, культурної самобутності корінних народів національних меншин;,
- сприяння захисту прав і законних інтересів вітчизняних творчих працівників та їх спілок, а також закладів, підприємств і організацій культурно-мистецької сфери, що діють на відповідній території;
- створення умов для розвитку соціальної та ринкової інфраструктури у сфері культури і мистецтв, організація її матеріально-технічного забезпечення.
Управління має право:
- залучати спеціалістів інших структурних підрозділів обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, підприємств, установ, організацій та об'єднань громадян (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції;
- одержувати в установленому порядку від інших структурних підрозділів обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності документи та інші матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань;
- скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до його компетенції.
Управління під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє з іншими структурними підрозділами відповідної держадміністрації, органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями, громадянами та їх об'єднаннями.
Управління очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади головою відповідної держадміністрації за погодженням з Мінкульту-ри. Начальник має заступників, які за його поданням призначаються на посаду і звільняються з посади головою обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації. Розподіл обов'язків між заступниками здійснює начальник управління.

Для погодженого вирішення питань, що належать до його компетенції, в управлінні може створитися колегія у складі начальника управління (голова колегії), заступників начальника управління за посадою, інших працівників управління, керівників установ, підприємств і організацій культурно -мистецької сфери, вчених, провідних діячів культури і мистецтв, представників творчих спілок та інших громадських організацій. До складу колегії можуть входити працівники інших структурних підрозділів обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації.
  Склад колегії затверджується головою обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації за поданням начальника управління.
  Відділ культури районної, районної у містах Києві та Севастополі держадміністрацій (далі - відділ) є структурним підрозділом районної, районної у містах Києві та Севастополі держадміністрації, яке утворюється головою цієї держадміністрації, підзвітний і підконтрольний голові відповідної держадміністрації та управлінню культури обласної, Севастопольської міської держадміністрації, Головному управлінню культури і мистецтв Київської міськдержадміністрації.
  Відділ у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету України, наказами Мінкультури, розпорядженнями голови обласної, Київської та Севастопольської міських, районної, районної у містах Києві та Севастополі держадміністрації, наказами начальника управління культури обласної, Севастопольської міської держадміністрації, Головного управління культури і мистецтв Київської міськдержадміністрації, рішеннями соответствующего'органа місцевого самоврядування, прийнятими в межах його повноважень, а також положенням про отделе1.
  Основними завданнями відділу є: забезпечення на відповідній території реалізації державної політики з питань охорони культурної спадщини; здійснення відповідно до законодавства державного управління і контролю у сфері музейної та бібліотечної справи, кінематографії; забезпечення реалізації прав громадян на свободу літературної і художньої творчості, вільного розвитку культурно-мистецьких процесів, забезпечення доступності всіх видів культурних послуг і культурної діяльності для кожного громадянина; сприяння захисту прав і законних інтересів творчих працівників і їх спілок, а також закладів, підприємств
  1 Типове положення про відділ культури районної, районної в містах Києві та Севастополі ДЕРЖАВНОЇ адміністрації: Затв. УХВАЛИЛИ Кабінету Міністрів від 17 травня 2001 р. № 529 / / Офіційний вісник України. - 2001. - № 21. - Ст. 934.

  та організацій культурно-мистецької сфери, що діють на відповідній території; створення умов для розвитку соціальної та ринкової інфраструктури у сфері культури і мистецтв, організація її матеріально-технічного забезпечення.
  Відділ під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє з іншими структурними підрозділами відповідної держадміністрації, органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями, громадянами та їх об'єднаннями.
  Відділ очолює завідувач, який призначається на посаду і звільняється з посади головою районної, районної у містах Києві та Севастополі держадміністрації за погодженням з обласною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією.
  Завідувач відділом:
  - Здійснює керівництво діяльністю відділу, несе персональну відповідальність за виконання покладених на відділ завдань і здійснення ним своїх функцій;
  - Видає в межах своєї компетенції накази, організовує і контролює їх виконання;
  - Призначає на посаду та звільняє з посади працівників відділу.
  Постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2000 N ° 983 затверджено «Положення про Державну службу контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України» 1.
  Згідно ст. 1 цього Положення, Державна служба контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України (далі - Державна служба контролю) є урядовим органом державного управління у сфері контролю за вивезенням, ввезенням і поверненням культурних цінностей, який діє у складі Мін-культури і йому підпорядковується.
  Державна служба контролю у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Мінкультури, а також Положенням про неї.
  Державна служба контролю виконує такі основні функції:
  1) у межах своєї компетенції бере участь у реалізації державної політики у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей;
  2) вживає заходів до захисту національних інтересів, пов'язаних з переміщенням культурних цінностей, запобігання
  1 Офіційний вісник України. - 2000. - № 25. - Ст. 1051.

  нієм втрати культурних надбань, заподіянням шкоди міжнародному престижу України;
  3) виконує відповідно до законодавства контрольно-наглядові функції щодо вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей;
  4) узагальнює практику застосування законодавства про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, розробляє пропозиції щодо його вдосконалення і вносить їх на розгляд міністрові культури і мистецтв;
  5) разом з іншими державними органами запобігає незаконне переміщення культурних цінностей та передачу права власності на них;
  6) вживає заходів щодо повернення власникам їх незаконно вивезених (ввезених) культурних цінностей відповідно до законодавства України;
  7) розробляє і здійснює заходи, спрямовані на забезпечення виконання міжнародних угод з питань запобігання незаконного переміщення культурних цінностей, сприяння їх поверненню державам, яким вони належать;
  8) разом з відповідними організаціями України та інших держав розробляє та реалізує програми і плани скоординованих дій щодо виявлення, обліку та повернення в Україну культурних цінностей;
  9) виконує відповідно до міжнародних договорів України дії, пов'язані з втраченими або переміщеними з її території під час Другої світової війни культурними цінностями;
  10) здійснює науково-методичне та інформаційне забезпечення діяльності організацій, пов'язаних з вивезенням, ввезенням та поверненням культурних цінностей;
  11) забезпечує проведення державної експертизи культурних цінностей, заявлених до вивезення (тимчасового вивезення) та при поверненні після тимчасового вивезення;
  12) розглядає клопотання власників культурних цінностей або уповноважених осіб про вивезення культурних цінностей;
  13) приймає рішення щодо можливого вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей;
  14) видає свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей;
  15) проводить реєстрацію ввезених (тимчасово ввезених) культурних цінностей;
  16) складає переліки культурних цінностей, що вивозяться (тимчасово вивозяться), і встановлює порядок тимчасового вивезення;

  17) інформує громадськість в Україні та за її межами про факти втрати або крадіжки культурних цінностей;
  18) здійснює необхідні заходи щодо повернення викрадених, незаконно вивезених і евакуйованих і неповернутих культурних цінностей, складає їх реєстри та каталоги;
  19) бере участь у роботі міжнародних організацій, конференцій, нарад з питань повернення культурних цінностей, запобігання їх незаконного переміщення;;
  20) готує пропозиції щодо укладення міжнародних договорів України з питань вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей і подає їх Мінкуль-тури;
  21) налагоджує контакти з українською діаспорою з метою пошуку культурних цінностей, створення умов для повернення їх в Україну;
  22) організовує роботу, пов'язану з виявленням та обліком на території України культурних цінностей інших держав, сприяє вирішенню питань про їх повернення відповідно до Конституції та законодавству України;
  23) встановлює разом з Держмитслужбою порядок реєстрації культурних цінностей, які тимчасово ввозяться в Україну;
  24) створює бази даних на переміщені культурні цінності;
  25) готує для засобів масової інформації матеріали щодо пошуку і повернення в Україну культурних цінностей;
  26) забезпечує дотримання порядку переміщення культурних цінностей через митний кордон України;
  27) виконує інші функції, що випливають з покладених на неї завдань.
  Державна служба контролю виконує покладені на іее завдання у взаємодії з органами виконавчої влади органами місцевого самоврядування в межах їх компетенції щі в даній сфері.
  Державна служба контролю має право:
  - Залучати спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до її компетенції; -
  - Залучати вчених, спеціалістів, експертів для вивчення проблем вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей;

  - Здійснювати контроль і проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції;
  - Одержувати в установленому порядку від органів виконавець іншої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій інформацію, необхідну для виконання покладених на неї завдань;
  - Скликати в установленому порядку наради фахівців з питань, що належать до її компетенції;
  - Передавати в установленому порядку на розгляд правоохоронних органів матеріали про порушення законодавства щодо переміщення культурних цінностей;
  - Видавати накази організаційно-розпорядчого характеру, в разі потреби - разом з іншими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
  У випадках, встановлених законодавством, рішення Державної служби контролю є обов'язковими для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, установами, організаціями та громадянами.
  Державну службу контролю очолює голова, який призначається на посаду і звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра культури і мистецтв.
  Голова Державної служби контролю є членом колегії Мінкультури.
  Голова Державної служби контролю має заступників, які призначаються на посаду і звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра культури і мистецтв, погодженим з головою Державної служби контролю.
  Розподіл обов'язків між заступниками здійснює голова Державної служби контролю.
  Голова Державної служби контролю: здійснює керівництво діяльністю Державної служби контролю, несе персональну відповідальність перед Кабінетом Міністрів України і Міністром культури і мистецтв за виконання покладених на Державну службу контролю завдань; призначає на посаду та звільняє з посади керівників структурних підрозділів та інших працівників Державної служби контролю; визначає ступінь відповідальності заступників голови Державної служби контролю та керівників структурних підрозділів; привертає до дисциплінарної відповідальності керівників структурних підрозділів та інших працівників Державної служби контролю; підписує видані в межах компетенції Державної служби контролю накази, організовує перевірку їх виконання; затверджує положення про структурні підрозділи Державної

  служби контролю; здійснює інші повноваження, передбачені законодавством та Положенням про неї.
  Державна служба контролю для реалізації покладених на неї завдань може за погодженням з Міністром культури і мистецтв утворювати територіальні органи у межах граничної чисельності її працівників. Призначення на посаду та звільнення з посади керівників цих органів та затвердження положень про територіальні органи здійснюється головою Державної служби контролю.
  Державна служба контролю оказивает'содействіе діяльності Міжвідомчої ради з питань вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей.
  Постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2002 р. № 446 утворена Державна служба охорони культурної спадщини та затверджено Положення про Державну службу охорони культурної наследія1.
  Згідно ст. 1 цього Положення, Державна служба охорони культурної спадщини (далі - Служба) є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінкультури і підпорядковується йому.
  Служба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, Положенням про неї і наказами Мінкультури.
  Основними завданнями Служби є: участь у межах своєї компетенції у формуванні та реалізації державної політики у сфері охорони культурної спадщини та координація діяльності органів виконавчої влади у цій сфері; здійснення контролю за виконанням Закону України «Про охорону культурної спадщини» та інших нормативно-правових актів про охорони культурної спадщини; узагальнення практики застосування законодавства у сфері охорони культурної спадщини, розробка пропозицій щодо його удосконалення; здійснення відповідно до законодавства державного управління у сфері охорони культурної спадщини.
  Служба у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.
  Службу очолює голова, який призначається на посаду і звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра культури і мистецтв.
  Голова Служби за посадою є членом колегії Мінкультури.
  Голова Служби має трьох заступників, у тому числі одного першого, які призначаються на посаду і звільняються
  Офіційний вісник України. - 2002. - № 14. - Ст. 750.

  ються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра культури і мистецтв відповідно до пропозиції голови Служби.
  Згідно з Указом Президента України від 25 липня 2000 р. «Про Державний комітет інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України» 1 Державний комітет інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України є правонаступником Державного комітету інформаційної політики України та Державного комітету телебачення і радіомовлення України.
  Державний комітет інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України діє на підставі Положення, затвердженого Указом Президента України від 25 липня 2000 р. № 919/20002.
  Указом Президента України від 31 січня 2003 Державний комітет інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України перейменовано в Державний комітет телебачення і радіомовлення України3. Цим же Указом встановлено, що Державний комітет телебачення і радіомовлення України є правонаступником прав та обов'язків Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України.
  Державний комітет телебачення і радіомовлення України (Держкомтелерадіо України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
  Держкомтелерадіо України вносить пропозиції щодо формування державної політики в інформаційній та видавничій сферах, забезпечує її реалізацію, здійснює управління в цих сферах, а також міжгалузеву координацію та функціональне регулювання з питань, віднесених до його відання.
  Держкомтелерадіо України узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо удосконалення законодавства і в установленому порядку вносить їх на рас-
  1 Офіційний вісник України. - 2000. - № ЗО. - Ст. 1257.
  2 Положення про Державний комітет ІНФОРМАЦІЙНОЇ політики, телебачення і радіомовлення України: Затв. Указом Президента України от 25 липня 2000 р. № 919/2000 / / Офіційний вісник України. - 2000. - № ЗО. - Ст. 1257.
  3 Про перейменування Державного комітету ІНФОРМАЦІЙНОЇ політики, телебачення і радіомовлення України: Указ Президента України от 31 січня 2003 р. № 54/2003 / / Офіційний вісник України. - 2003. - № 6. - Ст. 220.

  смотрение Президенту України, Кабінету Міністрів України. У межах своїх повноважень Держкомтелерадіо України організовує виконання актів законодавства, здійснює контроль за їх реалізацією.
  Основними завданнями Держкомтелерадіо України є: участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики в інформаційній та видавничій сферах; аналіз і прогнозування тенденцій розвитку інформаційного простору України, ринку друкованої, теле-і радіопродукції; координація діяльності державних засобів масової інформації, в тому числі Національної телекомпанії України , Національної радіокомпанії України, державної телерадіокомпанії «Крим», обласних телерадіокомпаній, Київської та Севастопольської регіональних державних телерадіокомпаній, видавництв з метою забезпечення поширення офіційної інформації щодо найважливіших політичних, економічних, а також інших питань та суспільних процесів у державі; розробка та реалізація заходів, спрямованих на підтримку і розвиток видавничої справи, вітчизняних засобів масової інформації, інших виробників інформаційної продукції.
  Держкомтелерадіо України під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, а також з відповідними органами інших держав.
  Держкомтелерадіо України у межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання.
  Держкомтелерадіо України в разі потреби видає разом з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади спільні акти.
  Нормативно-правові акти Держкомтелерадіо України підлягають реєстрації в установленому законодавством порядку.
  Рішення Держкомтелерадіо України, прийняті в межах його повноважень, є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та громадянами.
  Держкомтелерадіо України очолює Голова, якого призначає на посаду та звільняє з посади в установленому порядку Президент України.
  Голова Держкомтелерадіо України має заступників, які призначаються на посаду і звільняються з повинне-

  сти згідно із законодавством. Розподіл обов'язків між заступниками здійснює Голова Держкомтелерадіо України.
  Голова Держкомтелерадіо України здійснює керівництво Комітетом і несе персональну відповідальність перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України за стан справ у дорученій йому сфері, визначає ступінь відповідальності заступників Голови та керівників структурних підрозділів Комітету.
  Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Держкомтелерадіо України, обговорення напрямів його діяльності в Комітеті утворюється колегія у складі Голови Держкомтелерадіо України (голова колегії), його заступників за посадою та інших керівних працівників Держкомтелерадіо України.
  До складу колегії можуть входити представники інших центральних органів виконавчої влади, творчих спілок, інших громадських організацій, а також підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління Держкомтелерадіо України.
  Члени колегії затверджуються та звільняються від обов'язків Кабінетом Міністрів України за поданням Голови Держкомтелерадіо України.
  Рішення колегії проводяться в життя наказами Держкомтелерадіо України.
  Для розгляду наукових рекомендацій щодо головних напрямів розвитку інформаційної та видавничої сфер в Держкомтелерадіо України може утворюватися науково-технічна рада, інші дорадчі та консультативні органи.
  Склад цих органів і положення про них затверджує Голова Держкомтелерадіо України.
  Відповідні органи управління у справах друку та інформації створюються на місцевому рівні.
  Управління у справах преси та інформації обласної, Севастопольської міської держадміністрації та управління преси та інформації Київської міськдержадміністрації (далі - управління) є структурним підрозділом обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, що створюється головою відповідної держадміністрації, підзвітний і підконтрольний голові держадміністрації та Держкомтелерадіо.
  Управління в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, розпорядженнями голови обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації,

  наказами Держкомтелерадіо, актами відповідного органу місцевого самоврядування, прийнятими в межах його компетенції, а також положенням про управленіі1.
  Основними завданнями управління є: забезпечення реалізації державної політики в інформаційній та видавничій сферах на території області, міст Києва та Севастополя; координація діяльності державних засобів масової інформації, видавництв, підприємств поліграфії та кнігораспрос-траненія з питань розповсюдження ними офіційної інформації про політичні, соціально-економічних , інших суспільних процесах і подіях в Україні та світі, розробка та реалізація заходів, спрямованих на розвиток і захист національного інформаційного простору, підтримку засобів масової інформації, видавничої справи на відповідній території; підготовка та забезпечення виконання місцевих програм розвитку інформаційної інфраструктури.
  Управління під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє з іншими структурними підрозділами відповідної держадміністрації, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та об'єднаннями громадян.
  Управління очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади головою відповідної держадміністрації за погодженням з Держкомтелерадіо.
  Начальник управління має заступників, які за його поданням призначаються на посаду і звільняються з посади головою відповідної держадміністрації.
  Для розгляду наукових рекомендацій та інших важливих пропозицій щодо напрямів розвитку інформаційної сфери в управлінні можуть створюватися дорадчі та консультативні органи.
  Склад цих органів і положення про них затверджує начальник управління.
  1 Типового положення про управління у справах для преси та ІНФОРМАЦІЇ обласної, Севастопольської МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ адміністрації и управління преси та ІНФОРМАЦІЇ Киевськой МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ адміністрації: Затв. УХВАЛИЛИ Кабінету Міністрів України от 6 травня 2001 р. № 451 / / Офіційний вісник України. - 2001. - № 20. - Ст. 857. 
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "36.2. Система і повноваження центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування в галузі культури і мистецтва"
  1. § 3. Джерела муніципального права.
      Джерелами муніципального права є: 1. Конституція Російської Федерації, яка закріпила місцеве самоврядування як одну з основ конституційного ладу, а також встановила, що органи місцевого самоврядування не входять до системи органів державної влади (ст. 12). Правовому регулюванню місцевого самоврядування в Конституції Російської Федерації присвячена гл. 8 "Місцеве
  2. § 3. Самоврядування в дореволюційної Росії.
      У сучасній науці не склалося єдиної думки про час зародження російського самоврядування. Ряд авторів відносять зародження общинного самоврядування в Росії до часу становлення та розвитку общинного ладу у слов'ян, об'єднання виробничих громад в союзи громад і міські поселення, поділу влади на центральну і місцеву. --- Див: Постовий Н.В.
  3. § 3. Окремі джерела муніципального права
      Конституція РФ. Особливу роль у регламентації місцевого самоврядування відіграє Конституція РФ. У літературі висловлюються думки про те, що, з суто теоретичної точки зору, в Конституції можна було б і не визначати загальний статус місцевого самоврядування, достатньо було визнати, що держава гарантує місцеве самоврядування. Однак у зв'язку з тим, що місцеве самоврядування в Росії в
  4. § 3. Політико-правові засади організації місцевої влади в УРСР
      Перехід до радянської системи місцевої влади. Більшовики після захоплення влади в жовтні 1917 р. зробили в організації місцевої влади ставку на Ради робітничих, селянських і солдатських депутатів. Ті спочатку виникли як організаційні осередки страйкового руху (революція 1905 р.), ставши в 1917 р. поряд з військово-революційними комітетами органами збройного повстання. У зверненні II
  5. § 3. Децентралізація та місцеве самоврядування
      Децентралізація - спосіб переміщення влади, повноважень з центру керованої системи на її периферію і зміцнення політико-правової самостійності периферійних підсистем: суб'єктів федерації, муніципальних утворень і т.п. Іноді децентралізацію відрізняють від деконцентрації. Так, Г. Бребан вказує, що при деконцентрації владні повноваження делегуються державою своїм структурним
  6. § 3. Освіта та організація діяльності виборчих комісій
      Підготовка і проведення муніципальних виборів здійснюється системою виборчих комісій, очолюваної Центральною виборчою комісією (ЦВК) РФ. У зазначену систему також входять виборчі комісії суб'єктів Федерації, муніципальних утворень, окружні, дільничні виборчі комісії. В організації муніципальних виборів можуть також брати участь територіальні (районні,
  7. § 2. Джерела комерційного права
      Поняття і види джерел комерційного права. Джерелом права в спеціально юридичному сенсі є зовнішня форма вираження права, тобто сукупність нормативних актів, в яких містяться норми права. У законодавстві правові норми знаходять своє офіційне вираження. Законодавство, як зовнішню форму вираження права, не можна змішувати з самим правом. Право безпосередньо пов'язане зі
  8. § 2. Створення комерційних організацій
      Установа комерційних організацій. Процес створення комерційних організацій розпадається на дві стадії: установа та державна реєстрація. Крім основної мети - систематичного отримання прибутку, - створення комерційних організацій переслідує ті ж цілі, що і створення інших юридичних осіб. Це відокремлення майна засновника, обмеження майнового ризику учасника
  9. § 3. Розгляд економічних спорів арбітражними судами
      Система і функції арбітражних судів. У судову систему Російської Федерації входять згідно Закону «Про судову систему Російської Федерації» спеціалізовані судові установи - Федеральні арбітражні суди. [1] У п. 2 ст. 118 Конституції Російської Федерації не виділено як самостійного виду судового процесу арбітражне судочинство. Отже, з точки зору
  10. § 5. Захист прав та інтересів підприємця у відносинах у сфері управління; роль прокуратури і нотаріату в правовому забезпеченні підприємницької діяльності
      Способи захисту прав та інтересів підприємця у відносинах з державними органами. У процесі своєї діяльності підприємці вступають у правові відносини з різними органами державної влади і управління. Цими правовими відносинами опосередковується весь просторово-часовий цикл підприємництва, починаючи від установи комерційної організації і конституювання громадянина
© 2014-2022  yport.inf.ua