Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
Людмила Іногамова-Хегай, Олексій Рарог, Олександр Чуча. Кримінальне право Російської Федерації. Особлива частина. Підручник, 2008 - перейти до змісту підручника

Зараження ВІЛ-інфекцією (ст. 122 КК).

Об'єктивна сто-рона злочину виражена в діянні (дії або бездейст-вії), яким створюється реальна загроза зараження іншої особи ВІЛ-інфекцією.
1 Примус до вилучення органів і (або) тканин для інших цілей, на-приклад для наукових досліджень, не утворює складу злочину, передбаченню ст. 120 КК.

Спосіб вчинення злочину не впливає на кваліфікацію і визначається способом поширення вірусу иммунодефи-ціта: шляхом статевих зносин, через кров у процесі, напри-мер, її переливання і т.д.
Склад конкретної небезпеки , злочин вважається вікон-ченним з моменту поставлення іншої особи в небезпеку зараже-ня ВІЛ-інфекцією.
Суб'єктивна сторона характеризується виною у вигляді прямого умислу: винний завідомо знає, що своїми діями (без-дію) створює реальну можливість зараження іншої особи ВІЛ-інфекцією, і бажає їх вчинення.
Суб'єкт злочину - особа, яка досягла віку 16 років. Небезпека зараження цим захворюванням можуть створити не тільки хворі й інфіковані ВІЛ-інфекцією, але і, наприклад, медичні працівники.
У частині 2 ст. 122 КК передбачено зараження іншої особи
ВІЛ-інфекцією особою, яка знала про наявність у нього цієї хвороби.
Склад злочину - матеріальний, діяння вважається закінченим з моменту настання наслідків у вигляді зараже-ня іншої особи ВІЛ-інфекцією.
Суб'єктивна сторона характеризується виною у формі умис-ла ( прямого чи непрямого) або необережності (як правило, легковажністю).
Суб'єкт злочину спеціальний - особа, яка досягла віз-
раста 16 років і знає про наявність у нього ВІЛ -інфекції.
У частині 3 ст. 122 КК передбачено кримінальну відповідальність за зараження ВІЛ-інфекцією двох або більше осіб або заві-домо неповнолітнього.
По частині 4 ст. 122 КК настає відповідальність за зараження іншої особи ВІЛ-інфекцією внаслідок неналежного вико-нання винним своїх професійних обов'язків.
Отже, суб'єктом цього злочину може бути тільки особа, яка професійно, по роботі, пов'язане з ін-фіціровать або хворими на ВІЛ-інфекцією.
Суб'єктивна сторона характеризується необережною фор-
мій провини.

Згідно з приміткою до ст. 122 КК «особа, зробивши-шиї діяння, передбачені частинами першою або другою на-що стоїть статті, звільняється від кримінальної відповідальності у разі, якщо інша особа, поставлене в небезпеку зараження або заражений ВІЛ-інфекцією, було своєчасно предупреж-дено про наявності у першого цієї хвороби і добровільно погодилося вчинити дії, які створили небезпеку зараження ». законодавча конструкція примітки до ст. 122 КК бачиться не цілком вдалою. На перший погляд, воно являє собою спеціальний вид звільнення від кримінальної відповідальності. Однак соглас-но ч . 2 ст. 75 КК такі види звільнення від кримінальної відпові-ності зв'язуються кримінальним законом з позитивним пост-злочинною поведінкою особи, внаслідок якого вчинене ним діяння перестає бути суспільно небезпечним. Згідно ж з приміткою, для звільнення особи від кримінальної відповідально-сті потрібна певна система допреступное дій чи-ца, а саме:
своєчасне попередження потерпілого про наявність у ві-
новного ВІЛ-інфекції та
добровільне згода потерпілого на вчинення дію-
вий, що створюють небезпеку зараження його ВІЛ-інфекцією.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Зараження ВІЛ-інфекцією (ст. 122 КК)."
  1. Стаття 29. Закінчений і незакінчена злочину Коментар до статті 29
    зараження ВІЛ-інфекцією (ст. 122 КК РФ) є закінченим з моменту поставлення іншої особи в небезпеку зараження. Разом з тим слід зазначити, що і усічені склади, і склади небезпеки є різновидами формальних складів, де момент закінчення злочину не залежить від моменту настання суспільно небезпечних наслідків. Стадії вчинення злочину являють собою
  2. 3. Суспільно небезпечні наслідки
    зараження ВІЛ -інфекцією (ч. 1 ст. 122 КК), радіоактивного зараження (ч. 1 ст. 215 КК) та ін.) Розрізнення реального заподіяння шкоди і небезпеки (загрози) її заподіяння не означає, що загроза не виробляє об'єктивних змін до правоохоронюваним інтересах. При загрозі також відбуваються шкідливі зміни в стані об'єктів: зміна ситуації їх безпечного функціонування. Реальність такої
  3. 1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти здоров'я
    зараження одну людину від іншої; в) в особливому патологічному стані, наприклад, шок, кома різної етіології, гнійно-септичні стану тощо Побої, муки і катування НЕ складають-якого виду ушкоджень і є особливим способом посягання на здоров'я людини. Слід враховувати, що побої, удари і інші насильницькі дії, які заподіюють фізичний біль, завжди пов'язані
  4. 5. Злочини, що ставлять у небезпеку здоров'я людини, що не пов'язані із застосуванням насильства
    зараженням венеричною хворобою в медицині розуміється передача збудників цих інфекційних хвороб через статеві зносини, що найчастіше буває, і іншим шляхом. Як свідчить практика, зараження може мати місце і при інших діях - розпусних діях, поцілунках, побутовим шляхом (наприклад, користування при їжі і пиття однієї посудом та іншими предметами побуту). Інфекції передають і
  5. 2. Загальна характеристика і класифікація злочинів проти сім'ї та неповнолітніх
    зараження венеричною хворобою (ч. 2 ст. 121), зараження ВІЛ-інфекцією (ч. 3 ст. 122), викрадення (п. "д" ч. 2 ст. 126), незаконне позбавлення волі (п. "д" ч. 2 ст. 127), згвалтування (п. "д" ч. 2 ст. 131), згвалтування потерпілої, яка не досягла 14-річного віку (п. "в" ч. 3 ст. 131), насильницькі дії сексуального характеру відносно неповнолітнього (п. "д "ч. 2 ст. 132) і
  6. § 1. Загальна характеристика злочинів проти життя та здоров'я
    зараження венеричною хворобою (ст. 121); м) зараження ВІЛ -інфекцією (ст. 122); н) незаконне проведення аборту (ст. 123); о) ненадання допомоги хворому (ст. 124); п) залишення в небезпеці (ст.
  7. § 4. Зміна та припинення правовідносин між батьками та дітьми
    зараження венеричною хворобою або ВІЛ-інфекцією, залишення в небезпечній, загрозливою його життя обстановці. Аналогічні наслідки тягне умисний злочин проти життя чи здоров'я чоловіка. При цьому за змістом сімейного закону останній може і не бути батьком дитини * (390). Якщо вітчим (мачуха) були його вихователями, дбали про нього, то злочин зазначеного типу негативно позначиться
  8. § 2. Правопорушення: поняття, ознаки, види
    зараження крові, хворий помер. Відповідати буде медсестра, а не лікар, хоча без його призначення летального результату, можливо, і не було б. Тут зв'язок є, але не безпосередня, а опосередкована. Для більш повної характеристики об'єктивної сторони беруться до уваги і деякі інші факультативні (додаткові) ознаки та умови: місце, час, способи вчинення діяння; групою
  9. 4.2. Верховний суд республіки, крайової (обласної) суд, суд міста федерального значення, суд автономної області й автономного округу
    зараження ВІЛ-інфекцією або смерть потерпілої (ч. 3 ст. 131), злочини проти державної влади (державна зрада, збройний заколот, диверсія і ін ), а також деякі злочини проти правосуддя (ст. 294-302). У порядку цивільного судочинства по першій інстанції суди середньої ланки розглядають справи: пов'язані з державною таємницею; про припинення або
  10. Стаття 121. Зараження венеричною хворобою Коментар до статті 121
    зараження його венеричною хворобою не є підставою для звільнення винного від кримінальної відповідальності (п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 8 жовтня 1973 N 15 "Про судову практику у справах про зараження венеричною хворобою "), за винятком випадків, коли між винним і потерпілим досягнуто примирення. Потерпілим завжди є інший по відношенню до винної