|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
Завідомо неправдивий донос (ст. 306 КК).
|
|
Права і законні ін-
Тереси особистості - факультативний об'єкт.
Об'єктивна сторона злочину полягає у свідомо лож-ном доносі про скоєння злочину. Під доносом розуміє-ся повідомлення в будь-якій формі - як анонімно, так і від власної ного імені. Повідомлення може бути зроблено в спеціальні служби, що борються зі злочинами, а також у державні органи або органи місцевого самоврядування, зобов'язані передати надійшов до них донос за призначенням, тобто органам, що здійснюють боротьбу зі злочинами. По органу, якому він передається, можна провести відмежування складу свідомо помилкового доносу від наклепу. При доносі винний має намір ввести в оману органи правосуддя, при наклепі - тільки зганьбити репутацію, ім'я потерпілого.
1 Злочини, передбачені ч. 2 ст. 301 і 303 КК, рассматрива-ються не в цьому параграфі, а після викладу ознак складів, за-кріплених ч. 1 цих статей.
Завідомо неправдивий донос про вчинення злочину може містити будь-які відомості, які спонукають органи правосу-дія перевірити надійшло заяву: про подію злочину, вчинення злочину конкретною особою і т.п. Із змісту кримінально-правової норми випливає, що донос повинен стосуватися фактів, пов'язаних саме з злочином, а не з якими іншими правопорушеннями.
Злочин має формальний склад і закінчено з мо-мента надходження доносу у відповідний орган, наділений правом порушувати кримінальні справи, чи інші органи влади, зобов'язані передати надійшов до них донос за призначенням.
Якщо особа, яка зробила свідомо помилковий донос, надалі буде в якості свідка давати завідомо неправдиве показання по цій же справі, то тим самим воно підтверджує факти, заявлений-ні ним раніше в неправдивому повідомленні. Тому неправдиві відомості, повідомлені таким свідком, не утворюють нового самостійного злочину, а є логічним продовженням злочинного доносу. Вся помилкова інформація охоплюється при-знаками тільки одного складу злочину - завідомо неправдиво-го доноса1. Кваліфікації за сукупністю злочинів, передбачених
смотренних ст. 306 і 307 КК, в цьому випадку нет2.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується пря-мим умислом. Обов'язкова наявність завідомо неправдивого доно-са. Мета як ознака складу в статті не вказана, проте з смис-ла норми випливає, що метою свідомо помилкового доносу є або залучення до кримінальної відповідальності конкретного не-винного, або порушення кримінальної справи.
Суб'єкт злочину - особа, яка досягла 16 років. У теорії кримінального права і судовій практиці вважається можливим при-знання підозрюваного (обвинуваченого) суб'єктом завідомо лож-ного доноса3. Такий стан можливо, якщо донос не пов'язаний
1 Такої ж думки дотримуються інші автори (див., наприклад: Ха-бібуллін М.Х. Відповідальність за завідомо неправдивий донос і завідомо неправдиве показання за радянським кримінальним правом . Казань, 1975. С. 90-92; Лобанова Л.В. Злочин проти правосуддя: теоретичні проблеми класифікації та законодавчої регламентації. Волгоград, 1999. С. 167).
2 Сукупність злочинів пропонує І.М. Тяжкова (Кримінальний ко-
декс РФ: постатейний коментар. М.: Зерцало, 1999. С. 650).
3 Див: Коментар до Кримінального кодексу РФ / Під ред. Ю.І. Скуратова і В.М. Лебедєва (автор коментаря - В.П. Малков). С. 772; БВС СРСР.
1991. № 8. С. 17.
З предметом доказування по кримінальній справі, за якою особа проходить в якості обвинуваченого, і не використовується для захисту від пред'явленого обвинувачення. Тому немає складу свідомо помилкового доносу, коли обвинувачений у розбійному нападі, захищаючись, стверджує, що злочин вчинила інше непричетність до розбою особа. За однією із справ було зазначено: «Завідомо неправдиві показання підозрюваного про скоєння злочину іншою особою завідомо неправдивий донос не утворюють, оскільки були дані з метою ухилитися від кримінальної відповідальності і були спо-собом захисту від обвинувачення» 1.
Кваліфікуючим ознакою свідомо помилкового доносу є-ється донос, поєднаний з обвинуваченням особи у вчиненні тяж-кого або особливо тяжкого злочину (ч. 2 ст. 306 КК). Особливо кваліфікуюча ознака, пов'язаний з штучним создани-ем доказів обвинувачення (ч. 3 ст. 306 КК), полягає в тому, що винний фальсифікує докази.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " Завідомо неправдивий донос (ст. 306 КК). " |
- Глава 9 Обов'язкові тактичні операції при розслідуванні злочинів
завідомо неправдивий донос - ст. 306 КК, за підкуп або примушування названих у ст. 309 КК осіб з метою дачі ними неправдивих свідчень тощо), як показує практика, малоефективні (якщо сказати точніше, вони практично не працюють). До речі, одна з рекомендацій по захисту такої доказової інформації містилася ще в опублікованій в 1533 р. «Кримінальної Конституції Карла V» (відомої як
- Стаття 12. Обов'язки поліції
завідомо неправдивий донос за ст. 306 КК РФ, кримінально процесуально значимі ознаки складу злочину. 1.10. Наприкінці протоколу послідовно один за одним відображаються відомості про те, ким документ був прочитаний, чи правильно в ньому відображені повідомлені заявником відомості, які є зауваження (відсутність таких), підпис заявника. Завершує документ підпис співробітника поліції,
- 1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти правосуддя
завідомість, що означає усвідомлення винним певних фактичних обставин , наприклад, невинність притягається до кримінальної відповідальності, незаконність затримання, неправосудність вироку. Відсутність зазначеного в законі ознаки завідомість в характеристиці інтелектуального моменту умислу винного виключає кримінальну відповідальність і перетворює скоєне в дисциплінарний
- 4. Злочини, що перешкоджають виконанню працівниками правоохоронних органів їх обов'язків по здійсненню цілей і завдань правосуддя
завідомо неправдивого повідомлення про вчинення злочину, може спричинити необгрунтоване порушення кримінальної справи, притягнення до кримінальної відповідальності та засудження невинного. Помилкові доноси породжують у суспільстві обстановку підозрілості і невпевненості, а в тоталітарних політичних системах використовуються як зовні законний спосіб боротьби з дійсними чи уявними супротивниками режиму * (273).
- Завідомо неправдиве повідомлення про акт тероризму (ст. 207 КК).
завідомо неправдивого повідомлення тільки про що готує-ся акт тероризму - вибуху, підпалу або інших дій, ство-дають небезпеку загибелі людей, заподіяння значної матеріальної шкоди чи настання інших небезпечних послід-наслідком, що характеризують тероризм (ст. 205 КК) . Завідомо лож-ве повідомлення про нібито скоєний акт тероризму тягне в певних випадках відповідальність за
- Стаття 129. Наклеп Коментар до статті 129
завідомо неправдивих відомостей, що ганьблять честь і гідність іншої особи або підривають його репутацію. Поширення виражається в повідомленні будь-якій особі не відповідають дійсності фактів, що ганьблять потерпілого. Склад наклепу відсутня, якщо порочать особа факти мали місце в дійсності. Не можна говорити про наклеп і в тому випадку, якщо особа не повідомляє про факти , а дає оцінку
- Стаття 129. Наклеп Коментар до статті 129
завідомо неправдивих відомостей про померлого особі має вирішуватися виходячи з того, що розділ VII КК РФ охороняє особистість, тобто живої людини, від злочинних посягань. У зв'язку з чим наклеп щодо померлого може розглядатися як злочин лише у випадку, коли вона є засобом применшення честі і гідності живуть осіб (наприклад, родичів померлого). Постанова Пленуму Верховного
- Стаття 298. Наклеп щодо судді, присяжного засідателя, прокурора, слідчого, особи, яка провадить дізнання, судового пристава, судового виконавця Коментар до статті 298
завідомо неправдивих відомостей, що ганьблять честь і гідність іншої особи або підривають його репутацію. порочать, зокрема, є відомості, що містять твердження про порушення громадянином або юридичною особою чинного законодавства, здійсненні нечесного вчинку, неправильному, неетичне поводження в особистому, громадського чи політичного життя, несумлінності при здійсненні
- Стаття 306. Завідомо неправдивий донос Коментар до статті 306
свідомо помилкового доносу є інтереси правосуддя. В якості додаткового безпосереднього об'єкта цього посягання можуть виступати інтереси особистості, тобто тих громадян , яких необгрунтовано підозрюють у скоєнні злочину. Суспільна небезпека злочину полягає в тому, що воно порушує нормальну роботу правозастосовних органів, що займаються перевіркою завідомо неправдивого
- Стаття 316. Приховування злочинів Коментар до статті 316
завідомо викраденого майна ":" Приховування злочину ... може бути визнано співучастю, якщо ці дії були обіцяні виконавцеві до або під час вчинення злочину, або з інших причин (наприклад, в силу систематичного їх вчинення) давали підставу виконавцю злочину розраховувати на подібне сприяння ". Звідси випливає висновок, що приховування, обіцяне виконавцю
|