| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 5. Значення складу злочину. Види складів |
||
|
Як було показано в § 3 цієї глави, наявність складу злочину в суспільно небезпечному діянні є відпо-відно до ст. 8 КК підставою кримінальної відповідальності. У цьому і полягає головне значення складу злочину. Його наявність в конкретному суспільно небезпечному діянні служить необхідним і достатнім підставою для притягнення до кримі- ловной відповідальності особи, яка вчинила це діяння. Необхідність цього підстави означає, що ніяке діяль-ня, навіть об'єктивно суспільно небезпечне, не може спричиняти уго-ловний відповідальності, якщо в ньому немає всіх ознак складу злочину, передбаченого Кримінальним кодексом. Так, під-ник автомобіля, який керував ним у стані сп'яніння і грубо порушив правила дорожнього руху, у разі заподіяння середньої тяжкості шкоди здоров'ю в результаті наїзду на пішохода, об'єктивно здійснить суспільно небезпечне діяння. Але воно може бути визнано злочином тільки за умови, що в результаті настали наслідки у вигляді тяжкої шкоди здоров'ю людини. Ненастання таких наслідків означає відсутність складу злочину і виключає кримінальну відпові-дальність за ч. 1 ст. 264 КК. Наявність у скоєному діянні всіх ознак складу пре-ступления, передбаченого Кримінальним кодексом, є не тільки необхідним, але і достатньою підставою уголов-ної відповідальності. Це означає, що якщо в діянні мається со-ставши злочину, то для обгрунтування кримінальної відповідально-сті не потрібно встановлювати будь-які обставини, ле-жащие за рамками складу, зокрема - характеризують особу винного, умови, за яких було скоєно пре- ступление. Наявність складу злочину означає, що уголов-ная відповідальність безумовно може настати. А от при вирішенні питання, чи повинна вона наступити, чи доцільна вона в даному випадку по відношенню до конкретного правонаруши-телю, можна і потрібно враховувати численні обстоятельст-ва, що лежать за межами складу злочину (наприклад, при-чини вчинення злочину, характеристику винного , лич-ність потерпілого і ступінь його провини і т.д.). У реальному житті злочин завжди конкретно. І уголов-ная відповідальність може наступити не взагалі, а лише за конкретне злочин. Визначити, яке саме злочин скоєно даною особою в конкретній ситуації, тобто квалифи-царювати злочин, можна тільки за допомогою такого інстр-рументов, як склад злочину. Отже, другий функ-ція складу злочину, яка випливає з його першої функції, полягає в тому, щоб служити інструментом кваліфікації пре- ступления. Кваліфікація злочину означає його юридичну оціню-ку з точки зору кримінального закону. Під кваліфікацією поні-мается встановлення тотожності між юридичними ознаки-ми реального суспільно небезпечного діяння і ознаками, з по-міццю яких законодавець в нормі Особливої частини КК сконструював складу даного злочину, створив його законо-давальний модель. З моменту порушення кримінальної справи і до винесення вироку перед органами дізнання, слідства і суду стоїть завдання намітити, уточнити і, нарешті, точно визначити кваліфікацію скоєного злочину. Остаточна ква-ліфікації злочину закріплюється в обвинувальному Прігову-ре суду і означає повний збіг, тотожність між юриди-тичними характеристиками реального діяння і сукупністю юридичних ознак, описаних в кримінально-правовій нормі. Кваліфікація повинна бути: а) обгрунтованою, тобто випливати з встановлених фактичних обставин, б) точною, тобто містити посилання не тільки на певну статтю КК, а й на ту її частину і на ті пункти, в яких даний злочин описано з максимальною деталізацією; нарешті, в) повної, тобто містити посилання на всі кримінально-правові норми (не тільки Особливої, а й Загальної частин КК), в яких передбачені скоєні пре-ступления. Якщо, наприклад, особа отримує кошти пу-тем виготовлення і пред'явлення підробленого офіційного до-кумента, надає права або звільняє від обя-занностей, то його дії недостатньо кваліфікувати лише як шахрайство, а необхідна додаткова кваліфікація за ч. 1 ст. 327 КК. Сприяння вбивства з мотивів кровної помсти за допомогою надання зброї, має кваліфікуватися за ч. 5 ст. 33 та п. «е1» ч. 2 ст. 105 КК. Правильна кваліфікація має величезне значення. Від неї залежить не тільки вибір судом виду та розміру покарання, але й умови відбування покарання у вигляді позбавлення волі, основа-ня застосування умовно-дострокового звільнення або заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням, строки дав-ності, терміни погашення судимості і т. д. У теорії кримінального права склади злочину класифікації- ціруются по різних підставах. За ступенем суспільної небезпеки розрізняються: а) основ-ної склад, б) склад з пом'якшуючими обставинами, в) склад з обтяжуючими обставинами. Ця класифікація може бути проілюстрована статтями КК про вбивство: ос-новних склад вбивства - ч. 1 ст. 105, кваліфікований со-ставши цього злочину - ч. 2 ст. 105, склади вбивства за пом'якшуючих обставин - ст. 106-108. Потрібно відзначити, що далеко не всі склади злочинів поділяються за це-му ознакою на три види. У КК є статті тільки з основним складом (вони не підрозділяється на частини), з основним і кваліфікованим складами (наприклад, у ст. 121 КК дві частини), з основним, кваліфікованим і особливо кваліфікованим складами (наприклад, у ст. 129 КК три складу наклепу), а є статті і з великим числом частин, в кожній з яких наказа-ня посилюється. По конструкції об'єктивної сторони, тобто за способом її за-чих опису, склади злочинів поділяються на формальні та матеріальні. Формальними називаються такі склади злочинів, об'єк-єктивні сторона яких у законі характеризується за допомогою тільки одного обов'язкової ознаки - діяння (дії або бездіяльності). Такі склади мордування (ст. 117 КК), залишення в небезпеці (ст. 125 КК), вимагання (ст. 163 КК) та ін Злочини з формальним складом є закінченим-ми в момент скоєння описаного в законі діяння, а гро-венно небезпечні наслідки лежать за межами об'єктивної сто-ку і на кваліфікацію злочину не впливають (хоча і враховуються-вають при призначенні покарання). Матеріальні склади - це склади, в об'єктивну сторону яких законодавець включив в якості обов'язкових ознак не тільки діяння, але і його суспільно небезпечні наслідки. Вони можуть бути прямо позначені за характером (наприклад, тяжка шкода здоров'ю, майновий збиток і т.д.), а можуть характери-зоваться з точки зору їх соціальної значущості (істотної шкоди правам і законним інтересам громадян). Таким чином, об'єк-єктивні сторона злочинів з матеріальним складом характе-ризуется трьома обов'язковими ознаками: діянням (дією або бездіяльністю); суспільно небезпечним наслідком; причин-ної зв'язком між протиправним діянням і його суспільно небезпечними наслідками . Такі злочини визнаються вікон-ченнимі в момент настання наслідків. Отже, вид складу допомагає відмежувати закінчений злочин від НЕ-закінченого: вчинення описаного в законі діяння при нена-надходженні передбачених законом наслідків означає поку-шення на злочин, в той час як виконання всіх дій, що утворюють об'єктивну сторону злочину з формальним складом, означає закінчений злочин. Злочинами з матеріальним складом є убійст-во, заподіяння шкоди здоров'ю, розкрадання в будь-якій формі (крім розбою), забруднення вод і т.д. За структурою склади поділяються на прості і складні. У простих складах всі ознаки характеризуються в законі одновимірно. Так, вбивство (ч. 1 ст. 105 КК) зазіхає на один об'єк-ект (життя людини), відбувається однією діянням (спрямованим на позбавлення життя), тягне один наслідок (смерть), здійснюючи-ється з однією формою вини (з умислом). У складних складах хоча б одна ознака характеризується не одновимірно. Наприклад, раз-бой (ст. 162 КК) зазіхає на два об'єкти: власність і здоро-В'є особи, яка зазнала нападу; згвалтування (ст. 131 КК) включає дві дії: застосування або загроза застосування насі-лія і статеві зносини з потерпілою всупереч її волі; умиш-ленне заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю, що призвело з неос-торожности смерть потерпілого (ч. 4 ст. 111 КК), характеризу-ється поєднанням двох форм провини. Різновидом складного складу є альтернативний склад, до якого входить декілька дій або кілька вказаних в диспозиції норми наслідків, кожного з яких (хоча б одного) досить, щоб визнати діяння злочином. Розподіл складів на прості і складні практичного зна-чення не має, хоча корисно для з'ясування проблеми класифікації складів злочинів. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " § 5. Значення складу злочину. Види складів " |
||
|
||