Головна
ГоловнаАдміністративне, фінансове, інформаційне правоАдміністративне право → 
« Попередня Наступна »
С. В. Ківалов. АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО УКРАЇНИ, 2004 - перейти до змісту підручника

1.3.3. Адміністративне право в незалежній Україні

Після розпаду СРСР почався новий період в історії адміністративного права України (як і в науці адміністративного права Росії та інших колишніх республік, які обрали власний шлях розвитку). Відносно України ми можемо говорити про створення нової доктрини адміністративного права, про перегляд його предмета і т. п.
Разом з тим, з прийняттям Конституції України в 1996 році виникає потреба у реформуванні адміністративної системи і в формуванні принципово нового погляду на роль і зміст адміністративного права у демократичному обществе2.
По-перше, це стосується поняття і складових предмета адміністративного права, який традиційно зв'язувався з громадськими відносинами, що виникають в процесі державного управління; відбувається перегляд ролі державного управління в житті суспільства, аналізується його співвідношення з державним регулюванням і т. п. Тривають дискусії з визначення кола об'єктів, що зазнають на собі владний вплив з боку держави, меж втручання органів виконавчої влади у різні соціальні сфери.
По-друге, у світлі вимог Конституції України адміністративне право набуває нову роль, воно вже визначається не як управлінське право або каральне право, а як право забезпечення і захисту прав людини.
1 Агапов Б. А. Підручник адміністративного права. - М, 1999. - С. 81.
2 Авер'янов В. Б. Формування и нормативне втілення Нової доктрини адміністратівного права - закономірність українського правотворення / / Правова держава: Щорічнік наукових праць Інституту Держава і права ім. В. М. Корецького НАН України. - К, 2000. - Вип. 11. - З 201.

Отже, певного перегляду підлягає і метод адміністративного права, вірніше, ті форми його прояви, які все яскравіше проявляються в сучасних умовах. Йдеться про реорді-нації і субординації. Відчутне посилення ролі реордінаціі спричиняє зміну природи адміністративно-правового регулювання відносин між державою, її органами і громадянами. Обсяг державного управління зменшується і змінюється і не ототожнюється вже з адміністративно-правовою сферою. При цьому підвищується роль і змінюються межі адміністративно-правового регулювання, зміцнюється механізм захисту інтересів у публічній сфері. Розробляються питання дихотомії права, його поділу на приватне і публічне. Все це знаходить прояв в ряді публікацій вчених-адмініс-тратівістов, що з'явилися протягом останніх років.
У 1998 році приймається Проект Концепції реформи адміністративного права України, в якому обгрунтовується змістовно узгоджена сукупність теоретичних і практичних ідей, висновків, положень і пропозицій, покликаних внести необхідні уточнення, доповнення та зміни як в доктринальний аспект, так і в нормативну систему адміністративного права України.
Новий поштовх отримує розвиток теорії адміністративного процесу.
Нові погляди на роль і сутність адміністративного права України знайшли втілення не тільки в наукових статтях і доповідях, але і в підручниках з адміністративного права, які вже вийшли з друку, а також у тих, які знаходяться в процесі підготовки авторськими колективами провідних вузів країни.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 1.3.3. Адміністративне право в незалежній Україні "
  1. § 1. Цивільне законодавство в системі нормативного (публічного) регулювання цивільних відносин
    адміністративний) прецедент; д) інші форми (джерела) права (зокрема, юридичну доктрину та релігійні догми). Оскільки питання про конкретний спосіб формального закріплення (вираження) права залежить від ряду обставин, в тому числі від конкретно-історичних умов розвитку держави і суспільства, суспільного укладу, приналежності конкретної правової системи до тієї чи іншої правової
  2. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    адміністративному порядку органами опіки та піклування (ч. 3 ст. 13 ЦК 1964 р.). Сучасний судовий порядок вирішення даного питання і явне обмеження кола заявників свідчать про посилення охорони прав та інтересів неповнолітніх. * (172) Оскільки згідно з п. 4 ст. 26 ГК дієздатність громадян віком від 14 до 18 років може бути обмежена за наявності будь-яких достатніх
  3. § 1. Еколого-правові системи країн - членів СНД
    адміністративних кордонів в навколишньому середовищі означає необхідність і доцільність узагальнення правового досвіду у сфері екології. Основоположні екологічні положення та принципи закріплюються, як правило, в конституціях - основних законах країн - членів СНД, де проголошуються права громадян на сприятливе навколишнє середовище, заходи держави щодо її забезпечення. У країнах - членах СНД прийняті
  4. § 3. Використання зарубіжного досвіду правової охорони навколишнього середовища
    адміністративно-командної системи, лібералізація цін, розвиток власності громадян обумовлюють вивчення екологічної політики тих країн, де ці процеси відбуваються століттями. Право навколишнє на середу На перше місце, що вважається загальновизнаним, починають виступати права людини, зокрема визнане у ряді актів право на сприятливе навколишнє середовище (провідне свій відлік від
  5. 1. Поняття зобов'язання з дій в чужому інтересі без доручення
    адміністративного права) - покликані створювати ефективні гарантії, сенс яких полягає у звільненні всіх і кожного від несення наслідків вчинення не визнаних законом протиправними дій. Судове розсуд не може поширюватися так далеко, щоб розширити визначене законом розуміння протиправності дій. Між тим застосування в зазначених випадках норм про делікти повинно
  6. 1.3. Методи уніфікації права міжнародних контрактів
    адміністративні приписи. --- Official Journal of the European Communities. L 200/35. August 2000. Директива виходить з того, що затримки платежів по комерційних справах представляють серйозну перешкоду для розвитку єдиного ринку, ведуть до банкрутства і втрати робочих місць, а також загрожують ділової активності. Порушення контракту у вигляді затримки платежів
  7. 2.2. Універсальна уніфікація колізійних норм
    адміністративної інстанції або представництво, здійснюване під прямим контролем такої інстанції; представництво, пов'язане з судовою процедурою; представництво капітана судна при виконанні ним своїх обов'язків. Крім того, на підставі ст. 18 Конвенції держава-учасниця може зробити застереження про незастосування також всіх її правил до обмеженого числа випадків: представництву,
  8. 2.3. Регіональна уніфікація колізійних норм
    адміністративний центр корпоративної або одноосібної організації. Однак якщо договір укладається в рамках звичайної торговельної або професійної діяльності такого боку, то такою країною буде країна місцезнаходження її основного комерційного підприємства, а якщо згідно з умовами договору його виконання повинно здійснюватися в іншому місці, ніж місцезнаходження її основного комерційного
  9. 3.1. Міжнародно-правова уніфікація матеріальних норм Універсальна міжнародно-правова уніфікація матеріальних норм
    адміністративного: представництва щодо недієздатного, на підставі рішення судової або адміністративної інстанції. Крім того, для цілей Конвенції не розглядається в якості представника орган, керуючий або партнер в тому чи іншому вигляді юридичної особи, за винятком випадку, коли така особа діє в силу повноважень, наданих йому законом або установчими
  10. 3.2. Частноправовая уніфікація матеріальних норм
    адміністративної економіки, передбачає значну емансипацію російських господарюючих суб'єктів, підвищення їх правової культури, набуття навичок контрактної роботи на внутрішньому і на зовнішньому ринках, вміння за допомогою юридичних засобів забезпечувати вирішення конфліктних ситуацій і суперечок , так як свобода договору передбачає відповідальне ставлення до формулювання прав і
© 2014-2022  yport.inf.ua