| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
23.2. Види адміністративного нагляду |
||
|
- державний санітарно-епідеміологічний нагляд; - нагляд за дотриманням законодавства про працю; - державний геодезичний нагляд; - державний нагляд за безпекою дорожнього руху; - державний пожежний нагляд; - адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі; Санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюється на підставі Законів України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» (24.02. 1994 р.) 1; «Про захист населення від інфекційних захворювань» (06.04.2000 р.) 2; Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо боротьби з туберкульозом» (11.05.2000 р.) 3; Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні (затв. Постановою КМУ від 22.06.1999 р.) 4; Положення про державну санітарно-епідеміологічну службу Міністерства охорони здоров'я України (затв. Наказом МОЗ України від 18.04.2000 р.) 5 та інших нормативно-правових актів. Основними завданнями санітарно-епідеміологічного нагляду є: - нагляд за організацією та проведенням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами санітарних і протиепідемічних заходів; - нагляд за реалізацією державної політики з питань профілактики захворювань населення, участь у розробці та контроль за виконанням програм з попередження шкідливого впливу небезпечних факторів навколишнього та виробничого середовища на здоров'я людини; - нагляд за дотриманням санітарного законодавства та ін Усі суб'єкти санітарно-епідеміологічного нагляду можна розділити на дві групи. До першої належить державна санітарно-епідеміологічна служба Міністерства охорони здоров'я України, яка реалізує державну політику у сфері забезпечення санітарного та епідеміологічного благо- 1 Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 27. - Ст. 218. 2 Офіційний вісник України. - 2000. - № 17. - Ст. 690. 3 Там же. - 2000. - № 20. - Ст. 816. 4 Там же. - 1999. - № 25. - Ст. 1178. 5 Там же. - 2000. - № 25. - Ст. 1077. Получия населення. Держсанепідемслужбу системи МОЗ України складають: - Головне санітарно-епідеміологічне управління МОЗ України; - управління з медичних проблем аварії на Чорнобильській АЕС МОЗ України; - центральна санітарно-епідеміологічна станція МОЗ України; - Кримська республіканська санітарно-епідеміологічна станція; - обласні, міські, районні та районні у містах санітарно -епідеміологічні станції, дезінфекційні станції; - центральна санітарно-епідеміологічна станція на залізничному транспорті, санітарно-епідеміологічна станція на залізницях, лінійні санітарно-епідеміологічні станції на залізницях; - центральна санітарно-епідеміологічна станція на водному транспорті, санітарно-епідеміологічна станція водних басейнів і портів; - центральна санітарно-епідеміологічна станція на повітряному транспорті; - санітарно-епідеміологічні станції об'єктів, що мають особливий режим роботи; - санітарно-карантинні підрозділи (відділення, пункти); - спеціалізовані установи та заклади МОЗ для боротьби з особливо небезпечними (у тому числі карантинними) і небезпечними для людини інфекційними захворюваннями; - наукові установи (науково-дослідні інститути, наукові та науково-практичні об'єднання, контрольні, експертні установи, центри) гігієнічного та епідеміологічного профілю держсанепідслужби України; - комітет з питань гігієнічного регламентування МОЗ України; - рада з регламентації застосування та впровадження дезінфекційних засобів; - інші установи, заклади і підрозділи санітарно-епідеміологічного профілю, створені відповідно до законодавства України. До другої групи належать установи, заклади, частини і підрозділи державної санітарно-епідеміологічної служби Міноборони, МВС, Держкомкордону, СБУ, на які, відповідно до законодавства, покладаються функції спеціально уповноважених органів державного санітарно-епідеміологічного нагляду. Виходячи з повноважень держсанепідслужби, можна виділити наступні основні напрямки її діяльності: - по-перше: здійснення нормативного регулювання (розробка державних санітарних норм, правил і гігієнічних нормативів, регламентів використання небезпечних факторів, гранично допустимих концентрацій, норм радіаційної безпеки та допустимі рівні впливу на людину інших фізичних факторів); - по-друге: здійснення попереджувального нагляду за виконанням центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами санітарного законодавства у формі: угоди (проектів місцевих програм соціально-економічного та культурного розвитку; документів про надання земельних ділянок під будівництво, проектної та технічної документації та ін.) видачі дозволів (на ввезення з-за кордону продукції, сировини; розробку та виробництво нових видів продуктів харчування; проведення діагностичних, експериментальних, дослідницьких та інших робіт; виробництво медикаментів тощо); - в- третій: здійснення поточного нагляду шляхом проведення медичних оглядів працівників підприємств харчової промисловості, громадського харчування, водопровідних споруд, лікувально-профілактичних, дошкільних і навчально-виховних закладів, об'єктів комунально-побутового обслуговування, інших підприємств, установ та організацій, професійна чи інша діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може стати причиною поширення інфекційних захворювань, виникнення харчових отруєнь; - по-четверте: припинення порушень санітарного законодавства шляхом видання постанов і розпоряджень про: а) приведенні нормативно-технічних, розпорядчих та інших документів у відповідність з вимогами санітарного законодавства; б) обмеження діяльності об'єкта в разі виявлення порушень ним законодавства; в) тимчасову заборону або припинення діяльності об'єктів- та нагляду в разі виявлення порушень, які можуть негативно вплинути на здоров'я людей; г) заборону чи припинення діяльності об'єкта нагляду у разі, якщо виявлені порушення негативно впливають на здоров'я людей і не можуть бути усунені застосуванням відповідних заходів; д) внесення пропозицій органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування про запровадження на відповід- ветствующих територіях чи об'єктах нагляду особливих умов та режиму праці, навчання, пересування, перевезення, спрямованих на ліквідацію захворювань; - по-п'яте: залучення до адміністративної відповідальності (складання протоколів і актів про порушення санітарного законодавства, видання постанов про накладення штрафу за порушення санітарного законодавства). Правовою основою нагляду за додержанням законодавства про працю є Конституція України, Закони України, акти Президента України і Кабінету Міністрів України, Положення про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2000 р.) 1. Відповідно до зазначеного Положення державний нагляд за дотриманням законодавства про працю здійснює Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю, який очолює директор департаменту - Головний державний інспектор праці України. Він призначається на посаду і звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра праці та соціальної політики. Об'єктами даного виду нагляду виступають підприємства, установи та організації всіх форм власності та фізичні особи, які використовують найману працю. Для забезпечення виконання своїх повноважень посадові особи Держнаглядпраці мають право: - безперешкодно в будь-який час без попереднього повідомлення відвідувати підприємства для перевірки дотримання законодавства про працю та умов праці , вимагати від роботодавців необхідні пояснення, матеріали, інформацію; - давати посадовим особам центральних і місцевих органів виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та підприємств обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушень законодавства про працю та умов праці; - складати у випадках, передбачених законодавством, протоколи про адміністративні проступки, а також розглядати справи про адміністративні проступки і накладати адміністративні стягнення відповідно до законодавства; - вносити роботодавцям подання про накладення стягнень на окремих посадових осіб, винних у порушенні законодавства про працю та умов праці, а в від- Офіційний вісник України. - 2000. - № 49. - Ст. 2122. Слушних випадках передавати матеріали щодо цих осіб до правоохоронних органів. Державний геодезичний нагляд здійснюється на підставі Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність» та Положення про Інспекцію державного геодезичного нагляду Головного управління геодезії, картографії та кадастру України1 (затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08 .1999 р.) 2. Згідно з названим Положенням основними завданнями Інспекції є: - державний нагляд за дотриманням порядку формування та використання матеріалів Державного картографо-геодезичного фонду України, регіональних картографо-геодезичних фондів , архівів, баз і банків даних топографо-геодезичної і картографічної інформації; - державний нагляд за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності встановленого порядку ведення обліку та використання те-пографо-геодезичних і картографічних робіт; - державний нагляд за дотриманням відповідними підрозділами органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності встановленого порядку ведення обліку, зберігання і використання матеріалів топографо-геодезичних і картографічних робіт; - державний нагляд за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності вимог метрологічного забезпечення топографо-геодезичної і картографічної діяльності та ін Одним з основних напрямів державного геодезичного нагляду є здійснення Інспекцією повноважень, спрямованих на попередження і припинення порушень чинного законодавства, а саме: а) давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) щодо усунення порушень стандартів, нормативно-правових актів та нормативно-технічних документів під час виконання топографо-геодезичних і картографічни- 1 Відповідно до Указу Президента України «Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади» від 15.12.1999 р. Головне управління геодезії, картографії та кадастру України ліквідовано, на його базі створено Міністерство екології та природних ресурсів Україна, у складі якого діє Інспекція державного геодезичного нагляду. 2 Офіційний вісник України. - 1999. - № 35. - Ст. 1800. Ких робіт, а також порядку ведення обліку, зберігання і використання матеріалів цих робіт; б) забороняти передачу і подальше використання матеріалів та інформації, отриманої в результаті виконання то -пографо-геодезичних і картографічних робіт з порушенням вимог нормативно-правових актів та нормативно-технічних документів; в) припиняти всі види топографо-геодезичних і картографічних робіт, що виконуються з порушенням вимог нормативно-правових актів , стандартів та нормативно-технічної документації; г) припиняти виконання суб'єктами підприємницької діяльності топографо-геодезичних і картографічних робіт у разі відсутності ліцензії або порушення ліцензійних умов та ін Державний пожежний нагляд здійснюється на підставі Законів України «Про міліцію» (20.01.1990 р. із змінами та доповненнями) 1, «Про пожежну безпеку» (17.12.1993 р.) 2, Положення про Державну пожежну охорону МВС України (затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1994 р.) 3, Положення про порядок накладення штрафів на підприємства, установи, організації за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконання розпоряджень (приписів) посадових осіб органів Державного пожежного нагляду (затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.1994 р.) 4. Важливе значення в реалізації державного пожежного нагляду має адміністративна відповідальність за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконання розпоряджень (приписів) посадових осіб органів державного пожежного нагляду, яка передбачається статтею 888 КоАП України. При цьому слід мати на увазі, що суб'єктами даної відповідальності можуть бути як фізичні (вони передбачені в КпАП), так і юридичні (стаття 35 Закону України «Про пожежну безпеку») особи. Щодо останніх необхідно відзначити, що фактичними підставами для залучення підприємств, установ та організацій до адміністративної відповідальності є: порушення встановлених вимог пожежної безпеки, невиконання приписів посадових осіб органів державного пожежного нагляду. Порядок накладення штрафів на 1 Відомості Верховної Ради України. - 1990. - № 4. - С. 20. 2 Там же. - 1994. - № 5. - С. 21. 3 ЗПУ України. - 1994. - № 11. - Ст. 270. 4 Там же. - 1995. - № 3. - Ст. 53. юридичних осіб визначається відповідним Положенням, яке передбачає, що таке право мають: головний державний інспектор України з пожежного нагляду, його заступники, головні державні інспектори з пожежного нагляду Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та їх заступники, а також головні пожежні інспектори з пожежного нагляду міст, селищ міського типу, районів у містах, районів. Не допускається повторне накладення штрафу на юридичну особу протягом трьох місяців з дня винесення постанови про стягнення попереднього штрафу, а також у разі, коли загальна сума штрафів, накладених органами державного пожежного нагляду протягом календарного року, перевищує два відсотки місячного фонду заробітної плати підприємства. Правовими основами державного нагляду за безпекою дорожнього руху є Закони України «Про міліцію», «Про дорожній рух» (30.06.1993 р.) 1, Положення про Державну автомобільну інспекцію МВС України (затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 р.) 2 та інші. Як і пожежний нагляд, даний вид адміністративного нагляду більш детально розглядається в розділі 41 даного підручника. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "23.2. Види адміністративного нагляду" |
||
|
||