Головна
ГоловнаАдміністративне, фінансове, інформаційне правоАдміністративне право → 
« Попередня Наступна »
С. В. Ківалов. АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО УКРАЇНИ, 2004 - перейти до змісту підручника

27.5. Управління системою оподаткування

В управлінні даною сферою необхідне забезпечення трьох основних елементів:
1. Стабільне й економічно ефективне для держави і платників податків правове поле.
2. Оптимальний процес адміністрування справляння податків.

3. Контроль (і його ефективність) за своєчасною і повною сплатою податків юридичними та фізичними особами.
Придбання Україною статусу суверенної держави зумовило необхідність створення власної податкової системи. У 1991 році приймається Закон «Про систему оподаткування в Україні», що передбачає уніфікацію системи податків - введення єдиних податків для юридичних осіб усіх форм власності та розмежування податків і зборів за двома рівнями: загальнодержавні податки і платежі; місцеві податки і збори.
2 лютого 1994 приймається Закон України «Про внесення змін і доповнень» до Закону Української РСР «Про систему оподаткування», що закріплює види загальнодержавних податків та інших обов'язкових платежів, що стягуються на всій території України та місцеві податки і збори. Однак цей варіант не сприяв виходу економіки з кризового стану. Перехід до економіки ринкового типу зумовив внесення змін до механізму оподаткування. 18 лютого 1997 приймається Закон України «Про внесення змін і доповнень» до Закону України «Про систему оподаткування» (Закон в новій редакції), який визначив принципи побудови системи оподаткування; податки, збори та обов'язкові платежі до бюджетів та до державних цільових фондів.
З метою створення оптимальної податкової системи, чітко відбиває повноваження держави та платників податків, у грудні 1996 року Верховна Рада України прийняла Постанову «Про основні напрями податкової політики», яким була передбачена підготовка і введення Податкового кодексу України на 1 січня 1998 року. Податковий кодекс не був прийнятий Верховною Радою України і до кінця 2003 року.
Однак урядом України з метою створення умов для базових галузей економіки, зокрема, для сільського господарства, в якості експерименту було підготовлено проект закону і 17 грудня 1998 Верховна Рада України прийняла Закон України «Про фіксований сільськогосподарський податок» на період з 1 січня 1999 року до 1 січня 2004 року. Цей закон замість 12 сплачуваних податків, зборів та обов'язкових платежів встановив один фіксований сільськогосподарський податок. Практика дворічного застосування норм цього закону показала позитивні результати в економіці галузі.
Для громадян-підприємців без створення юридичної особи Законом України від 13 лютого 1998 року «Про внесення змін» до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про прибутковий податок з громадян» запроваджено фіксований податок. Підприємцю дано право самостійно переходити на оподаткування за фіксованим податком шляхом

придбання патенту при дотриманні певних умов. Вартість патенту визначається органами місцевого самоврядування в межах від 20 до 100 гривень, встановлених зазначеним Законом.
Для підтримки і стимулювання розвитку в країні малого підприємництва та розширення бази оподаткування Указом Президента України від 3 липня 1998 року, із змінами, внесеними 28 червня 1999 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» - юридичним та фізичним особам був введений єдиний податок замість усіх сплачуваних раніше податків.
Процес адміністрування своєчасності і повноти сплати податків, зборів та обов'язкових платежів до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів покладено на Державну податкову службу.
Система органів Державної податкової служби представлена: Державною податковою адміністрацією; Державними податковими адміністраціями в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. У містах і районах - Державною податковою інспекцією.
У складі органів державної податкової служби є спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями - податкова міліція.
Органи податкової служби: здійснюють контроль за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів, обов'язкових платежів; вносять пропозиції законодавчим органам щодо вдосконалення законодавства, розробляють інструкції та методичні рекомендації щодо застосування норм у межах чинного законодавства; роз'яснюють платникам податків законодавство з питань оподаткування; формують і ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та Єдиного банку даних про юридичних осіб - платників податків.
Податкова міліція в межах своєї компетенції розкриває зловживання і правопорушення, розслідує їх, припиняє і оформляє справи в судові органи.
З метою вдосконалення механізму справляння податків, зборів та обов'язкових платежів Верховна Рада України 21 грудня 2000 року прийнято Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Враховуючи велику кількість претензій платників податків на численні перевірки діяльності суб'єктів; безакцептне списання не внесених у строк податків і платежів, законом встановлено коло контролюючих органів і сфера проверя-

емой діяльності. Скасовано безакцептне списання недоїмки по податках і платежах, яка повинна стягуватися тільки за рішеннями судів. Платник податків отримав право самостійно визначати черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок своїх активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.
Разом з тим держава цим законом підсилює відповідальність платника податків за несвоєчасне погашення зобов'язань з податків, зборів та внесків до державних цільових фондів. Відповідальність встановлена шляхом введення застави, адміністративного арешту і фінансових санкцій у формі пені, штрафних санкцій за неподання або несвоєчасне подання декларацій, за затримку погашення зобов'язань залежно від часу затримки від 10 до 50 відсотків суми боргу.
При цьому всі три види штрафних санкцій застосовуються за наявності підстав , паралельно.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація , релевантна "27.5. Управління системою оподаткування"
  1. § 3. Бюджетний процес в муніципальних утвореннях
    управління, інших суб'єктів щодо складання, розгляду, затвердження та виконання бюджетів муніципальних утворень , а також по контролю за їх виконанням. Частиною бюджетного процесу є бюджетне регулювання, яке являє собою перерозподіл фінансових ресурсів між бюджетами різних рівнів. Бюджетний процес в муніципальних утвореннях в узагальненому вигляді ділиться на чотири
  2. § 1. Поняття комерційного права
    управлінської і т. д.), яка не приносить прибутку. Визначаючи мету діяльності установи та фінансуючи його, власник обмежує установа в правових можливостях. Підприємницька діяльність організовується особою за своїм розсудом. Вона не керується безпосередньо будь-яким органом публічної влади, що, однак, не виключає загального її регулювання з боку держави. Так,
  3. § 2. Джерела комерційного права
    управлінням). Особливості правового регулювання цієї діяльності втілені не тільки в нормах приватного права, а й в нормах публічного права (наприклад, законодавство про оподаткування підприємницької діяльності). Якщо ж говорити про особливості тільки приватноправового регулювання підприємницької діяльності, то вони втілені або в спеціальних статтях і главах Цивільного
  4. § 1. Поняття і види підприємців
    управління вказано також у ст. 9 Закону РФ від 22 березня 1991 р. «Про конкуренцію і обмеження монополістичної діяльності на товарних ринках» (із змінами від 24 травня 1995 р.) [3]. Зокрема, зазначається, що названим особам забороняється займатися самостійною підприємницькою діяльністю; мати у власності підприємства; самостійно або через представника голосувати за допомогою
  5. § 1. Загальні положення
    управління і, нарешті, з боку самої держави. Реальна можливість таких ризиків вимагає захисту підприємця від усіх потенційних порушників, включаючи державу. Необхідні підприємцям засоби захисту від можливих порушень з боку держави та її органів може надати тільки ... сама держава шляхом встановлення відповідних законодавчих положень.
  6. § 2. Способи та механізм захисту прав та інтересів підприємця
    управління, що суперечить закону, не підлягає застосуванню при вирішенні спору. Отже, цей спосіб захисту цивільних прав реалізується тільки в судовому порядку, про що прямо сказано в ст. 12 ГК. Але так само, в судовому порядку, хоча про це прямо не сказано в ст. 12 ГК, визнаються незаконними і недійсними що порушують права та інтереси Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф.
  7. § 4. Захист прав та інтересів підприємців в інших судових установах
    управління юридичних осіб. Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 484 В абз.2 п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду РФ і Пленуму Вищого Арбітражного Суду РФ від 1 липня 1996 р. № 6/8 «Про деякі питання, пов'язані із застосуванням частини першої Цивільного кодексу Російської Федерації» у зв'язку з цим підкреслено,
  8. § 3. Правові форми інноваційної діяльності
    управління, а також програмні заходи по напрямках. Важливим документом, спрямованим на забезпечення розвитку та державної підтримки інноваційної діяльності, є Постанова Уряду РФ від 26 грудня 1995 року № 1288 «Про першочергові заходи щодо розвитку та державної підтримки інноваційної діяльності в промисловості» [6]. Даною постановою схвалюється
  9. § 2. Державне регулювання інвестиційної діяльності
    управління та розпорядження інвестиціями. Важливим є тут правило про те, що інвестиції не можуть бути безоплатно націоналізовані, реквізовані, до них також не можуть бути застосовані заходи, рівні зазначеним за наслідками. Застосування таких заходів можливе лише з повним відшкодуванням інвестору всіх збитків, заподіяних відчуженням інвестованого майна, включаючи упущену вигоду, і тільки на
  10. § 4. Розрахункові операції комерційних банків
    управлінь Банку Росії; - з метою обліку та контролю за розрахунковими операціями Банком Росії для комерційних банків введена система банківських ідентифікаційних кодів (БІК), що вказуються в платіжних документах; - за порушення правил про розрахункових операціях до комерційних банкам та іншим учасникам розрахунків Банком Росії можуть застосовуватися оперативні та штрафні санкції. Роль комерційних банків
© 2014-2022  yport.inf.ua