| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
29.5. Адміністративна відповідальність за правопорушення в агропромисловому комплексі |
||
|
Зазначені види адміністративних правопорушень мають велике значення, як і інші види порушень у цій сфері діяльності: порушення порядку та умов ведення насінництва (ст. 104-1), порушення правил щодо боротьби з карантинними шкідниками і хворобами рослин і бур'янами (ст. 105); вивіз матеріалів, які не пройшли карантинну перевірку або відповідну обробку (ст. 106); незастосування заходів щодо забезпечення охорони посівів снотворного маку чи конопель, місць їх зберігання та переробки (ст. 106-1); незаконні посів та вирощування снотворного маку чи конопель (ст. 106-2), порушення правил щодо карантину тварин та інших ветеринарно-санітарних вимог (ст. 107), порушення законодавства про племінну справу у тваринництві (ст. 107-1); грубе порушення механізаторами правил технічної експлуатації сільськогосподарських машин і техніки безпеки (ст. 108). Тим не менш, у даний час значно зростає роль притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері раціонального використання земель сільськогосподарського призначають- чення. Ст. 52 КпАП передбачає адміністративну відповідальність за псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними матеріалами, неочищеними стічними водами, виробничими та іншими відходами, а також невжиття заходів по боротьбі з бур'янами. Частими порушеннями є використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в експлуатацію об'єктів, які негативно впливають на становище земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень (ст. 53), несвоєчасне повернення тимчасово зайнятих земель або невиконання обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням, або невиконання умов зняття, збереження і нанесення родючого шару грунту (ст. 54). Адміністративна відповідальність встановлена також за самовільне зайняття земельної ділянки (ст. 53-1), приховування або перекручення даних земельного кадастру (ст. 53-2), самовільне відхилення від проектів внутрішньогосподарського землеустрою (ст. 55), знищення межових знаків (ст. 56). Тимчасовим положенням «Про порядок здійснення органами Державного комітету України по земельних ресурсах державного контролю за використанням та охороною земель» від 29 липня 1993 р. (із змінами та доповненнями від 12 вересня 2001 р.) 1 визначені порядок і види адміністративної відповідальності за ті чи інші порушення земельного законодавства. Так головні державні інспектори та державні інспектори з використання та охорони земель України, областей, районів у межах своєї компетенції мають право: 1) безперешкодно, при пред'явленні службового посвідчення , відвідувати підприємства, установи, організації, у тому числі військові та оборонні об'єкти, незалежно від форм власності та відомчої належності, для перевірки виконання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель; 2) давати власникам землі та землекористувачам, незалежно від відомчої приналежності, обов'язкові для виконання вказівки з питань використання та охорони земель, а також щодо усунення виявлених порушень; 3) вносити на розгляд відповідних рад пропозиції про припинення права власності або права користу - 1 Земельні отношения в Україні: ЗАКОНОДАВЧІ АКТИ и Нормативні документи / / Держкомзем України. - К., 1998. - 816 с вання землею у випадках, передбачених Земельним кодексом України; 4) складати протоколи та розглядати справи про адміністративні правопорушення земельного законодавства, передбачених гл. 7 КпАП, і представляти їх адміністративним комісіям органів виконавчої влади або виконавчим органам місцевого самоврядування; 5) звертатися до рад, що прийняли рішення, а також у вищестоящі поради з вимогою припинення рішень рад, які суперечать чинному земельному законодавству; 6) одержувати безоплатно від органів виконавчої влади, власників землі та землекористувачів дані про наявність, стан і використання земельних угідь, а також інформацію про наявність земель запасу; 7) залучати на договірних умовах за згодою керівників підприємств, установ, організацій, науково-дослідних і проектних інститутів спеціалістів для участі у проведенні обстеження земель; 8) вносити на розгляд органів виконавчої влади або виконавчих органів місцевого самоврядування питання про: - припинення розробки корисних копалин і торфу, проведенні геологорозвідувальних, пошукових та інших робіт, якщо вони проводяться з порушенням земельного законодавства і можуть призвести до знищення, забруднення, псування родючого шару грунту, розвитку ерозії, засолення, заболочування і іншим процесам, які знижують продуктивність земель; - припинення промислового, цивільного та інших видів будівництва, експлуатації об'єктів, агротехнічних, лісомеліоративних робіт, які ведуться з порушенням вимог земельного законодавства; - вилучення чи тимчасової консервації деградованих або забруднених земель, подальше використання яких може призвести до негативних наслідків або якщо іншими способами неможливо оновити родючість грунтів; 9) брати участь у роботі комісій з приймання в експлуатацію меліоративних та рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних і гідротехнічних споруд та інших об'єктів, що будуються з метою підвищення родючості та охорони земель. Органи, уповноважені на здійснення державного контролю за використанням та охороною земель в особі своїх державних інспекторів, відповідно до своєї компетенції, вправі накладати в адміністративному порядку штрафи за порушення земельного законодавства. Крім органів по земельних ресурсах, справи про адміністративні правопорушення в агропромисловому комплексі розглядають адміністративні комісії при виконкомах районних, міських, районних у містах рад; районні (міські) суди (судді); органи внутрішніх справ; органи державного ветеринарного контролю; органи державної служби карантину рослин; органи державного сільськогосподарського технічного нагляду. На підставі Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» від 24 лютого 1994 р. (з наступними змінами та доповненнями) 1 за порушення санітарного законодавства (за передачу замовнику або у виробництво і застосування конструкторської , технологічної та проектної документації, яка не відповідає санітарним нормам; за реалізацію продукції, забороненої до випуску і реалізації посадовими особами органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби; за випуск, реалізацію продукції, яка внаслідок порушення вимог стандартів, санітарних норм є небезпечною для життя і здоров'я людей та ін.) або невиконання постанов, розпоряджень, приписів, висновків посадових осіб органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби на осіб, винних у вчиненні таких правопорушень, може бути накладено штраф. Органи державного ветеринарного контролю відповідно до Закону України «Про ветеринарну медицину» від 15 листопада 2001 р. 2 мають право перевіряти суб'єктів господарювання (будь-яких юридичних осіб), діяльність яких пов'язана з утриманням, транспортуванням і реалізацією тварин; зберіганням, переробкою, транспортуванням і реалізацією продукції тваринного, а на ринках і рослинного, походження; виробництвом і реалізацією ветеринарних препаратів, субстанцій, готових кормів, кормових добавок, здійсненням лабораторної діагностики та наданням ветеринарних послуг. При цьому відповідальність у вигляді штрафу може наступати за: порушення ветеринарно-санітарних правил, інструкцій щодо профілактики та ліквідації інфекційних захворювань тварин; невиконання заходів щодо карантину тварин або інших карантинних обмежень; переміщення через державний кордон без обов'язкового проведення ветеринарно-санітарної експертизи підконтрольних ветеринарному нагляду 1 Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 27. - Ст. 218. 2 Там же. - 2002. - № 8. - Ст. 62. Об'єктів; реалізацію ввезених на територію України: продукції тваринного і рослинного походження, кормів для тварин, які не пропілі в Україні ветеринарно-санітар-ної експертизи; реалізацію на території України ветеринарних препаратів, субстанцій, готових кормів , кормових добавок та засобів ветеринарної медицини, не зареєстрованих в Україні; ухилення від пред'явлення або не пред'явлення тварин для проведення ветеринарного огляду, обов'язкових заходів (дослідження, щеплення, обробки) щодо профілактики захворювань тварин, а також незабезпечення надійної фіксації тварин для проведення огляду (заходів), виготовлення продуктів харчування із сировини тваринного походження, забороненого для використання; ухилення від обов'язків ветеринарно-санітарної експертизи продукції тваринного, а на ринках і рослинного походження; ухилення від виконання або неналежне виконання приписів державних інспекторів ветеринарної медицини. Оплата штрафів не звільняє підприємство від усунення допущених порушень і відшкодування збитків у порядку, встановленому законодавством. На підставі Закону України «Про карантин рослин» на осіб, винних у порушенні карантинних вимог щодо вивезення з карантинних зон або ввезення з-за кордону подка-карантині матеріалів, у судовому порядку може накладатися штраф на підставі подання головних державних інспекторів з карантину рослин. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 29.5. Адміністративна відповідальність за правопорушення в агропромисловому комплексі " |
||
|
||