загрузка...

трусы женские х/б
« Попередня Наступна »

29.5. Адміністративна відповідальність за правопорушення в агропромисловому комплексі

Адміністративно-правова відповідальність встановлена ??чинним законодавством за адміністративні правопорушення, які не тягнуть застосування кримінальної відповідальності. Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає ті чи інші види адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень у різноманітних сферах діяльності, в тому числі і в сільському господарстві. Глава 9 КпАП присвячена адміністративним правопорушенням у сільському господарстві, порушень ветеринарно-санітарних правил. Ст. 104 КпАП містить приписи про адміністративну відповідальність за потраву посівів, псування або знищення зібраного врожаю сільськогосподарських культур, пошкодження насаджень сільськогосподарських підприємств.
Зазначені види адміністративних правопорушень мають велике значення, як і інші види порушень у цій сфері діяльності: порушення порядку та умов ведення насінництва (ст. 104-1), порушення правил щодо боротьби з карантинними шкідниками і хворобами рослин і бур'янами (ст. 105); вивіз матеріалів, які не пройшли карантинну перевірку або відповідну обробку (ст. 106); незастосування заходів щодо забезпечення охорони посівів снотворного маку чи конопель, місць їх зберігання та переробки (ст. 106-1); незаконні посів та вирощування снотворного маку чи конопель (ст. 106-2), порушення правил щодо карантину тварин та інших ветеринарно-санітарних вимог (ст. 107), порушення законодавства про племінну справу у тваринництві (ст. 107-1); грубе порушення механізаторами правил технічної експлуатації сільськогосподарських машин і техніки безпеки (ст. 108).
Тим не менш, у даний час значно зростає роль притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері раціонального використання земель сільськогосподарського призначають-

чення. Ст. 52 КпАП передбачає адміністративну відповідальність за псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними матеріалами, неочищеними стічними водами, виробничими та іншими відходами, а також невжиття заходів по боротьбі з бур'янами. Частими порушеннями є використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в експлуатацію об'єктів, які негативно впливають на становище земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень (ст. 53 ), несвоєчасне повернення тимчасово зайнятих земель або невиконання обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням, або невиконання умов зняття, збереження і нанесення родючого шару грунту (ст. 54).
Адміністративна відповідальність встановлена ??також за самовільне зайняття земельної ділянки (ст. 53-1), приховування або перекручення даних земельного кадастру (ст. 53-2), самовільне відхилення від проектів внутрішньогосподарського землеустрою (ст. 55 ), знищення межових знаків (ст. 56).
Тимчасовим положенням «Про порядок здійснення органами Державного комітету України по земельних ресурсах державного контролю за використанням та охороною земель» від 29 липня 1993 р. (із змінами та доповненнями від 12 вересня 2001 р.) 1 визначені порядок і види адміністративної відповідальності за ті чи інші порушення земельного законодавства.
Так головні державні інспектори та державні інспектори з використання та охорони земель України, областей, районів у межах своєї компетенції мають право:
1) безперешкодно, при пред'явленні службового посвідчення , відвідувати підприємства, установи, організації, у тому числі військові та оборонні об'єкти, незалежно від форм власності та відомчої належності, для перевірки виконання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель;
2) давати власникам землі та землекористувачам, незалежно від відомчої приналежності, обов'язкові для виконання вказівки з питань використання та охорони земель, а також щодо усунення виявлених порушень;
3) вносити на розгляд відповідних рад пропозиції про припинення права власності або права користу -
1 Земельні отношения в Україні: ЗАКОНОДАВЧІ АКТИ и Нормативні документи / / Держкомзем України. - К., 1998. - 816 с

вання землею у випадках, передбачених Земельним кодексом України;
4) складати протоколи та розглядати справи про адміністративні правопорушення земельного законодавства, передбачених гл. 7 КпАП, і представляти їх адміністративним комісіям органів виконавчої влади або виконавчим органам місцевого самоврядування;
5) звертатися до рад, що прийняли рішення, а також у вищестоящі поради з вимогою припинення рішень рад, які суперечать чинному земельному законодавству;
6) одержувати безоплатно від органів виконавчої влади, власників землі та землекористувачів дані про наявність, стан і використання земельних угідь, а також інформацію про наявність земель запасу;
7) залучати на договірних умовах за згодою керівників підприємств, установ, організацій, науково-дослідних і проектних інститутів спеціалістів для участі у проведенні обстеження земель;
8) вносити на розгляд органів виконавчої влади або виконавчих органів місцевого самоврядування питання про:
- припинення розробки корисних копалин і торфу, проведенні геологорозвідувальних, пошукових та інших робіт, якщо вони проводяться з порушенням земельного законодавства і можуть призвести до знищення, забруднення, псування родючого шару грунту, розвитку ерозії, засолення, заболочування і іншим процесам, які знижують продуктивність земель;
- припинення промислового, цивільного та інших видів будівництва, експлуатації об'єктів, агротехнічних, лісомеліоративних робіт, які ведуться з порушенням вимог земельного законодавства;
- вилучення чи тимчасової консервації деградованих або забруднених земель, подальше використання яких може призвести до негативних наслідків або якщо іншими способами неможливо оновити родючість грунтів;
9) брати участь у роботі комісій з приймання в експлуатацію меліоративних та рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних і гідротехнічних споруд та інших об'єктів, що будуються з метою підвищення родючості та охорони земель.
Органи, уповноважені на здійснення державного контролю за використанням та охороною земель в особі своїх державних інспекторів, відповідно до своєї компетенції,

вправі накладати в адміністративному порядку штрафи за порушення земельного законодавства.
Крім органів по земельних ресурсах, справи про адміністративні правопорушення в агропромисловому комплексі розглядають адміністративні комісії при виконкомах районних, міських, районних у містах рад; районні (міські) суди (судді); органи внутрішніх справ; органи державного ветеринарного контролю; органи державної служби карантину рослин; органи державного сільськогосподарського технічного нагляду.
На підставі Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» від 24 лютого 1994 р. (з наступними змінами та доповненнями) 1 за порушення санітарного законодавства (за передачу замовнику або у виробництво і застосування конструкторської , технологічної та проектної документації, яка не відповідає санітарним нормам; за реалізацію продукції, забороненої до випуску і реалізації посадовими особами органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби; за випуск, реалізацію продукції, яка внаслідок порушення вимог стандартів, санітарних норм є небезпечною для життя і здоров'я людей та ін) або невиконання постанов, розпоряджень, приписів, висновків посадових осіб органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби на осіб, винних у вчиненні таких правопорушень, може бути накладено штраф.
Органи державного ветеринарного контролю відповідно до Закону України «Про ветеринарну медицину» від 15 листопада 2001 р. 2 мають право перевіряти суб'єктів господарювання (будь-яких юридичних осіб), діяльність яких пов'язана з утриманням, транспортуванням і реалізацією тварин; зберіганням, переробкою, транспортуванням і реалізацією продукції тваринного, а на ринках і рослинного, походження; виробництвом і реалізацією ветеринарних препаратів, субстанцій, готових кормів, кормових добавок, здійсненням лабораторної діагностики та наданням ветеринарних послуг.
При цьому відповідальність у вигляді штрафу може наступати за: порушення ветеринарно-санітарних правил, інструкцій щодо профілактики та ліквідації інфекційних захворювань тварин; невиконання заходів щодо карантину тварин або інших карантинних обмежень; переміщення через державний кордон без обов'язкового проведення ветеринарно-санітарної експертизи підконтрольних ветеринарному нагляду
1 Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 27. - Ст. 218.
2 Там же. - 2002. - № 8. - Ст. 62.

Об'єктів; реалізацію ввезених на територію України: продукції тваринного і рослинного походження, кормів для тварин, які не пропілі в Україні ветеринарно-санітар-ної експертизи; реалізацію на території України ветеринарних препаратів, субстанцій, готових кормів , кормових добавок та засобів ветеринарної медицини, не зареєстрованих в Україні; ухилення від пред'явлення або не пред'явлення тварин для проведення ветеринарного огляду, обов'язкових заходів (дослідження, щеплення, обробки) щодо профілактики захворювань тварин, а також незабезпечення надійної фіксації тварин для проведення огляду (заходів ), виготовлення продуктів харчування із сировини тваринного походження, забороненого для використання; ухилення від обов'язків ветеринарно-санітарної експертизи продукції тваринного, а на ринках і рослинного походження; ухилення від виконання або неналежне виконання приписів державних інспекторів ветеринарної медицини. Оплата штрафів не звільняє підприємство від усунення допущених порушень і відшкодування збитків у порядку, встановленому законодавством. На підставі Закону України «Про карантин рослин» на осіб, винних у порушенні карантинних вимог щодо вивезення з карантинних зон або ввезення з-за кордону подка-карантині матеріалів, у судовому порядку може накладатися штраф на підставі подання головних державних інспекторів з карантину рослин.
загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 29.5. Адміністративна відповідальність за правопорушення в агропромисловому комплексі "
  1. § 2. Місцева адміністрація
    Термін "місцева адміністрація" рівнозначний терміну "виконавчо-розпорядчий орган муніципального освіти". Виконавчо-розпорядчий орган є постійно діючим органом місцевого самоврядування. Законодавство не містить норм про можливість і порядок припинення повноважень місцевої адміністрації. Інститут припинення повноважень передбачений лише для посадових осіб
  2. § 9. Адміністративні правопорушення в галузі торгівлі та фінансів
    Торгівля - галузь господарської діяльності, призначенням якої є забезпечення процесу переміщення товарів зі сфери виробництва в сферу споживання. Під фінансовими (фр. finance від СР-лат. Fmancia - дохід) відносинами слід розуміти суспільні відносини у сферах акумуляції та перерозподілу грошових коштів. За допомогою фінансової діяльності забезпечуються
  3. Коментар до статті 9.3
    1. Про зміст поняття "навколишнє середовище", встановленого законодавством, см. п. 2 коментарю до ст. 8.5. Загальний порядок експлуатації самохідних машин і устаткування, піднаглядних органам держтехнагляду, визначено Положенням про державний нагляд за технічним станом самохідних машин та інших видів техніки в Російській Федерації, затвердженим Постановою Уряду РФ від 13
  4. § 3. Джерела муніципального права.
    Джерелами муніципального права є: 1. Конституція Російської Федерації, яка закріпила місцеве самоврядування як одну з основ конституційного ладу, а також встановила, що органи місцевого самоврядування не входять до системи органів державної влади (ст. 12). Правовому регулюванню місцевого самоврядування в Конституції Російської Федерації присвячена гл. 8 "Місцеве
  5. § 1. Поняття сільськогосподарської діяльності і сільськогосподарське законодавство
    Поняття сільськогосподарської діяльності. Розвиток ринкових відносин у сільському господарстві дозволяє по-новому поглянути на поняття сільськогосподарської діяльності. До недавнього часу це поняття обмежувалося лише діяльністю сільськогосподарських організацій, їх об'єднань та громадян, які займаються обробкою землі, виробництвом продукції рослинництва і тваринництва. У сучасній
  6. § 3. Правове становище селянського (фермерського) господарства
    Правове становище селянського (фермерського) господарства визначається нормами Цивільного кодексу РФ і спеціальним законодавчим актом - Законом РФ «Про селянське (фермерське) господарство» від 20 листопада 1990 р. (в ред. від 1993 р.). В економічній структурі аграрного сектора селянські (фермерські) господарства займають скромне місце: на їхню частку припадає не більше 1% виробництва товарної
  7.  § 3. Визначення повноважень органів державної влади у сфері місцевого самоврядування
      На думку О.М. Костюкова, публічна влада на місцевому рівні проявляється у двох аспектах. По-перше, влада, що виникає у зв'язку з безпосереднім здійсненням повноважень, що належать самому муніципальному освіті, його населенню та органам місцевого самоврядування. Місцеве самоврядування - це насамперед владне управління, вплив, що має в основі правову обумовленість
  8.  § 1. Економічна основа місцевого самоврядування
      Поняття "економічна основа місцевого самоврядування" було введено Федеральним законом 1995 Воно не втратило актуальності і в даний час. Ресурсну базу місцевого самоврядування становлять муніципальна власність, місцеві фінанси, майно, що перебуває у державній власності і передане в управління органам місцевого самоврядування, а також інша власність, яка служить
  9.  Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
      1. AD HOC [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. AD REFERENDUM [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A FORTIORI [а фортіорі] - тим більше 4. A POSTERIORI [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A PRIORI [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. BONA FIDE [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. CAUSA [кауза] -
  10.  § 3. Особливості успадкування та іншого посмертного переходу окремих видів майна
      Спадкування прав участі (членства) в юридичних особах. Оскільки громадяни можуть бути засновниками (учасниками) юридичних осіб, логічним є запитання про можливість успадкування права участі (членства) померлого до тих чи інших правосуб'єктності організації. Відповідь на нього залежить від самої організації і особливостей її пристрою (організаційно-правової форми). У тих організаціях, щодо яких
загрузка...

загрузка...
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка