загрузка...

трусы женские х/б
« Попередня Наступна »

29.4. Органи державного контролю та інспекції в агропромисловому комплексі

Державно-правове регулювання агропромислового комплексу крім функцій управління передбачає здійснення органами державного управління державного контролю за дотриманням аграрного законодавства всіма аграрними товаровиробниками.
Міністерство аграрної політики України здійснює на підприємствах усіх форм власності державний контроль за якістю сільськогосподарської продукції та сировини під час їх виробництва, переробки, збереження та реалізації, в тому числі під час проведення експортно-імпортних операцій, а також за якістю насіння і племінних ресурсів.
При Міністерстві аграрної політики України діє Управління ревізії і контролю, яке виступає самостійним структурним підрозділом центрального апарату Міністерства аграрної політики України (діє на підставі Положення, затвердженого наказом Мінагрополітики України від 8 листопада 2000 р.).
На нього покладено функції організації та проведення, згідно з чинним законодавством, ревізій та перевірок господарсько-фінансової діяльності державних підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління міністерства.
Воно здійснює контроль за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів, економним використанням матеріальних і фінансових ресурсів, збереженням державного майна, правильністю та достовірністю ведення бухгалтерського обліку, виявлення та усунення фактів порушення фінансової дисципліни, нанесених збитків, безгосподарності і марнотратства, перекручення звітності на підприємствах, в установах, організаціях, що належать до сфери управління міністерства.
Мінагрополітики України має в своїй структурі Головну державну інспекцію якості та сертифікації сільськогосподарської продукції. Її правове становище визначено в Положенні про Головну державну інспекцію якості та сертифікації сільськогосподарської продукції (відділ) Міністерства аграрної політики України (затверджено Наказом від 8 листопада 2000 р.).
Головна державна інспекція якості та сертифікації сільськогосподарської продукції, до складу якої входять Державна інспекція по заготівлях і якості продукції (Держ-заготінспекція) і Державна хлібна інспекція (Госхлеб-інспекція), є структурним підрозділом Міністер-

ства аграрної політики України. Вона здійснює свою діяльність через інспекції якості та формування ресурсів сільськогосподарської продукції Автономної Республіки Крим, обласних, Севастопольської міської державних адміністрацій та державні хлібні інспекції Автономної Республіки Крим та областей.
Серед її повноважень основними є: організація роботи відповідних служб з питань формування державних і регіональних ресурсів сільськогосподарської продукції, її якості, сприяння здійсненню заходів щодо державної підтримки товаровиробників, цільового використання бюджетних коштів, а також забезпечення державного контролю за якістю, заощадженням і раціональним використанням зерна і продуктів його переробки, насіння олійних культур, сировини для комбікормового виробництва і комбікормів; підготовка та внесення в установленому порядку керівництву міністерства пропозицій щодо вдосконалення нормативно-правових актів, які регламентують закупівлю сільськогосподарської продукції і сировини в державні та регіональні фонди, організація їх виконання, здійснення систематичного контролю за реалізацією законодавчих актів на місцях; організація проведення державного нагляду за дотриманням товаровиробниками, закупівельними організаціями та переробними підприємствами стандартів, технічних умов, інструкцій, вказівок щодо правильності приймання, розрахунків та визначення якості сільськогосподарської продукції, в тому числі зерна та продуктів його переробки, бобових і олійних культур.
Державна інспекція з нагляду за технічним станом машин, обладнання та якістю пально-мастильних матеріалів є окремим підрозділом Міністерства аграрної політики України, яке діє на підставі Положення, затвердженого 8 листопада 2000 і забезпечує в межах наданих повноважень реалізацію державної політики з питань нагляду за технічним станом машин і обладнання підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, а також здійснення через систему органів Держтехнагляду державного технічного нагляду на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності та громадянами за дотриманням правил технічної експлуатації та вибракування машин (тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-б-вельних і меліоративних машин, тракторних причепів, посівних та збиральних машин), правил транспортування та зберігання нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях галузей агропромислового виробництва.

Державний насіннєвий контроль здійснюється Українською державною насіннєвою інспекцією Міністерства аграрної політики України, повноваження якої закріплені в Положенні, затвердженому наказом Мінагрополітики України 19 грудня 2000 р.1
Українська державна насіннєва інспекція Міністерства аграрної політики України відповідно до Закону України «Про насіння і садивний матеріал» є органом державного контролю в насінництві. Вона очолює службу державного насіннєвого контролю України, до складу якої входять Українська державна насіннєва інспекція, Державна насіннєва інспекція Автономної Республіки Крим, обласні, міжрайонні, районні та міські державні насіннєві інспекції.
Зазначена інспекція та її органи на місцях здійснюють державний контроль за діяльністю суб'єктів усіх форм власності і господарювання у сфері насінництва, які займаються виробництвом, заготівлею, обробкою, зберіганням, реалізацією і використанням насіння сільськогосподарських культур, декоративних і лікарських рослин та садивного матеріалу картоплі щодо додержання ними методичних і технологічних вимог щодо забезпечення сортової чистоти, біологічних і урожайних властивостей сорту та посівних якостей насіння, за веденням документації сортових посівів, ділянок гібридизації насіння, за правильним відбором проб для визначення посівних якостей насіння для власних потреб виробника, за оформленням документів про сортові, гібридних і посівних якостях насіння, за введенням насіння в оборот. Важливим є той факт, що право видачі документів про якість насіння для всіх видів використання і при експортно-імпортних операціях надається лише державним насіннєвим інспекціям.
Українська державна насіннєва інспекція при здійсненні державного контролю у сфері насінництва взаємодіє з органами місцевої виконавчої влади, Державним комітетом стандартизації, метрології та сертифікації України та його територіальними органами, Українською академією аграрних наук, науково-дослідними установами та службами насіннєвого контролю інших країн, а також з Міжнародною асоціацією з контролю за якістю насіння (ЮТА).
Згідно із Законом України «Про карантин рослин» у системі Мінагрополітики діє Головна державна служба карантину рослин. Ця служба здійснює свою діяльність на підставі Статуту державної служби карантину рослин України, який затверджений Постановою Кабінету Міні-
1 Офіційний вісник України. - 2001. - № 1-2. - Ст. 51.

Стров України 28 жовтня 1993 р.1 На зазначену службу покладено обов'язок здійснювати систему державних заходів, спрямованих на захист рослин, продукції їх переробки, сировини, окремих вантажів тощо від карантинних об'єктів.
До складу державної служби карантину рослин входять: Головна державна інспекція карантину рослин з Центральною науково-дослідною карантинною лабораторією та Центральним фумігаційним загоном Мінагрополітики, інші спеціальні органи у сфері карантину рослин, підлеглі Головної державної інспекції карантину рослин.
Статут державної служби визначає основні завдання карантину рослин: охорона території країни від занесення або самостійного проникнення з-за кордону або з карантинної зони карантинних об'єктів; своєчасне виявлення, локалізація і ліквідація карантинних об'єктів, а також запобігання їх проникнення в регіони країни, де вони відсутні, здійснення державного контролю за дотриманням особливого карантинного режиму і проведенням заходів з карантину рослин під час вирощування, заготівлі, вивезення, ввезення, перевезення, збереження, переробки, реалізації та використання підкарантинних матеріалів та об'єктів.
До компетенції органів державної служби карантину рослин віднесено: проведення експертизи підкарантинних матеріалів та об'єктів, видача карантинних документів на імпорт насіння, рослин і продукції рослинного походження; внесення подань Кабінету Міністрів України про запровадження особливого карантинного режиму, здійснення контролю за дотриманням законодавства про карантин рослин, у тому числі під час укладання договорів (контрактів) на ввезення з-за кордону продукції рослинного походження; державний контроль за проведенням карантинних заходів підприємствами, установами, організаціями та громадянами. Для виконання цих повноважень вказані органи мають право застосовувати відповідно до законодавства термінових заходів по локалізації та ліквідації карантинних об'єктів, запобігання їх поширенню.
Законом України «Про ветеринарну медицину» передбачається здійснення державного ветеринарного контролю. Органом, що здійснює ці функції, є Державний департамент ветеринарної медицини, який діє на підставі Положення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2001 р. 2 Державний
1 ЗПУ України. - 1994. - № 3. - Ст. 64.
2 Збірник урядових нормативних АКТІВ України. - 2001. - № 28. - Ст. 471.

Департамент ветеринарної медицини є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінагрополітики і йому підпорядковується. До напрямів його діяльності віднесено:
- участь, в межах своєї компетенції, у реалізації державної політики в галузі ветеринарної медицини;
- здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду за якістю та безпекою сировини, продовольчої сировини, продуктів та харчових продуктів (далі - продукція) тваринного походження, а також охорона території України від занесення з територій інших держав або з карантинної зони збудників інфекційних хвороб тварин;
- узагальнення практики застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розроблення пропозицій щодо вдосконалення цього законодавства;
- розробка і реалізація в установленому порядку комплексу заходів щодо: охорони території України від занесення з територій інших держав або з карантинної зони збудників інфекційних хвороб тварин; профілактиці, діагностиці інфекційних, інвазійних і незаразних захворювань тварин та їх лікування; захист населення від хвороб, спільних для тварин і людей; державному ветеринарно-санітарному контролю та нагляду за виробництвом доброякісної у ветеринарно-са-нитарно відношенні продукції тваринного походження; державному ветеринарно-санітарному контролю за якістю ветеринарних медикаментів і препаратів, кормів, кормових добавок; ветеринарно-санітарної експертизи продукції тваринного, а на ринках і рослинного, походження, призначеної для харчування людей, подальшої переробки, кормів, кормових добавок, а також у разі їх внутрішньодержавних перевезень, експорту, імпорту, транзиту та видачі відповідних ветеринарних документів (свідоцтв, сертифікатів, довідок тощо); бактеріологічному, радіологічному та токсикологічному контролю якості продукції тваринного походження на м'ясокомбінатах, у холодильниках та на базах заготівлі, збереження і реалізації, а на ринках і продукції рослинного походження; контролю за дотриманням юридичними та фізичними особами вимог нормативно-правових актів з питань ветеринарної медицини, у тому числі шляхом обстеження виробничої бази підприємств; підвищенню кваліфікації спеціалістів ветеринарної медицини та впровадження в практику досягнень ве-

терінарной науки і передового досвіду; розвитку міжнародного співробітництва з питань ветеринарної медицини.
Держветмедицини здійснює свої повноваження безпосередньо та через управління ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, обласні та районні держадміністрації, регіональні служби державного ветеринарно-санітарного контролю на державному кордоні та транспорті, підприємства, установи та організації ветеринарної медицини.
загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 29.4. Органи державного контролю та інспекції в агропромисловому комплексі "
  1. § 3. Правове становище селянського (фермерського) господарства
    органи виконавчої влади - Державні інспекції. Правове становище таких державних інспекцій визначається положеннями, затвердженими Урядом РФ. Державні інспекції здійснюють у межах своїх повноважень організаційні і, головним чином, контрольні функції, що забезпечують нормальне і безпечне ведення сільськогосподарського виробництва. Вони здійснюють
  2.  22.3. Організаційно-структурне забезпечення державного контролю у сфері виконавчої влади
      органи виконавчої влади. Але зміст контрольної діяльності, обсяг, форми та методи й власне призначення мають у різних суб'єктів значні відмінності. Для одних органів контроль є основною діяльністю, для інших - елементом при виконанні основних функцій. Тому контроль у сфері управління здійснюється як спеціальними органами контролю, так і органами загальної
  3.  29.1. Правові основи управління агропромисловим комплексом
      органи, які здійснюють державно-правове управління сільським господарством, забезпечують дотримання аграрного законодавства, управління підлеглими структурами, а також органи сільськогосподарських інспекцій і контролю за діяльністю сільськогосподарських товаровиробників. Об'єктами державного управління виступають матеріальні засоби і форми ведення
  4.  § 2. Місцева адміністрація
      органи місцевого самоврядування. Повноваження місцевої адміністрації. Розглянемо повноваження місцевої адміністрації на прикладі адміністрації муніципального освіти "місто Пушкін". Місцева адміністрація розробляє проекти бюджету, кошторисів позабюджетних фондів, планів і програм соціально-економічного розвитку міста та подає їх на затвердження міській Раді. Крім того, адміністрація:
  5.  § 2. Об'єкти і суб'єкти приватизації державного та муніципального майна
      органи державної влади суб'єктів РФ, органи місцевого самоврядування можуть винести рішення про випуск цінних паперів, що засвідчують право придбання перебувають у державній або муніципальній власності акції створених у процесі приватизації АТ [3]. Суб'єкти приватизації. Здійсненням єдиної державної політики в галузі приватизації державного майна займається
  6.  § 3. Активні операції комерційних банків
      державного неринкового позики (ОГНЗ) на загальну суму 2,5 трлн. руб.; отримані у вигляді кредиту гроші регіони використовують для погашення більшої частини заборгованості перед енергетиками (на кінець 1997 р. вона становила 2,7 трлн. руб.), які, в свою чергу, зможуть розрахуватися з бюджетом.93 Інтерес банків в участі в таких програмах виражається в тому, що банки мають право встановлювати
  7.  § 1. Економічна основа місцевого самоврядування
      органи, що входять в систему публічної влади, і вирішують вони передусім завдання публічно-правового характеру. Цілком логічно припустити, що вони повинні володіти власними матеріальними і фінансовими ресурсами в розмірі, достатньому для реалізації їх функцій. Хоча є й інші точки зору. Так, на думку А.А. Акмалова, "не може розглядатися як загальний принцип організації місцевого
  8.  § 9. Договір фінансової оренди (лізингу)
      органи, здійснили реєстрацію, зобов'язані анулювати запис про власника (користувача). Умова про розмір орендної плати за договором лізингу визнається істотним (відповідно до ст. 4 Закону про лізинг орендна плата має бути "певної" за договором). У орендну плату економічно входить відшкодування витрат лізингодавця, пов'язаних з придбанням і передачею предмета лізингу
  9.  1.4. Державне управління: поняття, принципи, цілі
      органи виконавчої влади; контроль за діяльністю органів виконавчої влади здійснюється органами законодавчої та судової влади, прокуратури, а також населенням (громадський контроль); - законність - діяльність органів виконавчої влади повинна будуватися на основі точного і неухильного дотримання та виконання Конституції і законів, відповідності додаються
  10.  54. Методи і форми державного регулювання сільського господарства та управління агропромисловим комплексом
      органи надають право самим сільськогосподарським підприємствам вирішувати те чи інше питання. До них належать акти, в яких вказується конкретну поведінку, не допускає будь-яких відхилень, і якими керується суб'єкт у господарсько-виробничої
загрузка...

загрузка...
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка