загрузка...

трусы женские х/б
« Попередня Наступна »

41.4. Система і правове становище органів військового управління

Збройні сили України складаються з центральних органів військового управління, об'єднань, з'єднань, військових частин, установ і організацій, військових навчальних закладів.
Загальне керівництво Збройними силами України в межах, передбачених Конституцією України, здійснює Президент України як Верховний Головнокомандувач Збройних сил України і як Голова Ради національної безпеки і оборони України.
В особливий період керівництво Збройними силами України та іншими військовими формуваннями Президент України може здійснювати через Ставку Верховного Головнокомандувача, робочим органом якої є Генеральний штаб По-оружецних сил України.
Безпосереднє керівництво Збройними силами України в мирний і воєнний час здійснює Головнокомандувач Збройних сил України.
Головнокомандувачем Збройних сил України є за посадою Міністр оборони України, якщо він військовослужбовець, а в разі, коли Міністром оборони України призначається цивільна особа, - начальник Генерального штабу Збройних сил України.
Міністерство оборони України, як орган державного управління, несе повну відповідальність за боєготовність армії і флоту.
У Міністерстві оборони України утворюється колегія. Членів колегії та Положення про колегію затверджує Президент України за поданням Міністра оборони України.
Найважливіше місце в структурі Збройних сил займає Генеральний штаб. Згідно ст. 11 Закону України «Про Зброй-

дені Силах України» 1, Генеральний штаб Збройних сил України є головним військовим органом з планування оборони держави, управління застосуванням Збройних сил України, координації та контролю за виконанням завдань у сфері оборони органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, та правоохоронними органами у межах, визначених цим Законом, іншими законами України та нормативно-правовими актами Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України.
Генеральний штаб Збройних сил України організовує свою діяльність відповідно до Положення, яке затверджене Указом Президента України від 21 серпня 1991 р. 2
Генеральний штаб очолює начальник, який за посадою є першим заступником Міністра оборони України. На цю посаду його призначає Президент України. Видами, родами Збройних сил України, військовими з'єднаннями, частинами, кораблями, підрозділами керують командувачі, і командири різних ступенів.
Значне місце в управлінні Сухопутними військами Збройних сил України відводиться трьом оперативним командуванням: Південному, Західному, Північному.
Оперативне командування служить основою для здійснення управління групою військ (сил) в межах їх відповідальності з метою виконання окремих завдань у військових конфліктах різної інтенсивності, якщо в них буде втягнена наша країна.
Важливу роль в управлінні Збройними силами України грають військові ради, які діють на постійній основі і є колегіальними органами у видах, родах, оперативних командуваннях, на флоті. Військові ради розробляють рекомендації, пов'язані з реалізацією державної військової політики у військах і на флоті, з будівництвом Збройних сил України, з проведенням у життя заходів щодо забезпечення бойової готовності військ, із зміцненням правопорядку і підвищенням військової дисципліни.
Військові ради взаємодіють з територіальними органами державної влади з питань забезпечення виконання нормативних правових актів у сфері оборони, соціально-правової захищеності військовослужбовців та членів їх сімей, з підготовки території з метою оборони, призову на військову службу і інше.
У систему управління обороною входять військові комісаріати, які створюються в областях, містах і районах. Керує їх
1 Офіційний вісник України. - 2000. - С. 44. - Ст. 1877.
2 Офіційний вісник України. - 1997. - № 35. - Ст. 8.

Роботою військовий комісар, який є організатором військової роботи в області, місті, районі. Військові комісаріати створюються Міністерством оборони України і є військовими органами, що входять в єдину систему військових органів Міністерства оборони України. Загальне керівництво військовими комісаріатами здійснює Генеральний штаб Збройних сил України.
Військові комісаріати є тією частиною управління, в якій військовий апарат найбільш близько і безпосередньо взаємодіє з апаратом виконавчої влади в містах. Так, у тісній взаємодії з цими органами військові комісаріати ведуть військово-мобілізаційну та обліково-призовну роботу, активно беруть участь в організації оборонно-масових заходів, патріотичному вихованні молоді. На військові комісаріати покладені завдання проведення заходів з обліку людських і народногосподарських ресурсів в інтересах Збройних сил України, підготовки і здійснення мобілізації, підготовки громадян до військової служби, призову на військову службу і військові збори. На них покладаються завдання в забезпеченні соціальної і професійної адаптації військовослужбовців строкової служби, створення необхідних санітарно-гігієнічних та побутових умов з урахуванням економічної обстановки.
Для виконання своїх повноважень військові комісари мають право видавати накази в межах своїх повноважень і вживати заходів адміністративного стягнення до військовозобов'язаним, призовникам за порушення правил військового обліку.
Певні повноваження у сфері військового управління покладаються на начальника гарнізону (старшого морського начальника) і військового коменданта, які забезпечують керівництво гарнізонної та комендантської службою.
У разі військового нападу (агресії) або його загрози, на всій території, або в окремих місцевостях України, вводиться військовий положеніе1. При цьому проводиться загальна або часткова мобілізація, призивається із запасу необхідний контингент військовозобов'язаних, здійснюються заходи щодо мобілізаційного розгортання Збройних сил України, галузі господарства держави переводяться на військовий стан, створюються місцеві органи військового управління. За їх рішенням відомства, підприємства, навчальні заклади, організації, незалежно від підпорядкування та форм власності в мирний період, спільно з військовими комісаріатами створюють дільниці для прийому військовослужбовців - запасників, збору техніки, комплектують техніку особовим складом, організовують навчання військовозобов'язаних військовим професіями, спеціальностями, виконують інші необхідні в такий час обов'язки.
1 Конституція України. - 1996. - Ст. 85, 106.

Мобілізаційна підготовка проводиться на плановій основі шляхом завчасного створення стійких систем управління і зв'язку та необхідних виробничих мобілізаційних потужностей, а також спеціальних формувань та мобілізаційних резервів озброєння, техніки, матеріальних і продовольчих ресурсів.
загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 41.4. Система і правове становище органів військового управління "
  1. § 4. Особливості правового становища підприємств з іноземними інвестиціями
    системі. У зв'язку з цим спільні підприємства, які почали з'являтися в кінці 80-х рр.., Виявлялися «острівцями» ринку в «океані» планової економіки і випробовували об'єктивну потребу в специфічному правовому регулюванні з урахуванням особливостей їх статусу. Відповідно згадані постанови Уряду СРСР (як і вийшли за тим союзні нор-нормативну акти) передбачали цілий ряд
  2. § 2. Система російського законодавства про інтелектуальну власність
    систематичному або грубому порушенні прав інтелектуальної власності суд може прийняти рішення про ліквідацію такої юридичної особи на вимогу прокурора (ст. 1253 ЦК), а контрафактний матеріальний носій може бути вилучений не тільки у його виробника або розповсюджувача, але й у недобросовісного набувача (пп. 4 п. 1 ст. 1252 ЦК). Положення про права на окремі об'єкти
  3. 13.8. Режим воєнного стану
    систем життєзабезпечення і військових об'єктів, а також до участі в боротьбі з пожежами, епідеміями та епізоотіями; 7) вилучення у відповідності з федеральними законами необхідного для потреб оборони майна у організацій і громадян з подальшою виплатою державою вартості вилученого майна; 8) заборона або обмеження вибору місця перебування чи місця проживання; 9) заборона або
  4. 21.4. Державний контроль: поняття і види
    системи даного органу виконавчої влади або іншого органу). Залежно від стадій провадження діяльності контроль може бути: попереднім, поточним, наступним. Залежно від тимчасового режиму контрольної діяльності - постійним (систематичним) і тимчасовим (періодичним). Залежно від суб'єкта діяльності існує контроль Президента РФ, контроль
  5. 3. Проблема комерційного та "підприємницького" права
    систему приватного права. -------------------------------- Попондопуло В.Ф. Комерційне (підприємницьке) право: Підручник. М., 2003. С. 28. Аналогічні погляди на природу комерційного (торгового) права висловлюють і інші вчені, трохи інакше трактують його предмет (див.: Комерційне право Росії / Під ред. Б.І. Пугинский. М., 2000. С. 9 і сл. (Автор розділу - Б.І. Пугинський).
  6. § 6. Політичний режим: поняття, ознаки, види
    система методів, способів і засобів здійснення політичної влади. Всякі зміни, відбуваються в сутності держави даного типу, насамперед відбиваються на його режимі, а він впливає на форму правління і форму державного устрою. Відповідно до однієї точки зору, поняття "політичний режим" і "державний режим" можна розцінювати як тотожні. На думку інших авторів,
  7. § 3. Поняття, ознаки, види законів і підзаконних актів
    системі інших нормативних актів і надають йому якість верховенства. Змінити або скасувати закон вправі тільки той орган, який його прийняв, причому в строго обумовленому порядку (див. схему 34). Схема 34 ---------- ----------------------- ------------------------- | ОЗНАКИ ЗАКОНУ + - L ------------------ ---------------------------------------- |
  8. Глава 22 Державні реформи першої чверті XVIII в.
    системи управління є: вписанность кожного чиновника в чітку ієрархічну структуру влади (по вертикалі) і керівництво ним у своїй діяльності суворими і точними приписами закону, регламенту, інструкції. Позитивними рисами нового бюрократичного апарату стали професіоналізм, спеціалізація, нормативність. Негативними - його складність, дорожнеча, робота на себе, негнучкість;
  9. Глава 24 Формування нової системи права
    систематизації та кодифікації. З 1649 по 1696 (початку одноосібного правління Петра I) було прийнято більше півтори тисячі актів, що мали силу закону. За період правління Петра I було прийнято більше трьох тисяч правових актів. У другій чверті XVIII в. щорічно видавалося в середньому близько двохсот нормативних актів. Виникали серйозні труднощі в узагальненні та тлумаченні цих різнорідних
  10. Глава 30 Правове становище околиць імперії
    система управління відрізнялася певною автономією (Фінляндія була розділена на вісім губерній ). У 1815 р. Польща отримала Конституційну хартію і статус королівства: імператор російський став одночасно королем польським. З 1818 р. став обиратися (шляхтою і городянами) законодорадчих Сейм. Він скликався в 1820 і 1825 рр.. Виконавча влада зосереджувалася в руках намісника
загрузка...

загрузка...
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка