| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
42.5. Міліція: поняття, повноваження, структура |
||
|
Діяльність міліції будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями і населенням. Діяльність міліції є гласною. Вона інформує органи влади і управління, трудові колективи, громадські організації, населення і засоби масової інформації про свою діяльність, стан громадського порядку та про заходи, що заходи щодо його зміцнення. За погодженням з міліцією засоби масової інформації можуть АККРЕДО-тувати своїх журналістів при її органах. Не підлягають розголошенню відомості, що становлять державну або службову таємницю. У підрозділах міліції не допускається діяльність політичних партій, рухів та інших громадських об'єднань, які ставлять перед собою політичні цілі. При виконанні службових обов'язків працівники міліції незалежні від впливу будь-яких політичних, громадських об'єднань. Основними завданнями міліції є: - забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; - запобігання правопорушень та їх припинення; - охорона і забезпечення громадського порядку; - виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили; - забезпечення безпеки дорожнього руху; - захист власності від злочинних посягань; - виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень; - участь у наданні соціальної та правової допомоги громадянам, сприяння у межах своєї компетенції, державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні обов'язків, покладених на них законом. Міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з Законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції. Співробітник міліції стоїть на захисті прав будь-якої людини, незалежно від його походження, стану, расової чи національної належності, громадянства, віку, мови та освіти, ставлення до релігії, статі, політичних та інших переконань. Стаття 5 Закону України «Про міліцію» передбачає гарантії щодо дотримання прав людини при втручанні міліції в його особисте життя. Так працівникам міліції забороняється розголошувати відомості конфіденційного характеру, які можуть принижувати честь і гідність людини. Чинне законодавство являє право міліції тимчасово обмежувати права і свободи громадян, якщо без цього не можуть бути виконані належним чином покладені на неї обов'язки. У всіх випадках обмеження прав громадянина працівник міліції повинен роз'яснити йому підстави такого обмеження. Вперше чинне законодавство покладає на міліцію обов'язкове забезпечення прав і юридичний захист осіб, затриманих і взятих під варту. Взаємовідносини у сфері діяльності міліції між Міністерством внутрішніх справ України та відповідними органами інших держав і міжнародними організаціями поліції будуються на підставі міждержавних чи міжурядових угод, а також угод між Міністерством внутрішніх справ України і цими органами і організаціями. До виконання завдань з охорони громадського порядку, громадської безпеки та боротьби із злочинністю в порядку, встановленому чинним законодавством, можуть залучатися інші працівники органів внутрішніх справ, військовослужбовці внутрішніх військ. На них поширюються права та обов'язки, гарантії правового і соціального захисту та відповідальність працівників міліції. Ці ж права, обов'язки, відповідальність та гарантії правового і соціального захисту поширюються також на працівників органів внутрішніх справ, які добровільно виконують завдання по охороні громадського порядку, громадської безпеки або до службових обов'язків яких входить виконання зазначених завдань . Згідно ст. 7 Закону України «Про міліцію» міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, виконує адміністративні, профілактичні, оперативно-розшукові, кримінально-процесуальні, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції. Вона складається з підрозділів: - кримінальної міліції; - міліції громадської безпеки; - транспортної міліції; - державної автомобільної інспекції; - міліції охорони; - спеціальної міліції. На території України забороняється створення військових, а також інших збройних формувань чи груп, не передбачених законодавством України. Організаційна структура і штатна чисельність міліції визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Права та обов'язки, організація роботи та структура підрозділів міліції визначаються положеннями, які затверджуються Міністерством внутрішніх справ України відповідно до цього Закону. У своїй діяльності міліція підпорядковується Міністерству внутрішніх справ України. Міністр внутрішніх справ України здійснює керівництво всією міліцією України. У Республіці Крим міліцією керує заступник Міністра внутрішніх справ України - начальник Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Криму; в областях, містах, районах. Міліцією, крім транспортної, керують, відповідно, начальники головних управлінь, управлінь Міністерства внутрішніх справ України в областях, містах, районах. Керівництво транспортною міліцією здійснюється у порядку, що визначається Міністерством внутрішніх справ України. Заступник Міністра внутрішніх справ України - начальник Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Криму призначається на посаду і звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра внутрішніх справ України. Начальники головних управлінь, управлінь Міністерства внутрішніх справ України в областях, містах Києві, Севастополі та на транспорті призначаються на посаду і звільняються з посади Міністром внутрішніх справ України. Начальники міських, районних, лінійних відділів (управлінь), головних управлінь, управлінь Міністерства внутрішніх справ України в областях, містах та на транспорті призначаються на посаду і звільняються з посади Міністром внутрішніх справ України за поданням начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Криму, начальників головних управлінь, управлінь Міністерства внутрішніх справ України в областях, містах Києві, Севастополі та на транспорті. Заступник Міністра внутрішніх справ України - начальник Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Криму, начальники головних управлінь, управлінь Міністерства внутрішніх справ України в областях, містах та начальники їх міських і районних відділів один раз на рік звітують перед відповідними радами про стан боротьби зі злочинністю та охорони громадського порядку. У відповідності з поставленими перед міліцією завданнями вона виконує різноманітні за своїм характером і змістом обов'язки, які можуть бути розділені на чотири основні групи: - охорона громадського порядку; - боротьба із злочинністю; - охорона власності та фізичних осіб; - попередження правопорушень. Працівник міліції на території України, незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу, у разі звернення до нього громадян або службових осіб з заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, зобов'язаний вжити заходів до попередження правопорушень, встановити і затримати осіб, які скоїли правопорушення, охороняти місце події і повідомити про це до найближчого відділення міліції. Чинне законодавство визначило загальні для всіх працівників міліції обов'язки, які вони повинні виконувати незалежно від службового становища і займаної посади. Серед численних обов'язків є дві, які об'єднують їх: - попередження, припинення і розкриття злочинів та правопорушень; - захист особи, прав і свобод громадян від протиправних посягань. Виконання конкретних службових функцій працівником міліції залежить від тієї посади, яку він займає в органі чи підрозділі міліції. Особовий склад міліції представляють працівники, які проходять державну службу в підрозділах міліції. Згідно з чинним законодавством їм присвоюються спеціальні звання. Порядок та умови проходження служби в міліції регламентується Положенням «Про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ України» 1 від 20 липня 1991 р., затвердженим Кабінетом Міністрів України. Особи, прийняті на службу до міліції, в тому числі слухачі й курсанти училищ, інститутів міліції, перебувають у кадрах Міністерства внутрішніх справ України. Навчання їх в інституті, училище прирівнюється до проходження військової служби. Працівник міліції є представником державного органу виконавчої влади, і його законні вимоги обов'язкові для виконання громадянами і службовими особами. При виконанні покладених на нього обов'язків працівник міліції керується тільки законом, діє в його межах і підпорядковується начальникам: своєму безпосередньому і прямому. Ніхто інший, за винятком уповноважених службових осіб, не може втручатися в законну діяльність працівника міліції. Захист життя, честі, гідності, майна працівника міліції та членів його сім'ї гарантується законом. Проблеми охорони громадського порядку і боротьби із злочинністю завжди були, є і будуть актуальними. Свідченням цього є Указ Президента України «Про утворення місцевої міліції» від 22 січня 2001 року2. Цим Указом, з метою підвищення рівня роботи міліції щодо забезпечення захисту життя, здоров'я, прав і свобод громадян, їх власності, охорони громадського порядку, посилення боротьби зі злочинністю органами місцевого самоврядування за погодженням з МВС України, у складі управлінь (відділів) внутрішніх справ може утворюватися місцева міліція на базі підрозділів дорож-но-патрульної служби Державтоінспекції, патрульно-постової служби та служби дільничних інспекторів міліції, яка буде утримуватися за рахунок коштів місцевого бюджету. Указ визначає шляхи вирішення багатьох питань, пов'язаних із закріпленням правового статусу місцевої міліції, визначенням її місця і ролі в системі органів внутрішніх справ, регулюванням порядку й організації її функціонування, фінансового та матеріально-технічного забезпечення та ін Надзвичайно велику роль у поліпшенні охорони громадського порядку і боротьби із злочинністю відіграє Закон України «Про 1 Збірник нормативних АКТІВ по вопросам правопорядку. - К., 1993. 2 Президентський вісник. - 2001. - 1-5 січня. - С. 8-9. Участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону », прийнятий Верховною Радою України 22 липня 2000 року1. Цим Законом до охорони громадського порядку і боротьбі із злочинністю залучаються широкі кола громадськості, які об'єднуються для цього в громадські об'єднання. Ці об'єднання створюються і діють у взаємодії з правоохоронними органами, Прикордонними військами, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 42.5. Міліція: поняття, повноваження, структура " |
||
|
||