загрузка...

трусы женские х/б
« Попередня Наступна »

5.3. Адміністративно-правовий статус місцевих державних адміністрацій

Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють обласні та районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. Ці органи є єдиноначальна органами виконавчої влади, владні повноваження яких реалізуються одноосібно їхніми керівниками - головами місцевих державних адміністрацій. Вони наділені правом представляти інтереси держави і видавати від його імені розпорядження, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Місцеві державні адміністрації діють за принципом субординації, відповідальності перед Президентом України та Урядом, підзвітності та підконтрольності органам виконавчої влади вищого рівня, а також районним і обласним радам у межах, передбачених Законами України «Про місцеві державні адміністрації» та «Про місцеве самоврядування в Україні» .
Головними завданнями місцевих державних адміністрацій є:
- виконання Конституції і законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів, інших органів виконавчої влади;
- законність і правопорядок; додержання прав і свобод громадян;

- виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля;
- підготовка та виконання відповідних обласних і районних бюджетів;
- звіт про виконання відповідних бюджетів та програм;
- взаємодія з органами місцевого самоврядування;
- реалізація інших, наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.
Основною функцією місцевої державної адміністрації є виконавча функція, оскільки цей орган, його діяльність безпосередньо пов'язані з практичною реалізацією виконавчої влади. В управлінні відповідних місцевих адміністрацій перебувають об'єкти державної власності: інвестиційні фонди, засновниками яких є відповідні місцеві державні адміністрації; об'єкти, що забезпечують діяльність державних організацій, установ і служб, які фінансуються з відповідного обласного чи районного бюджету; навчальні заклади, установи культури, охорони здоров'я та ін .
До відання місцевих державних адміністрацій належить вирішення питань:
- забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян;
- бюджету, фінансів та обліку;
- управління майном, приватизації та підприємництва;
- промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту і зв'язку;
- науки, освіти, культури, охорони здоров'я, фізкультури і спорту, сім'ї, жінок, молоді та неповнолітніх;
- землекористування, природних ресурсів, охорони навколишнього середовища;
- зовнішньоекономічної діяльності;
- оборонної роботи та мобілізаційної підготовки;
- соціального захисту, зайнятості населення, праці та заробітної плати.
Для вирішення своїх завдань і виконання функцій місцеві державні адміністрації мають право: проводити перевірки стану додержання Конституції та законів України, інших актів законодавства органами місцевого самоврядування, керівниками підприємств, установ незалежно від форм власності та підпорядкованості; давати обов'язкові для виконання розпорядження керівникам підприємств, установ, організацій і громадянам з питань, пов'язаних із здійсненням

державного нагляду; отримувати необхідну статистичну інформацію та інші необхідні дані від державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських і релігійних організацій , підприємств, установ; ставити питання про дострокове припинення повноважень відповідних рад, сільських, селищних і міських голів відповідно до чинного законодавства та ін
Поряд з цим Президент України за поданням КМУ в межах, визначених Конституцією і законами України, може додатково передавати (делегувати) місцевим державним адміністраціям повноваження органів виконавчої влади вищого рівня. При цьому чинне законодавство не передбачає переліку таких повноважень. Така передача повинна супроводжуватися наданням їм відповідних фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для здійснення зазначених повноважень.
У той же час органи місцевого самоврядування також мають право делегувати окремі свої повноваження місцевим державним адміністраціям. Останні в частині здійснення таких повноважень підзвітні та підконтрольні відповідним радам. Разом з цим, місцеві державні адміністрації не мають права втручатися у здійснення органами місцевого самоврядування власних повноважень.
Місцеві державні адміністрації очолюють голови цих адміністрацій, які призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України на строк повноважень Президента, тобто на 5 років. У разі обрання нового Президента голови державних адміністрацій виконують свої повноваження до формування Кабінету Міністрів і заявляють про свою відставку в день набрання повноваження нового складу Уряду. Дострокове припинення повноважень голови місцевої державної адміністрації можливе, зокрема, тоді, коли орган місцевого самоврядування висловлює недовіру голові, на підставі чого Президент України приймає рішення і дає обгрунтовану відповідь. Якщо ж недовіру голові висловили дві третини депутатів від складу відповідної ради, Президент України приймає рішення про відставку голови.
Законом встановлені певні обмеження щодо зайняття посад в місцевих державних адміністраціях. Зокрема, їх голови, заступники, керівники управлінь, відділів не можуть бути народними депутатами, мати інший представницький мандат, не мають права суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, крім викладацької, наукової, творчої в неробочий час, входити до складу ру-

ководящего органу підприємства або іншої організації, що мають на меті отримання прибутку.
Важливим напрямком діяльності місцевих державних адміністрацій є здійснення державного контролю за:
- збереженням і раціональним використанням державного майна;
- станом фінансової дисципліни, обліку та звітності, виконанням державних контрактів і зобов'язань перед бюджетом, належним і своєчасним відшкодуванням шкоди, заподіяної державі;
- використанням та охороною земель, лісів, надр, води, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів;
- охороною пам'яток історії та культури, збереженням житлового фонду;
- додержанням виробниками продукції стандартів, технічних умов та інших вимог, пов'язаних з її якістю та сертифікацією;
- дотриманням санітарних і ветеринарних правил, збиранням, утилізацією і захороненням промислових, побутових та інших відходів, додержанням правил благоустрою;
- дотриманням архітектурно-будівельних норм, правил і стандартів;
- дотриманням правил торгівлі, побутового, транспортного, комунального обслуговування, законодавства про захист прав споживачів;
- дотриманням законодавства з питань науки, мови , реклами, освіти, культури, охорони здоров'я, материнства та дитинства, сім'ї, молоді та неповнолітніх, соціального захисту населення, фізичної культури і спорту;
- охороною праці, своєчасної і не нижче визначеного державою мінімального розміру оплатою праці;
- дотриманням громадського порядку, правил технічної експлуатації транспорту та дорожнього руху;
- дотриманням законодавства про державну таємницю та інформації.
Голови місцевих державних адміністрацій одноосібно приймають рішення шляхом видання розпоряджень і несуть за них відповідальність за чинним законодавством. Нормативно-правові акти цих органів підлягають державній реєстрації у відповідних органах юстиції і з цього моменту набувають чинності. Акти, що стосуються прав і обов'язків громадян або мають загальний характер, підлягають оприлюдненню і набирають чинності не раніше, ніж з моменту оприлюднення.
загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 5.3. Адміністративно-правовий статус місцевих державних адміністрацій "
  1. § 3. Джерела муніципального права.
    Адміністративно-територіальних утворень та ін Серед актів федеральних органів державної влади особливе значення мають рішення судових органів. У російській юридичній науці судовий прецедент звичайно не вважається джерелом права. Проте в даний час постанови і ухвали Конституційного Суду Російської Федерації відіграють важливу роль у правовому регулюванні місцевого
  2. § 1. Організація місцевого самоврядування в містах федерального значення.
    Адміністративний поділ, в тому числі і соціальну, транспортну інфраструктуру, що вимагає централізованого забезпечення і обслуговування. Територіальними одиницями міста Москви є райони, що входять до складу одного з дев'яти адміністративних округів. В адміністративних округах здійснюють свою діяльність органи виконавчої влади міста Москви - префектури, в районах - органи
  3. § 2. Організація місцевого самоврядування в закритих адміністративно-територіальних утвореннях.
    Адміністративно-територіальних утвореннях (ЗАТО) муніципальні освіти можуть створюватися тільки в статусі міських округів. Така вимога законодавства обумовлено тим, що ЗАТО утворюються за рішенням Президента Російської Федерації, режим управління і організації забезпечення жителів необхідними публічними послугами регулюється спеціальним законом Російської Федерації про
  4. Глава 5. ГАРАНТІЇ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
    адміністративну відповідальність згідно з федеральними законами і (або) законами суб'єктів Російської Федерації (ч. 3 ст. 7). Слід зазначити, що в даний час Кодекс України про адміністративні правопорушення не передбачає адміністративної відповідальності за невиконання рішень органів місцевого самоврядування. Тому така адміністративна відповідальність
  5. § 4. Реформи місцевої влади кінця ХХ - початку XXI ст.
    Адміністративно-територіальних одиницях. Крайові, обласні Ради народних депутатів, крайові, обласні адміністрації, слідом за відповідними органами республік у складі РФ, перестали характеризуватися як місцеві. Вони були протиставлені органам місцевого самоврядування як органи державної влади. Хоча і на цьому етапі все ще не декларувалася недержавна природа органів
  6. § 3. Децентралізація та місцеве самоврядування
    адміністративне право. М., 1988. С. 86. Принципи децентралізації. Недержавна децентралізація місць передбачає законодавче закріплення низки принципових положень, що забезпечують і гарантують самостійність і повнокровне діяльність муніципальних утворень, органів місцевого самоврядування. Назвемо основні з них. 1. Необхідність організації місцевого самоврядування
  7. § 1. Загальна характеристика
    адміністративно-територіальний устрій міста в межах компетенції, встановленої законодавством; організація проведення виборів до органів місцевого самоврядування і місцевого референдуму відповідно до законодавства; захист прав депутатів, прийняття рішення про дострокове припинення повноважень депутатів; обрання та звільнення з посади голови міської Ради депутатів,
  8. § 2. Місцева адміністрація
    адміністративну комісію і т.д. У його веденні загальний, архівний, юридичний відділ. Він здійснює організаційне взаємодія з відділами загсу, нотаріальними установами. Звичайно, цей перелік не дає повного уявлення про всі структурні підрозділи районної адміністрації. Крім того, слід мати на увазі, що районна або міська адміністрація не відгороджується від
  9. § 1. Загальна характеристика відповідальності органів, посадових осіб місцевого самоврядування
    адміністративної деліктології / / Збірник наукових праць. Київ, 1984; Малеин Н.С. Правопорушення: поняття, причини, відповідальність. М., 1985. Кісін В.Р. Адміністративне правопорушення: поняття, склад, кваліфікація. М., 1991. Види відповідальності в муніципальних відносинах. Слід нагадати, що кримінально-правова відповідальність посадових осіб місцевого самоврядування може наступити за
  10. § 1. Правова природа муніципальної служби
    адміністративній будівлі, і т.д. Тому слід мати на увазі, що є й інша категорія працівників, яка часто залучається до апаратної роботи, проте не має статусу муніципальної служби. Штатний розклад. Постійний, професійний характер діяльності муніципальних службовців на муніципальних посадах означає включення згаданих посад в штатний розклад відповідних
загрузка...

загрузка...
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка