загрузка...

трусы женские х/б
« Попередня Наступна »

4. Акцепт

У оферті виражена воля лише однієї сторони, а договір, як відомо, укладається за волевиявленням обох сторін. Тому вирішальне значення в оформленні договірних відносин має відповідь особи, що отримала оферту (акцептанта), про згоду укласти договір.
Акцепт, тобто відповідь особи, якій була спрямована оферта, про прийняття її умов, повинен бути повним і беззастережним (ст. 438 ЦК).
Акцепт може бути виражений не тільки у формі письмової відповіді (включаючи повідомлення по факсу, за допомогою телеграфу та інших засобів зв'язку). У разі якщо пропозиція укласти договір було виражено у формі публічної оферти, наприклад, шляхом приміщення товару на прилавок, у вітрину магазину або в торговий автомат, акцептом можуть бути фактичні дії покупця по оплаті товару. У певних ситуаціях акцептом можуть бути визнані й інші дії контрагента за договором (заповнення карти гостя й одержання квитанції в готелі, придбання квитка у трамваї і т.п.).
В якості акцепту у відповідних випадках визнається і вчинення дій щодо виконання умов договору, зазначених в оферті (конклюдентні дії). Для цього потрібно, щоб такі дії були вчинені у строк, встановлений для акцепту. Дане правило носить диспозитивний характер, але має важливе значення для правового регулювання майнового обороту.
Раніше діючим законодавством акцепт шляхом вчинення дій щодо виконання передбачених офертою умов договору не допускався (див. ст. 58 Основ цивільного законодавства 1991 р.). Це нерідко ставило у важке становище добросовісних учасників майнового обороту. Наприклад, зустрічалися ситуації, коли підприємство-постачальник, отримавши телеграму підприємства-покупця з проханням поставити певну кількість товарів і з гарантією їх оплати в найкоротший термін, виробляло відвантаження відповідних товарів, однак грошові кошти покупцем не перераховувалися. Якщо такий постачальник звертався з позовом до суду (арбітражного суду), він мав право претендувати тільки на суму, що становить вартість відвантаженого товару. У той же час суд відмовляв йому у стягненні з покупця пені за прострочення платежу і збитків, викликаних несвоєчасною оплатою товарів, оскільки відносини сторін кваліфікувалися судом як бездоговірну. Названі ж вимоги могли бути пред'явлені до контрагента лише за невиконання договірних зобов'язань. У підсумку приймалося бездоганне з позиції законності, але збиткове з точки зору справедливості рішення суду.
Тепер закон розглядає дії сторони, що отримала оферту, по виконанню зазначених у ній умов договору (відвантаження товарів, виконання робіт, надання послуг тощо) як акцепту оферти. Таким чином, у наведеному прикладі відносини сторін будуть визнані договірними, а дії покупця, затримав оплату товарів, - порушенням договірних зобов'язань з усіма витікаючими з цього правовими наслідками.
У арбітражно-судової практиці виникло питання, чи можна вважати акцептом проекту договору, що передбачає протягом строку його дії неодноразову відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), випадок, коли особа, яка отримала такий проект договору , виконало обов'язки, передбачені тільки на перший період його дії. У зв'язку з цим Пленуми Верховного Суду РФ і Вищого Арбітражного Суду РФ роз'яснили, що для визнання відповідних дій адресата оферти акцептом не вимагається виконання умов оферти в повному обсязі. У цих цілях досить, щоб особа, яка отримала проект договору, приступила до його виконання на умовах, зазначених в проекті договору, і в домовлений для його акцепту термін (1).
--------------------------------
(1) Див: п. 58 Постанови Пленуму Верховного Суду РФ і Пленуму ВАС РФ від 1 липня 1996 р. N 6/8 "Про деякі питання, пов'язані із застосуванням частини першої Цивільного кодексу Російської Федерації".
Мовчання не зізнається акцептом. Це правило також сформульовано у формі презумпції: інше допускається, якщо можливість акцепту оферти шляхом мовчання випливає із закону, звичаю ділового обороту або з колишніх ділових відносин сторін. Приміром, якщо орендар продовжує користуватися орендованим майном після закінчення строку договору оренди за відсутності заперечення з боку орендодавця, договір вважається поновленим на тих самих умовах на невизначений строк (ст. 621 ЦК). В даному випадку і оферта, і акцепт за відновленим договором здійснюються у формі мовчання.
Отримання акцепту особою, яка направила оферту, є свідченням того, що договір укладено. У зв'язку з цим відгук акцепту після його отримання адресатом є, по суті, односторонньою відмовою від виконання договірних зобов'язань, що за загальним правилом не допускається (ст. 310 ЦК). Тому відгук акцепту можливий лише до того моменту, коли договір буде вважатися укладеним. У випадках, коли повідомлення про відкликання акцепту випереджає сам акцепт (тобто акцепт ще не отримано обличчям, який надіслав оферту) або поступає одночасно з ним, акцепт визнається неотриманою (ст. 439 ЦК).
Велике значення в практиці укладання договорів має термін для акцепту, оскільки саме своєчасний акцепт може визнаватися свідченням укладання договору. Правила про термін для акцепту сформульовані у ЦК стосовно до двох різних ситуацій: коли термін для акцепту зазначений у самій оферті і коли оферта не містить строку для її акцепту.
Якщо строк для акцепту визначений у оферти, обов'язковою умовою, при якому договір буде вважатися укладеним, є одержання особою, яка направила оферту, повідомлення про її акцепт в строк, встановлений офертою (ст. 440 ЦК). Необхідно звернути увагу на те, що правове значення надається не датою направлення повідомлення про акцепт, а датою отримання цього повідомлення адресатом. Тому особа, яка отримала оферту і бажає укласти договір, має подбати про те, щоб повідомлення про акцепт було направлено завчасно з таким розрахунком, щоб воно надійшло адресату в межах терміну, зазначеного в оферті.
Укладення договору на підставі оферти, не визначальною термін для акцепту, здійснюється з урахуванням того, що термін для нього крім самої оферти може бути встановлений в законі або іншому правовому акті. У цьому випадку договір буде вважатися укладеним за умови, що відповідь отримана особою, яка направила оферту, у межах зазначеного строку (ст. 441 ЦК). Якщо ж термін для акцепту не визначено ні самої офертою, ні законом або іншим правовим актом, то обов'язковою умовою, при якому договір буде вважатися укладеним, є отримання повідомлення про акцепт оферти протягом нормально необхідного для цього часу. Тривалість нормально необхідного часу визначається судом виходячи з конкретних обставин кожної суперечки.
Негайне заяву про акцепт як умова, обов'язкове для визнання договору укладеним, потрібно лише в ситуації, коли оферта, яка не містить термін для її акцепту, зроблена в усній формі. Мова йде тільки про тих договорах, щодо яких допускається усна форма (ст. 159 ЦК).
Акцепт, отриманий із запізненням, за загальним правилом не тягне за собою укладання договору. Договір може вважатися укладеним лише за умови отримання особою, яка направила оферту, повідомлення про її акцепт в строк, передбачений офертою, законом або іншим правовим актом, а якщо такий строк не передбачено - в нормально необхідний час.
Дане положення в певних випадках могло б привести до негативних наслідків щодо особи, яка отримала оферту і своєчасно направив повідомлення про її акцепт, яке, однак, з вини органів зв'язку доставлено адресату несвоєчасно. Тому відповідно до ст. 442 ГК своєчасно спрямоване повідомлення про акцепт, яке отримано адресатом з запізненням, як виняток не рахується опоздавшим, отже, отримання такого акцепту із запізненням не є перешкодою для визнання договору укладеним, крім випадків, коли сторона, яка одержала повідомлення про акцепт оферти із запізненням, негайно повідомить про це сторону, яка направила вказане повідомлення про акцепт.
Повідомлення про акцепт, отримане із запізненням, може бути визнано належним акцептом, що свідчить про укладення договору, навіть у тих випадках, коли не буде представлено доказів, що підтверджують своєчасність його напряму. Однак для цього потрібно, щоб особа, яка отримала повідомлення про акцепт його оферти із запізненням, негайно повідомило іншій стороні про прийняття її акцепту. За відсутності такого повідомлення спізнився акцепт не породжує правових наслідків, а договір не може бути визнано укладеним.
Для того щоб договір був визнаний укладеним, необхідний повний і беззастережний акцепт, тобто згоду особи, яка отримала оферту, на укладення договору на запропонованих в оферті умовах. Акцепт на інших умовах, тобто відповідь про згоду укласти договір, але на умовах (всіх або частини), що відрізняються від тих, які містилися в оферті, не є ні повним, ні беззастережним, а тому не може бути визнаний належним акцептом, отримання якого оферентом свідчить про укладення договору (ст . 443 ЦК).
Для підприємницьких відносин найбільш типова ситуація, коли сторона, яка одержала проект договору (оферту), складає протокол розбіжностей по одному або декільком умовам договору та повертає підписаний примірник договору разом з протоколом розбіжностей. У цьому випадку договір не вважається укладеним до врегулювання сторонами розбіжностей. Водночас відповідь про згоду укласти договір на інших умовах розглядається в якості нової оферти. Це означає, що особа, що направило таку відповідь, визнається ним зв'язаним на весь період, поки відповідно до закону або іншими правовими актами повинна здійснюватися процедура врегулювання розбіжностей.
Певні обов'язки у зв'язку з отриманням акцепту на інших умовах іноді можуть покладатися і на обличчя, направляти оферту. Згідно ст. 507 ЦК у разі, коли при укладенні договору поставки між сторонами виникли розбіжності за окремими умовами договору, сторона, що запропонувала укласти договір і яка від іншої сторони пропозиція про погодження цих умов, повинна протягом 30 днів з дня отримання цієї пропозиції (якщо інший термін не встановлений законом або не узгоджений сторонами) вжити заходів за погодженням відповідних умов договору або письмово повідомити іншу сторону про відмову від його укладення. Невиконання цього обов'язку тягне відшкодування збитків, заподіяних ухиленням від узгодження розбіжностей, що виникли при укладенні договору
загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "4. Акцепт"
  1. § 2. Укладення, зміна і розірвання договорів
    акцепт; отримання акцепту стороною, яка направила оферту. Разом з тим на кожному із зазначених етапів укладення договору у сфері підприємництва має свої особливості. У підприємницькій діяльності пропозицією укласти договір (оферти) часто передують реклама й інші пропозиції, адресовані, на відміну від оферти, не одному або декільком конкретним особам, а невизначеному колу
  2. § 3. Порядок і способи приватизації державного та муніципального майна
    акцептує лише одну, де заявлена ??найбільша ціна на предмет продажу. Учасники торгів вносять завдаток у розмірі, строки та порядку, які зазначені в інформаційному повідомленні про проведення торгів. Якщо торги не відбулися, завдаток підлягає поверненню Він повертається також особам, які брали участь у торгах, але не виграли його. При укладенні договору з особою, що виграв торги, сума внесеного
  3. § 2. Професійні учасники ринку цінних паперів
    акцепту. По-перше, для того, щоб оферта вважалася оголошеної, вона повинна містити умову про ціну. По-друге, якщо дилер не обумовить в оферті такі умови, як мінімальне і максимальне кількість купованих і / або про-даються цінних паперів, а також термін, протягом якого діють оголошені ним ціни, то він зобов'язаний укласти договір по цих умовах в тому вигляді, як вони запропоновані клієнтом
  4. § 4. Розрахункові операції комерційних банків
    акцептному списання грошей з банківських рахунків зобов'язаних осіб-платників, є індивідуальними виконавчо-розпорядчими актами застосування права. Державний контроль за розрахунками. Стан розрахункових відносин відбиває загальний стан економіки. У свою чергу розрахунки надають вплив на економічний розвиток. Перебої, перекоси в розрахунках тягнуть за собою негативні
  5. § 2. Зовнішньоторговельні операції
    акцепт. Вимоги, що пред'являються до оферти, викладені у ст. 14 Конвенції, яка говорить: «1) Пропозиція про укладення договору, адресована одній або кільком конкретним особам, є офертою, якщо вона досить виразно і висловлює намір оферанта вважати себе зв'язаним у разі акцепту. Пропозиція є достатньо виразною, Комерційне право. Ч. II. Под ред. В.Ф.
  6. § 5. Умовні угоди
    акцептантом тягне припинення існувало до платежу вексельного зобов'язання між трасантом і власником тратти). Від умови права звичайно залежить виникнення загального зобов'язального відносини (зобов'язального відносини в цілому) * (561). Так, з мають зворотну силу схваленням піклувальником укладеного підопічним договору купівлі-продажу виникає загальне зобов'язальне відношення,
  7.  § 4. Укладення договору
      акцептанту) і прийняття цієї пропозиції (акцепту) акцептантом (п. 2 ст. 432 ЦК). Отже, найважливішими поняттями договірного права є оферта і акцепт. Під офертою розуміється адресована одній або кільком конкретним особам пропозиція, яке досить виразно і висловлює намір особи, яка зробила пропозицію, вважати себе що уклали договір з адресатом, яким буде прийнято
  8.  § 6. Банківська гарантія
      акцепт (прийняття) оферти гаранта. Закон не вимагає прямого волевиявлення бенефіціара і не наказує для його волевиявлення ніякої форми. Тому прийняття бенефіціара може відбуватися мовчазно і полягати вже у прийнятті вихідного від гаранта документа про гарантії. При цьому повідомлення про прийняття не потрібно, якщо в документі про гарантії не передбачено інше. Виникнення домагання
  9.  § 1. Загальні положення про купівлю-продаж
      акцепту (див. абз. 1 п. 1 ст. 432, п. 1 ст. 433 ЦК). Згідно абз. 2 п. 1 ст. 432 ГК істотними умовами даного договору є: a) його предмет і кількість (див. п. 3 ст. 455, п. 2 ст. 465 ЦК); б) умови, названі в якості істотних або необхідних для договорів купівлі-продажу певного виду (див. п. 1 ст. 489, ст. 555, п. 1 ст. 558 ЦК та ін), в) умови, що стали істотними за
  10.  § 2. Договір роздрібної купівлі-продажу
      акцепт (див. ст. 438 ЦК). Публічна оферта має місце навіть незалежно від вказівки істотних умов при всякій демонстрації і товару в місці його продажу (виставлення на прилавках, у вітринах і т.п., показ зразків, надання відомостей про що продаються товари за допомогою їх описів, каталогів, фотознімків і т . п.). Це означає, що зацікавлена ??в покупці товару особа може вимагати його
загрузка...

загрузка...
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка