| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Акціонери |
||
|
Акціонери - власники акцій (цінних паперів), які з точки зору персоніфікованості власника можуть бути тільки іменними (див. абз. 3 п. 2 ст. 25 Закону про АТ, п. 2 ст. 146 ЦК), а з формальної точки зору - документарними або бездокументарними (ст. 149 ЦК). Акціонери можуть відрізнятися один від одного (а заодно і від учасників інших товариств) як обсягом фінансової участі в статутному капіталі (економічно), так і характером свого зобов'язального права (вимоги) щодо суспільства (власне юридично). Справа в тому, що суспільство має право розміщувати крім звичайних також привілейовані акції (тобто дві категорії акцій). Останні, в свою чергу, можуть бути декількох типів, при цьому номінальна вартість всіх розміщених привілейованих акцій не повинна перевищувати 25% від статутного капіталу товариства (п. 1 ст. 102 ЦК, п. 2 ст. 25 Закону про АТ). Наявність привілейованих акцій (в тому числі різних їх типів) - право, але не обов'язок суспільства. Їх відсутність дозволяє диференціювати складу акціонерів тільки за обсягом участі в статутному капіталі; навпаки, їх наявність (тим більше наявність декількох типів) забезпечує не тільки економічну, а й власне юридичну диференціацію складу акціонерів. Кожна звичайна акція має однаковий номінал і надає акціонеру однаковий обсяг прав, у тому числі на участь у загальних зборах та голосування з усіх питань його компетенції, на отримання дивідендів і ліквідаційної квоти (п. 1 ст. 25, п. 1, 2 ст. 31 Закону про АТ). Навпаки, привілейовані акції повинні мати однаковий номінал і надавати акціонеру однаковий обсяг прав тільки в рамках одного і того ж типу. Привілейована акція, як правило, не дає права голосу на загальних зборах, але гарантує фіксований розмір дивіденду і (або) ліквідаційної квоти, відповідно при наявності в суспільстві привілейованих акцій статут повинен визначати: а) розмір дивіденду, або б) розмір ліквідаційної квоти, або в) розмір того й іншого (в чому і полягає "привілей", що надається однойменної категорією акцій, яка може бути різною в кожному конкретному випадку). Розмір того і (або) іншого повинен бути або визначений у твердій сумі або у відсотковому відношенні до номіналу акції, або принаймні бути визначним. Якщо статут не визначає і не дозволяє визначити розмір ліквідаційної квоти за привілейованими акціями, вона виплачується на загальних підставах, тобто в третю чергу поряд з власниками звичайних акцій (п. 1 ст. 23 Закону про АТ). Якщо статут не визначає і не дозволяє визначити розмір дивіденду по привілейованих акціях, він виплачується нарівні з дивідендом по звичайних акціях. Якщо статут визначає чи дає можливість визначити розмір дивіденду по привілейованих акціях, останні діляться на кумулятивні (коли статут передбачає можливість накопичення невиплаченого або не повністю виплаченого дивіденду і його виплату не пізніше встановленого терміну) і некумулятивні (коли статут не передбачає такої можливості або не встановлює такого строку). Привілейоване акція дає право голосу тільки у наступних трьох випадках: з питань реорганізації та ліквідації товариства (голосує всяка привілейована акція); з питань змін та доповнень статуту, коли обмежуються права володарів привілейованих акцій певного типу, в тому числі за рахунок створення переваг власникам привілейованих акцій іншого типу (голосують ті привілейовані акції, права за якими зазнають обмеження); по будь-яких питань порядку денного зборів, наступного за річним, на якому не було прийнято рішення про виплату дивідендів чи прийнято рішення про неповної їх виплаті (голосують акції з фіксованим дивідендом, при цьому кумулятивні дають право голосу аж до виплати всіх накопичених дивідендів у повному розмірі, а некумулятивні - аж до першої їх виплати в повному розмірі) (пп. 1, 2, 4, 5 ст. 32 Закону про АТ). Згідно абз. 1 п. 1 та пп. 4, 5 ст. 32 Закону про АТ перелік випадків, коли привілейована акція дає право голосу, - вичерпний і не може доповнюватися статутом. Таким чином, особливість акціонерних товариств полягає в тому, що зобов'язально-правовий зв'язок між різними акціонерами і суспільством виходячи з обсягу і змісту зобов'язального права (вимоги) може бути однаковою або неоднаковою. До речі, закон забороняє конвертацію (лат. convercio - перетворення, зміна, в даному випадку - обмін) звичайних акцій у привілейовані, але в ряді випадків (якщо це передбачено статутом або при реорганізації товариства) не забороняє конвертацію привілейованих акцій у звичайні, а так само у привілейовані акції інших типів (п. 3 ст. 31, п. 3 ст. 32 Закону про АТ), при цьому статус акціонера і характер його зв'язку з суспільством зазнають відповідну зміну. Акціонери можуть бути власниками не тільки цілих, але й дрібних акцій (тобто акцій, які існують у вигляді частин цілих акцій). Спочатку всі акції є цілими. Дробові акції - це результат протікають у суспільстві внутрішніх процесів. Причинами їх появи можуть стати здійснення переважного права на придбання відчужуваних або додаткових акцій, а також консолідація акцій (лат. con + solidare - ущільнювати, зміцнювати, зрощувати) (абз. 3 ст. 25, п. 1 ст. 74 Закону про АТ) . У зазначених випадках дробові акції можуть з'явитися, якщо придбання цілого числа акцій неможливо. Водночас дробові акції можуть стати результатом навмисної процедури дроблення цілих акцій (п. 2 ст. 74 Закону про АТ). Суть протилежних за змістом процесів консолідації та дроблення акцій полягає в тому, що за рішенням загальних зборів суспільство або об'єднує дві або більше розміщених акції та конвертує їх в одну нову акцію тієї ж категорії (типу), або дробить розміщені акції і конвертує одну акцію в дві або більше акції тієї ж категорії (типу) (подп. 14 п. 1 ст. 48, ст. 74 Закону про АТ). Дробові акції: можуть бути в будь-якому суспільстві (закритому і відкритому) як частина будь-якої акції (звичайної і привілейованої); надають власнику відповідну частину прав від цілої акції відповідної категорії (типу); мають таку ж оборотоздатність, як і ціла акція; в руках одного й того ж акціонера підсумовуються з іншими дробовими акціями аналогічної категорії (типу) , в результаті чого виходить ціле число і (або) дріб; можуть зумовити дробову величину розміщених (тобто придбаних акціонерами) акцій (див. п. 3 ст. 25 Закону про АТ). |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Акціонери " |
||
|
||