загрузка...

трусы женские х/б
« Попередня Наступна »

§ 2. Побутовий підряд


1. За договором побутового підряду одна сторона - підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням замовника-громадянина певну роботу, покликану задовольняти побутові та інші особисті потреби громадянина, а замовник - прийняти роботу та оплатити її (п. 1 ст. 730 ЦК).
У визначенні договору підряду відображаються його основні особливості. Вони проявляються, по-перше, в специфіці суб'єктного складу, по-друге, в специфіці роботи, виконуваної за цим договором.
Підрядником завжди виступає комерційна організація або індивідуальний підприємець, що професійно займається виконанням відповідних робіт. Замовником може бути тільки громадянин, який замовляє виконання роботи для цілей, не пов'язаних з підприємницькою діяльністю. Договір відноситься до числа публічних. Підрядник зобов'язаний за наявності у нього фактичної можливості укладати договір на виконання роботи з кожним звернулися до нього громадянином на однакових для всіх умовах.
Основним нормативним актом, що регулює відносини побутового підряду, є ГК (ст. 730 - 739). У частині, не врегульованою ГК, до побутовому підряду застосовуються Закон РФ "Про захист прав споживачів", а також інші правові акти, прийняті відповідно до ГК.
Постановою Уряду РФ від 15 серпня 1997 р. N 1025 затверджено Правила побутового обслуговування населення в Російській Федерації "*". Важливе значення мають нормативні акти колишнього Міністерства з антимонопольної політики і підтримки підприємництва, зокрема Наказ МАП Росії від 20 травня 1998 р. N 160 "Про деякі питання, пов'язані із застосуванням Закону Російської Федерації" Про захист прав споживачів " . Роз'яснення практики застосування судами справ про захист прав споживачів дано в Постанові Пленуму Верховного Суду РФ від 29 вересня 1994 р. N 7 "Про практику розгляду судами справ про захист прав споживачів" .
- -------------------------------
"*" СЗ РФ. 1997. N 34 . Ст. 3979; 1999. N 41. Ст. 4923; 2000. N 41. Ст. 4083.
БНА РФ. 1999. N 2; N 18-19.
БВС РФ. 1995. N 1; 1997. N 1, 3; 2001. N 2, 11.
2. Форма договору. ГК не передбачає спеціальних правил про форму договору побутового підряду. Отже, потрібно керуватися загальними положеннями про форму угод, за якими договір між громадянином і юридичною особою укладається в простій письмовій формі. Це положення повторено в Правилах побутового обслуговування населення в Російській Федерації (п. 4) . Різновидом письмової форми договору, як випливає з зазначених Правил, є квитанція, а також інший документ, який повинен містити такі відомості, як: фірмове найменування і місцезнаходження організації-виконавця (для індивідуального підприємця - прізвище, ім'я, по батькові, відомості про державну реєстрацію ); вид роботи; ціна роботи; точне найменування, опис і ціна матеріалів (речі), якщо робота виконується з матеріалів виконавця або з матеріалів (з річчю) споживача; відмітка про оплату споживачем повної ціни послуги (роботи) або про внесеному авансі, дати прийому і виконання замовлення; гарантійні терміни на результати роботи, якщо вони встановлені; інші необхідні дані, пов'язані зі специфікою виконуваних робіт; посаду особи, яка прийняла замовлення, і його підпис, а також підпис споживача, який здав замовлення.
Відповідно до Правил договір про виконання роботи, що виконується в присутності споживача, може оформлятися також шляхом видачі касового чека, квитка і т.п., тобто укладатися в усній формі.
3 . Предметом договору є виконання робіт, призначених для задоволення побутових та інших особистих потреб замовника. Оскільки договір побутового підряду це, як правило, договір приєднання, в ЦК передбачено, що підрядник не має права нав'язувати замовникові включення в договір додаткової роботи або послуги. Подібне правило встановлено в п. 3 ст. 16 Закону "Про захист прав споживачів", за яким споживач має право вимагати від виконавця повернення сум, сплачених за надання без його згоди додаткових послуг.
Важливо відзначити, що правові відносини між замовником і підрядником виникають ще до укладення між ними договору. Це так звані інформаційні відносини, підставою для виникнення яких служить звернення замовника до підрядника за наданням інформації про істоту роботи та умови договору. Закон "Про захист прав споживачів", розкриваючи в преамбулі правовий статус споживача , прямо говорить про те, що споживач - громадянин, не тільки замовляє, а й який має намір замовити роботи або послуги. Таким чином, суб'єктивним правам споживача, наявними у нього до моменту укладення договору, відповідає характеристика його правового статусу. Мінімальний обсяг відомостей, який підрядник повинен довести до відома замовника, - сама робота, її види та особливості, ціна і форма оплати. Інші відомості повідомляються замовнику на його прохання (ст. 732 ЦК).
Невиконання підрядником обов'язків з надання інформації дає замовнику право вимагати відшкодування збитків, викликаних необгрунтованим ухиленням підрядника від укладення договору за правилами ст. 445 ГК (укладення договору в обов'язковому порядку). Якщо договір вже укладено, замовник має право розірвати його в односторонньому порядку без оплати виконаної роботи, проте тільки коли через неповноти або недостовірності інформації робота не має властивості, які мав на увазі замовник (ч. 2 п. 2 ст. 732 ЦК). Тягар доказування того, що властивості роботи, передбачувані замовником, відрізняються від фактично досягнутих, лежатиме на самого замовника. Тут , на жаль, замовник зіткнеться з відомими труднощами, оскільки довести, які властивості роботи він дійсно мав на увазі при укладенні договору, не просто, тому що мова йде про внутрішнє і суб'єктивному ставленні замовника до передбачуваного результату робіт.
Обов'язки інформаційного характеру лежать на підряднику не тільки до, а й після укладення договору. При здачі роботи підрядник зобов'язаний проінформувати замовника про вимоги, яких необхідно дотримуватися для ефективного і безпечного використання результату, і наслідки їх недотримання.
Крім предмета до істотних умов договору ГК відносить ціну робіт. Відповідно до ст. 735 ГК ціна визначається тільки за згодою сторін. Ціни на окремі види робіт можуть встановлюватися або регулюватися державою, проте сторони можуть відступити від них, але лише у бік зменшення .
За загальним правилом, розрахунки проводяться після остаточної здачі замовнику результатів робіт, однак це правило диспозитивно, і за згодою замовника допускається оплата ціни робіт авансом.
Крім ціни замовник зобов'язаний оплатити вартість матеріалів, якщо роботи виконуються коштом підрядника і матеріали закуповуються ним самостійно. Презумпція про те, що роботи виконуються коштом підрядника, в нормах, присвячених побутовому підряду, немає. З одного боку, тут буде діяти загальне правило ст. 704 ГК, з другий - ст. 34 Закону "Про захист прав споживачів", за якою підрядник зобов'язаний виконати роботу зі свого матеріалу, якщо замовник не вимагає виконання роботи з матеріалу, наданого їм.
Вартість матеріалу підрядника оплачується замовником при укладенні договору. Оплата здійснюється повністю або в частині залежно від угоди сторін, однак при частковій оплаті розрахунки мають бути завершені до моменту приймання-передачі результатів робіт. Допускається надання матеріалів замовнику в кредит, у тому числі на умовах розстрочки платежу. У цьому випадку до відносин сторін будуть застосовуватися правила ст. 823 ГК "Комерційний кредит". Ціна матеріалів, певна при укладенні договору, надалі перегляду не підлягає, і її перерахунок не проводиться.
Матеріал, наданий замовником, вказується в квитанції чи іншому документі, що засвідчує укладення договору підряду. Як мінімум відбивається точне найменування, опис і ціна матеріалу, яка визначається за згодою сторін. В опис матеріалу слід включати його якісні та кількісні характеристики, а також, якщо матеріал має якісь індивідуальні особливості, - ці особливості. В силу того, що договір підряду, як правило, є договором приєднання і підрядник виступає в ньому як більш сильна і професійно підготовлена ??сторона, замовник має право згодом оспорювати зафіксовану в квитанції ціну матеріалу в судовому порядку.
Відповідно до загальних положень про підряд підрядник несе відповідальність за збереження наданого замовником матеріалу (ст. 714 ЦК), зобов'язаний використовувати його економно та ощадливо, після закінчення робіт надати замовнику звіт про використання матеріалу, повернути його залишок або за згодою замовника зменшити ціну робіт на вартість залишається невикористаного матеріалу (п. 1 ст. 713 ЦК).
По закінченні робіт сторони здійснюють приймання-передачу їх результату. Підрядник зобов'язаний передати, а замовник прийняти результати робіт. Неявка замовника за результатом може спричинити для підрядника несприятливі наслідки, що виражаються, по-перше, в необхідності зберігати результат робіт і нести для цього відповідні витрати, по-друге, саме з моментом отримання замовником результату пов'язаний, за загальним правилом, момент розрахунків за договором. Якщо замовник в обумовлений термін не є за результатом роботи, підрядник має право, письмово попередивши замовника, після закінчення двох місяців з моменту попередження, продати результат робіт за розумну ціну, з вирученої суми утримати всі належні підряднику платежі, а залишок внести на депозит нотаріуса або суду в порядку , передбаченому ст. 327 ЦК.
4. При виявленні недоліків робіт замовник має право пред'явити підряднику вимоги, встановлені ЦК, а також застосувати заходи цивільно-правової відповідальності, які з закону або договору.
Категорії "недоліки" та "істотні недоліки" розкриваються в преамбулі Закону "Про захист прав споживачів". До недоліків відносяться будь-які невідповідності роботи обов'язковим вимогам, визначеним у Законі або у встановленому Законом порядку, або умовами договору, або цілям, для яких роботи такого роду звичайно використовуються, чи цілям, про які підрядник був повідомлений при укладенні договору. До істотних належать такі недоліки, усунення яких неможливо взагалі, тягне несумірні витрати часу або грошових коштів; недоліки, що виявляються неодноразово або з'являються знову після їх усунення, інші подібні недоліки.
Вимоги про усунення будь-яких недоліків можуть бути пред'явлені, якщо вони були виявлені під час приймання результатів роботи або після його приймання протягом гарантійного терміну. ??Коли гарантійні терміни не встановлено, замовник може пред'явити вимоги, якщо недоліки виявлено у межах розумного строку, але не більше двох років, а якщо роботи велися щодо нерухомого майна (будівництво, ремонт, реконструкція) - протягом п'яти років. Відповідно до п. 1 ст. 737 ГК, виявивши недоліки, замовник має право пред'явити одну з вимог, зазначених у ст. 723 ЦК (див. загальні положення про договір підряду), або зажадати повторного безоплатного виконання роботи або відшкодування понесених ним витрат на усунення недоліків своїми силами або силами третьої особи.
При виявленні істотних недоліків замовник відповідно до п. 2 ст. 737 ГК зобов'язаний довести, що недоліки виникли до прийняття результату робіт або з причин, які існували до цього. Вимога про безоплатне усунення суттєвих недоліків, на відміну від вимог, пов'язаних з іншими недоліками, може бути пред'явлено не тільки, коли вони були виявлені в межах дворічного терміну, але і після його закінчення в межах терміну служби створеної (відремонтованої) підрядником речі. Якщо термін служби не встановлено - протягом 10 років. При відмові або ухиленні підрядника від задоволення вимоги про безоплатне усунення недоліків замовник може за своїм вибором вимагати повернення частини ціни, сплаченої за роботу; відшкодування витрат, понесених у зв'язку з усуненням недоліків своїми силами; відмовитися від договору і вимагати відшкодування понесених збитків.
При тлумаченні ст. 737 ГК виникають певні складності. Завжди або не завжди на замовнику при виявленні істотних недоліків лежить тягар доведення того, що вони виникли до моменту приймання-передачі, або виникли з причин, що були до цього моменту? Висновок про те , що тягар доказування завжди лежить на замовнику, зустрічається в юридичній літературі "*". На наш погляд, більш правильно інше тлумачення ст. 737 ЦК. Пункт 1 ст. 737 є загальним правилом, застосовуваним при виявленні будь-яких недоліків протягом гарантійного строку або розумного терміну в межах двох років з моменту прийняття результату робіт. Стаття 737 (п. 2 і 3) ГК встановлює особливості для пред'явлення вимог, пов'язаних з істотними недоліками (у тому числі особливе правило про покладання на замовника тягаря доведення), але поширюються вони лише на випадки, коли недоліки виявлено за межами строків, позначених у п. 1 ст. 737 ЦК. Тому доводити причину виникнення недоліків замовник зобов'язаний, якщо виявив їх після закінчення дворічного терміну. ??
------ --------------------------
КонсультантПлюс: примітка.
Коментар до цивільного кодексу Російської Федерації, частини другий (постатейний) (під ред. Т.Є. Абова, О.Ю. Кабалкіна) включений до інформаційного банку відповідно до публікації - Видавництво "Юрайт", 2004.
  "*" Див, наприклад: Коментар до цивільного кодексу Російської Федерації, частини другий / Под ред. Т.Є. Абова і А.Ю. Кабалкіна. М., 2002. С. 406.
  Особливість побутового підряду в тому, що крім вимог, позначених у ст. 737 і 723 ГК, замовник на підставі ст. 739 ГК має право ставити вимоги, аналогічні вимогам покупця, пов'язаних з придбанням товару неналежної якості (ст. 503 - 505 ЦК).
  Договір побутового підряду припиняється з загальних підставах припинення підрядних відносин, за одним винятком. Наслідки відмови замовника від договору (п. 2 ст. 731 ЦК) інші, ніж передбачені в загальних положеннях про підряд (ст. 717 ЦК). Замовник, що відмовився від договору, оплачує підряднику частину ціни пропорційно фактично виконану роботу та відшкодовує витрати, зроблені підрядником з метою виконання договору, якщо вони не увійшли в ціну вже виконаної роботи. За загальним положенням, крім виплати пропорційній частині ціни робіт замовник в межах різниці між ціною всього і фактичного обсягу робіт відшкодовує підрядчику збитки, що включають як прямий збиток, так і упущену вигоду. При відмові від договору побутового підряду стягнення упущеної вигоди підрядника виключено.
загрузка...
 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "§ 2. Побутовий підряд"
  1.  § 1. Поняття договору в сфері підприємництва
      Договір у сфері підприємництва (торгова угода) за своєю юридичною природою є особливим різновидом цивільно-правового договору (загальногромадянської угоди). Тому його поняття грунтується на тому визначенні договору, яке закріплене в Цивільному кодексі Російської Федерації. Відповідно до нього «договором є домовленість двох або декількох осіб про встановлення, зміну
  2.  § 2. Укладення, зміна і розірвання договорів
      Принципи укладання договорів у сфері підприємництва. Визнання за угодою торгового характеру підкоряє її не тільки загальним нормам цивільного права, але і в першу чергу спеціальним нормам комерційного права. До висновку і виконання торговельних угод застосовуються спеціальні норми комерційного права, не діють стосовно звичайних цивільних угод. Особливості регулювання
  3.  § 1. Підряд
      Договори підряду представлені в загальногромадянський законодавстві такими різновидами, як будівельний і побутової поспіль, підряд на виконання проектних та вишукувальних робіт та підрядні роботи для державних потреб. До всіх цих видів договорів підряду застосовуються норми ст. 702-729 ГК, утворюють як би спільну частину законодавства, що регулює відносини у сфері виробництва робіт і
  4.  § 1. Цивільне законодавство в системі нормативного (публічного) регулювання цивільних відносин
      Форми (джерела) права. Одним із специфічних ознак норм права в системі соціально-нормативного регулювання суспільних відносин є їх формальна визначеність, тобто зовнішня вираженість (закріпленість) в тих чи інших формах (джерелах) права. До числа таких у загальній теорії права прийнято відносити: а) нормативний правовий акт; б) нормативний договір; в) правовий звичай; г)
  5.  § 1. Загальні положення про підряд
      Поняття і загальна характеристика договору підряду. Договір підряду, відомий в римському праві як найм роботи (locatio-conductio operis) і існуючий поряд з наймом речей (locatio-conductio rei) і найманням послуг (locatio-conductio operarum), - юридична форма опосередкування економічних відносин з виконання робіт. Сучасний інститут підряду представлений двома частинами - Загальною (§ 1 гл. 37
  6.  § 2. Побутовий підряд
      Загальні положення. Побутовий поспіль має як загальні, так і відмінні з підрядом риси і відповідне цим розбіжностям спеціальне правове регулювання. Договір побутового підряду опосередковує відносини з виконання окремими підприємцями індивідуальних замовлень громадян, спрямованих на задоволення їх побутових та інших особистих потреб. Отриманий у процесі виконання названого
  7.  § 3. Договір будівельного підряду
      Загальні положення. Договори будівельного підряду укладаються на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд чи інших об'єктів, а також на виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших нерозривно пов'язаних зі споруджуваним об'єктом робіт. Згідно з раніше діючим законодавством виникають при цьому цивільно-правові відносини в
  8.  § 1. Зобов'язання з надання послуг
      Поняття зобов'язання з надання послуг. Одним з найбільш значних явищ сьогоднішньої економічного життя є інтенсивне розширення ринку послуг, появу все нових їх видів. Тенденція стійкого зростання частки послуг у майновому обороті робить інститут надання послуг одним з найбільш динамічно розвиваються. З прийняттям Цивільного кодексу відносини з надання послуг вперше отримали в
  9.  Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
      1. Ad hoc [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. Ad referendum [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A fortiori [а фортіорі] - тим більше 4. A posteriori [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A priori [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. Bona fide [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. Causa [кауза] -
  10.  ПРОГРАМА КУРСУ "ГРОМАДЯНСЬКЕ ПРАВО"
      -------------------------------- В текст програми, опублікованій в цьому томі підручника раніше (у 2004, 2005, 2006 рр. .), внесено зміни і доповнення, обумовлені зміною і розвитком сучасного законодавства у сфері житлових відносин, а також в галузі електроенергетики, капітального будівництва, транспортної діяльності та деяких інших, які зажадали оновлення та
загрузка...

загрузка...
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка