Головна
Головна → Цивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне право → Міжнародне приватне право → 
« Попередня Наступна »
С.Ю. Кашкін, А.О. Четвериков, П.А. Калініченко та ін. Право Європейського Союзу, 2011 - перейти до змісту підручника

90. Що являє собою свобода пересування товарів?

Стаття 23 Договору про ЄС свідчить: "Спільнота грунтується на митному союзі, який повинен охоплювати всю товарну торгівлю і включати в себе заборону митних зборів на імпорт і експорт, всіх зборів, що мають рівнозначний ефект між державами- членами, а також передбачати прийняття спільного митного тарифу для відносин між ними і третіми країнами ".
Ми бачимо, що відповідно до ст. 23 Договору про ЄС в рамках Європейського співтовариства митний союз складається з двох рівнозначних компонентів: 1) заборони як експортних, так і імпортних мит і будь-яких еквівалентних їм заходів, а також кількісних обмежень між державами-членам * (120) і 2) прийняття спільного митного тарифу, тобто єдиної системи регулювання експортно-імпортних відносин з третіми країнами.
Для того щоб зрозуміти зміст і практичний ефект норм, регулюючих свободу пересування товарів усередині митного союзу, необхідно відповісти на питання - до яких товарах застосовуються ці норми, а точніше - чи застосовуються ці норми до товарів з третіх країн, ввезеним на територію Співтовариства. Відповідь на нього ми можемо знайти в ст. 24 Договору: "Продукція, які привозили з третьої країни, повинна вважатися знаходиться у вільному обігу в державі-члені, якщо були дотримані формальності імпорту і будь-які митні мита або збори, що мають рівнозначний ефект, які повинні бути сплачені, були зібрані в цій державі- члені, а також якщо вона не опинилася в більш сприятливому становищі за повного або часткового повернення таких мит або зборів ".
Розглядаючи свободу пересування товарів, необхідно також враховувати, що норми Договору, які регулюють цю сферу права ЄС, поширюються не тільки на бар'єри в торгівлі між державами-членами, а й на бар'єри, що існують усередині самої держави- члена.
Важливими статтями Договору, що визначили свободу пересування товарів усередині Європейського Союзу, були ст. 25, 28 і 29. Стаття 25 говорить про те, що мита на імпорт або експорт і збори, що мають рівнозначний ефект, а також митні збори фіскального характеру мають бути заборонені між державами-членами. Статті 28 і 29 присвячені кількісним обмеженням (тобто квотами) і говорять, що квоти на імпорт і експорт, а також усі заходи, що мають рівнозначний ефект, повинні бути заборонені між державами-членами. Статті 90-93 Договору регулюють обмеження дискримінаційного внутрішньодержавного оподаткування.
Крім того, важливу роль відіграє ст. 30 Договору, регулююча обмеження свободи пересування товарів.
Як виявляється з зазначених вище статей Договору, свобода пересування товарів складається з:
1) скасування мит та зборів, що мають рівнозначний ефект;
2) заборони на дискримінаційне внутрішньодержавне оподаткування;
3) заборони на кількісні обмеження та заходи з рівнозначним ефектом.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 90. Що являє собою свобода пересування товарів? "
  1. § 2. Предмет цивільного права
    що предмет цивільного права (цивільно-правового регулювання * (9)) утворюють різні відносини. Це і відносини, пов'язані зі створенням і функціонуванням різних організацій (господарських товариств і товариств, кооперативних і громадських організацій та ін.), і відносини, пов'язані з майновими благами, включаючи їх оборот, і відносини, що виникають в результаті інтелектуальної
  2. § 1. Громадяни як суб'єкти права
    що в цивільному праві термін "громадянин" не прив'язується до однокореневих терміну "громадянство", під яким розуміється стійка політико-правовий зв'язок між особою і державою, принципова для вирішення багатьох правових питань. Цивільне право за загальним правилом однаково регулює відносини за участю фізичних осіб незалежно від їх громадянства. Не випадково синонімом терміна
  3. § 1. Нематеріальні блага як об'єкти цивільних прав
    що всі інші види об'єктів цивільних прав зазвичай стають предметом самостійного дослідження * (448). Така традиція не сприяє формуванню повного уявлення про нематеріальні благах як правовому явищі * (449), однак з нею доводиться рахуватися. З точки зору правового регулювання, благом в найзагальнішому вигляді є все те, що має суспільно визнану цінність,
  4. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    що слід змінити, внісши необхідні зміни 48. NEMO PLUS JURIS TRANSFERRE POTEST QUAM IPSE HABET [Немо плус юрис трансфере потес Квам іпсе хабет] - ніхто не може передати більше прав, ніж має 49. NON BIS IN IDEM [нон біс ін ідем] - не можна стягувати двічі за одне і те ж 50. NON LIQUET [нон ліквет] - не ясно 51. OPINIO JURIS [опінію юрис] - в якості правової норми; думку про
  5. 2. Свобода договорів
    що свобода договорів перетвориться на фікцію, якщо тільки всі інші основні принципи не будуть реалізовані в цивільному законодавстві та практиці його застосування. Сенс свободи договорів у сучасному цивільному обороті, як передбачено у ст. 421 ГК, знаходить трояку прояв. По-перше, у визнанні громадян та юридичних осіб вільними в укладенні договору. При цьому спонука до
  6. 6. Загальні положення про договір страхування
    що зазначені в ньому особи зобов'язані укладати як страхувальників договори зі страховиками у визначених законом випадках. Йдеться про обов'язок страхувати життя, здоров'я або майно інших осіб або свою цивільну відповідальність перед іншими особами за свій рахунок або за рахунок зацікавлених осіб. У ст. 927 (п. 3) ГК особливо виділено обов'язкове страхування життя, здоров'я та майна
  7. 1.3. Методи уніфікації права міжнародних контрактів
    що основна увага повинна приділятися предмету уніфікації, а використовуваний при цьому інструментарій або методи досягнення результату мають за наявності загальної зацікавленості держав другорядне значення, практика свідчить про те, що це не так. Важливий не тільки вибір предмета, кола питань, що підлягають уніфікації, не менш важливим видається й вибір найбільш адекватного
  8. 2.3. Регіональна уніфікація колізійних норм
    що призвело до усвідомлення необхідності забезпечення однаковості колізійних норм, що регулюють зазначені відносини. Успіх Брюссельської конвенції 1968 р. і Луганській Конвенції 1988 р. про юрисдикції та виконанні судових рішень у цивільних і кримінальних справах довів можливість реалізації в ЄС домовленостей на рівні міжнародних конвенцій. Ще одна передумова полягала у відсутності позитивних
  9. 3.3. Частноправовая уніфікація і lex mercatoria
    що окремі групи всередині суспільства створюють власні юридичні правила, тому міжнародна спільнота комерсантів також прагне створити юридичні правила для організації діяльності своєї спільності і укладених ними угод; теорія правового плюралізму Санті Романо, згідно якої правові системи не є монолітними, а являють собою співіснуючі системи і підсистеми;
  10. Стаття 12. Обов'язки поліції
    що такого роду повідомленням про подію будуть будь-якого роду відомості незалежно від форми їх надання (виявлення), лише б вони повідомляли в орган внутрішніх справ про подію і не підпадали під передбачені Інструкцією винятку. 1.4. Дані винятки передбачені абз. 2 п. 10, абз. 1 п. 13, абз. 2 п. 16, абз. 6 п. 19 Інструкції. Зокрема, не підлягають реєстрації в КУСП:
© 2014-2022  yport.inf.ua