|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
55. Що таке "преюдиційні запити"?
|
|
Преюдиціальне запити (ст. 234 Договору про ЄС) - це звернення судових органів держав-членів, які в процесі розгляду справ стикаються з труднощами в тлумаченні або застосуванні права Співтовариства.
Ці запити в даний час адресуються Суду Європейських співтовариств і утворюють його непряму (або преюдициальную) юрисдикцію, яка становить майже половину всіх дозволених їм справ.
Правом на звернення до Суду Європейських співтовариств з преюдиціальним запитом в даний час володіють юрисдикційні органи всіх держав-членів, причому це може бути не тільки орган судової влади, а й позасудовий орган, який розглядає правові конфлікти (органи адміністративної юрисдикції). Подача преюдиціальне запиту зупиняє розгляд справи до отримання відповіді з Люксембургу (тобто від Суду Європейських співтовариств).
На практиці зустрічаються три основних види преюдиціальних запитів:
- запити про тлумачення, мета яких - отримати від Суду Європейських співтовариств роз'яснення змісту тих чи інших положень установчого договору або законодавства ЄС (наприклад, іспанський суд, дозволяючий справу на підставі регламенту Співтовариства, не знає, як трактувати окремі його статті);
- запити про дійсність правових актів ЄС, що подаються в тих випадках, коли національний суд приходить до висновку про можливе протиріччя правового акта ЄС його установчого договору. У подібній ситуації він також зупиняє розгляд справи і направляє відповідний запит до Суду Європейських співтовариств. Розглянувши запит, останній може оголосити оскаржений акт або окремі його положення недійсними, що позбавляє їх юридичної сили на всій території Союзу;
- запити про відповідність внутрішньодержавних актів праву Співтовариства. Подібні запити подаються, коли при розгляді справ у національних судах виявляється можливе протиріччя між правовим регулюванням на внутрішньодержавному рівні та на рівні ЄС.
Якщо національний суд констатує таке невідповідність, він зобов'язаний керуватися джерелами і нормами останнього (відповідно до принципу верховенства права Європейського Союзу). Якщо ж він відчуває сумніви, то може призупинити справу і звернутися із запитом до Суду Європейських співтовариств.
Поводження з преюдиціальними запитами - це право національних судів держав-членів. Однак воно перетворюється в обов'язок, коли справа розглядається в національних судах вищих інстанцій. Відповідно якщо Касаційний суд Франції чи Верховний суд Греції стикається з неясністю, наприклад, в питанні про тлумачення директиви ЄС, то він не тільки може, а й повинен направити запит до Суду Європейських співтовариств (крім випадків, коли проблема вже була дозволена прецедентним правом останнього) .
В даний час можливість направлення преюдиціальних запитів з низкою застережень визнана також у рамках третього опори Європейського Союзу - співпраці поліцій і судових органів у кримінально-правовій сфері. У 2002 р. Суд дозволив перший такий запит, що стосувався неясностей у тлумаченні принципу "ne bis in idem" (неприпустимість двічі притягувати до відповідальності за одне і те ж злочин), закріпленого в Шенгенської конвенції 1990
Після набуття чинності Лісабонського договору 2007 р. про реформу Європейського Союзу та передбаченої ним ліквідації структури трьох опор (див. питання N 14 та N 17) преюдиціальні запити до Суду зможуть направлятися з усіх аспектів ведення Європейського Союзу, з вилученням тільки для загальної зовнішньої політики та політики безпеки.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " 55. Що таке "преюдиційні запити"? " |
- Глава 16. Набувальна давність
Освоєння набувальною давністю, малоукорененной у вітчизняному праві, поряд з абсолютно необхідним залученням класики потребує і в спробі дати їй обгрунтування з позицій здорового глузду в надії хоча б таким чином подолати історичне віддалення. Можна, взагалі кажучи, знайти кілька пояснень сутності цього інституту. Насамперед набувальна давність (usucapio в римському
- § 13. Інші форми безпосереднього здійснення населенням місцевого самоврядування та участі у його здійсненні.
Поряд з розглянутими вище формами безпосереднього здійснення населенням місцевого самоврядування та участі населення у здійсненні місцевого самоврядування громадяни вправі брати участь у здійсненні місцевого самоврядування в інших формах, що не суперечать Конституції Російської Федерації, федеральним і регіональним законам. У вітчизняній літературі з місцевому самоврядуванню в числі
- Глава 24 . НАДАННЯ ОРГАНАМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ПРИЛЮДНИХ ПОСЛУГ
Публічні послуги можуть надаватися або надаватися в тому числі органами місцевого самоврядування, яким делеговано (передано) право на надання різного роду публічних послуг федеральними законами або законами суб'єктів Російської Федерації або які спеціально створені для надання публічних послуг. Слід розрізняти, в яких випадках органи місцевого самоврядування, на які
- § 1. Поняття громадського самоврядування жителів
Широка децентралізація місць обов'язково повинна доповнюватися внутрімуніціпальной децентралізацією: розвитком суспільних засад у діяльності органів місцевого самоврядування, розкріпаченням самодіяльної активності жителів - без цього місцеве публічне управління не стане справжнім самоврядуванням, незважаючи на законодавчу "прописку" терміну "місцеве самоврядування". Якщо закріплення
- § 4. Висування кандидатів і їх реєстрація
Головні дійові особи виборчої кампанії - кандидати в депутати та на виборні посади. Вступники вибори громадяни набувають статусу кандидатів через процедуру висунення. Після їх реєстрації відповідною виборчою комісією вони знаходять статус зареєстрованих кандидатів. Висування кандидатів. Законом встановлено період, що включає висунення кандидатів, списків
- § 1. Органи місцевого самоврядування: загальна характеристика
Термін "органи місцевого самоврядування" відноситься до числа конституційних. Він використовується в ст. ст. 3, 12, 15, 24, 32, 40, 46, 97, 130, 131, 132 Конституції РФ. Відповідно до ст. 2 Закону від 6 жовтня 2003 р. органи місцевого самоврядування - обираються безпосередньо населенням і (або) утворені представницьким органом муніципального освіти органи, наділені власними
- § 1. Загальна характеристика
Поняття і призначення. Представницький орган муніципального освіти - орган, який має право представляти інтереси населення і приймати від її імені рішення, які діють на території муніципального освіти. Звідси його провідне положення в системі органів місцевого самоврядування - саме він безпосередньо виражає волю населення муніципального освіти в цілому, формалізуючи її в своїх
- § 3. Депутат представницького органу, член виборного органу місцевого самоврядування
Депутат - це особа, обрана до представницького органу місцевого самоврядування на основі загального, рівного, прямого виборчого права при таємному голосуванні, уповноважена представляти у ньому інтереси виборців, населення муніципального освіти. Член виборного органу місцевого самоврядування - виборна посадова особа органу місцевого самоврядування, сформованого на муніципальних
- § 1. Перевезення
Поняття і види договорів перевезення. В економіці транспорт займає особливе місце. За допомогою транспорту забезпечується доставка споживачам як готової продукції і товарів, так і сировини, напівфабрикатів, комплектуючих виробів, необхідних для виробництва. Транспорт забезпечує не тільки доставку вантажів, а й перевезення пасажирів і багажу. Правове регулювання відносин з перевезення в найбільш
- § 2. Розрахунки і кредитування
Загальна характеристика і система договорів у сфері розрахунків і кредитування. Розрахункові операції являють собою акти виконання зобов'язань. Умова про платіж входить у зміст будь-якого возмездного договору про продаж товарів, виконанні робіт, наданні послуг. Але платежі в безготівковій формі, а в ряді випадків і платежі готівкою, обумовлюють необхідність укладення спеціальних
|