загрузка...

трусы женские х/б
« Попередня Наступна »

3. Договір банківського вкладу в зарубіжному законодавстві

Свого часу М.М. Агарков зазначав, що "європейське торгове право не знає систематичного законодавчого регулювання банкових операцій ... Торгові кодекси відносять банкові операції до числа торговельних угод, але не зупиняються спеціально на їх регулювання" "*". Водночас М.М. Агарков вказував: "Відсутність норм, спеціально регулюють банкові операції, звичайно, абсолютно не означає, що вони взагалі не врегульовані законом. Вони підлягають дії загальних норм цивільного права та інших законів - вексельних, чекових і т.д." .
--------------------------------
"*" Див: Агарков М.М. Вибрані праці з цивільного права: У 2 т. Т. II. С. 138.
Там же. С. 139.
Дійсно, в цивільних кодексах, що з'явилися результатом сучасних кодифікацій цивільного права "*", неможливо виявити норми, які регулювали б відносини за договором банківського вкладу (депозиту).
--------------------------------
"*" Див, наприклад: Цивільний кодекс Нідерландів. Кн. 2, 3, 5 - 7. Лейден, 1996; Цивільний кодекс Квебеку. М., 1999.
Навіть при внесенні в текст Цивільного уложення Німеччини численних нових правил, пов'язаних з реформою зобов'язального права, до їх числа не увійшли норми, які регулювали б договір банківського вкладу. Правда, в тексті Цивільного уложення з'явилися норми про договори про ведення справи, про грошовий переказ і про договір розрахункового рахунку, спрямовані в тому числі і на регулювання відносин, що складаються між банками та їх клієнтами. Однак зазначені доповнення пояснюються швидше необхідністю адаптації в німецькому законодавстві положень європейського права про забезпечення грошових переказів, а також про захист прав споживачів, ніж прагненням законодавця врегулювати власне відносини, що складаються між банками і вкладниками. Про це свідчить, зокрема, визначення договору розрахункового рахунку, що міститься в § 676 Цивільного уложення Німеччини, згідно з яким за договором розрахункового рахунку кредитна установа зобов'язується відкрити клієнту рахунок, зараховувати на рахунок надходження і виробляти списання з рахунку на виконання укладених договорів про грошовий переказ; кредитна установа зобов'язана повідомляти клієнтові отримані відомості про особу платника та про мету використання коштів. У той же час в Цивільному уложенні, як і колись, відсутні правила, спрямовані на регулювання договору про відкриття ощадного рахунку (який більшою мірою схожий з договором банківського рахунку (депозиту) за російським законодавством), хоча зазначений договір згадується в ст. 232 Вступного закону до Цивільного уложення Німеччини.
Незважаючи на те що законодавці багатьох європейських держав не вважали за потрібне включати норми про договір банківського вкладу (депозиту) в кодифіковані акти цивільного законодавства, даний договір звичайно ж не залишився поза зоною правового регулювання. За загальним правилом відносини, що випливають з договору грошового депозиту, складають предмет спеціального законодавства, чинного у сфері банківської діяльності.
Як відзначають російські дослідники зарубіжних законодавств (в якості узагальненого висновку), основними з числа пасивних операцій зарубіжних банків є "депозитні операції - операції з прийому вкладів у клієнтів. Вклади бувають термінові і безстрокові. За строковим вкладом клієнт має право затребувати гроші не раніше обумовленого терміну, а банк зобов'язаний повернути гроші в зазначений термін, у той час як безстрокові вклади можуть бути отримані в будь-який час і в будь-якій сумі в межах внесеного вкладу "" * ".
--------------------------------
"*" Цивільне та торгове право капіталістичних держав: Підручник. 2-е вид., Перераб. і доп. М., 1992. С. 424 - 425.
У Німеччині також діє цілий ряд законодавчих актів у сфері банківської діяльності: Закон про Німецький федеральний банк 1957 р., Закон про кредитній справі 1976 (у редакції 1985 р.), Закон про Німецький кооперативному банку 1975 р., Закон про Німецький компенсаційному банку 1986 р. і деякі інші, згідно з якими депозитні угоди банків, спрямовані на акумулювання грошових коштів вкладників, є найбільш поширеним типом банківських угод. За дорученням своїх клієнтів банки роблять операції з оплати рахунків і стягування на їх користь боргів в системі готівкового та безготівкового платіжного обороту (так звані жіроопераціі). Згідно § 3 Закону про кредитній справі банкам заборонено здійснювати операції за вкладами, якщо коло вкладників складається переважно з власних працівників, і при цьому не скоюються інші банківські операції, які перевищують обсяг угод за вкладами. Заборонено також прийом вкладів, якщо більша частина вкладників претендує на те, щоб з цих коштів їм було надано позику або надавалася б можливість придбання майна в кредит. Вчинення кредитних або фінансових угод, що ускладнюють розпорядження кредитом або внеском шляхом вилучення коштів готівкою, не допускається "*".
--------------------------------
"*" Див: Цивільне та торгове право зарубіжних країн: Навчальний посібник / За заг. ред. В.В. Безбаха і В.К. Пучінскій. М., 2004. С. 429 - 430.
За французьким законодавством (Закон від 24 січня 1984 N 84-46 "Про кредитних установах та контролі за їх діяльністю") банківські угоди, в тому числі операції з залучення грошових коштів у внески, можуть відбуватися тільки кредитними установами, до яких відносяться комерційні банки. Угоди, за допомогою яких банки залучають у вигляді вкладів грошові кошти клієнтів, визнаються депозитними (пасивними) банківськими угодами. Розрізняються безстрокові (звичайні) і строкові вклади. Безстрокові вклади є вкладами на пред'явника, які можуть бути витребувані в будь-який час. За строковими вкладами вкладники вправі вимагати повернення внесеної суми не раніше терміну, встановленого договором; за такими вкладами банки виплачують відсотки, ставка яких залежить від терміну та розміру вкладів. Банки вправі також випускати депозитні сертифікати "*".
--------------------------------
"*" Див там же. С. 426 - 427.
В Англії депозитні операції банків регулюються Законом про банківську діяльність 1987 Вчинення банками депозитних операцій можливе на основі дозволу Банку Англії. Разом з тим, як відзначається в літературі, окрема депозитна угода ще не означає, що вчиняє її особа перебуває в сфері контролю Банку Англії. Для цього потрібно приймати депозити систематично у вигляді промислу (бізнесу) при тих умовах, що гроші, одержані особою як депозит, віддаються у позичку іншим особам, і, крім того, інші напрямки бізнесу особи, яка прийняла депозит, фінансуються повністю або частково з коштів отриманих депозитів або з відсотків, придбаних за рахунок цих коштів "*".
--------------------------------
"*" Див: Вишневський А.А. Банківське право Англії. М., 2000. С. 13.
А.А. Вишневський підкреслює, що в англійській банківському праві традиційно проводилося "принципову відмінність між поточним і депозитним рахунками", яке полягає в тому, що "поточний рахунок є рахунком для виробництва розрахунків і надає його власнику доступ до банківської розрахункової системі, не приносячи йому доходу; депозитний рахунок має накопичувальний характер, приносить процентний дохід його власнику і не призначений для виробництва розрахунків ". Проте зазначене чітке розходження між двома зазначеними видами рахунків "розмивається останнім часом розвивається банківською практикою. Так, з одного боку, банки стали нараховувати відсотки на залишок грошових коштів на поточному рахунку. З іншого боку, ряд банків дозволяє своїм клієнтам виставляти чеки на кошти, знаходяться на депозитному рахунку "" * ".
--------------------------------
"*" Там же. С. 84.
У свою чергу в банківській практиці виділяються два види депозитних рахунків: накопичувальний рахунок, на який вкладник має право внести (або зняти з нього) будь-які суми грошей і в будь-який час без повідомлення банку; фіксований депозит, на який вкладником вноситься певна сума грошей на узгоджений сторонами термін і за узгодженою сторонами відсотковою ставкою "*".
--------------------------------
"*" Див там же. С. 85.
загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 3. Договір банківського вкладу в зарубіжному законодавстві "
  1. § 4. Правовий режим цінних паперів
    Цінні папери, будучи об'єктами цивільних прав, є одночасно з цим і найбільш характерними об'єктами комерційного обороту, розглянутого в якості спеціального елемента цивільного обороту (ст. 128, п. 2 ст. 130 ЦК). Комерційний характер цінних паперів обумовлений тим, що вони являють собою один з найбільш зручних механізмів переносу мінової вартості, можуть, при відомих
  2. § 1. Загальні положення
    Завдання правового захисту підприємництва. Здійснюючи правове регулювання суспільних відносин, що складаються в процесі підприємницької діяльності, держава має реалізувати три взаємопов'язані між собою функції: по-перше, визначити основні риси та елементи змісту комерційних правовідносин, тобто виконати конструктивне або творче регулювання, по-друге,
  3. § 1. Банківська система. Правове становище кредитних організацій
    Поняття і структура банківської системи. З точки зору виконуваних економічних функцій банківська система є частиною фінансової системи. Через банки проходять практично всі грошові ресурси за винятком тих сум, які залишаються на руках у населення або в порушення правил про порядок розрахунків обертаються в роздрібному товарообігу без відображення в бухгалтерському обліку та без проводки по касі.
  4. § 2. Операції банків із залучення грошових коштів юридичних осіб і громадян
    Необхідність залучення грошових коштів інших осіб. Жоден комерційний банк, яким би великим він не був, не в змозі задовольнити потреби своїх клієнтів, особливо підприємницькі структури, в позикових коштах за рахунок власних активів. Тому банки не можуть обійтися без залучення ресурсів. Завдяки банкам тимчасово вільні гріш знаходять застосування і втягуються в оборот;
  5. § 4. Розрахункові операції комерційних банків
    Юридична природа розрахунків. Розрахунки, або розрахункові операції - це акти руху грошей, динаміка фінансів. Окремий випадок розрахунків - платежі за товари, роботи, послуги, виплата заробітної плати, видача стипендії. Але розрахунки - це не тільки власне платежі, це всі операції з передачі грошей від однієї особи іншій особі, тобто все, що пов'язано з рухом грошей: безповоротне фінансування,
  6. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    1. AD HOC [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. AD REFERENDUM [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A FORTIORI [а фортіорі] - тим більше 4. A POSTERIORI [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A PRIORI [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. BONA FIDE [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. CAUSA [кауза] -
  7. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    1. Ad hoc [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. Ad referendum [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A fortiori [а фортіорі] - тим більше 4. A posteriori [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A priori [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. Bona fide [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. Causa [кауза] -
  8. 6.3. Правове регулювання питань націоналізації в міжнародне право
    Право власності на майно може переходити від однієї особи до іншої в результаті прийнята спеціальних державних актів про націоналізацію або приватизації майна. Націоналізація - це вилучення майна, що перебуває у приватній власності, і передача його у власність держави. В її результаті у власність держави переходять не окремі об'єкти, а цілі галузі економіки.
  9. ПРОГРАМА КУРСУ "ГРОМАДЯНСЬКЕ ПРАВО"
    -------------------------- ------ У текст програми, опублікованій в цьому томі підручника раніше (у 2004, 2005, 2006 рр..), внесено зміни і доповнення, обумовлені зміною і розвитком сучасного законодавства у сфері житлових відносин, а також в галузі електроенергетики, капітального будівництва, транспортної діяльності та деяких інших, які зажадали оновлення та
  10. 5. Основні процедури банкрутства
    До процедур банкрутства, застосовуваним арбітражним судом при розгляді справи про банкрутство юридичної особи, відносяться не тільки конкурсне виробництво, що завершується ліквідацією боржника, і мирову угоду, що виключає таку ліквідацію, але й спостереження, фінансове оздоровлення і зовнішнє управління (п. 1 ст. 27 Закону про банкрутство). Ці три процедури можуть завершитися відновленням
загрузка...

загрузка...
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка