| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
ГЛАВА XX. ДОГОВІР НА ВИКОНАННЯ АВІАЦІЙНИХ РОБІТ |
||
|
Власне під авіаційними роботами, складовими предмет названого договору, розуміються роботи, що виконуються з використанням польотів повітряних суден у сільському господарстві, будівництві, для охорони та захисту навколишнього природного середовища, надання медичної допомоги та інших цілей (п. 1 ст. 114 ВК). Судячи з використовуваної термінології ("авіаційні роботи", "підрядник", "обсяг робіт"), визначаючи і намагаючись врегулювати даний договір, законодавець прагнув використовувати конструкцію договору підряду. Однак ця спроба законодавцю явно не вдалася, оскільки в даному випадку відсутній такий неодмінний ознака предмета договору підряду, як дії підрядника з передачі замовнику результату виконаної роботи. Договір на виконання авіаційних робіт швидше являє собою різновид договору про оплатне надання послуг, за яким, як відомо, виконавець зобов'язується за завданням замовника надати останньому послуги (здійснити певні дії або здійснити певну діяльність), а замовник зобов'язується оплатити ці послуги (п. 1 ст. 779 ЦК). Адже "виконання авіаційних робіт" повністю підпадає під визначення поняття "послуга" (в сенсі здійснення певних дій або певної діяльності), в тому числі і без передачі результату замовникові. Особливістю послуг, що надаються замовникові за договором на виконання авіаційних робіт, а разом з тим і характерним видообразующего ознакою предмета цього договору є та обставина, що при вчиненні виконавцем відповідних дій (діяльності) в обов'язковому порядку використовуються польоти повітряних суден. Зазначена відмінна риса предмета договору на виконання авіаційних робіт зумовлює і особливість суб'єктного складу цього договору на стороні виконавця (або "підрядника" за термінологією ВК): у якості такого може виступати тільки так званий експлуатант (знову ж за термінологією ВК). Відповідно до п. 3 ст. 61 ВК експлуатантом визнається особа (фізична або юридична) , що має повітряне судно на праві власності, на умовах оренди або на іншій законній підставі (тобто його титульний власник), що використовує вказане повітряне судно для польотів і має сертифікат (свідоцтво) експлуатанта. В ролі фактичного виконавця зобов'язань, що випливають з договору на виконання авіаційних робіт, виступає авіаційне підприємство, під яким розуміється юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, що має основними цілями своєї діяльності здійснення за плату повітряних перевезень пасажирів, багажу, вантажів, пошти та (або) виконання авіаційних робіт (п. 1 ст. 61 ВК). Згідно ст. 9 і 62 ВК комерційна діяльність авіатранспортних організацій в галузі цивільної авіації, в тому числі щодо виконання авіаційних робіт та їх забезпеченню, підлягає ліцензуванню. Порядок видачі ліцензій авіаційним підприємствам визначений Федеральними авіаційними правилами ліцензування діяльності у галузі цивільної авіації, затвердженими Постановою Уряду Російської Федерації від 24 січня 1998 р. N 85 "Про ліцензування діяльності у галузі цивільної авіації" "*". --- "*" СЗ РФ. 1998. N 5. Ст. 622. Не виключена можливість збігу статусу експлуатанта та авіаційного підприємства в одній особі. Така ситуація виникає, коли організація, що володіє повітряним судном й приваблива відповідним сертифікатом, домагається видачі ліцензії на здійснення діяльності з виконання авіаційних робіт. У цьому випадку експлуатант, діючий одночасно в ролі авіаційного підприємства, безпосередньо виконує взяті на себе зобов'язання, що випливають з договору на виконання авіаційних робіт. Ще одна суттєва особливість договірних відносин, пов'язаних з виконанням авіаційних робіт, полягає в специфіці їх правового регулювання. Загальні правила виконання авіаційних робіт, а також правила, що регламентують виконання окремих видів авіаційних робіт, встановлюються федеральними авіаційними правилами. Водночас органами законодавчої і виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації можуть встановлюватися ті умови виконання авіаційних робіт і обмеження на їх виконання, які пов'язані з екологічними особливостями відповідної території або з особливим режимом перебування на цій території людей і транспортних засобів. Узгодження зазначених умов і обмежень покладається на замовника авіаційних робіт (п. 2 і 3 ст. 114 ВК). Кваліфікація договору на виконання авіаційних робіт як різновиду договору про оплатне надання послуг відкриває можливість субсидіарного застосування до правовідносин сторін, що випливають із договору на виконання авіаційних робіт, положень, які у гол. 39 ГК. Маються на увазі, зокрема, положення про те, що при неможливості виконання договору, що виникла з вини замовника, послуги з виконання авіаційних робіт підлягають оплаті в повному обсязі, якщо інше не встановлено законом або договором, а у разі, коли неможливість виконання виникла за обставинами, за які жодна із сторін не відповідає, замовник відшкодовує виконавцю лише фактично понесені ним витрати (п. 2 і 3 ст. 781 ЦК); замовник має право відмовитися від виконання договору за умови оплати виконавцю фактично понесених ним витрат, а право виконавця на відмову від виконання договору обумовлено повним відшкодуванням замовникові понесених збитків (ст. 782 ЦК). |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "Глава XX. ДОГОВІР НА ВИКОНАННЯ АВІАЦІЙНИХ РОБІТ" |
||
|
||