ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Колектив авторів. Питання та відповіді до державного іспиту з цивільного права 2012 рік, 2012 - перейти до змісту підручника

Майно

. Кооператив, подібно господарським товариствам, - власник майна, переданого йому членами і придбаного (виробленого) згодом, при цьому самі члени мають зобов'язальні права щодо кооперативу (абз. 2 п. 2 ст. 48, абз. 1 п. 1 ст . 109 ЦК).
Найважливіша (і первісна) частина майна кооперативу - його пайовий фонд, який складається з пайових внесків членів і визначає мінімальний розмір майна кооперативу, що гарантує інтереси його кредиторів (п. 3 ст. 10 Закону про ПК). Пайові внески можуть бути основними та додатковими (перші вносяться усіма членами, другі - тільки непрацюючими "взамін" їх неучасті особистою працею - п. 2 ст. 8 Закону про ПК). Законодавець передбачає специфічну формулу накопичення пайового фонду кооперативу . Так, член зобов'язаний внести до моменту реєстрації кооперативу не менше 10% пайового внеску, а решту - протягом року з моменту реєстрації (п. 2 ст. 109 ЦК, п. 1 ст. 10 Закону про ПК). Особливість даної формули полягає в тому, що вона: а) передбачена законом імперативно (а тому не може бути змінена членами), б) стосується як працюючого, так і непрацюючого члена кооперативу. Для порівняння: у повному товаристві кожен учасник повинен внести до моменту реєстрації не менше 50% внеску, а решту - в терміни, встановлені установчим договором, які можуть бути будь-якими, в тому числі дуже тривалими (п. 2 ст. 73 ЦК). Розмір пайового внеску (основного і додаткового) встановлюється статутом і може бути однаковим для всіх членів або різним. Оцінка конкретного пайового внеску здійснюється за згодою всіх членів при утворенні кооперативу з урахуванням ринкових цін, а при вступі в кооператив нових членів - комісією, яка призначається правлінням (по всій видимості, якщо даний орган відсутній, її повинен призначити голова). Оцінка пайового внеску, який перевищує 250 МРОТ, повинна проводитися незалежним оцінювачем (див. п. 2 ст. 10 Закону про ПК).
Ні ЦК, ні Закон про ПК не визначають величину (розмір) пайового фонду (це ж характерно і для складеного капіталу товариств). Дане питання - прерогатива кооперативу, а вимоги Закону про ПК зводяться до того, щоб: а) пайовий фонд був повністю сформований протягом першого року діяльності кооперативу; б) починаючи з другого року діяльності кооперативу і кожний наступний рік вартість його чистих активів не була менше вартості пайового фонду, інакше останній підлягає зменшенню (пп. 3, 4 ст. 10 Закону про ПК).
Кооператив не має права випускати акції (СР п. 7 ст. 66, п. 3 ст. 109 ЦК). Його майно ділиться на паї членів згідно зі статутом. Пай складається з пайового внеску (який може бути у вигляді грошей, цінних паперів, іншого майна, в тому числі майнових прав, а також інших об'єктів цивільних прав - п. 2 ст. 10 Закону про ПК) і відповідної частини чистих активів кооперативу, за винятком коштів неподільного фонду (п. 3 ст. 9 Закону про ПК). Таким чином, майно кооперативу утворюють паї його членів і неподільний фонд, при цьому ні ЦК, ні закон не регулюють співвідношення між цими складовими, а тому згідно зі статутом воно може бути різним. Основний є пайова частину майна. Цивільно-правове значення паю зв'язується з наступним.
1. При всякому припинення членства особі виплачується грошова вартість паю або видається майно в натурі, відповідне вартості паю (п. 1, абз. 3 п. 2 ст. 111 ЦК, п. 7 ст. 22 Закону про ПК). Розрахунки з вибуває членом проводяться виходячи з пайовий частини майна кооперативу (тобто при цьому не враховується майно неподільного фонду).
2. Згідно п. 4 ст. 109 ГК пай за загальним правилом не впливає на розподіл між членами прибутку кооперативу та ліквідаційної квоти. Він може впливати на те і (або) інше, тільки якщо це передбачено законом або статутом * (263). У свою чергу, згідно зі ст. 12 Закону про ПК пайовий внесок - рівноправний (поряд з особистим трудовим і (або) іншим участю) критерій при розподілі прибутку, причому частина прибутку, що розподіляється пропорційно розмірам пайових внесків, не повинна перевищувати 50% від усієї розподіленою прибутку.
3. Пай (його частина) може бути предметом угод як між членами кооперативу (якщо інше не передбачено законом або статутом), так і між членом і третьою особою (тільки за згодою кооперативу). В останньому випадку і за безкоштовне відчуження членом свого паю (його частини) інші члени мають переважне право купівлі відчужуваної паю (його частини), що відрізняє кооператив від повного товариства (ст. 79 ЦК). Передача всього паю тягне для відчужувача припинення його членства, а передача частини паю - скорочення його фінансової участі в кооперативі. Відповідно придбання паю (його частини) іншим членом збільшують його фінансову участь у кооперативі, а якщо пай (його частина) придбані третьою особою, воно (з урахуванням його побажання) або приймається в члени кооперативу, або реалізує право вимоги виплатити з майна кооперативу відповідну частину грошових коштів (майно в натурі). Передача паю (його частини) здійснюється в порядку, передбаченому статутом (п. 3 ст. 111 ЦК, п. 4 ст. 9 Закону про ПК).
4. У разі смерті члена кооперативу пай у складі спадкової маси переходить до його спадкоємців, при цьому останні за загальним правилом можуть бути прийняті у члени кооперативу, якщо ж це заборонено статутом (а також з урахуванням бажання самого спадкоємця) - кооператив виплачує спадкоємцю вартість паю померлого члена (п. 4 ст. 111 ЦК).
5. Пай - об'єкт для звернення стягнення за особистими боргами члена кооперативу при нестачі у нього іншого майна для їх покриття (п. 5 ст. 111 ЦК, п. 3 ст. 13 Закону про ПК). Законодавець (на відміну від того, як він надходить в ст. 80 ЦК) залишає відкритим питання про те, чи можливо звернення кредиторами стягнення на сам пай (його продаж з публічних торгів), або ж вимоги кредиторів підлягають задоволенню з відповідної (паю) частини виділяється майна кооперативу (грошовій або натуральній). За змістом п. 5 ст. 111 ЦК та п. 3 ст. 13 Закону про ПК, оскільки порядок звернення стягнення на пай не визначає законодавець, його має визначати статут.
Створення неподільного фонду, слідуючи змістом абз. 2 п. 1 ст. 109 ЦК, - право (а не обов'язок) кооперативу, рішення про його створення беруть члени, як правило, одноголосно (якщо інше не передбачено статутом - абз. 3 п. 1 ст. 109 ЦК). Неподільний фонд використовується на цілі, що визначаються статутом (абз. 2 п. 1 ст. 109 ЦК, п. 1 ст. 11 Закону про ПК). На нього не може бути звернено стягнення за особистими боргами члена кооперативу (п. 5 ст. 111 ГК; п. 1 ст. 11, п. 3 ст. 13 Закону про ПК).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Майно "
  1. § 3. Джерела муніципального права.
    Майна в Російській Федерації "," Про основи регулювання тарифів організацій комунального комплексу ";" Про зв'язок "," Про поштовий зв'язок ";" Про освіту "," Основах законодавства України про культуру ", "Основах законодавства України про охорону здоров'я громадян"; "Про ветеранів", "Про соціальний захист інвалідів у Російської Федерації", "Про біженців", "Про основи
  2. § 2. Зарубіжні муніципальні системи.
    Майном комуни і має право здійснення цивільно-правових угод; представляє інтереси комуни у судових органах; призначає службовців і приймає рішення про адміністративні заохочення та покарання головує в адміністративних комісіях та ін Мер уповноважений забезпечувати правопорядок і безпека, приймати у зв'язку з цим необхідні рішення, включаючи санкції на арешт, а також
  3. § 3. Самоврядування в дореволюційної Росії.
    Майновий ценз, оскільки розділити міське населення по станам було практично неможливо. Правом обирати і бути обраними в міські думи були наділені власники нерухомості, купці, власники торгових і промислових закладів, особи, платили міські збори. Земське самоврядування і міське самоврядування, звичайно ж, мали вельми значні відмінності, проте було й багато
  4. § 4. Організація місцевої влади в радянський період. Місцеве самоврядування в пострадянський період
    майном і об'єктами муніципальної власності, розробка місцевого бюджету, забезпечення його виконання, а також виконання інших виконавчо-розпорядчих функцій. Причому дані функції глава місцевого самоврядування здійснював безпосередньо або через утворені ними органи; 6) органи місцевого самоврядування наділялися правом самостійно визначати структуру місцевого самоврядування.
  5. § 1. Організація місцевого самоврядування в містах федерального значення.
    Майно, що перебуває у власності міста Москви і передане в управління органам місцевого самоврядування, а також інша власність, яка служить задоволенню потреб жителів муніципального освіти. Місцеве самоврядування в Санкт-Петербурзі здійснюється на всій його території в межах територій міст, селищ, муніципальних округів Санкт-Петербурга.
  6. § 2. Організація місцевого самоврядування в закритих адміністративно-територіальних утвореннях.
    Майна фізичних і юридичних осіб може прийматися органами місцевого самоврядування ЗАТО за погодженням з органами державної влади суб'єктів Російської Федерації і федеральними органами виконавчої влади, у віданні яких перебувають підприємства і (або) об'єкти, за родом діяльності яких створено закрите адміністративно-територіальне утворення. Формування бюджету ЗАТЕ
  7. Глава 5. ГАРАНТІЇ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
    майном. У частині 1 цієї статті встановлено, що органи місцевого самоврядування самостійно володіють, користуються, розпоряджаються і управляють муніципальним майном відповідно до Конституції Російської Федерації, федеральними законами та прийнятими відповідно до них нормативними правовими актами органів місцевого самоврядування. При цьому муніципальна власність визнається і
  8. § 8. Територіальне громадське самоврядування.
    Майна, а також порядок користування і розпорядження зазначеним майном і фінансовими засобами; порядок припинення здійснення територіального громадського самоврядування. При цьому ніякі додаткові вимоги до статуту територіального громадського самоврядування органами місцевого самоврядування встановлюватися не можуть. Порядок організації та здійснення територіального
  9. Глава 7. ПИТАННЯ МІСЦЕВОГО ЗНАЧЕННЯ.
    Майном, що перебуває в муніципальній власності поселення; 4) організація в межах поселення електро-, тепло-, газо-і водопостачання населення, водовідведення, постачання населення паливом; 5) утримання і будівництво автомобільних доріг загального користування , мостів та інших транспортних інженерних споруд у межах населених пунктів поселення, за винятком автомобільних доріг
  10. § 2. Система муніципальних правових актів
    майном, що перебуває в муніципальній власності; положення про муніципальному замовленні; положення про порядок прийняття рішень про створення, реорганізації та ліквідації муніципальних підприємств і установ, а також про встановлення тарифів на послуги муніципальних підприємств та установ; положення про порядок призначення на посаду та укладання трудового договору з керівниками муніципальних
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка