Головна
Головна → Цивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне право → Міжнародне приватне право → 
« Попередня Наступна »
С.Ю. Кашкін, А.О. Четвериков, П.А. Калініченко та ін. Право Європейського Союзу, 2011 - перейти до змісту підручника

24. Які джерела становлять первинне право Європейського Союзу?

Первинне право Європейського Союзу - це документи основоположного характеру, які мають вищу юридичну силу в її правовій системі. Джерела первинного права розробляються і приймаються спільно державами-членами і тому є за формою міжнародними договорами.
Як джерела первинного права Союзу виступають, в першу чергу, його установчі документи (договори): Договір про заснування Європейського Співтовариства 1957 р. (Договір про ЄС), Договір про заснування Європейського співтовариства з атомної енергії 1957 (Договір про Евратоме) і Договір про Європейський Союз 1992 р. Ці документи (включаючи протоколи до них) були розглянуті вище у розділі II (див. питання N 15). Вони становлять основний первинне право Союзу.
Крім установчих договорів в первинне право Європейського Союзу входять джерела, які містять до них зміни або доповнення, - додаткове первинне право:
а) ревізійні договори, за допомогою яких вносяться поправки в Договір про Європейський Союз та інші установчі документи.
Останнім ревізійним договором, в редакції якого діють нині установчі документи Союзу * (44), служить Ніццький договір від 26 лютого 2001 р. (набув чинності 1 лютого 2003 р.). Повна назва цього джерела: "Ніццький договір, що змінює Договір про Європейський Союз, договори, що засновує Європейські співтовариства, і деякі пов'язані з ними акти";
б) договори про приєднання, на підставі яких до Європейського Союзу вступають нові держави-члени.
Подібні договори укладаються за згодою Європейського парламенту між діючими державами-членами, з одного боку, і державами-кандидатами на вступ - з іншого. Останні договори про приєднання, на підставі яких до Європейського Союзу вступили 12 країн Східної Європи і Середземномор'я, були підписані в 2003 і 2005 рр.. і вступили в силу відповідно в 2005 і 2007 рр.. (Див. питання N 16).
Складовою частиною кожного договору про приєднання виступає Акт про умови приєднання, який вносить відповідні поправки в установчі документи (наприклад, про зміну чисельного складу "європейських" інститутів) і встановлює перехідний період для поступової адаптації нових держав- членів до вимог Європейського Союзу.
До актів про умови приєднання, як і до установчих документів, прикладені численні протоколи, є їх складовою частиною. Всього існує близько 100 подібних протоколів.
Деякі з них містять перехідні положення, які з плином часу втрачають значення. Наприклад, Протокол "Про реструктуризацію чеської металургійної промисловості", прикладений до Акту про умови приєднання країн Східної Європи і Середземномор'я 2003 р. (набрав чинності в 2005 р.)
Інші протоколи розраховані на постійне застосування. Вони можуть встановлювати спеціальні доповнення або вилучення відносно правового статусу вступають до Європейського Союзу держав. Наприклад: Протокол "Про Фарерських островах", прикладений до Акту про умови приєднання Великобританії, Ірландії та Данії 1972 року (в силі з 1973 р.), Протокол "Про використання специфічно австрійських термінів німецької мови в рамках Європейського Союзу", прикладений до Акту 1994 про умови приєднання Австрії, Фінляндії та Швеції (у силі з 1995 р.), Протокол "Про транзит осіб сухопутним шляхом між Калінінградською областю та іншими частинами Російської Федерації", прикладений до Акту 2003 р. про умови приєднання країн Східної Європи та Середземномор'я (у силі з 1 травня 2005 р.).
Юридична сила раніше укладених договорів про приєднання, включаючи всі прикладені до них документи, не зачіпається положеннями Лісабонського договору 2007 р. про реформу Європейського Союзу (див. питання N 17). Після вступу в дію Лісабонського договору приєднання до Європейського Союзу нових держав-членів буде проводитися в аналогічному порядку. Отже, обсяг розглянутої групи джерел додаткового первинного права і кількість вхідних в неї документів будуть зростати;
в) Акт "Про обрання представників до Європейського парламенту загальним прямим голосуванням" від 20 вересня 1976 (із змінами та доповненнями від 25 червня і 23 вересня 2002 р.). Даний Акт закріплює основоположні правила, відповідно до яких проходять вибори до представницького інститут Європейського Союзу на всій його території (див. питання N 35);
г) Рішення "Про систему власних ресурсів Європейських співтовариств" від 7 червня 2007, що встановлює джерела фінансування доходної частини бюджету Співтовариств (нині - загального бюджету Європейського Союзу) на базі поєднання міжнародно-правових та державно-правових підходів.
К "власним ресурсам" Співтовариств віднесені, зокрема, митні збори і відрахування держав-членів, що відповідають розміру їх ВВП і частці який справляється на їх території ПДВ.
Незважаючи на свої назви, Акт 1976 р. і Рішення 2000 р. на ділі є нормативним договорами, доповнюючими текст Договору про ЄС 1957 Хоча проекти цих документів затвердила Рада Європейського Союзу (в першому випадку - за пропозицією Європейського парламенту), вони вступили в силу лише після ратифікації всіма державами-членами.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 24. Які джерела становлять первинне право Європейського Союзу? "
  1. § 5. До питання про конвергенції романо-германського і англосаксонського права в правовій системі Європейського союзу
    які перешкоджають їх зближенню на загальноєвропейському, регіональному і глобальному рівнях? Відповідаючи на дане питання, слід, як видається, звернути увагу насамперед на те, що в кожній групі факторів, що сприяють, або, навпаки, перешкоджають зближенню розглянутих правових сімей, виділяються основоположні, первинні, і похідні від них, обумовлені ними вторинні фактори.
  2. § 2. Види джерел права Європейського союзу. Джерела первинного права
    які теоретично значущі акти визнаються і використовуються в якості джерел права і як вони класифікуються, значною мірою залежить життєздатність, а разом з тим і ефективність "обслуговується" ними правової системи * (475) . Незважаючи на те що проблеми, що стосуються різних видів джерел правої системи Євросоюзу, що подається в наукових дослідженнях як "унікальна
  3. § 4. Рада Європейського союзу: місце і роль у політико-правовій системі Союзу і Співтовариств
    які питання обговорюються на його черговому засіданні * (947): при обговоренні фінансових питань у складі Ради працюють міністри фінансів держав-членів; при розгляді питань освіти та культури - відповідно, міністри держави або галузі; при аналізі проблем охорони здоров'я - міністри охорони здоров'я і т.д. Причому за наполяганням Німеччини і Бельгії до складу Ради можуть входити
  4. § 2. Місцеве самоврядування як основа конституційного ладу
    будь-які дії припускає і можливість відмовитися від їх вчинення. Право громадян на місцеве самоврядування передбачає їх можливість відмовитися від його здійснення. У разі такої відмови на зміну місцевому самоврядуванню в обов'язковому порядку має прийти місцеве державне управління. Однак інша правова позиція сформульована Конституційним Судом РФ в його Постанові
  5. § 1. Банківська система. Правове становище кредитних організацій
    будь-які операції, спрямовані на зміну структури кредиторсько-дебіторської заборгованості шляхом уступки права, переведення боргу, заліків, взаємозаліків та інших способів, неприпустимі. Якщо такі дії адміністрацією банку або ліквідаційною комісією все ж відбуваються, вони є недійсними нікчемними угодами, що не тягнуть за собою настання тих правових наслідків, до яких
  6. § 3. Теоретичні основи побудови моделі взаємовідносин державної влади і місцевого самоврядування
    які саме справи общинного управління повинні бути визнані чисто господарськими, не укладають в собі елемента влади. Але таких справ в чистому вигляді не було, тому що земське самоврядування мало примусовий характер. Прихильники даної теорії постійно прагнули дати список таких справ, підвідомчих органам самоврядування, які, по суті своєму, відрізнялися б від справ державного
  7. § 1. Основні правові системи сучасності
    які основні правові системи існують сьогодні. У сучасній юридичній літературі представлені різні визначення правової системи. Це пояснюється тим, що правова система - складне соціальне багатогранне явище, постійно змінне в ході історичного процесу. Причому не всі її елементи розвиваються однаковими темпами. Більшість вітчизняних юристів вважають, що правова
  8. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    які речові права можуть бути встановлені на ці об'єкти в період їхнього перебування в природному стані (Цивільне право: підручник. В 4 т. Т. 2 / відп. ред. Е.А. Суханов. 3-е изд., перераб. і доп. М., 2005. С. 43). * (785) СЗ РФ. 2004. N 52 (ч. I). Ст. 5270. * (786) Відомості РФ. 1992. N 16. Ст. 834. * (787) Див підр.: Сергєєв А.П. Правовий режим безхазяйного та безгосподарно вмісту
  9. 4. Оренда як засіб "роздержавлення" і спосіб приватизації державного та муніципального майна
    які були передбачені договором. При продовженні договору на новий строк його умови могли бути змінені за згодою сторін. При припиненні договору з орендарем - громадянином переважне право на укладення договору оренди отримували члени його сім'ї, спільно з ним проживали і працювали. У разі смерті орендаря його права за договором оренди переходили до одного з проживали і
  10. 3.3. приватноправове уніфікація і lex mercatoria
    які - міжнародні, економічні чи комерційні - відносини зачіпає lex mercatoria, яким чином, ким і як застосовується. Особливо важливо виявлення правової природи даного явища з урахуванням останніх результатів частноправовой уніфікації у вигляді Принципів міжнародних комерційних договорів УНІДРУА, Принципів Європейського договірного права, Керівництв урядових (УНІДРУА) і
© 2014-2022  yport.inf.ua