Головна
ГоловнаКонституційне, муніципальне правоМуніципальне право → 
« Попередня Наступна »
Е.А. Уткін, А.Ф. Денисов. Державне та муніципальне управління, 2001 - перейти до змісту підручника

КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ

Метою створення концепції розвитку є створення механізмів управління, які повинні гнучко реагувати на можливі зміни ситуації в суспільстві , тобто стратегія повинна адаптувати розвиток до зовнішніх змін. Внутрішні процеси повинні орієнтуватися на цілі концепції, а не на вирішення поточних місцевих завдань. Для реалізації концепції виділяються певні етапи розвитку та специфічні завдання з точки зору створення необхідних передумов для подальшого розвитку. Концепція має бути орієнтована не тільки на просте нарощування споживання ресурсів, але й на підвищення ефективності використання існуючого потенціалу.
Можна виділити чотири основні етапи створення концепції розвитку.
Аналіз проблем:
- виявлення системних диспропорцій і викликають їх факторів;
- аналіз механізмів виникнення та відтворення диспропорцій;
- встановлення зв'язків і взаємозалежностей між проблемами території;
- виявлення ключових проблем, поділ проблем на зовнішні, характерні для всієї країни, і внутрішні, властиві тільки даній конкретній території;
- сформулювати межі можливого втручання влади даного рівня управління для вирішення виниклих проблем;
- визначити фактори, впливаючи на які можна вирішити проблеми;
- встановити час, необхідний для вирішення тієї чи іншої проблеми;
- якщо в результаті аналізу виявлено проблеми, що виникли через диспропорцій у зовнішніх по відношенню до даного територіальному рівню механізмах, то вони фіксуються і з коротким аналізом передаються на вищестоящі рівні, разом зі своїм баченням оптимального дозволу.
Формулювання цілей і стратегій:
- на основі виробленого аналізу внутрішніх проблем виробляється формування безлічі цілей розвитку;
- здійснюється перевірка сформульованих цілей на предмет несуперечності один одному, а також цілям розвитку вищестоящих рівнів;
- виробляється вироблення максимального числа напрямків, на яких можливе досягнення поставлених цілей;
- здійснюється аналіз альтернативних джерел ресурсів, господарських важелів, структурних зрушень, економічних та інших стимулів і т.д., їх можливий комбінування і послідовність використання для досягнення цілей.
Таким чином, одночасно з розробкою можливих напрямів досягнення кожної мети формуються і обгрунтовуються вимоги до її реалізаційних механізмам. Загальна мета даного етапу - виділення найбільш істотних заходів та забезпечення достатньої концентрації ресурсів на пріоритетних напрямках, запобігли їх розпорошення.
Оцінка можливих наслідків
На даному етапі проводиться аналіз стратегій з позиції:
- досягнення раніше сформульованих цілей;
- зміни стану розв'язуваних проблем території;
- можливого виникнення нових проблем і загострення існуючих.
Оцінка наслідків передбачає виявлення можливої ??реакції всіх елементів системи даного рівня на надаються стратегічні впливу. Даний процес може бути оптимізувати ван за допомогою всебічного моделювання наслідків реалізації різних стратегій. При моделюванні ситуації доцільно враховувати можливу реакцію не тільки внутрішніх елементів системи, але і можливу реакцію вищестоящих і сусідніх органів управління. Якщо оцінка показує, що сформульовані цілі недосяжні, потрібно уточнити поставлені цілі, які вирішуються проблеми, змінити стратегії або змінити терміни досягнення поставлених цілей. У результаті з безлічі допустимих стратегій відбираються тільки ті, які задовольняють цілям за якістю наслідків.
Вибір оптимальної стратегії
Виробляється порівняльний аналіз усіх відібраних допустимих стратегій. Вибір здійснюється за допомогою системи критеріїв, що відбивають:
- ефективність використання ресурсів;
- універсальність стратегії, тобто можливість адаптації до змін у зовнішньому середовищі;
- комплексність розвитку;
- реалізованість основних функцій даного рівня.
На даному етапі необхідно передбачити кілька сценаріїв реалізації стратегії, які застосовуються залежно від прогнозованих змін зовнішніх умов у тих чи інших межах. Слід провести оцінку ймовірності та розміру подібних змін у зовнішньому середовищі і відповідно передбачити можливі коригування стратегії в процесі її реалізації в залежності від того, який сценарій реалізується в дійсності. Відповідно, необхідно намітити і оцінити резерви, що забезпечують досягнення сформульованих цілей, незважаючи на можливі несприятливі зміни зовнішнього середовища. Крім того, слід сформулювати можливі події, настання яких буде означати необхідність повного перегляду концепції розвитку.
Прийнята стратегія повинна служити основою для розробки як довгострокових, так і оперативних рішень з управління розвитком території. Тому повинні бути сформульовані терміни етапів її реалізації та основні параметри, які необхідно досягти на кожному етапі.
В цілому, концепція розвитку повинна містити стратегію довгострокового розвитку і її коротке обгрунтування. Орієнтовна структура документа така:
Введення
- Коротка історична довідка про регіон.
- Характеристика досягнутого рівня економічного і соціального розвитку. Опис існуючого і бажаного жізнестроя, способу життя населення.
- Темпи розвитку по галузях промислового виробництва та соціальної інфраструктури, а також інші показники розвитку, включаючи демографічні.
- Основні напрямки спеціалізації входять до складу територій.
- Проблеми, їх взаємопов'язаність і актуальність вирішення.
- Основні цілі, завдання та напрями розвитку на планований період.
- У введенні підсумовуються результати аналізу і визначаються вихідні рубежі, з яких почнуться планомірні зміни, формулюються завдання соціально-економічного розвитку регіо-нів.
Економічний розвиток регіону
- Розвиток промисловості.
- Транспортна інфраструктура, оптові бази і склади.
- Капітальне будівництво об'єктів промисловості та інфраструктури.
- Основні джерела матеріально-технічного постачання підприємств регіону та напрямки вивозу і споживання продукції підприємств регіону.
- Вплив науково-технічного прогресу на економіку регіону.
- Фінансовий сектор в економіці регіону.
Соціальний розвиток регіону
- Зміни соціально-демографічної структури і структури зайнятості населення регіону.
- Підвищення життєвого рівня населення.
- Житлове будівництво та будівництво об'єктів соціальної інфраструктури.
- Комунальне обслуговування.
- Розвиток освіти.
- Розвиток медицини.
- Охорона громадського порядку.
- Екологія.
- Культура.
- Релігія.
- Збутова і торгова инфрастуктура регіону (магазини, ринки, дрібнооптові бази і склади).
- Інфраструктура сфери послуг.
- Основні пасажиропотоки і транспорт.
- Засоби масової інформації.
По кожному їх пунктів блоку економічного розвитку і блоку соціального розвитку повинні формулюватися цілі та стратегії розвитку, в тому числі визначення цілей і основних напрямів їх досягнення, обгрунтування найбільш істотних заходів по кожному з напрямків, виявлення наслідки реалізації стратегій, визначення критеріїв зіставлення стратегій і результату їх застосування, основні характеристики обраної стратегії - пропорції у розвитку різних підсистем, ефективність їх функціонування, етапи реалізації стратегії.
За чинним законодавством план розвитку муніципального сектора економіки повинен включати:
- перелік і зведений план фінансово-господарської діяльності федеральних казенних підприємств;
- перелік і зведений план фінансово-господарської діяльності комунальних унітарних підприємств;
- програму приватизації муніципального майна та придбання майна у державну чи муніципальну власність;
- відомості про граничну штатної чисельності муніципальних службовців і військовослужбовців по головним розпорядникам бюджетних коштів.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть визначати додаткові складові та додаткові вимоги до плану розвитку державного або муніципального сектора економіки. Виконавчі органи місцевого самоврядування можуть розробляти довгострокові цільові програми, які підлягають затвердженню відповідним представницьким органом місцевого самоврядування. Перелік довгострокових цільових програм формується відповідно до пріоритетів, обумовленими прогнозами соціально-економічного розвитку.
Довгострокова цільова муніципальна програма, що пропонується до затвердження і фінансуванню за рахунок бюджетних коштів, повинна містити техніко-економічне обгрунтування, прогноз очікуваних результатів реалізації програми, найменування органу місцевого самоврядування - замовника зазначеної програми, відомості про розподіл обсягів та джерел фінансування по роках, а також інші документи та матеріали, необхідні для її затвердження.
Грамотно розроблена концепція розвитку істотно полегшує розробку і прийняття конкретних цільових програм розвитку муніципального освіти. Цільова програма являє собою ув'язаний за ресурсами, виконавцями і термінами здійснення комплекс науково-дослідних, дослідно-конструкторських, виробничих, соціально-економічних, орга-їх організаційно-господарських та інших заходів, що забезпечує ефективне вирішення завдань в галузі державного, економічного, соціального та культурного розвитку .
Для ефективного використання інструменту концепцій розвитку в масштабах всієї країни необхідно, щоб концепції розвитку були одноманітно за структурою та методології підготовки. Такий підхід суттєво полегшить вищестоящим рівнями управління написання концепцій розвитку і поліпшить їх якість. Вищестоящі рівні влади зможуть запитувати концепції розвитку підпорядкованих територій і на їх основі складати узагальнені концепції розвитку для більш великих територіальних утворень. В даний час окремі регіони і муніципальні освіти підготували концепції розвитку. Однак істотні відмінності в їх структурі та змісті не дозволяють проводити їх об'єктивне зіставлення. Крім того, не всі регіони і муніципальні утворення можуть дозволити собі проводити наукові дослідження і самостійно вирішувати методологічні питання.
Для того, щоб вирішити виниклу проблему, необхідно на федеральному рівні розробити та затвердити типові, рамкові концепції розвитку для федерального рівня, рівня федеральних округів, рівня суб'єктів Федерації, рівня муніципальних утворень. Концепції розвитку повинні затверджуватися відповідним представницьким органом влади, але вступати в силу тільки після узгодження з вищестоящим рівнем управління. Узгодження необхідно для того, щоб цілі, закладені у концепції окремого адміністративно-територіального утворення, не вступали в протиріччя з цілями розвитку сусідніх утворень і всієї території в цілому.
Наприклад, два сусідніх муніципальних утворення можуть прийняти рішення про будівництво на своїй території великої текстильної фабрики. При цьому для даного регіону в цілому будівництво двох фабрик економічно недоцільно. У зв'язку з цим необхідно, щоб вищестоящий рівень управління, провівши узгодження з обома муніципалітетами, знайшов варіант вирішення виниклої проблеми розвитку. Зокрема, можна провести порівняльний багатофакторний аналіз обох проектів і за його підсумками вибрати один, більш ефективний.
Єдиний підхід до підготовки та обов'язковість застосування концепцій розвитку по всій країні дозволять значно поліпшити керованість процесів територіального розвитку.
На основі довгострокових концепцій розвитку муніципальні органи здійснюють заходи щодо планування використання площ і забудови. Метою такого планування є підтримка і подальше поліпшення рівня життя населення на даній території. За допомогою плану використання площ і плану забудови органи місцевого самоврядування закріплюють цільове призначення ділянок, тип будов та інших споруд на них, допустимі розміри і місце розташування об'єктів, або забороняють відповідну будівельну діяльність.
Перспективне планування будівництва регулює підготовку та реалізацію будівельних проектів та іншого використання земель. Виділяють два види перспективних планів будівництва: план використання площ є попереднім, а план забудови - обов'язковим для виконання планом.
План використання площ в загальних рисах визначає на тривалу перспективу використання всієї території муніципального освіти на основі прогнозованих місцевих потреб. План використання площ є основою обов'язкової частини перспективного плану будівництва, тобто плану забудови. При розробці плану використання площ до уваги слід приймати цілі територіального планування системи розселення та землекористування, а також першочергові галузеві пріоритети.
  План використання площ містить площі, призначені для забудови, які вказуються графічно, квітами, написами або текстом на карті. Крім карти план використання ня площ може містити й текстову частину, що викладає основні задуми розвитку. План використання території переслідує задачу точного розмежування земель, а лише характеризує територію і її розвиток. План не створює правових зобов'язань, однак сприяє ув'язці заходів органів місцевого самоврядування та державних плануючих організацій, координуючи стратегію використання площ.
  Головним інструментом місцевого перспективного планування будівництва є план забудови. План забудови складається для окремих, обмежених площ в межах терито-рії міст та інших поселень. Найважливішими критеріями є тип і обсяг будівельних робіт, а також спосіб будівництва. У плані забудови вказуються площі під об'єкти загального користування, транспортні комунікації, зони зелених насаджень тощо
  План забудови розробляється на основі плану використання площ. До обговорення плану забудови має залучатися населення та зацікавлені державні установи. Після публічного обговорення план забудови затверджується представницьким органом місцевого самоврядування і набуває обов'язкову силу. Громадяни та підприємства, чиї інтереси порушені планом забудови, можуть оскаржувати його в адміністративно-судовому порядку.
  В якості одного з важливих інструментів органів місцевого самоврядування можна відзначити план межування, який є підставою для встановлення меж земельних ділянок, за-кріплення їх межовими знаками та реєстрації нерухомості у встановленому порядку.
  Організація робіт з межування усередині існуючої житлової забудови може здійснюватися комісією, спеціально створеною органами місцевого самоврядування на період проведення робіт з межування, до якої включаються керівники та фахівці відповідних комітетів із земельних ресурсів та землеустрою, архітектури та містобудування, управління муніципальним майном. У роботі комісії можуть брати участь представники інших органів місцевого самоврядування, а також фізичні та юридичні особи, які представляють інтереси власників нерухомості та інших громадян.
  Хоча кожен власник має право забудовувати ділянку землі за своїм розсудом, це право обмежене з метою упорядкування будівництва. Умовою для здійснення забудови земельних ділянок є отримання дозволу на будівництво, якщо інше спеціально не обумовлено в законі. Дозвіл на будівництво видається на підставі письмової заявки і на підставі будівельної документації, що включає в себе документи, необхідні для оцінки і опрацювання заявки на будівництво. Дозвільний порядок будівництва забезпечує дотримання норм безпеки. В рамках будівельного нагляду здійснюється спостереження за реалізацією будівельних проектів, перевіряється дотримання Державних правових приписів. Так об'єктами перевірок є будівництво будівель, контроль територій, що не підлягають забудові, дотримання норм розосередження будівель, обладнання підходів і під'їздів до земельних ділянок, дотримання меж земельних ділянок, обладнання необхідних суспільних об'єктів. 
 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ"
  1.  § 4. Валютні біржі
      концепції розвитку валютної біржі, її юридичному статусу і функцій, маючи на увазі органічне включення валютного ринку в загальну систему фондового ринку. Передбачалося, що в Законі про ринок цінних паперів буде передбачений спеціальний розділ, регу-лірующій діяльність валютної біржі [4]. Комерційне право. Ч. II. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет,
  2.  § 2. Суб'єкти права публічної власності
      концепція, згідно з якою суб'єктом права є публічно-правове утворення, що володіє подвійним статусом. З одного боку, воно володіє владними повноваженнями, з іншого - є самостійним і рівноправним учасником цивільно-правових відносин. У сучасній літературі пропонується і інший підхід, що полягає в розмежуванні двох однойменних осіб: у публічно-правових відносинах
  3.  § 3. Об'єкти права публічної власності
      концепція публічної земельної власності в законодавстві істотно змінилася. Колишнім законодавством * (943) передбачалося обов'язкове визначення конкретного публічного власника кожної земельної ділянки, що не перебуває у приватній власності. В даний час законодавець закріпив дуалізм публічної земельної власності. Відповідно до нього всі публічні землі
  4.  3. Рухомі і нерухомі речі
      розвитку цивільного законодавства про нерухоме майно. М., 2003. С. 45 - 48, 50 - 53. Реєстрація здійснюється установами юстиції з реєстрації прав на нерухомість (нині - Федеральна реєстраційна служба Міністерства юстиції РФ) в Єдиному державному реєстрі та засвідчується видачею свідоцтва про державну реєстрацію прав на нерухомість. Однак
  5.  4. Майнові комплекси
      розвинених правопорядках до складу підприємств включають також клієнтелу (goodwill), тобто стійкі господарські зв'язки із споживачами продукції або послуг, вельми важливі в умовах конкурентного ринкового господарства. Тому діюче підприємство (підприємство "на ходу", бізнес) зазвичай коштує дорожче, ніж проста сукупна балансова вартість його готівкового майна або чистих активів. Наявність
  6.  2. Початкові способи набуття права власності
      розвитку цивільного законодавства про нерухоме майно / Под ред. В.В. Витрянского, О.М. Козир, А.А. Маковської. М., 2004. С. 40 - 41. СР п. 1 Указу Президента РФ від 16 травня 1997 р. N 485 "Про гарантії власникам об'єктів нерухомості в придбанні у власність земельних ділянок під цими об'єктами" / / Відомості Верховної. 1997. N 20. Ст. 2240; 1999. N 45. Ст. 5418; 2003. N 13. Ст. 1229 і п. 1
  7.  3. Класифікація обмежених речових прав
      розвинених правопорядках і не відповідні традиційним Цивілістичному поглядам. З іншого боку, ряд відомих раніше обмежених речових прав виявився просто забутим в цій якості (наприклад, переважне право купівлі нерухомості або обтяження її рентою) або незатребуваним через нерозвиненість обороту нерухомості, особливо - земельних ділянок та прав на них (наприклад, право
  8.  2. Поняття, предмет і сторони договору продажу підприємства
      розвинених правопорядков наше громадянське законодавство визнає підприємство різновидом нерухомого майна. Такий підхід ігнорує те обставина, що в сучасних економічних умовах підприємство - це живе підприємницьку справу - бізнес. Підприємство як живе підприємницьке справа є не тільки відокремленим майном, а й включає в себе можливості,
  9.  1. Юридична природа договорів про участь у будівництві
      розвитку цивільного законодавства про нерухоме майно було визнано за необхідне розробити і прийняти самостійний закон про договори пайової участі у будівництві. Основні обов'язки сторін такого договору повинні полягати в організації будівництва житлового будинку (для забудовника) та інвестуванні коштів у будівництво будинку (для пайовика). Обов'язковою умовою
  10.  8. Зміна і розірвання договору участі в пайовому будівництві
      розвитку цивільного законодавства про нерухоме майно / За заг. ред. В.В. Витрянского, О.М. Козир, А.А. Маковської. М.,