Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
Н.Ф. Кузнєцова, І.М. Тяжкова. Курс кримінального права в п'яти томах. Том 1. Загальна частина: Вчення про злочин, 2002 - перейти до змісту підручника

6. Малозначне діяння


Розвиваючи і закріплюючи соціальне властивість злочину - суспільну небезпеку, ч. 2 ст. 14 КК встановлює: "Не є злочином дія (бездіяльність), хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не що представляє суспільної небезпеки".
Малозначне діяння не є злочином за наявності одночасно двох умов. Перше: воно має формально підпадати під ознаки злочину, передбаченого кримінальним законом. Іншими словами, в ньому чисто зовні має бути присутня кримінальна протиправність. Друге: в ньому відсутня інша властивість злочину - суспільна небезпека. Як правило, вона відсутній тому, що збиток, заподіяний діянням, мізерний. Звідси діяння в цілому виявляється незлочинним. Найчастіше певної шкоди, деяка антисоциальность в малозначних діяннях мають місце. Але вони - не кримінальної ступеня, а цивільно-правової, адміністративної, дисциплінарної, аморальною. Тому, припиняючи справу або не беручи його до виробництва через малозначність діяння, слідчий або суд розглядає питання про можливість іншої, що не кримінально-правової міри відповідальності за нього.
Малозначність діяння може бути лише умисне, причому, як правило, вчинене з прямим умислом, коли особа бажала заподіяти саме мізерний шкоду. Наприклад, коли прихильниця актриси проникла в гримерку і викрала "на пам'ять" її Недорогостоящіе пудреницю. Інша річ, коли умисел був спрямована крадіжку дорогих прикрас не "на пам'ять", а з корисливих мотивів, але через відсутність таких викрадачка обмежилася пудреницею. Це не малозначна крадіжка, а замах на крадіжку з метою заподіяння значної шкоди громадянинові (ст. 30 і п. "г" ч. 2 ст. 158 КК).
Іншим прикладом малозначне діяння може служити, наприклад, крадіжка на суму в два-три рубля.
У ряді злочинів обов'язковим, а не кваліфікуючою ознакою закон визнає заподіяння великого збитку. Відсутність такої шкоди виключає ознака кримінальної протиправності, Подпаденіе діяння і формально під ознаки злочину, передбаченого Кодексом. Кримінальну справу про таке діяння не порушується, а порушена припиняється нема за малозначність діяння, а за відсутністю складу злочину - обов'язкової ознаки заподіяння великого збитку. Наприклад, ч. 1 ст. 198 КК визнає злочином ухилення від сплати податку фізичною особою "у великому розмірі". У примітці до цієї статті точно визначений цей розмір. Звідси випливає, що при ухиленні від сплати податку в меншому розмірі в наявності не малозначність діяння, а відсутність складу злочину: немає обов'язкового його елемента - великого розміру несплаченого податку.
Малозначні діяння лише тоді не визнаються злочинними, якщо малозначність була і об'єктивною, і суб'єктивною, тобто коли особа бажала вчинити саме малозначне діяння, а не тому, що з не залежних від нього обставин так у конкретному випадку відбулося. При розбіжності фактично вчиненого і наміру особи відповідальність настає за замах на той злочин, здійснити який особа мала намір. Так, у разі, коли особа замишляє вчинити велике розкрадання з сейфа ощадного банку, але там виявилося лише п'ять рублів, які воно викрало, відповідальність настає за замах на велике розкрадання. Кримінальна справа не припиняється за малозначністю діяння - крадіжку п'яти рублів.
Відсутня малозначність діяння також при вчиненні злочину з неконкретізірованним умислом, тобто коли особа передбачала і бажала настання будь-якого з можливих варіантів заподіяння шкоди. Відповідальність настає тоді за фактично заподіяну шкоду. Однак припинення кримінальної справи за малозначністю діяння не буде. Типовий приклад - вчинення кишенькової крадіжки. Винна в ній особа діє, як правило, з неконкретізірованним умислом. Викрадення їм гаманця з двома рублями тому не є малозначним діянням. У наявності замах на крадіжку, передбачену ч. 1 ст. 158 КК. Інша річ, якщо особа, вбачаючи в нагрудній кишені піджака пасажира автобуса ті ж два рубля, викрало їх, так як саме цих грошей йому не вистачало на квиток для проїзду в метро. Така крадіжка розцінюється як малозначне діяння.
У травні 1998 р. ч. 2 ст. 14 КК РФ зазнала зміни. Виключені слова "тобто не завдало шкоди і не створила загрози заподіяння шкоди особі, суспільству або державі". Офіційних пояснень до цього коментарю не давалося. Представляється, що сенсу в такій зміні не було. І при поєднанні шкоди та інших кваліфікуючих ознак складів злочинів провідним все одно залишається шкоду. Наприклад, якщо з проникненням у житло суб'єкт викрав з квартири колишньої дружини сімейний альбом, то його крадіжка малозначна. Склад злочину за п. "в" ч. 2 ст. 158 КК відсутня. Відповідати ж він повинен за немалозначітельное порушення недоторканності житла (ст. 139 КК).
У ч. 2 ст. 9 КК Республіки Казахстан виключені з ч. 2 ст. 14 КК РФ слова передбачені. КК Республіки Узбекистан включив їх в поняття злочину: "Суспільно небезпечним визнається діяння, яке заподіює або створює реальну загрозу заподіяння шкоди об'єктам, що охороняються цим Кодексом".
Найбільш грунтовну дефініцію малозначне діяння пропонує КК Республіки Білорусь. Вона правильно пов'язує малозначність діяння із заподіянням шкоди або загрозою її заподіяння, а також визначає його природу як можливого адміністративного або дисциплінарного правопорушення (правда, воно могло б бути й іншим правопорушенням, наприклад, цивільним деликтом).
Слід зазначити, що на практиці допускається чимало помилок при застосуванні статті про малозначущому діянні. Оцінки малозначність вельми суб'єктивістським-варіативні. Працівники міліції схильні відмовляти громадянам у порушенні кримінальної справи, наприклад, про крадіжку, зважаючи, нібито, її малозначність. Зокрема, тому, що "велосипед старий", сушівшееся на мотузці пальто "ношене" та інш. При перевірці прокуратурою кожне четверте постанову про відмову в порушенні кримінальної справи через малозначність злочинів визнається незаконним.
Малозначне діяння не карається більшістю кримінальних кодексів зарубіжних держав. КК з соціальним та юридичним визначенням злочину безпосередньо в статті про злочин передбачають некараність малозначне діяння. КК з формальним визначенням злочину або взагалі без такого говорять про малозначних діяннях або в інших нормах, або в кримінально-процесуальному законодавстві.
Так, КК Югославії визначає злочин у ст. 8 як суспільно небезпечне, заборонене законом діяння. У ч. 2 ст. 8 говориться, що не є злочином діяння, яке хоч і з тримає ознаки злочину, передбаченого законом, але представляє незначну суспільну небезпеку через малозначність або незначності наслідків.
_
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 6. Малозначне діяння "
  1. Стаття 138. Порушення таємниці листування, телефонних переговорів, поштових, телеграфних або інших повідомлень Коментар до статті 138
    малозначне діяння. Так, наприклад, навряд чи може бути визнано злочином діяння, при якому сусід з цікавості витягнув з поштової скриньки лист і, прочитавши його, повернув на місце. Діяння було скоєно єдиний раз. Формально в цій ситуації складу злочину має місце. Однак відсутність суспільно небезпечних наслідків, єдиний факт такої дії дають підстави для
  2. Коментар до п.
    малозначність не становить суспільної небезпеки (наприклад, крадіжка коробка сірників). Питання про визнання того чи іншого діяння малозначним - це питання факту і знаходиться в компетенції органів попереднього слідства та суду. Кримінальну справу про таке діяння не повинно бути порушено, а порушена підлягає припиненню за відсутністю складу злочину. Малозначне
  3. 3. Злочин - суспільно небезпечне діяння
    малозначність діяння, згідно з ч. 2 ст. 14 КК, злочином не є. Суспільна небезпека як окремих злочинів, так і злочинності в цілому досить динамічна і варіативна. Її детермінують дві підсистеми факторів - кримінологічні (причини та умови злочинності, ефективність профілактики) та кримінально-політичні (пріоритетні напрямки боротьби зі злочинністю, традиції та
  4. 4. Види складів злочинів
    малозначне діяння, по граматичному тлумаченню виходить, що формальні склади є складами чисто зовні, а не змістовно. Але справа, звичайно, не тільки в невдалій термінології. Суть лежить глибше. Переконливу критику "формальних" складів навів ще А.Н.Трайнін в раніше згадуваної монографії 1957 "Загальне вчення про склад злочину". Відтоді вона неодноразово
  5. 1. Поняття і значення об'єкта злочину
    малозначність реального або можливої ??шкоди якомусь благу, навіть охороняється кримінальним правом, не може йти мова про злочин (ч. 2 ст. 14 КК - малозначне діяння), оскільки об'єкт не зазнає того збитку, який передбачається від злочину. 5. Об'єкт злочину дозволяє визначити характер і ступінь суспільної небезпеки злочинного діяння, тобто якого саме
  6. Виноски
    малозначне діяння. * (535) Див: Наумов А.В. Російське кримінальне право. Загальна частина. М.: БЕК, 1997. С. 525. * (536) Збірник постанов пленумів Верховного Суду СРСР. 1924-1986 рр.. М., 1987. С. 472. * (537) Див, наприклад: Наумов А . В. Російське кримінальне право. Загальна частина. М.: БЕК, 1997. С. 332-334; Коментар до Кримінального кодексу РФ. М.: Вердикт, 1996. С. 62; Коментар до
  7. 17.4. Звільнення від адміністративної відповідальності та її виключення за чинним російським законодавством
    малозначність адміністративного правопорушення, видання акта амністії, якщо такий акт усуває застосування адміністративного покарання, скасування закону, який встановлює адміністративну відповідальність, закінчення строків давності притягнення до адміністративної відповідальності, смерть фізичної особи, щодо якої ведеться провадження у справі про адміністративне
  8. § 3. Способи і обсяг тлумачення правових норм
    малозначність, що не заслуговують уваги і т.д., а в сенсі їх недійсності, оспорімості, протизаконність. Кримінальне право оперує поняттям "холодна зброя". "Холодне" знову ж таки не в прямому сенсі слова ("негарячу"), а в значенні невогнепальна і Негазовий. Таких слововживань в законодавстві багато. Систематичний спосіб означає, що норма права повинна тлумачитися не § 2. Правопорушення: поняття, ознаки, види
  9. малозначність, необхідна оборона, крайня необхідність і т . д., про що докладніше буде сказано нижче). Правопорушення включає в себе ряд обов'язкових ознак, що утворюють його склад. Встановлення складу правопорушення є юридичною кваліфікацією скоєного - вельми важливою з правової точки зору логічної операцією, безпосередньо зачіпає долю особистості (див. схему 58).
    Стаття 14. Поняття злочину Коментар до статті 14
  10. малозначність не становить суспільної небезпеки. Говорячи про малозначність, слід зазначити, що ні теорія, ні практика не виробили достатньо чітких критеріїв її визначення. У кожному конкретному випадку питання про малозначність вирішується самостійно. Однак в основу його рішення кладуться і об'єктивні, і суб'єктивні чинники. Тільки їх сукупність дозволяє встановити
    малозначительности не представляющее общественной опасности. Говоря о малозначительности, следует отметить, что ни теория, ни практика не выработали достаточно четких критериев ее определения. В каждом конкретном случае вопрос о малозначительности решается самостоятельно. Однако в основу его решения кладутся и объективные, и субъективные факторы. Только их совокупность позволяет установить