| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
6. Малозначне діяння |
||
|
Розвиваючи і закріплюючи соціальне властивість злочину - суспільну небезпеку, ч. 2 ст. 14 КК встановлює: "Не є злочином дія (бездіяльність), хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не що представляє суспільної небезпеки". Малозначне діяння не є злочином за наявності одночасно двох умов. Перше: воно має формально підпадати під ознаки злочину, передбаченого кримінальним законом. Іншими словами, в ньому чисто зовні має бути присутня кримінальна протиправність. Друге: в ньому відсутня інша властивість злочину - суспільна небезпека. Як правило, вона відсутній тому, що збиток, заподіяний діянням, мізерний. Звідси діяння в цілому виявляється незлочинним. Найчастіше певної шкоди, деяка антисоциальность в малозначних діяннях мають місце. Але вони - не кримінальної ступеня, а цивільно-правової, адміністративної, дисциплінарної, аморальною. Тому, припиняючи справу або не беручи його до виробництва через малозначність діяння, слідчий або суд розглядає питання про можливість іншої, що не кримінально-правової міри відповідальності за нього. Малозначність діяння може бути лише умисне, причому, як правило, вчинене з прямим умислом, коли особа бажала заподіяти саме мізерний шкоду. Наприклад, коли прихильниця актриси проникла в гримерку і викрала "на пам'ять" її Недорогостоящіе пудреницю. Інша річ, коли умисел був спрямована крадіжку дорогих прикрас не "на пам'ять", а з корисливих мотивів, але через відсутність таких викрадачка обмежилася пудреницею. Це не малозначна крадіжка, а замах на крадіжку з метою заподіяння значної шкоди громадянинові (ст. 30 і п. "г" ч. 2 ст. 158 КК). Іншим прикладом малозначне діяння може служити, наприклад, крадіжка на суму в два-три рубля. У ряді злочинів обов'язковим, а не кваліфікуючою ознакою закон визнає заподіяння великого збитку. Відсутність такої шкоди виключає ознака кримінальної протиправності, Подпаденіе діяння і формально під ознаки злочину, передбаченого Кодексом. Кримінальну справу про таке діяння не порушується, а порушена припиняється нема за малозначність діяння, а за відсутністю складу злочину - обов'язкової ознаки заподіяння великого збитку. Наприклад, ч. 1 ст. 198 КК визнає злочином ухилення від сплати податку фізичною особою "у великому розмірі". У примітці до цієї статті точно визначений цей розмір. Звідси випливає, що при ухиленні від сплати податку в меншому розмірі в наявності не малозначність діяння, а відсутність складу злочину: немає обов'язкового його елемента - великого розміру несплаченого податку. Малозначні діяння лише тоді не визнаються злочинними, якщо малозначність була і об'єктивною, і суб'єктивною, тобто коли особа бажала вчинити саме малозначне діяння, а не тому, що з не залежних від нього обставин так у конкретному випадку відбулося. При розбіжності фактично вчиненого і наміру особи відповідальність настає за замах на той злочин, здійснити який особа мала намір. Так, у разі, коли особа замишляє вчинити велике розкрадання з сейфа ощадного банку, але там виявилося лише п'ять рублів, які воно викрало, відповідальність настає за замах на велике розкрадання. Кримінальна справа не припиняється за малозначністю діяння - крадіжку п'яти рублів. Відсутня малозначність діяння також при вчиненні злочину з неконкретізірованним умислом, тобто коли особа передбачала і бажала настання будь-якого з можливих варіантів заподіяння шкоди. Відповідальність настає тоді за фактично заподіяну шкоду. Однак припинення кримінальної справи за малозначністю діяння не буде. Типовий приклад - вчинення кишенькової крадіжки. Винна в ній особа діє, як правило, з неконкретізірованним умислом. Викрадення їм гаманця з двома рублями тому не є малозначним діянням. У наявності замах на крадіжку, передбачену ч. 1 ст. 158 КК. Інша річ, якщо особа, вбачаючи в нагрудній кишені піджака пасажира автобуса ті ж два рубля, викрало їх, так як саме цих грошей йому не вистачало на квиток для проїзду в метро. Така крадіжка розцінюється як малозначне діяння. У травні 1998 р. ч. 2 ст. 14 КК РФ зазнала зміни. Виключені слова "тобто не завдало шкоди і не створила загрози заподіяння шкоди особі, суспільству або державі". Офіційних пояснень до цього коментарю не давалося. Представляється, що сенсу в такій зміні не було. І при поєднанні шкоди та інших кваліфікуючих ознак складів злочинів провідним все одно залишається шкоду. Наприклад, якщо з проникненням у житло суб'єкт викрав з квартири колишньої дружини сімейний альбом, то його крадіжка малозначна. Склад злочину за п. "в" ч. 2 ст. 158 КК відсутня. Відповідати ж він повинен за немалозначітельное порушення недоторканності житла (ст. 139 КК). У ч. 2 ст. 9 КК Республіки Казахстан виключені з ч. 2 ст. 14 КК РФ слова передбачені. КК Республіки Узбекистан включив їх в поняття злочину: "Суспільно небезпечним визнається діяння, яке заподіює або створює реальну загрозу заподіяння шкоди об'єктам, що охороняються цим Кодексом". Найбільш грунтовну дефініцію малозначне діяння пропонує КК Республіки Білорусь. Вона правильно пов'язує малозначність діяння із заподіянням шкоди або загрозою її заподіяння, а також визначає його природу як можливого адміністративного або дисциплінарного правопорушення (правда, воно могло б бути й іншим правопорушенням, наприклад, цивільним деликтом). Слід зазначити, що на практиці допускається чимало помилок при застосуванні статті про малозначущому діянні. Оцінки малозначність вельми суб'єктивістським-варіативні. Працівники міліції схильні відмовляти громадянам у порушенні кримінальної справи, наприклад, про крадіжку, зважаючи, нібито, її малозначність. Зокрема, тому, що "велосипед старий", сушівшееся на мотузці пальто "ношене" та інш. При перевірці прокуратурою кожне четверте постанову про відмову в порушенні кримінальної справи через малозначність злочинів визнається незаконним. Малозначне діяння не карається більшістю кримінальних кодексів зарубіжних держав. КК з соціальним та юридичним визначенням злочину безпосередньо в статті про злочин передбачають некараність малозначне діяння. КК з формальним визначенням злочину або взагалі без такого говорять про малозначних діяннях або в інших нормах, або в кримінально-процесуальному законодавстві. Так, КК Югославії визначає злочин у ст. 8 як суспільно небезпечне, заборонене законом діяння. У ч. 2 ст. 8 говориться, що не є злочином діяння, яке хоч і з тримає ознаки злочину, передбаченого законом, але представляє незначну суспільну небезпеку через малозначність або незначності наслідків. _ |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 6. Малозначне діяння " |
||
|
||