Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Е. А. Васильєв. Цивільне та торгове право капіталістичних держав, 1993 - перейти до змісту підручника

§ 4. Початок провадження у справах про відновлення економічного становища підприємств і компаній, судовому врегулюванні боргів та ліквідації майна


У ході історичного розвитку склалися п'ять способів початку провадження у справах про неспроможність: 1) за клопотанням кредиторів, 2) за клопотанням боржника; 3) за клопотанням інших осіб;
4) за рішенням суду; 5) на вимогу прокурора.
1. За клопотанням кредиторів починається абсолютна більшість справ у судах у зв'язку з неспроможністю. Кредитор є головною зацікавленою особою на початку виробництва.
За загальним правилом, заявляти клопотання можуть тільки особисті кредитори, які мають незабезпечені вимоги. Кредитори за забезпеченими вимогам позбавлені такого права, але в деяких випадках кредитор з забезпеченим правом вимоги може порушувати клопотання про початок виробництва, а саме: а) коли він у клопотанні заявить, що відмовляється від своїх прав щодо забезпечення його вимог на користь усіх кредиторів у разі оголошення боржника неспроможним, б) якщо реалізація права, що випливає з забезпечення, не дала йому повного задоволення, причому в Англії та США заяву клопотання допускається, якщо вимога боржника в непогашеної частини не менше мінімального встановленого в законі розміру.
2. За клопотанням боржника починається виробництво, коли боржник, розуміючи, що стан його справи дозволяє йому погасити свої зобов'язання, за своєю ініціативою може встати під захист законодавства неспроможність, подавши до суду клопотання про початок конкурсного виробництва або іншої передбаченої законом процедури.
В даний час законодавство всіх досліджуваних країн передбачає можливість початку виробництва по справах про несо-
445
самостійності за клопотанням боржника, а ст. 4 французького закону № 85-98 від 25 січня 1985 зобов'язує всіх припинили платежі комерсантів, ремісників і всі юридичні особи приватного права, що навіть не є комерсантами, протягом двох тижнів подати клопотання до суду про початок процедури судового врегулювання або ліквідації майна.
3. Крім боржника і кредиторів провадження у справах про неспроможність може бути розпочато в деяких випадках за ходатайств'другіх осіб. До їх числа закони відносять ліквідаторів, яким в ході ліквідації акціонерного товариства, компанії або іншого товариства надається право заявляти клопотання про початок конкурсного виробництва над майном ліквідованого ними товариства, якщо в ході ліквідації виявиться, що акціонерне товариство або інше товариство нездатне платити борги, і коли майно товариства менше його боргів.
4. Початок виробництва у зв'язку з неспроможністю за ініціативою суду в даний час в законодавстві явище рідкісне. Оголошення неспроможності з ініціативи суду являє собою виключення як у цивільному процесуальному праві, де передбачений позовної порядок початку виробництва, так і в кримінальному процесі, коли для порушення кримінального переслідування потрібно або заява потерпілого, або відповідне процесуальне дію прокуратури.
Проте така можливість порушення провадження про судовий врегулюванні або про ліквідацію майна з ініціативи суду передбачена правом Франції та Англії. Суд порушує справу про початок конкурсного виробництва, якщо, на його думку, порушено інтереси публічного порядку, або того вимагають інтереси кредиторів, або компанія стане неминуче неплатоспроможною.
5. Правом Франції передбачена можливість початку виробництва у зв'язку з неплатоспроможністю на вимогу прокурора республіки. Роль прокуратури зростає, оскільки вона є єдиним посередником між підприємством і зацікавленими державними органами - скарбницею, міністерством економіки та ін
Клопотання про початок виробництва у зв'язку, з неплатоспроможністю, що заявляється як кредиторами, боржниками, так і іншими особами, має бути подана до належного суду, якому підсудна і підвідомча розгляд справ такої категорії.
Залежно від вирішення цієї проблеми всі досліджувані країни можна об'єднати в три групи, в кожній з яких справи неспроможність підвідомчі: 1) всім цивільним судам (ФРН), 2) головним чином комерційним і деяким цивільним судам (Франція), 3) спеціальним судам у справах про неспроможність (Англія).
У всіх країнах передбачено, що клопотання до суду про початок виробництва у зв'язку з неплатоспроможністю подається письмово у встановленій формі. Якщо клопотання подається должни-
446
ком, то він зобов'язаний при подачі документів представити суду список всіх кредиторів та боржників, опис свого майна, види і розмір наданого за борговими зобов'язаннями забезпечення, спеціальну резолюцію про врегулювання або ліквідації - залежно від наміру боржника продовжити діяльність підприємства після поліпшення його економічного становища або припинити діяльність юридичної особи з ліквідацією майна.
У тому випадку, коли боржник бажає врегулювати свої відносини шляхом реалізації спеціального плану врегулювання з метою поліпшення економічного стану підприємства, клопотання про початок виробництва у зв'язку з неспроможністю повинно містити план такого врегулювання.
Коли клопотання подано до суду кредиторами, то кредитор зобов'язаний надати суду дані, що підтверджують prima facie його вимогу до боржника (підстава вимоги, її розмір, вид цінного паперу, з якої виникає така вимога), і зробити заяву про неоплатному такої вимоги.
Між датою прийняття справи до провадження і першим слуханням клопотання, як правило, проходить близько тижня. Якщо ж обставини дозволяють, то слухання призначається і на більш ранні терміни. Сторони можуть просити про відстрочку слухання, але суди дуже насторожено ставляться до всякої відстрочення, підозрюючи неплатоспроможного боржника у намірі «виграти час». Відстрочка надається тоді, коли боржник взагалі заперечує наявність у нього заборгованості.
Кредитори повинні довести дійсність вимог, що лежать в основі клопотання, розмір вимог, який повинен бути не менше встановленого в законі мінімуму, і неплатоспроможність боржника.
На процесуальній стадії слухання клопотання правом надаються боржникові також засоби правового захисту, а саме: боржник, щодо якої було заявлено клопотання, відхилене судом, може вимагати відшкодування збитків, що виникли в результаті необхідності боржника брати участь у судовому процесі, вимагати відшкодування витрат по справі, по сплаті помірних гонорарів адвокатам та інших збитків, безпосередньо виникають в результаті володіння куратором майном боржника. Якщо заявник клопотання діяв недобросовісно, ??то він може бути присуджений до відшкодування штрафних збитків.
З моменту прийняття судом клопотання до виробництва до судового оголошення боржника неспроможним і початку конкурсного виробництва можуть бути приведені в дію різні засоби правового захисту інтересів кредиторів, по суті спрямовані на охорону майна. Весь цей комплекс заходів включає норми кримінально-, цивільно-та адміністративно-правового характеру.
У країнах континентальної Європи, наприклад у ФРН, суд робить всі необхідні на цьому етапі розпорядження, як це предпи
447
сан о, зокрема, § 106 конкурсного статуту, для охорони майна боржника, яке називається конкурсної масою, особливо поклавши на нього заборону відчужувати своє майно. В даний час не робиться публікація про таку заборону, але запис про нього вноситься в поземельні книги, в регістри судів і суднобудівних підприємств. Крім зазначених заходів дієвість такої заборони забезпечується двома методами: кримінально-правовим (всяке приховування майна боржником, його продаж, збільшення пасиву і т. д. утворюють склад кримінально-караного діяння) і цивільно-правовим (кредиторам надається право оскаржувати дії боржника і всі здійснювані ним угоди у розглянутий період часу).
Боржник, щодо майна якого були встановлені заходи охорони, може виступати позивачем у суді, але він позбавляється права бути відповідачем, на його майно поширюється конкурсний імунітет, згідно з яким забороняється задоволення будь-яких вимог з майна боржника поза рамками конкурсного процесу.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " § 4. Початок провадження у справах про відновлення економічного становища підприємств і компаній, судовому врегулюванні боргів та ліквідації майна "
  1. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    1 . AD HOC [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. AD REFERENDUM [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A FORTIORI [а фортіорі] - тим більше 4. A POSTERIORI [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A PRIORI [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. BONA FIDE [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. CAUSA [кауза] -
  2. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    1. Ad hoc [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. Ad referendum [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A fortiori [а фортіорі] - тим більше 4. A posteriori [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A priori [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. Bona fide [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. Causa [кауза] -
  3. § 2. Розрахунки і кредитування
    Загальна характеристика і система договорів у сфері розрахунків і кредитування. Розрахункові операції являють собою акти виконання зобов'язань. Умова про платіж входить у зміст будь-якого возмездного договору про продаж товарів, виконанні робіт, наданні послуг. Але платежі в безготівковій формі, а в ряді випадків і платежі готівкою, обумовлюють необхідність укладення спеціальних
  4. § 7. Судова практика у сфері захисту екологічних прав
    (справа про екологічну інформацію; позови до органів управління про відсутність експертизи; земельні спори; забруднення середовища; судові вимоги громадян) Право відрізняється від інших соціальних явищ тим, що захищається державним механізмом, можливістю накладення санкцій за невиконання вимог закону, за ущемлення прав громадян. Досі суди неохоче приймали до свого провадження
  5. Глава 24 Формування нової системи права
    Основним джерелом права в період становлення абсолютної монархії залишалось Соборне Укладення 1649 р., чия правова сила неодноразово підтверджувалася указами. У першій чверті XVIII в. коло джерел суттєво змінився: він поповнився маніфестами, іменними указами, статутами, регламентами, установами, оголошеними указами (усними актами), затвердженими доповідями (резолюції монарха) і
  6. 3. Підстави та умови договірної відповідальності
    Протягом багатьох років в юридичній науці радянського періоду панувала думка, згідно з яким необхідним підставою цивільно - правової відповідальності зізнавався якийсь "склад цивільного правопорушення". Дану позицію поділяють і багато сучасні автори. На думку Г.К. Матвєєва, наприклад, "наявність складу цивільного (і всякого іншого) правопорушення - загальне і, як правило,
  7. 5. Страхові терміни
    Відносини по страхуванню являють собою складну конструкцію , що складається з великого числа елементів. Для частини з них законодавець використовує специфічні терміни. За зазначеної причини з встановленням їх сенсу пов'язане рішення багатьох питань, що виникають на різних стадіях розвитку страхового правовідносини. Страховий ризик Визначення страхового ризику міститься у п. 1 ст. 9 Закону про
  8. § 2. Види джерел МПП
    1. Національний закон. Підзаконні акти. Питання кодифікації міжнародного приватного права в практиці різних держав Значне число сучасних підручників і курсів з міжнародного приватному праву при перерахуванні видів його джерел оперують категорією «внутрішнє законодавство» на противагу поняттю «національний закон» 91. Деякі дослідники використовують більш загальний термін
  9. 1. Правові основи інтеграції країн - учасниць Європейського союзу
    Процес економічної і політичної інтеграції країн Західної Європи є справді унікальним явищем. Європейським державам вдалося, долаючи численні розбіжності, розробити гнучкі політичні та правові механізми для поступового об'єднання в союз, в рамках якого проводиться єдина економічна, правова, соціальна, культурна, аграрна,
  10. 2. Правове регулювання статусу іноземних юридичних осіб на рівні СНД
    У першу чергу необхідно відзначити прийняття низки міжнародно-правових документів, що регулюють питання здійснення іноземних інвестицій . Зокрема, вже в ст. 16 Угоди про взаємне визнання прав і регулювання відносин власності від 9 жовтня 1992 [446] було передбачено: «Сторони визнають, що їх юридичні і фізичні особи,