| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Наемничество (ст. 359 КК). |
||
|
Зміст поняття «найманець» розкривається в ст. 47 Допол-нительного протоколу I «Про міжнародний збройному конфліктів» до Женевських конвенцій про захист жертв війни 1949 р., а також у Конвенції про заборону вербування, використання, фінансування і навчання найманців 1989 Згідно вказаний-ним міжнародно-правовим документам найманцем визнається особа, яка: спеціально завербована на місці або за кордоном для участі у збройному конфлікті; фактично бере безпосередню участь у воєнних діях; керується при цьому бажанням отримати матеріальну вигоду і якій дійсно обіцяно стороною або за дорученням сторони, що перебуває в конфлікті, матеріальну віз-нагородження, що істотно перевищує винагороду, обидві-щанное або сплачується комбатантам такого ж рангу і функ-цій, що входять до особового складу збройних сил даної сторони; не є ні громадянином сторони, що перебуває в конфліктами, ні особою, яка постійно проживає на території, ко- торая контролюється стороною, перебуває в конфлікті; не послана державою, яка не є стороною, на-що ходять в конфлікті, для виконання офіційних зобов'язане-стей в якості особи, яка входить до складу її збройних сил; завербована для участі в заздалегідь запланованих актах на-сілія, спрямованих на повалення уряду якоїсь держави, підрив її конституційного ладу або порушення його територіальної цілісності та недоторканності. Найманець не має права на статус комбатанта і військовополонених ного. Він притягується до кримінальної відповідальності за законами захопив його держави. Перераховані ознаки міжнародно-правового визначенні-ня сприйняті російським законодавством і лягли в основу сформульованого в примітці до ст. 359 КК поняття найманця. Безпосереднім об'єктом аналізованого злочини ня є суспільні відносини, що забезпечують со-блюдение принципів правового регулювання збройних конфліктів з метою їх максимально можливої гуманізації. Об'єктивна сторона найманства характеризується вдосконалення-шением одного з перерахованих в диспозиції аналізованої норми дій: 1) вербування - діяльність по залученню однієї чи скількох осіб до участі в збройному конфлікті як найманця; 2) навчання - діяльність з підготовки вже завербував-го найманця (найманців) до участі у збройному конфлікті або військових діях; 3) фінансування чи інше матеріальне забезпечення діяль-ності найманця - надання йому коштів, екіпірування обмундируванням, озброєння найманців, поста-ня боєприпасами, засобами пересування тощо; 4) використання найманця у збройному конфлікті або під-енних діях - залучення його до бойових операцій, віддача йому наказів, доручень, розпоряджень щодо забезпечення акцій військового характеру. На відміну від перших трьох форм об'єктивна сторона використання найманця характеризується ще однією обов'язковою ознакою - обстановкою збройного кон-фликта або військових дій. Наемничество відноситься до злочинів з формальним со-ставом. Воно вважається закінченим з моменту вчинення одно-го з вищеописаних дій. Суб'єктивна сторона найманства характеризується пря-мим умислом. Винний усвідомлює, що здійснює дії з вербування, навчання, фінансування чи іншому матері-альному забезпеченню найманця або використовує його в збройних-женном конфлікті або військових діях, і бажає вчинити такі дії. Суб'єктом даного злочину може бути будь-яка особа, досягла віку 16 років. Частина 2 ст. 359 передбачає два кваліфікуючих при- знака розглядуваного злочину: 1) використання винним при вчиненні злочину свого службового становища (у цьому випадку суб'єктами Престо-ння можуть бути посадові особи , державні та муні-ціпальние службовці, а також особи, які виконують управленче-ські функції в комерційних чи інших організаціях); 2) вчинення найманства щодо неповнолітніх-го (вербування, навчання, фінансування чи інше матеріальне забезпечення, а також використання у збройному конфлікті або у військових діях як найманця особи, яка не досягла-го 18-річного віку). Частина 3 ст. 359 КК містить самостійний склад Престо- ння, пов'язаний з найманством. Об'єктивна сторона цього злочину характеризується діями, що складаються в особистій участі особи у збройному конфлікті або військових діях. У число обов'язкових об'єктах-тивних ознак також включається обстановка військових дію-вий або збройного конфлікту. Склад злочину, передбаченої ч. 3 ст. 359 КК, є формальним. Воно закінчено з того моменту, як особа, завербована як найманця, вчиняє дії, що складаються в його безпосередній участі у плануванні або проведенні бойових дій і військових опе-рацій. Суб'єктивна сторона злочину характеризується виною у вигляді прямого умислу. Особа усвідомлює, що бере участь в якості найманця у збройному конфлікті або військових діях, і бажає діяти таким чином. Обов'язковою суб'єктивних-вим ознакою в даному випадку є мета - отримання чи-обличчям матеріальної винагороди за свою участь в озброєний-ном конфлікті або військових діях. Суб'єкт злочину, передбаченого ч. 3 ст. 359 КК, - спеціальний: особа, завербована як найманця. Поняття найманця, законодавчо визначене в примітці до ст. 359 КК, практично збігається з розглянутим раніше международ- но-правовим визначенням. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " найманство (ст. 359 КК). " |
||
|
||