|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
2. Спадкоємці
|
|
Спадкоємці - особи, зазначені в законі або заповіті в якості правонаступників спадкодавця. Успадковувати може будь-який суб'єкт цивільного права: громадянин, юридична особа, держава або муніципальне утворення. Громадяни та держава можуть бути спадкоємцями як за законом, так і за заповітом. Причому можливість громадянина наслідувати жодним чином не залежить від обсягу його дієздатності. Юридичні особи можуть виступати в якості спадкоємців тільки в тому випадку, якщо на їх користь складено заповіт (1).
---
(1) Слід мати на увазі, що виконання заповіту, складеного на користь установи або унітарного підприємства - юридичної особи, яка не є власником свого майна, означає перехід цього майна у власність його засновника (і в обмежене речове право цієї юридичної особи). Тому, наприклад, заповіт на користь державного музею або освітньої установи, по суті, є заповітом на користь держави.
ЦК чітко визначає коло осіб, які можуть призиватися до спадкоємства. Перш за все це громадяни, які перебувають в живих у день відкриття спадщини, а також зачаті за життя спадкодавця та народжені живими вже після відкриття спадщини (абз. 1 п. 1 ст. 116 ЦК). Необхідно зауважити, що традиція включати до числа спадкоємців ненародженої дитини має своїм джерелом римське право. Використовуючи категорію nasciturus (буквально - "плід в утробі матері"), римляни заздалегідь захищали його майбутні інтереси, в першу чергу домагання на спадщину. Використовувалося ними й таке поняття, як postumi (пізні, додаткові). Так римляни називали дітей, що народилися після смерті батька або після складання заповіту. З часом в Римі склалося правило, згідно з яким таких дітей слід було в обов'язковому порядку включати в заповіт під страхом його недійсності (1).
---
(1) Див: Бартошек М. Римське право. М., 1989. С. 221, 251.
Вельми широко визначений у ЦК коло тих, хто може призиватися до спадкоємства за заповітом. Зокрема, крім названих фізичних осіб це також і юридичні особи, існуючі на день відкриття спадщини.
Крім того, до спадкування за заповітом можуть призиватися Російська Федерація, суб'єкти Російської Федерації, муніципальні освіти, іноземні держави і міжнародні організації. Відумерле майно успадковується за законом Російською Федерацією.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " 2. Спадкоємці " |
- § 1. Поняття комерційного права
спадкоємця господарського права. На його думку, концепція підприємницького права повинна бути заснована «на визнанні об'єктивної необхідності державного регулювання системи ринкового господарства, яка вимагає формування певної системи правових норм, що регулюють у взаємозв'язку і єдності діяч-Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб.,
- § 5. Виробничі кооперативи
спадкоємці можуть бути прийняті у члени кооперативу, якщо інше не передбачено статутом кооперативу. В іншому випадку кооператив виплачує спадкоємцям вартість паю померлого члена. На кооперативи не можна повністю поширювати принцип обмеженої відповідальності, т е відповідальності в межах належного кооперативу на праві власності майна, оскільки спеціальним
- § 2. Правовий режим речей
спадкоємцем при спадкуванні такої земельної ділянки. У певному сенсі можна стверджувати, що об'єктом речових прав підприємця може бути практично будь-яке майно, придатне за своїми якостями для ролі товару або засоби виробництва. З цієї точки зору в світі речей знайдеться небагато винятків. Однак основне значення у сфері підприємницької діяльності мають такі види
- § 4. Страхування
спадкоємці є вигодонабувачами, якщо в договорі не встановлено інше. Так як страховий випадок пов'язаний з життям, здоров'ям або іншими подіями в житті саме застрахованої особи, то страхувальник не має права без письмової згоди застрахованої призначити або замінити вигодонабувача, або призначити себе для отримання страхової суми. При відсутності згоди застрахованої
- § 5. Доручення
спадкоємців повіреного чи у ліквідатора обов'язок сповістити довірителя про припинення договору доручення та вжити заходів, необхідних для охорони майна довірителя, зокрема зберегти його речі і документи, а потім передати це майно довірителю. Припинення договору доручення кожної зі сторін, за загальним правилом, не тягне відшкодування збитків, які можуть виникнути у іншої сторони в
- § 8. Довірче управління майном
спадкоємцями. Загальним у всіх наведених випадках є необхідність створення такого правового режиму майна, переданого в управління, який зобов'язував би управителя здійснювати управління майном в інтересах власника або вказаної ним третьої особи (п. 4 ст. 209 ЦК). Названі правові наслідки досягаються за допомогою нового для нашого цивільного права інституту
- § 10. Просте товариство
спадкоємцями (правонаступниками). Поряд із загальними підставами розірвання договору сторона договору простого товариства, укладеного із зазначенням строку або із зазначенням мети (як отменітельного умови), вправі вимагати розірвання договору у відносинах між собою і рештою товаришами через поважну причину з відшкодуванням іншим товаришам реального збитку, заподіяного
- § 2. Правове становище сільськогосподарських організацій
спадкоємцями, як зазначено в п. 6 ст. 40 Закону. Ліквідація кооперативу можлива в наступних випадках: - за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених); - за рішенням суду: у випадках здійснення кооперативом забороненої законодавством діяльності або ведення будь-якої господарської діяльності без належного дозволу, наприклад, без отримання необхідної ліцензії, у разі
- § 3. Правове становище селянського (фермерського) господарства
спадкоємців, хто продовжуватиме вести фермерське господарство і стане главою господарства. Крім того, ділянка може бути передана також на праві власності тому з членів господарства, хто змінить колишнього главу господарства в разі його непрацездатності. Земельна ділянка може бути предметом застави при отриманні, наприклад, кредитів банку. Проте слід врахувати, що спеціальні норми про правовий
- § 3. Основні інститути цивільного права зарубіжних держав
спадкоємцям, утворює спадкове право. У континентальній системі спадкування розглядається як універсальне правонаступництво, в рамках якого від спадкодавця до спадкоємця переходить все майно - активи і пасиви (борги). Різниться спадкування за заповітом і за законом. В системі загального права норми про спадкування, розроблені ще церковними судами, передбачають, що
|