| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 6. Обгрунтований ризик |
||
|
Поведінка людини, поєднане із заподіянням шкоди за обгрунтованому ризику, спрямованому на досягнення суспільно корисної мети, якщо без ризику досягти цієї мети не можна, призна-ється суспільно корисним. Віднесення обгрунтованого ризику до обставин, що виключають злочинність діяння, є виправданим і необхідним, оскільки без ризику неможливо вдосконалення науки і техніки, а в результаті і прогрес-сивное, поступальний розвиток людства в цілому. Отсутст-віє такої норми в КК РРФСР 1960 р. було гальмом на шляху прогресу, сковувало ініціативу і творчість людей. Незважаючи на те що в попередніх КК РРФСР аналізі-руемого обставина не містилося, ряд фахівців у об-ласті кримінального права включали таку його різновид, як виробничий ризик, в число обставин, що виключають суспільну небезпеку деянія1. Можливість виробничих-ного ризику як обставини, що виключає кримінальну відпові-дальність, визнавала і судова практика СРСР. На баркасі, механіком якого працював Л., під час движ-ня пробило фланець, що з'єднував трубопровід з інжектором, що подавали воду. Прагнучи не допустити небажаної оста-новки судна, Л. почав ремонт на ходу, але в передбачуваний час не вклався. За цей час вода в казані значно випарувалася, і в ньому утворилася випучин. Верховний Суд СРСР, визнавши, що аварія сталася не з-за злочинної халатності Л., який при ремонті на ходу до-пустив виробничий ризик, вирок скасував і справу прекра-тил за відсутністю складу преступленія1. У вітчизняному кримінальному законодавстві вперше норма про професійний та господарському ризику з'явилася в Основах кримінального законодавства Союзу РСР і республік 1991 р., які так і не набули чинності у зв'язку з розпадом Союзу РСР. ? Див, наприклад: Грінберг М.С. Проблеми виробничого ризику в кримінальному праві. М., 1963; Курс радянського кримінального права / Под ред. Н.А. Бєляєва та М.Д. Шаргородського. Л., 1969. Т. 1. С. 524. 1 Збірник постанов Пленуму і визначень колегій Верховного Суду СРСР. М., 1944. С. 145, 146. Поняття обгрунтованого ризику в ст. 41 КК ширше, ніж в Основах 1991 р., оскільки в ній йдеться не про «професійному та хо-дарської», а про «обгрунтованому ризику». Виходячи з положень ст. 41 КК, представляється неточним повне ототожнення обгрунтованого ризику з ризиком професійним, як це трак-тується деякими фахівцями в галузі кримінального права 1. Сфери діяльності, в яких можливий обгрунтований ризик, різноманітні. Професійний ризик переважає, але не являють-ся єдино можливим. Якщо виділяти напрямки діяльності, пов'язаної з обгрунтованим ризиком, то перш за все необ-хідно зупинитися на науково-дослідному ризик і ризик при проведенні випробувань техніки, відпрацювання нових методів і техно-логій виробництва, створенні нових ліків і т.п. Тут заслу-жива особливої уваги проблема експерименту, оскільки в умо-вах його проведення осіб вторгається в сферу незвіданого, і ризик заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам буває весь-ма значним і не завжди чітко прогнозованим. Широко поширеним є ризик у певних сферах професійної діяльності; тут слід згадати транспорт, енергетику, видобуток корисних копалин, службу порятунку при катастрофах і стихійних лихах, забезпечення громадської безпеки, військову службу, медицину і т.п . Як самостійні варіантів професійного ризику можна виділити господарський і комерційний ризик, який пов'язаний із заподіянням майнової шкоди, шкоди навколишньому середовищу. Крім різних видів професійного ризику сущест-яття і виправданий ризик в інших сферах. До них можна віднести подорожі, спорт, дозвілля. Незалежно від сфери діяльності, ризик має місце в тих слу-чаях, коли людина не впевнена в результаті своїх дій. Якщо при цьому заподіюється шкода правоохоронюваним інтересам, виникає питання про те, чи був ризик обгрунтованим. Обгрунтованість ризику, коли шкода заподіяна правоохоронюваним інтересам, передбачає дотримання тих умов, які регламентовані ст. 41 КК. 1 Див, наприклад: Коментар до Кримінального кодексу Російської Феде- рації / Відп. ред. В.І. Радченко. СПб., 2007. С. 41. В якості обов'язкових умов, що характеризують обосно-ванний ризик, законом передбачені: 1) наявність суспільно корисної мети; 2) неможливість її досягнення без ризику; 3) при-нятие ризикують достатніх заходів для запобігання шкоди; 4) дотримання заборони щодо неприпустимості загрози життю багатьох людей, екологічної катастрофи чи суспільних ного лиха. Наявність суспільно корисної мети виступає як од-ного з обов'язкових умов правомірності ризику. Відсутність такої мети при вчиненні ризикованих дій виключає правомірність і обгрунтованість ризику. Суспільно корисна мета полягає в прагненні особи домогтися корисних резуль-татів, що представляють інтерес для суспільства та окремих його членів, для держави, для галузей науки, промисловості, техніки тощо Така мета свідчить про те, що ризик осуще ствляется не з егоїстичних мотивів, не з особистої вигоди. Суспільно корисна мета повинна бути не абстрактною, а конкретної і досяжною. Якщо ймовірність досягнення мети ні-чтожно мала, то дії носять авантюрний характер, і ризик не може бути визнаний обгрунтованим. Неможливість досягнення запланованого позитивного результату без ризику означає відсутність гарантованих, з за-ведено відомим позитивним результатом шляхів вирішення про-блеми. При визначенні обгрунтованості ризику в кожній ситуа-ції необхідно відповісти на питання про те, чи можливо було досягнення суспільно корисної мети за допомогою діяння, не пов'язаного з ризиком. Якщо неможливо, ризик має бути при-знан правомірним при дотриманні інших умов, передбачається-бачених ст. 41 КК. Так, перший випробувальний політ на но-вом літаку завжди пов'язаний з ризиком, але його не можна замінити на-земними випробуваннями. Нерідко для досягнення суспільно корисної мети особа вимушена порушувати якісь, по суті, ус-таревшіе, але ще не скасовані інструкції та правила, що не виключає можливості визнати ризик обгрунтованим, якщо на-рушення інструкцій було вимушеним і без нього домогтися суспільно корисної мети не представлялося можливим. В ім'я поставленої позитивної мети ризикує здійснює певні дії. Закон передбачає (в альтернативі з діями) бездіяльність ризикує, що здається нереальний-ним - неможливо уявити бездіяльність, пов'язане з рис-ком, для досягнення суспільно корисної мети. За ситуації, в якій здійснюється обгрунтований ризик, його можна поділити на ризик в обставинах, спочатку не пов'язаних з небезпекою заподіяння шкоди, і ризик в ситуації готівковій та реальної небезпеки охоронюваним законом інтересам. Перший варіант поширений ширше, але все ж ризик не зводиться тільки до нього. При такому ризику особа, здійснюючи дію-вия в ім'я суспільно корисної мети, створює цими дії-ми небезпеку для правоохоронюваним інтересам і в результаті заподіює шкоду. Так, для проведення експерименту, випробування нової техніки спочатку створюються найбільш благоприят-ні умови, які повинні сприяти успіху. Однак подальші дії, шляхом яких здійснюється експери-мент чи випробування, нерідко ведуть до наступу неблагопри-ятних наслідків. До речі, при експерименті та негативний ре-зультат корисний з точки зору перспективи розвитку науки. Цей ризик відрізняється від крайньої необхідності насамперед тим, що дії здійснюються не в умовах виниклої небезпеки, а в сприятливій обстановці. Другий варіант ризику здійснюється в ситуації вже віз-нікшего небезпеки, і тому він має велику схожість з край-ній необхідністю. Відмінність від крайньої необхідності тут полягає в розрахунку ризикує, заснованому на вжиті нею заходи, на те, що шкода заподіяна не буде. У ситуації крайньої необхідності особа свідомо заподіює меншу шкоду для спасіння більшого блага. Так, якщо проводиться термінова ампутація у зв'язку з початком гангреною кінцівки, то хірург, завідомо завдаючи шкоди здоров'ю пацієнта, рятує його життя. Це - ситуація крайньої необхідності. Але якщо хірург здійснює серйозну операцію з аорто-коронарного шунтування, ко-гда успіх не гарантований, вживає всі необхідні ме-ри для благополучного результату, розраховує на нього, але пацієнт помирає, то з точки зору кримінального закону має місце ситуа-ція обгрунтованого ризику . Прийняття ризикують достатніх заходів для запобігання шкоди передбачає, що він діє не «на удачу», а прораховує, передбачає можливі втрати і намагається їх нейтралізувати. Одна-ко поняттям «достатні заходи» охоплюються необ'єктивно, а суб'єктивно достатні заходи, тобто здійснюються ті заходи, які могло вжити конкретну особу. Якби підприємцями-мались об'єктивно достатні заходи, негативні наслідки не наступали б. Коли ризик здійснюється в професійній сфері, до вимоги про прийняття достатніх заходів для запобігати-щення шкоди слід підходити з точки зору відповідності перед-вжитих заходів науково-технічним досягненням і досвіду, які є в цій галузі і якими опанувало обличчя. При цьому обгрунтовано який ризикує, якщо ситуація не пов'язана з виниклою небезпекою, має обрати такий спосіб досягнення громад-але корисної мети, який передбачає найменші втрати. Тре-бования до ризику в непрофесійної сфері не можуть бути настільки ж строгими, але все ж слід враховувати, що обгрунтованим ризик буде тільки в тому випадку, якщо особа діє не «на авось», а, маючи певний життєвий досвід і знання, вживає всі залежних від нього заходів для запобігання можливої шкоди. Обгрунтований ризик у цьому плані характеризується принципи-альних відмінностями від необережних злочинів, сполучених з зневагою особи до виконання своїх професійних чи інших обов'язків, коли ризиковані рішення і невжиття заходів щодо запобігання можливої шкоди призводять до серйозних наслідків. Так, командир ланки в державному підпри-ємстві «Авіакомпанія Енисейский меридіан» А. і командир верто-літа К. не забезпечили вимоги безпеки польоту при органі-зації рейсу вертольота МІ-8. Політ проводився без планування та попередньої підготовки екіпажу до маршруту, без штурман-ського розрахунку, в умовах погоди, яка заважала виконанню рейсу на безпечній висоті з урахуванням гористого рельєфу (при таких метеоумовах не можна було приймати рішення про політ). Нару-шення правил безпеки руху та експлуатації повітряного транспорту спричинило крах вертольота і заподіяння з неостиглого-рожности смерті восьми чоловік і тяжкої шкоди здоров'ю шести осіб. Красноярським крайовим судом 6 січня 2004 А. і К. були засуджені за ч. 3 ст. 263 КК. Судова колегія у уголов-ним справах Верховного Суду РФ визнала правильність такої кваліфікації і вирок залишила без зміни, а касаційну скаргу - без удовлетворенія1. Характеризуючи обгрунтований ризик, необхідно відзначити, що не повинно бути усвідомлення неминучості заподіяння шкоди, оскіль-ки який ризикує, роблячи необхідні запобіжні заходи-сти, розраховує на сприятливий результат. У цьому полягає суттєва відмінність обгрунтованого ризику від крайньої необхід-мости, за якої особа усвідомлює завідомість заподіяння мен-шого шкоди для порятунку більшого блага. Шкода, заподіяна в результаті ризикованих дій, мо-же бути різноманітним - це майновий, организацион-ний, фізичну шкоду, шкоду законним правам та інтересам гро-мадян. Якщо такої шкоди завдано при дотриманні всіх необхід-екпортувати умов правомірності обгрунтованого ризику, поведінка людини, що ризикує в ім'я серйозної суспільно корисної мети, визнається суспільно корисним. У житті зустрічаються ситуації із заподіянням різноманітно-го шкоди при одночасній наявності декількох обстоятельст-вах, що виключають злочинність діяння. Так, співробітники міліції, припиняючи особливо тяжкий зло-ня, що здійснюється озброєними злочинцями (розбійний на-падіння на відділення ощадбанку), відкрили вогонь на поразку, в результаті чого настала смерть одного із злочинців. Поблизу від злочинців перебували сторонні громадяни, здо-ровью одного з яких було завдано шкоди середньої тяжкості. Шкода, заподіяна особі, яка здійснювала розбійні напа-дення, охоплюється ознаками необхідної оборони. Допус-тимость заподіяння шкоди перехожому повинна розглядатися з точки зору обгрунтованого ризику. Здійснювалося припинення небезпечного злочину, і якщо при цьому співробітники міліції зробили необхідні заходи для запобігання шкоди про-хожім, заподіяння шкоди здоров'ю людини, випадково надавши-шегося на місці події, може бути визнано допусти-мим з точки зору обгрунтованого ризику. 1 Див Визначення Судової колегії у кримінальних справах Верховного Судна РФ від 21 липня 2004 р. № 53-004-34 / УПС Гарант. Якщо особою не дотримані всі умови обгрунтованості ризику, воно робить суспільно небезпечне діяння, а тому підлягає кримінальній відповідальності за заподіяну шкоду. У КК не со-тримається спеціальних складів для кваліфікації діянь, на-Руша умови обгрунтованого ризику, тому обличчя залу-кається до кримінальної відповідальності на загальних підставах. Сле-дует враховувати, що при виході за межі обгрунтованого ризику умисел виключається, тобто особа діє з легковажності. Це свя-Зано з тим, що ризикує розраховує на вжиті ним заходи обережності, які, на його думку, повинні вос-перешкоджати настанню несприятливих наслідків. Со-гласно п. «ж» ч. 1 ст. 61 КК вчинення злочину при нару-шении умов правомірності обгрунтованого ризику підлягає обліку в якості обставини, що пом'якшує покарання. Законом передбачається неприпустимість ризику, свідомо сполученого з можливими наслідками певного роду. До них відносяться загроза для життя багатьох людей, загроза еколо-гической катастрофи або суспільного лиха. Заведомость такої загрози означає, що зазначені наслідки оцінюються особою як неминучі або реально можливі. Загроза для жит-ні багатьох людей має місце, коли неминуча або можлива загибель кількох чоловік (три і більше). Загроза екологічної катастрофи припускає неминучість або можливість причи-нения невосполнимого істотного збитку навколишнього се-де, в тому числі руйнування природних екологічних систем, масової загибелі тварин, серйозного забруднення повітря, во-ди, землі. Загроза суспільного лиха означає неминуче-ність або можливість того, що порушиться стан захищений-ності життєво важливих інтересів суспільства. Можливими по-наслідками тут є пожежі, затоплення, руйнування житлових будинків, засобів комунікації і життєзабезпечення тощо |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "§ 6. Обгрунтований ризик" |
||
|
||